ЕКОЛОГІЧНОМУ ВІДПОЧИНКУ — ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО
16 КВІТНЯ— ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ
«Тебе хвилює майбутнє? Будуй його сьогодні. Ти можеш змінити все. На безплідній рівнині виростити кедровий ліс. Головне, аби ти не конструював кедри, а сіяв насіння».
Ці слова французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері були своєрідним гаслом Міжнародного туристичного форуму «Розвиток екологічного туризму в країнах Чорноморського басейну: нові технології та економічні моделі».
Два крила успіху
Цей захід, що відбувся в Херсоні, привернув увагу авторитетних українських науковців, туроператорів, бізнесменів, дипломатів, гостей із Білорусі, Литви, Канади, Болгарії, Туреччини, Росії, Чехії, Ізраїлю, Китаю, США. Організатори форуму — обласна держадміністрація та облрада, Торгово-промислова палата, мерія — впевнені: їхня місія — сприяти розвиткові тургалузі з урахуванням пріоритетності екологічної стратегії регіону, що дасть позитивний результат. Тож і акцентують увагу на можливостях і особливостях «свого», таврійського туризму на внутрішньому й міжнародному ринках, розвитку транскордонного співробітництва, а також у галузі рекреації й культури. Без створення та популяризації бренду екологічної привабливості Таврії, тобто Нижнього Придніпров'я та Північного Причорномор'я, не обійтися.
Ті, хто побував на презентації і побачив нові економічні моделі та технології у сфері інфраструктури, лікувально-оздоровчих ресурсів Херсонщини, конкретних турпродуктів, зрозуміли необхідність розширення співпраці в сімейному, дитячому, науково-дослідницькому, культурно-історичному, експедиційно-екологічному, молодіжно-фестивальному, спортивно-екстремальному, діловому, сільському туризмі. Вагома ланка в цьому й аграрний сектор. Отже, без залучення інвестицій не обійтися, як і без активізації міжрегіонального співробітництва в соціально-культурній сфері.
Люди з досвідом не забули й про проблеми, приміром, специфіку туроператорської та турагентської діяльності в умовах значної конкуренції, зміни в законодавстві, особливості розвитку пріоритетних видів галузі. Нині вирішили розробити нові міжрегіональні маршрути та укласти контракти на обслуговування вояжерів.
— Ми хочемо, аби і в нас туризм став вагомим джерелом надходження іноземної валюти і впливав на платіжний баланс, розвиток соціальної та культурної сфери, екологію,— поділився намірами голова Херсонської обласної ради Віктор Пелих.— Без вироблення стратегії діяльності, її правового врегулювання, сприяння підприємствам готельного і туркомплексу, угод з іноземними компаніями не обійтися. Це стосується також встановлення та підтримки відносин між місцевими органами самоврядування та суб'єктами господарювання всіх форм власності в туристичній галузі.
Для цього на 2011–2015 роки впроваджено програму «Херсонщина — регіон екологічних технологій та нових економічних моделей». Її реалізація можлива за умови виконання місії області: «Херсонщина — екологічно безпечний, транспортний, туристичний, науково-виробничий центр півдня України, край заповідних територій, ефективного сільськогосподарського виробництва, високої якості життя й гостинності мешканців».
Детально ознайомившись із планами діяльності нинішнього керівництва області, я переконалася: воно зможе «сказку сделать былью, преодолеть пространство и простор». Бо діє у тандемі, досліджує, зважує, передбачає. Цінує дане Богом і природою.
— Наша мала батьківщина має багато ресурсних переваг. Одна з головних — розташування в Причорноморській низовині, у степовій зоні, по обидва береги нижньої течії Дніпра, омивається водами Чорного й Азовського морів,— говорить Микола Костяк, голова Херсонської облдержадміністрації.— Хто ще володіє такими унікальними для степової зони природними рекреаційними умовами й ресурсами? Домінують гідрогеологічні, рельєфні особливості території, її рівнинність, відсутність природних бар'єрів. Є родовища лікувальних грязей, вод, ропи. На нашій території залягають сіль, мергель, газ, пісок, вапняк, торф, цементні та цегляно-черепичні глини.
