ЧОМУ ДОРОЖЧАЮТЬ БАНАНИ?
Банани в Україні коштують на третину дорожче, ніж у Німеччині, яблука вдвічі дорожчі, ніж у Польщі. Україна на другому місці в Європі (після Росії) за цінами на продукти харчування, і на другому місці (після Молдови) за бідністю населення. Причина дорожнечі, запевняють експерти, одна — корупція, в тому числі на митниці.
Між іншим, наша держава має найвищий у Європі коефіцієнт транзитності. Вона знаходиться між країнами ЄС і Росією, має обширні й зручні виходи до морів, а добротна залізнична, автомобільна і портова інфраструктура надає величезні можливості для отримання доходів. Зовнішньоторговельний обіг країни перевищує 50% ВВП, тобто більш ніж половина товарів, які використовують українці, перетинає кордони держави. Тож від ефективності митної служби багато в чому залежить економічний добробут і безпека держави.
Вступ України до СОТ, приєднання до Міжнародної конвенції зі спрощення і гармонізації митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення передбачає проведення радикально митної реформи. Відправною точкою має стати ухвалення нової редакції Митного кодексу, у якій закладено механізми спрощення та прискорення митних процедур, зменшення свавілля чиновників у процесі митного оформлення товарів, наближення процедур митного контролю і оформлення до європейських стандартів.
Згідно з дослідженням Світового банку, Україна посідає 139-ту позицію у рейтингу свободи ведення зовнішньоекономічної діяльності. Наші митні процедури складні й дають широкі можливості для корупції. Зараз митна служба працює за ухваленим у 2002 році Митним кодексом. Головний його недолік — можливість широко трактувати повноваження митної служби. Чимало питань вирішують на рівні постанов Кабміну, розпоряджень, листів і навіть телеграм митної служби. Зараз її очільник може одним дзвінком спиняти або пропускати певні партії вантажів, за власною волею вирішувати долю окремих підприємств чи галузей економіки.
Підприємцям часто простіше домовитися з інспектором і дати йому хабар, аніж розмитнювати товар «по-білому». Причин багато: недосконала процедура визначення митної вартості, коли інспектор на законних підставах може не вірити даним інвойсу і сам визначати митну вартість, звичка багатьох підприємців не платити податки у повному обсязі, а шукати можливості «домовитися з митницею».
Потрібний новий кодекс
Уряд намагається щось зробити. За останній рік десятки митних постів і митниць було скорочено, сотні митників звільнено. Попередній очільник митниці А. Макаренко навіть опинився за ґратами, а СБУ різко збільшила штат підрозділу з контролю за митницею. Тепер мало не на кожному митному посту чергує чекіст. Та це лише збільшило корупційні витрати підприємців. Рейди СБУ затягують процедуру оформлення документів і збільшують час простою контейнерів у порту.
Трохи поліпшити ситуацію, сподіваються бізнесмени, дозволить підписання Президентом нещодавно ухваленого депутатами закону, який прибере з кордону чимало контролюючих органів — екологів, ветеринарів, карантинну інспекцію. Однак основну проблему (відсутність чіткого механізму визначення митної вартості) цей закон не вирішує. Потрібний новий Митний кодекс. Створення такого документа передбачено програмою реформ Президента на 2011 рік.
У серпні минулого року при Комітеті з економічних реформ було створено робочу групу за участю імпортерів, представників профільних асоціацій та експертів. Очолити її доручено віце-прем'єру С. Тігіпко. Розроблений цією групою проект закону «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України» зареєстровано у Верховній Раді 4 березня нардепами О. Шевчуком, Я. Сухим і В. Чудновим. Ухвалення цього закону, на думку розробників, сприятиме багаторазовому зменшенню корупційних поборів на кордоні завдяки чітко виписаним нормам прямої дії й санкціям до митників.
