КОГО КРЕДИТУЮТЬ БАНКИ?
Розвиток національної банківської системи і становище, в якому вона перебуває у певний період часу, є одним із найважливіших економічних показників. Будь-які новації й зміни в діяльності банків впливають як на загальну систему, так і на кожну людину зокрема. Ми настільки призвичаїлися до банківських продуктів, що відчуваємо кожен зайвий відсоток за кредитною ставкою, кожну копійку комісії.
Нині чимало наших громадян бояться брати кредити. Експерти тим часом намагаються з'ясувати: нинішнє відновлення споживчого кредитування означає оздоровлення вітчизняної банківської системи чи навпаки. У багатьох аналітиків пожвавлення споживчого кредитування (хоч його обсяги далекі від докризових) не викликає особливого оптимізму. Вони говорять, що радітимуть, коли фінустанови почнуть кредитувати українську економіку, а не видаватимуть позики своїм клієнтам на придбання імпортних товарів (телевізорів, холодильників, авто), тобто на підтримку чужої економіки.
Підсилить споживче кредитування банківський сектор чи призведе до нових проблем у ньому значною мірою залежить від поведінки фінустанов та їхніх боржників, зазначають експерти. Вона має бути виважена і розумна. Адже однією з причин банківської кризи, що спалахнула наприкінці 2008 року, була невиважена кредитна політика. Банки видавали позики, не перевіряючи платоспроможність своїх клієнтів. А потенційні позичальники не розуміли, що, отримуючи зарплатню 1,5 тис грн, не можна брати позику на 50 тис. дол.
Водночас аналітики заспокоюють: тенденція до збільшення видачі споживчих кредитів фізичним особам не означає, що наша країна найближчим часом стане заручницею фінансової кризи. Немає економічних причин для такої кризи. Наприкінці 2008-го був дефіцит торговельного балансу — 7 млрд грн, зараз справи в експортерів поліпшились, їхня виручка повагомішала.
Банкіри сподіваються, що нинішній рік буде останнім роком збиткової діяльності фінустанов і останнім роком зменшення кредитної активності чи топтання на місці. Переорієнтація банків із заходів, спрямованих на вихід з кризи, проблем з «поганими» активами на більш активні операції, які потрібні для розвитку економіки, буде особливістю цього року, сподіваються керівники фінустанов. Цьогоріч банки створюватимуть основи для кредитування економіки.
Найгірше позаду, банківський сектор загоює рани, вживає заходів для свого відновлення, фінустанови проводять рекапіталізацію, відновлюють втрачений капітал, формують резерви під кредити, які можуть бути неповернутими. Рівень капіталізації українських банків, резерви та очікувані доходи достатні для покриття імовірних збитків, зробили висновок аналітики міжнародної рейтингової агенції Moody's. Окрім достатнього рівня капіталізації, серед сильних сторін системи вони назвали також поліпшення бази фондування.
Проблеми
Поступово відновлюється довіра до фінустанов, про це свідчить зростання обсягів депозитів у них. Одначе проблеми залишаються. Одна з найсуттєвіших — проблемні активи. Та їх розмір поступово зменшується, а стан банківської системи стабілізується. Тож деякі фінустанови хоч і потребуватимуть дорезервування та, можливо, докапіталізації, але необхідні обсяги ресурсів для цього будуть незначні порівняно з 2008 роком. Питання капіталізації — це питання подальшої стабільності банківських установ, а резерви залежатимуть від фінансового стану позичальників. Якщо ситуація в економіці поліпшуватиметься, вона прямо впливатиме на фінансовий стан позичальників. Це, у свою чергу, впливатиме на можливість звуження резервів. Тому у фінустанов лишатиметься більше коштів для кредитування.
На жаль, поки у банків немає довгострокових ресурсів, яких потребує іпотечне кредитування. Говорити про його відродження зарано. До кінця нинішнього року нічого не зміниться в цій сфері. Під 20% річних у національній валюті (такі нині середні ставки) ніхто позик не братиме. У банків дуже дорогі гроші. Поки ставки не знизяться до 12–13% річних, сподіватися на пожвавлення іпотеки не варто.