Область має сприятливі умови для розвитку сонячної, вітрової, біологічної гідроенергетики. У районі Арабатської стрілки родовище природного газу працює на місто Генічеськ і села Стрілкове й Щасливцеве. Крім того, в області є незначні поклади торфу. Розгалужене сільськогосподарське та переробне виробництво може постачати сировину для біотеплогенераторів. Є можливості вирощування технічних культур на біопаливо. Як бачите, Херсонщина може стати регіоном нових економічних моделей. Головне — сприяти розвиткові аграрного сектора у сфері лікувально-оздоровчого, популяризації екологічного та зеленого туризму. Відкриваючи нові природні об'єкти для відвідування, ми активізуємо розвиток сільських садиб, де приймають і обслуговують гостей, бо без спільних зусиль влади і підприємців позитивних результатів не досягти.
Область активно напинає туристичні вітрила. Сподіваюся, незабаром журналісти-пілігрими проїдуть новозбудованими «зеленими хуторами Таврії» й подивляться, як там усе цвіте й буяє.
Конкурент Мертвого моря
У Херсонщини є шанс стати серйозною конкуренткою Туреччини або, приміром, Греції. У цьому їй на руку й антично-романтичні назви — Ахіллів біг, Гілея, степ Хейхат, острів Джарилгач і клімат з чудовою природою. Фахівці кажуть: найсприятливішими кліматичними покажчиками є величина сумарної сонячної радіації, переважання безхмарних і малохмарних погод — 140 ясних і півтори тисячі напів'ясних днів, тривалість літа — майже шість місяців. До того ж і добиратися туди нескладно. Ось, наприклад, популярний курорт Гола Пристань.
Те, що там можна і треба набиратися сил, знали ще чумаки, котрі вели свої обози з сіллю додому. Завертали туди й козаки з водних походів на чайках — лікувати рани на чудодійному озері. Ми ж заїхали подивитися, як живеться-можеться нині мешканцям цього курорту.
— Через кризу хоч і непросто, але живемо, а не виживаємо,— поділився Анатолій Негра, «п'ятиразовий» міський голова.— Боремося не лише за кількість курортників, а й за кількість працюючих земляків. Для цього спільно з Херсонською обласною службою зайнятості відкрили Голопристанський районний центр зайнятості, де ведемо профорієнтаційну роботу з молоддю, навчаємо на замовлення роботодавців, організовуємо стажування на робочих місцях, громадські роботи в сільському господарстві. Безробітних залучаємо на відновлення пам'яток архітектури, монументів, впорядкування паркових зон.
Виявляється, у цих, так званих реставраторів старовини, прокидається інтерес до «біографії» міста. Один із таких ентузіастів показав навіть ксерокопію старої інформації, яку я швиденько переписала, бо вона вразила.
«...Есть недалеко от Херсона местечко Голая Пристань. В истории русского флота оно занимает такое же место, как Ливерпуль и Манчестер в истории английского». Оце так! Тоді зводилися судноверфі, будували вітрильники, на яких ішли в плавання перші випускники Голопристанської морської школи. Саме там, теж уперше в Україні, в 1902-му році Олександр Попов провів бездротовий зв'язок із Херсоном.
«Херсон! Херсон, я Гола! Як чуєте мене? Прийом». Двозначну фразу й досі переповідають місцеві жителі приїжджим, мов байку. Особливо, коли публіка опиняється біля міської ради, з будівлі якої й полетіла звістка про Голу Пристань. Тепер ця споруда — історична пам'ятка, де народилися популярні фестивалі. З 2003-го в ніч на Івана Купала починає вирувати Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості «Купальські зорі».
Коли на полях дозрівають кавуни — «підопічні» Інституту південного овочівництва та баштанництва, настає «Солодке диво» — фестиваль, на який з'їжджається сила-силенна своєрідних туристів-дегустаторів. Не обходяться й без Дніпровської регати, свята Дня міста.
— Добре знаю і люблю Голу Пристань,— розповіла одна із затятих мандрівниць рідним краєм Тетяна Іовенко.— Як еколог, я досліджую туристичні регіони України, бачу плюси й мінуси деяких зон відпочинку. Тут і дихається легко, і плавається та бігається швидко, бо екологія — чудова. Недаремно ж саме тут ще в 1889 році (!) почав працювати грязьовий курорт, де оздоровлювалася навіть московська та петербурзька знать. Тож і не дивно, що й нині вже в санаторій «Гопри» їдуть за здоров'ям звідусіль.
