«БІЛІ ПЛЯМИ» НА САЙТАХ
Оцінити ступінь публічності влади, а також дотримання законодавства у сфері прав і свобод щодо місцевого самоврядування і діяльності депутатів місцевих рад спробував Інститут громадянського суспільства і провів моніторинг. Про результати цього дослідження розповідає Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку.
Він, зокрема, вважає, що після зміни влади в Україні процес законотворення суттєво змінився. Якщо раніше законопроекти могли лежати роками, їх ніхто не розглядав, від початку діяльності нового керівництва процес ухвалення рішень пішов прискореними темпами.
Проте швидкість — не завжди на користь справі. В результаті частину законопроектів ухвалюють за скороченою процедурою, без обговорення та додаткових пропозицій.
Як приклад, Анатолій Ткачук нагадав історію ухвалення бюджетного кодексу. Величезний документ (обсягом 700 сторінок) було внесено до Верховної Ради і ухвалено протягом двох днів.
У запропонованому документі було закладено норму, згідно з якою з податку на прибуток кожна юридична особа, відраховуючи і розподіляючи частку в місцеві бюджети, повинна була вести, як мінімум, кілька балансів. Якщо юридична особа мала кілька філій в інших областях України, то кількість балансів зростала. Це ускладнювало бухгалтерську звітність і було суттєвою перешкодою для ведення бізнесу.
«В ухваленому Податковому кодексі цю норму було скасовано. Але, на жаль, так є не завжди. У багатьох законопроектах помилки не виправляють, тому що часу, як кажуть, немає»,— констатує Анатолій Ткачук.
Усі сайти органів виконавчої влади суттєво змінилися, але не завжди на краще. Значну частину документів, які були присутні на них і які розробляли в попередній період, було знято і знайти їх тепер майже неможливо.
Як приклад поспішності дій, Анатолій Ткачук навів розроблену Міністерством регіонального розвитку і будівництва України нову редакцію законопроекту про адміністративно-територіальний устрій. Це питання надзвичайно важливе, адже жодна реформа не може бути успішна, якщо не буде упорядковано адміністративно-територіальний устрій.
В Україні існує ієрархічна система адміністративно-територіального устрою. Є міста обласного, районного значення, райони у містах, села, селища. Село може входити як у сільський район, так і в міськраду. Міськрада може входити до складу іншої міськради. В результаті це заплутує як бюджетну систему, так і відповідальність.
«Найменше село, яке має сільраду, з населенням 74 особи, з яких 15 — депутати, сільський голова, секретар, бухгалтер і працівник сільради. Водночас є Харків, де мешкає понад мільйон людей, яке має практично такі самі повноваження»,— зазначив Анатолій Ткачук. Крім того, за його словами, плутають два поняття: село (місто) як адміністративно-територіальна одиниця і село (місто) як населений пункт. У першому випадку до села чи міста входять навколишні території, в тому числі річки, озера, сільськогосподарські угіддя, що є важливим у питанні використання земель.
Передбачається, що адміністративно-територіальною одиницею в Україні є населений пункт із населенням понад двісті осіб. В Україні сім з половиною тисяч сіл мають населення менше від цієї цифри. За таким законопроектом вони мають зникнути і бути включені до інших сіл.
«Свого часу вдалося вчасно зупинити зміни до кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачалася відповідальність за торгівлю в несанкціонованих місцях у містах. Пропонувалося доповнення: «у містах та інших населених пунктах». Але в Україні 27500 сіл, у яких лише 15,5 тис. магазинів. Значна частина сіл із населенням від 20 до 100 осіб не має жодного магазину, і торгівля здійснюється заїжджими бізнесменами. За цим законом на них накладали штраф — півтори тисячі гривень з конфіскацією товару. Поза законом опинялися б і бабусі, які, скажімо, виносили перед хатою відро з картоплею»,— зауважив Анатолій Ткачук.
Інформаційний менеджер Інституту громадянського суспільства Сергій Корчинський проаналізував 23 сайти міст України. Виявилося, що єдині стандарти інформування громадськості органів місцевого самоврядування на них відсутні. Найповнішу інформацію висвітлено на сайті Криворізької міської ради, найгірший показник має сайт Ніжинської міської ради.
Моніторинг також засвідчив, що на сайтах узагалі немає нічого про земельні аукціони. Хоча в деяких випадках можна знайти інформацію про вільні земельні ділянки, але коли проводять аукціон, які умови, результати, довідатися неможливо. Найнижчі показники має рівень розміщення й обов'язкової документації.
Мережеві функції — електронні приймальні громадян, форуми, веб-конференції — на багатьох сайтах не використовують. У більшості вони відповідають технічним вимогам, але рідко розміщують такий інструмент, як «карта сайта», який дає змогу користувачеві швидко знайти потрібне. За результатами моніторингу, тільки 9 із 23-х сайтів набрали більш як половину позитивних балів.
Отже, загальний висновок моніторингу невтішний. На сайтах органів місцевого самоврядування громадян інформують через мережу Інтернет неналежно. Для поліпшення ситуації на різних інтернет-представництвах органів місцевої влади слід розробити і законодавчо закріпити єдину впорядковану структуру розміщення інформації. Вона має бути зрозуміла і доступна кожному.
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- ЖИТТЯ НА ВЛАСНОМУ РЕСУРСІ
назад »»»