Зараз квартир у кредит майже не купують. Наразі угод із придбання нерухомості, укладених завдяки іпотеці, удесятеро менше, ніж до кризи. Чи зросте їхня кількість хоч би до кінця року, експерти не прогнозують. Існує ще одна перешкода — приховані комісії. До того ж банки завищили вимоги до позичальників у період економічної кризи. І поки їх не переглянули.
На думку фінансистів, відновити іпотечне кредитування, яке було до кризи, наразі неможливо через суттєву втрату банками свого споживчого ринку. Будівельники створюють свої програми, як і продавці товарів, тому конкуренція між банками загострюється. Експорт хоч і відновлюється, але повільно, тому платоспроможних позичальників у корпоративному сегменті не надто багато.
У боротьбі за якісного клієнта банки шукають нові варіанти співпраці. Аби задовольнити потреби і вимоги клієнтів, з одного боку, а з іншого — вибудувати свою тарифну політику так, щоб це було економічно обґрунтовано для фінустанов. Відповідно до цього доводиться впроваджувати нові тарифи продажу і моделі поведінки, аби залучити клієнтів на обслуговування. Банки продовжують різні акції, займаються купівлею-продажем валюти, оплатою послуг, залученням депозитів.
До речі, аналітики прогнозують, що до кінця нинішнього року ставки за валютними депозитами можуть досягти 5–6% річних. Це тому, що валютні депозити у банківській системі сягають 49% загальних обсягів вкладів клієнтів. Розміщувати наявні ресурси фінустановам майже нікуди, кредитування відновлюється повільніше, ніж хотілось би.
Бракує якісних позичальників, спроможних брати валютні кредити. Кредитуються переважно експортно орієнтовані підприємства. З огляду на це банки очікують подальшого зниження відсоткових ставок за кредитами у валюті. Конкуренція за валютними позичальниками значна, тож до кінця року ставки за валютні позики становитимуть 10–11 відсотків.
Держава ще не зробила інституційних і макроекономічних кроків, аби створити довгострокову гривню. Національна валюта в Україні коротка. Банківська спільнота проти впровадження гривневих кредитів під плаваючу ставку. НБУ шукає прив'язку до «якорів», можливо, одним із них буде кошик іноземних валют.
Борги
Наші громадяни, за висновками вітчизняних експертів, заборгували банкам майже 100 млрд грн. Наскільки ця сума може зменшитися до кінця року, зараз прогнозувати важко. За різними оцінками, торік банкіри отримали від одного до трьох мільярдів гривень від продажу боргів. Цьогоріч очікується, що ця сума має зрости, зокрема за рахунок кредитів, що мали заставу, насамперед на авто та іпотеку, а також завдяки співпраці з колекторами і захисту прав кредиторів. Минулий рік фінустанови завершили з великими збитками. Основна причина, як твердять аналітики, «токсичні» активи, неповернуті кредити, під які банки змушені були формувати резерви.
Цього року, запевняють банкіри, вони активізують свою співпрацю з колекторськими компаніями, адже банківська система в Україні збиткова, великий відсоток «поганих» кредитів, за різними оцінками, 35–40%. Співпрацювати з колекторськими фірмами фінустанови почали 2009 року. Тоді ті допомагали проводити співбесіди з недобросовісними позичальниками щодо відновлення процесу погашення позик. Одні — жорстко, інші — м'яко. Якщо позичальник утратив роботу, чимало банків реструктуризували на один–три роки кредит, пропонували з 600–700 грн допомоги з безробіття 100–50 грн спрямовувати на погашення кредиту. З такими клієнтами банки співпрацюють без колекторів.
