МУЗИКА БОЖЕСТВЕННОЇ КРАСИ
У рамках фестивалю «Французька весна» в Колонній залі столичної філармонії імені Миколи Лисенка відбувся концерт «Музична культура Франції», де за сприяння Французького культурного центру прозвучали твори Клода Дебюссі та Сезара Франка. А інтерпретували їх київська скрипалька Соня Сульдіна та французький піаніст Дені Паскаль. Концерт приурочений до 600-річчя від дня народження святої Жанни д'Арк, яку вважають небесною покровителькою Франції.
Програму вибрали невипадково. По-перше, твори композиторів у Франції називають музикою божественної краси. По-друге, так пошановують двох велетнів світової музики. Одного з них, Клода Дебюссі, свого часу Академія мистецтв не оцінила й не обрала академіком, але сучасники виправили «помилку» заздрісників, назвавши його Клодом Французьким, мов принца крові.
«Музика — якраз те мистецтво, яке найближче до природи. Тільки музиканти здатні вловити всю поезію ночі і дня, землі й неба, відтворити їхню атмосферу й передати в ритмах їхню необ'ємну фантазію»,— писав композитор. І прагнув, щоб вона була скромна. Це про нього сказала його сучасниця Маргерит Лонг: «Якщо Роберт Шуман проголошував «Я б хотів змусити вибухнути моє фортепіано!», то Дебюссі тільки радив тихим голосом «Нехай воно говорить...». Того вечора воно «говорило» тихо й довірливо, і його мову почули шанувальники, які прийшли до філармонії. У чудовому виконанні Соні Сульдіної та Дені Паскаля прозвучала Соната соль мінор для скрипки і фортепіано, а Дені Паскаль натхненно інтерпретував і прелюдії, до складу яких увійшли «Дельфійські танцівниці», «Вітрила», «Вітер на рівнині», «Кроки на снігу», «Що бачив західний вітер», «Потонулий собор», «Танець Пека».
— Доля Дебюссі деяким чином пов'язана з Україною. Зовсім юним, у вісімнадцять літ, він потрапив у Браїлів, що на Житомирщині,— розповіла ведуча концерту кандидат мистецтвознавства Леся Олійник.— Покровителька творчості Петра Чайковського Надія фон Мекк запросила його до свого маєтку на Вінниччину. Два роки Клод Дебюссі працював у її родині домашнім учителем і піаністом. Може тому француз полюбив російську музику, зокрема твори Петра Ілліча. Наступного року Дебюссі виповнюється 150 років від дня народження.
Сезара Франка Ромен Роллан назвав святим від музики, неземним Франком, який, попри життєві злигодні, зумів відтворити в звуках красу. «Нема імені чистішого за ім'я цієї щиросердої душі»,— писав про свого сучасника класик французької літератури. А Дебюссі сказав про старшого колегу: «Це була людина нещаслива й невизнана, але з такою дитинною й доброю душею, що могла без гіркоти спостерігати недоброзичливість людей і суперечливість подій». Франк був працелюбом і педантом у щонайкращому розумінні. До скону не рідше трьох разів на тиждень грав у церкві Святої Клотильди. Прокидався о 4-й годині 30 хвилин, дві години відводив на написання музики, від сьомої й допізна — робота з учнями, після вечері доопрацьовував свої твори. Перший успіх випало відчути майже в сімдесят, а світове визнання прийшло тільки після смерті. У нього в 2012-му — 190-літній ювілей.
Дені Паскаля вважають одним із найкращих піаністів сучасності. В Україну він приїхав уперше. Володар численних міжнародних відзнак, зокрема кількох премій за записи майже двадцяти «Угорських рапсодій» Ференца Ліста та призу Асоціації Ференца Ліста. Гастролює по світу з національними оркестрами Ліона, Тулузи, Бордо та іншими знаменитими колективами. Виступати з ним вважають за велику честь такі музиканти світового рівня, як Янош Старкер, Теді Папаврамі, Філіпп Граффін, флейтист Алан Моріон, із яким він записав усі сонати Бетховена.
Соню Сульдіну добре знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Лауреат міжнародних конкурсів, викладач Національної музичної академії імені Петра Чайковського. Постійний учасник міжнародних фестивалів сучасної музики, музичних проектів та філармонійних сезонів Національної філармонії України, зокрема циклу «Музична культура Європи». Перша скрипка струнного квартету «POST SCRIPTUM».
Віра КУЛЬОВА
також у паперовій версії читайте:
- СОЛДАТ КІНЕМАТОГРАФА
- ПРЕМІЯ ЗА ОБОРОНУ РІДНОГО СЛОВА
назад »»»