МИКОЛА ЛИТВИН: МИ ГІДНО ПІДГОТУЄМОСЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ З ФУТБОЛУ
28 травня — День прикордонника. Про будні людей в зелених кашкетах, успіхи і проблеми, плани на майбутнє редакція попросила розповісти керівника Державної прикордонної служби України генерала армії Миколу Литвина.
— Наша служба посідає чільне місце в системі забезпечення національної безпеки держави,— говорить Микола Михайлович.— Адже від виконання покладених на нас завдань значною мірою залежить реалізація національних інтересів України, її безпека, врешті-решт імідж країни. Бо якщо, як мовиться, театр починається з гардероба, то держава — з контрольно-пропускного пункту, який перетинає будь-який іноземець, що приїздить до нас. Від того, як його там зустрінуть, у нього відразу складається враження про країну перебування.
— Хотілося б почути конкретніше про діяльність очолюваної Вами структури.
— Нашу країну з кожним роком відвідує все більше іноземців. Наприклад, торік через державний кордон пропущено понад 82 мільйони осіб і десь 18 мільйонів транспортних засобів. Якщо порівнювати з 2009 роком, то це на п'ять і сім відсотків більше. Я міг би й далі апелювати до статистики, але, гадаю, і ця переконливо свідчить про нашу роботу. За сухими статистичними даними — копітка щоденна робота тисяч людей, на яких випадає величезне фізичне та психологічне навантаження. Та, попри все, вони цілковито віддаються службі, усвідомлюючи її важливість. Звісно, що не обходиться без певних недоліків у нашій роботі, але ми робимо все можливе, щоб їх було якомога менше.
Минулого року нашими працівниками було припинено більш ніж 60 тисяч правопорушень, а сума накладених штрафів перевищила 14 мільйонів гривень. Порушено майже двісті кримінальних справ, припинено діяльність 244 злочинних угруповань, затримано понад вісімсот організаторів і пособників протиправної діяльності на державному кордоні. Ми виявили майже 20 тисяч незаконних мігрантів, щодо яких ухвалено рішення про їх видворення з території України. Ми також вилучили 916 одиниць вогнепальної та іншої зброї, 254 тисячі боєприпасів, 151 кілограм вибухових речовин, майже дві тонни наркотиків і контрабандних товарів вартістю 335 мільйонів гривень.
— Миколо Михайловичу, як організовано нині охорону державного кордону України, як здійснюється контроль у місцях перетинання державного кордону, наприклад у аеропортах?
— Раніше образ прикордонника асоціювався з вівчаркою (усміхається). Собаки і зараз допомагають нам виконувати функціональні обов'язки. На календарі 2011 рік, а не, скажімо, 1960-й і навіть не 1990-й: акцент здебільшого робимо на сучасне технічне оснащення. Зокрема, маємо головний центр управління службою, до якого в режимі реального часу надходить інформація, що відображає ситуацію на кордоні. Технічні можливості центру дозволяють отримувати потрібну інформацію, виводити її на віртуальну карту і зв'язуватися з регіональними управліннями, загонами, відділами прикордонної служби, в тому числі в режимі відеозв'язку.
Завдяки такій системі керівництво Державної прикордонної служби має змогу оперативно і об'єктивно ухвалювати відповідні рішення, коригувати роботу на місцях.
У пунктах пропуску встановлено сучасні термінали прикордонного контролю. Ті, хто часто перетинає державний кордон, можуть придбати за собівартістю електронні картки, з яких термінал зчитує дані про їх власників і автоматично перевіряє їх за базами даних. Після цього інспекторові залишається звірити дані на комп'ютері з пред'явленим документом і особу пред'явника з особою, зображеною на фотографії.
Водночас інспектори прикордонного контролю можуть здійснювати паспортний контроль з використанням портативних рідерів, мобільного комплексу прикордонного контролю «Потік А», розміщеного на базі автомобіля «Газель» і здатного замінити невеликий пункт пропуску.
Технічне оснащення прикордонників з кожним роком поліпшується. Приміром, ще не так давно ми тільки мріяли про прилади тепловізійного спостереження. А нині вони є практично на усіх ділянках кордону.