До слова, про дива, що там відбуваються, знають і старі й малі місцеві мешканці. За офіційними висновками вчених, лікувальні властивості ропи та грязей Соляного озера перевищують можливості Мертвого моря. Це один із кращих оздоровчих закладів півдня України, де лікують не лише кістки й суглоби, а підвищують... народжуваність. Кажуть, «Гопри» зробили мамами 28 тисяч жінок. Тож хто хоче підвищити цифри цієї статистики, нехай туди їде.
Велика любов до «Малої Африки»
Ми ж подалися в «Малу Африку» Таврії — біосферний заповідник «Асканія Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна Української академії аграрних наук. Там, у степу безкраїм за Херсоном, справжній Едем, де весь час дивуєшся, захоплюєшся і схиляєш голову перед відданістю, жертовністю й патріотизмом представників роду засновників Фальц-Фейнів і... Віктора Герасимчука — нинішнього директора заповідника. На жаль, особисто ми їх цього разу не побачили. Барон Е. А. фон Фальц-Фейн нині в Ліхтенштейні, а пан Герасимчук дуже застудився. Захворіти там не дивно: в цей період «віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться...» Вони посилюють відчуття перебування на іншій планеті зі своїм ладом. Ті, кого допускають на її простори, змушені діяти за усталеними звичаями. Торік таких відвідувачів із України й республік СНД було 107 тисяч. Нині ціни на бензин псують статистику й настрій працівників. Особливо засмучені батьки школярів, котрі хотіли з дітьми на канікулах «розслабитися» в асканійській казці. За екскурсію на дві з половиною години дорослому належить віддати 24 гривні, а дитині — 15 гривень. Той, хто таки приїде, побачить диво-дивнеє.
Куди не кинь оком — скрізь релікти й раритети. Ось, наприклад, сайгаки. На батьківщині в Казахстані й Калмикії їх майже відстріляли з гелікоптерів мисливці-вбивці. У наших степах переселенці прижилися. Як і кінь Пржевальського. Його першим у світі в 1899 році з Монголії привіз ще Фрідріх Фальц-Фейн. Тут конячка-дикунка почала давати приплід. Той, хто опиниться в чорнобильських лісах, побачить і там табуни коней Пржевальського. Завдяки асканійцям цивілізований світ визнав, що то не тарпан, а кінь. Хоч і досі цих парнокопитних неможливо ні запрягти, ні об'їздити.
А ще степом гасають «чортоподібні». Так охрестили блакитних антилоп. Їхній норов не викликає симпатії ні в людей, ні в сусідів по резервації з царства фауни. Агресивні, вони налітають і б'ють без попередження. Такі ж манери і в австралійських «емігрантів» — страусів ему. Самець висиджує пташенят 53 доби, пильно стежачи за довкіллям. Отож наближатися до його гнізда екскурсоводи-науковці не радять. Це вам не врівноважені царські буйволи чи оспівані Фенімором Купером чорні бізони.
Побачите там урятованих від знищення і натуралізованих Фальц-Фейном сурків-байбаків, сайгаків, косуль, багатьох рідкісних тварин, побуваєте в багатющому зоопарку з галасливим орнітопарком. Він — справжня оаза в степу зі ставками, протоками, острівцями. Тут нараховують понад 251 вид птахів. Із них до Червоної книги України занесено 42 види. Ще гордість заповідника — дендрологічний парк, створений на безводній території й практично непридатній для вирощування деревних рослин. Вражає й цифра «тисяча» — саме стільки видів дерев і кущів росте тут. У цій справжній природній перлині Херсонщини прижилася флора півдня, півночі, сходу і заходу. Є навіть раритет із мезозойської ери. Йому складають компанію рослини, названі на честь Фрідріха Едуардовича: Veronica spicata var. falz-feinii, Tuzson, 1912 (вероніка), Dianthus Guttatus var. falz-feinii, Paczoski, 1912 (гвоздика). До латинських назв емуранчика, хом'ячка, кабана, степової миші теж додали прізвище Фальц-Фейна. Відтоді вони живуть і процвітають «у тихім шелесті трав, в щебетанні дібров...»
А ми, в товаристві організаторів такої фантастичної мандрівки Андрія Яценка, заступника голови; Тетяни Волинець, начальника відділу туристично-виставкової діяльності Херсонської облдержадміністрації та Олени Зеленко, віце-президента Асоціації журналістів «Туристичний центр-клуб України», подалися туди, де за словами Миколи Гоголя «Степ чим далі, тим ставав прекраснішим...»
Олена СЕДИК, Київ — Херсонщина
також у паперовій версії читайте:
назад »»»