У 2009–2010 роках «погані» кредити банки продавали колекторам за 1–2% їхньої вартості. Нині споживчі кредити фінустанови можуть реалізувати колекторам за 10% і отримати 90% збитків. Банки йдуть на такі умови, аби зосередити свої зусилля на інших кредитах. До того ж державна виконавча служба отримала право доступу до всіх електронних баз майна громадян, а також право безперешкодного входу до житла боржників. Якщо є рішення суду щодо виселення боржника з квартири, то виконавча служба може це зробити. Супротив її діям каратиметься законом. Банкіри не приховують своєї радості — закон повністю на їхньому боці, бо, мовляв, проблемні кредити лише зростають, а закон дозволяє банкам повертати гроші.
Чимало наших громадян взяло кредити у докризовий період, тепер вони стали заручниками валютних стрибків, безробіття та збільшення кредитних ставок. Банкіри жаліються, що самі по вуха у боргах перед закордонними кредиторами. Необхідно, аби проблемами з позичальниками займалася держава. Проте Нацбанк і уряд не роблять кроків, аби вирішити проблеми девальвації валютних кредитів. Банківська система не може самотужки перекрити великі валютні різниці. Свої борги перед закордонними кредиторами банки перекладають на вітчизняних позичальників. Хоч їхні відсотки за позики у кілька разів вищі, ніж за отримані фінустановами закордонні кредити. Тим часом, рятуючи банківську систему, наші громадяни можуть опинитися на вулиці.
Ризики
Вітчизняні банки ще бояться кредитувати малі та середні підприємства, сільгоспвиробників, бо є великий ризик неповернення позик. Експерти вважають, що уряд має забезпечити чіткі правила гри для всіх. Нині чимало українських банків має проблеми з довгостроковим рефінансуванням та термінами, на які видано гривневі ресурси під рефінансування. Тож видавати довгострокові позики для малого та середнього бізнесу, аграріїв нашим банкам поки некомфортно.
Взаємна недовіра паралізувала кредитний процес, зазначають фахівці. Перед кризою банки практикували наступальну стратегію, пропонуючи цим суб'єктам господарювання дешеві кредити, особливо не докучаючи собі перевіркою ліквідності підприємств. Тепер і самі страждають, бо кредитні ресурси не повертаються. Протягом двох-трьох років маятник розмахнувся в інший бік, і банки втратили довіру до підприємців. Проте підприємці побоюються брати позики, тому попит на кредити зменшився.
Завдання номер один — відновити обопільну довіру. В свою чергу, німецькі банкіри вважають, що малий і середній бізнес — це основа розвитку країни. Німецький федеральний банк KFW вирішив допомогти українським малим і середнім підприємствам отримати доступ до кредитних ресурсів. І долучився до рефінансування чотирьох українських банків-партнерів. Аби кредитування малого і середнього бізнесу поновилося, підприємці мають чітко прописувати схему погашення позик, надавати банкам детальний бізнес-план і прогнозні показники. Натомість фінустанови мусять удосконалювати аналіз фінансових показників підприємств, інтенсивніше проводити моніторинг обслуговування кредитів.
У Німеччині процес відновлення довіри до банків і позичальників минув. Нині там малий та середній бізнес може безперешкодно кредитуватися під 5–7% річних у євро. Коли українська банківська система цілковито одужає, ставки наших фінустанов наблизяться до німецьких, запевняють фахівці. А поки на них потужно впливає інфляція.
Нещодавно компанія «Данон Україна» та «Індекс-банк» підписали меморандум про початок програми пільгового кредитування українських сільгосппідприємств, які займаються виробництвом молока. Кредити спрямовуватимуть на розвиток господарств: збільшення поголів'я, придбання устаткування для поліпшення якості молока та підвищення виробничої ефективності. Проект розраховано на рік, сума залучених до нього коштів становитиме близько двох мільйонів євро. Передбачається, що проект охопить понад 20 сільгоспвиробників, нинішніх і потенційних постачальників «Данон», причому різних за величиною.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ЄС ШУКАЄ КОМПРОМІС
назад »»»