Застосування деяких мобільних тепловізійних комплексів дозволяє виявляти (за будь-якої погоди і у будь-який час доби) людину за її тепловим силуетом на відстані до 12 кілометрів, а транспортний засіб — до 18 кілометрів.
Прикордонники несуть службу і у важкодоступній, гірській місцевості. Зважаючи на це, маємо сучасні позашляховики, мотоцикли. Залежно від місцевості й кліматичних умов використовуємо квадроцикли та снігоходи. А нещодавно у нас з'явилися човни на повітряних подушках, здатні пересуватись як по воді, так і по льоду — загалом по будь-якій більш-менш рівній поверхні. Ці човни маневрені й дають змогу прикордонникам оперативно прибувати до будь-якого місця порушення кордону.
— Державний кордон України пролягає не тільки по суходолу, а й морю, і його теж охороняють прикордонники. Чи мають вони все необхідне для цього?
— На жаль, значна частина літаків, кораблів, вертольотів, яку використовують для охорони морських рубежів країни, застаріла як морально, так і фізично. Проте є сподівання, що незабаром наш технічний парк оновиться. Для цього, зокрема, розпочато будівництво сучасних катерів морської охорони «Орлан»: перший з них буде спущено на воду наступного року. Завершено проектування прикордонного корабля «Корал», закладка якого передбачається на наступний рік. Головне — відповідне фінансування, бо Україна має чудову базу для спорудження морських суден.
Скажу більше: згідно з державною програмою «Облаштування та реконструкція державного кордону» до 2020 року передбачається побудувати шість «Коралів», вісім «Орланів», 25 інших сучасних катерів. У 2015 році планується розпочати також будівництво багатофункціонального корабля водотоннажністю майже тисяча тонн, який буде здатний нести на борту вертоліт.
Щодо авіації, то ми придбали три легкі патрульні літаки, обладнані найсучаснішою апаратурою. До того ж вони економні: на годину польоту витрачається у середньому 40 л гасу проти 1-2 тис., які «з'їдають» інші літаки. Зважаючи на високу його вартість, для нас це важливо.
Відповідно до згаданої вище програми, протягом наступних п'яти років плануємо придбати ще три такі літаки, 24 легкі вертольоти та п'ять комплексів безпілотних літальних апаратів. Найближчим часом із усієї авіатехніки, яку використовуємо, в «строю» залишиться кілька потужних гвинтокрилів для спецперевезень.
— До чемпіонату Європи з футболу, який відбуватиметься і в Україні, залишилося не так багато часу. Чи готуються до нього прикордонники?
— Аякже! Ми розуміємо відповідальність, яка покладається на нас державою, суспільством у зв'язку з проведенням Євро-2012 і робимо все, щоб гідно впоратися з покладеними на нас завданнями. Адже до України приїдуть сотні тисяч громадян інших держав. Із якими враженнями про побачене залишатимуть вони Україну, багато залежить і від нас. «Безпека — швидкість — культура — комфорт» — ось гасло, під яким працюємо. Переконаний, що Державна прикордонна служба України забезпечить комфортний, без будь-яких затримок, пропуск через кордон і організаторів чемпіонату, і його учасників, і вболівальників та туристів — усіх, хто побажає приїхати до нас у гості.
— Що конкретно робиться для цього?
— Скажімо, запроваджуються нові механізми прикордонного оформлення, реалізація яких значно пришвидшить пропуск громадян, уводиться нова елегантна форма одягу персоналу.
Проводиться спільний контроль на українсько-польському кордоні. Зокрема, у пунктах пропуску «Устилуг — Зосін», «Смільниця — Кросценко» та «Хирів — Кросценко». Однією з його новинок є те, що він передбачає проходження певних прикордонних формальностей лише один раз, притому при зменшенні часу, що витрачається на ці процедури.
Наші фахівці розробили проект міжнародного договору, згідно з яким передбачається запровадження спільного контролю з російськими колегами на українсько-російському кордоні. Цей документ перебуває в Міністерстві закордонних справ України.
Нами також розроблено план додаткових заходів підготовки до чемпіонату. Створено інформаційно-контактний пункт для координації роботи пунктів пропуску в аеропортах міст, які приймають, і центри підготовки й перепідготовки персоналу. Ведуться активні консультації в межах українсько-польського Комітету щодо підготовки й проведення Євро-2012, підписано план спільних дій з Прикордонною вартою Польщі.
