«МУЗИ ШЕВЧЕНКА» Й ПОРТРЕТ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ
Акція «Ніч у музеї», присвячена Міжнародному дню музеїв, днями відбулася у столичних закладах культури і викликала неабияке зацікавлення киян.
Приміром, у Національному музеї Тараса Шевченка кількість охочих відвідати незвичайну святкову екскурсію значно перевищила заплановану, і працівникам довелося пильнувати, аби гості могли розміститися в залах, не завдаючи шкоди ні експонатам, ні одне одному.
Такої популярності цьому закладові додали оголошення, що прозвучали з ефіру Українського радіо, про романтичну ніч у Шевченковому домі. А послухати й подивитися тут справді було що. Театралізоване дійство «Музи Шевченка», що відбувалося у напівтемряві й мало присмак загадковості, стало поліфонічним і різноплановим. Генеральний директор Наталія Клименко з якимось особливим натхненням проводила відвідувачів залами експозиції, розповідаючи їм про різні грані творчого й особистого життя Тараса Григоровича.
Як ви, мабуть, зрозуміли з назви, екскурсія була певною мірою тематичною — у ній більше, ніж зазвичай, ішлося про кохання — на жаль, нерозділене. Головними дійовими особами дійства, окрім Поета, образ якого створив студент Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого Любомир Геляс, виступали жінки, з якими зводила генія доля. Серед них — Варвара Рєпніна, Ганна Закревська, Ликера Полусмак. Одні безнадійно кохали Шевченка, за іншими упадав він, не маючи від того нічого, лише гіркоту.
Звучали уривки зі щоденникових записів поета, його листування і, звичайно, вірші та фрагменти поем. Багатьох здивував той факт, що, крім Любомира Геляса, професійних акторів з-поміж виконавців ролей не було. Жіночі образи втілювали наукові співробітниці музею. І присутні переконалися, що вони вправно поєднують талант науковця з артистичним.
Музика стала окрасою вечірнього романтичного дійства. Гості мали можливість насолоджуватися чудовою грою струнного квартету студентів Київського інституту музики імені Р. Глієра і віртуозним танцем вихованців Національного університету культури і мистецтв.
У столичному меморіальному музеї Марії Заньковецької кульмінаційною подією святкування стало поповнення його експозиції щойно написаним портретом видатної української актриси, автором якого є сучасна художниця Людмила Ковальчук.
У бесіді з авторкою цих рядків пані Людмила розповіла про свою роботу над твором:
— Процес написання портрета тривав два роки. Протягом року збирала матеріал — усе, що стосується життя Марії Заньковецької у Києві в 1900–1907 рр. Ретельно обговорювали всі біографічні деталі з Наталією Бабанською (завідувачкою меморіального музею М. Заньковецької. — Т. К.). Разом із нею вибрали дві найкращі світлини актриси за той період. Я шукала інформацію про те, як одягалася Марія Костянтинівна, які зачіски й прикраси носила, які п'єси грала в ті роки. Потім півроку писала полотно. Далі показала Наталії Григорівні те, що вийшло, і ми також обговорили попередній результат. Дещо вирішили змінити. Наприклад, за первісним задумом, у руці героїня твору мала тримати гілочку бузку. Та ми подумали, що доцільніше, мабуть, буде зобразити п'єсу, над якою Заньковецька тоді працювала (а це «Чарівниця» — перший варіант назви драми І. Карпенка-Карого «Безталанна»), адже актриса завжди насамперед думає про ролі. Тому лицедійка тримає сторінку з тексту ролі Софії з означеного твору.
— Розкажіть, будь ласка, про декор.
— У стилі «модерн» вирішено декоративні елементи решітки, що оточує Марію Костянтинівну. А за спиною в неї зображений український візерунок, скопійований з костюму, в якому вона грала Зіньку («Дві сім'ї» Марка Кропивницького).
— А сукня звідки?
— Сукня невигадана, вона перемальована з фотографії, і рубін у сережці — історично достовірний. Я намагалася зробити копію, якомога ближчу до оригіналу світлин.
— Чи має Ваш портрет назву?
— Я вважаю, що людина, яка стільки витримала, просто не могла не бути оптимісткою. Тому на моїй роботі ледь помітно написано: «Завтра буде краще». Оці слова і є назвою.
також у паперовій версії читайте:
- МУЗИЧНА «КИЇВСЬКА ВЕСНА»
- ЄЖИ ГОФМАН ЕКРАНІЗУЄ «ЧОРНОГО ВОРОНА»
- УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ ДОМОВИЛИСЯ, ЯК РАЗОМ ЗНІМАТИ КІНО
- ВІВТОРОК — ПАПСЬКИЙ ВИХІДНИЙ...
назад »»»