Для комфортнішого обслуговування гостей чемпіонату плануємо запровадити попередній контроль пасажирів у аеропортах міст — господарів першості, їхній контроль у літаках і поїздах, що пришвидшить проходження необхідних процедур, використання електронних карток.
Деякі новинки ми апробовуємо вже тепер. Триває експеримент із оформлення пасажирів експреса «Київ — Москва — Київ» № 1, 2 безпосередньо в Києві, а не на кордоні.
— Що він передбачає?
— Усі формальності прикордонного контролю виконуються на початковій та кінцевій стадіях маршруту. Зокрема, пасажири проходять прикордонно-митне оформлення на станції «Київ — пасажирський». Тож відтепер людей не будять серед ночі при перетинанні державного кордону, як було раніше. Ми отримали багато схвальних відгуків від пасажирів і, зважаючи на них, маємо намір поширити експеримент ще на три потяги міжнародного сполучення. До нашої ініціативи найближчим часом приєднається і Росія.
— Людям у погонах, незважаючи на їхню належність до різних силових відомств, чи не найбільше дошкуляють проблеми, що мають соціальне забарвлення. Як їх вирішують у Державній прикордонній службі?
— Проблеми, про які говорите, не обійшли, на жаль, і нас. Найбільше охоронці кордону потерпають від відсутності власного даху над головою. Але ми, попри труднощі й негаразди, робимо все можливе, щоб люди відчували турботу про себе. Зокрема, з жовтня 2010 року запроваджено щомісячну грошову винагороду для льотчиків і моряків, їхнє грошове забезпечення зросло практично у два рази. Фактично щороку збільшуємо грошове утримання персоналу служби, але це відбувається поступово і диференційовано — із урахуванням реального службового навантаження та умов проходження служби.
З 1 квітня поточного року збільшено також премії для військовослужбовців, завдяки чому грошове утримання старших офіцерів зросло на 200–250 гривень, а молодших — на 150–200, прапорщиків і військовослужбовців за контрактом — на 100–150 гривень. Розумію, що, враховуючи інфляційні процеси, вартість прожиткового «кошика» — це не так багато. Потрібно зважати на ситуацію, в якій перебуває держава. До того ж протягом цього року триватиме робота з підвищення грошового забезпечення прикордонників за рахунок створюваного резерву.
Щодо забезпечення житлом, то, незважаючи на труднощі сьогодення, ми знаходимо можливості для його будівництва. Наприклад, протягом останніх трьох років наш персонал отримав майже сімсот квартир і сто кімнат у гуртожитках. Цьогоріч передбачається виділити на розв'язання зазначеної проблеми майже 50 мільйонів гривень, що дасть змогу отримати близько двохсот квартир і понад сто кімнат.
Чимало офіцерів, прапорщиків змушені винаймати житло. Протягом останніх шести років бюджетом Державної прикордонної служби передбачаються кошти на компенсацію їхніх витрат. Поточного року, приміром, виділено шість мільйонів гривень, що значно більше, ніж торік.
Багато уваги приділяємо і здоров'ю прикордонників. Для цього маємо непогану лікувально-оздоровчу базу, яка складається з кількох госпіталів і санаторіїв. Лише минулого року було оздоровлено більш ніж десять тисяч прикордонників і членів їхніх сімей. Цього року у Центральному госпіталі Держприкордонслужби буде проведено капітальний ремонт, розпочато будівництво поліклініки Південного регіонального управління, будується водолікарня в санаторії «Аркадія», що в Одесі.
Питанням соціального захисту ми приділяємо особливу увагу.
— Поділіться планами на майбутнє.
— Не вдаватимусь у подробиці того, що плануємо зробити, скажу лише, що пріоритетні для нас завдання, пов'язані з безпекою державного кордону, боротьба з міжнародним тероризмом, нелегальною міграцією, торгівлею людьми, поширенням зброї й наркотиків.
Одним із першочергових завдань є запровадження загальноєвропейських стандартів пропуску через кордон. Якщо говорити про найближчу перспективу, то це, безумовно, проведення чемпіонату Європи з футболу. Наразі всі зусилля прикордонників спрямовано на те, щоб у межах своєї компетенції забезпечити його проведення на високому рівні.
Інтерв'ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
назад »»»