Ключовими пунктами цього документа є нова процедура визначення митної вартості й спрощений механізм оформлення товарів на кордоні. Після ухвалення нового кодексу митну вартість товару визначатимуть на підставі ціни контракту, а не згідно з даними митної бази даних, як зараз. Тільки коли є сумніви у достовірності контракту, митник має право запросити в імпортера підтверджувальні документи для «захисту» зазначеної ціни. Нині митники змушують підприємців платити податки і збори з ціни товару, що в 10–20, а іноді в сто разів перевищує ціну, підтверджену контрактом.
Важливим завданням є спрощення процедури оформлення товарів на кордоні. Зараз імпортери, які завозять товари в Україну, проходять усі процедури контролю (від митного оформлення до ветеринарного) на пунктах пропуску на кордоні. Час оформлення не лімітований, до того ж процедуру може бути призупинено через будь-яку причину. Тому імпортер і наступні за ним у черзі підприємці змушені витрачати дні, а інколи й тижні, очікуючи на рішення інспектора. Часто єдиним способом «вирішити проблему» є хабар митникові.
У проекті кодексу пропонують зафіксувати граничний термін митного оформлення — чотири години. Цього достатньо, аби митник перевірив товар, а підприємець зробив необхідні платежі. Ініціювати продовження строків оформлення може лише підприємець. За затягування часу митником передбачено адміністративну і фінансову відповідальність, у тому числі за втрачену комерційну вигоду. При цьому відповідальність інспектора настає автоматично. Імпортерові нікуди не треба скаржитися, достатньо того, що час оформлення вантажу перевищив чотири години.
У законопроекті також зафіксовано відмову від тотального контролю за імпортом — митники перевірятимуть більше на п'ять відсотків вантажів на підставі даних ризикоорієнтованої системи. Пропонують розвантажити пункти пропуску на кордоні й перенести більшість процедур митного оформлення товарів на внутрішні митниці. Усіх «зайвих» митників (це більш ніж половина нинішнього складу служби) буде звільнено.
Проект кодексу спрямовано на декриміналізацію контрабанди. Кримінальним злочином вважатиметься лише контрабанда зброї, наркотиків, частин тіла та інших заборонених предметів. Усіх інших контрабандистів каратимуть не позбавленням волі, а штрафом. Це сприятиме тому, аби товари не затримувались на кордоні й дасть можливість імпортерам самим обирати внутрішню митницю і проходити оформлення у найближчій до пункту призначення митниці. А великі імпортери зможуть клопотатися про відкриття митного пункту на території своїх підприємств.
Для мінімізації підприємницького шахрайства запроваджено процедуру постаудит-контролю — перевірку правильності нарахування митних платежів після оформлення товару. Митники матимуть доступ до податкової статистики, у тому числі до даних податкових декларацій. Як і податківці — до митної, аби підприємець не зміг ухилитися від податків, передаючи до податкової та митної служби різні дані. Інформаційну систему обміну даними між митницею, податковою та казначейством уже створено і незабаром буде запущено. Невідповідність між даними митного і податкового обліку знаходитимуть автоматично — це буде підстава для початку перевірки підприємця. У майбутньому можливе об'єднання митниці й податкової в єдину службу — фінансову інспекцію при Мінфіні.
Митна альтернатива
Митниця вирішила подати власний проект кодексу через депутатів Є. Царькова та О. Царьова. Його текст, зазначають його опоненти, за більшістю позицій, а головне — за ідеологією змін, суперечить варіанту, розробленому робочою групою під керівництвом С. Тігіпка. Проект значно розширює права митного інспектора, при цьому його повноваження буде виписано не у кодексі, а у підзаконних інструкціях та наказах. Митники намагаються запровадити презумпцію вини імпортера. Навіть технічні помилки у декларації або зміни маси вантажу в результаті його усушки-утруски каратимуть максимальним штрафом. У кодексі зберігаються «дельти» штрафів, коли за одне й те саме правопорушення інспектор може конфіскувати товар або виписати штраф на символічну суму.
У проекті кодексу, розробленого Митною службою, визначення митної вартості цілковито віддають на відкуп митникам. За цим кодексом інспектори зможуть вимагати у підприємців документи, які неможливо дістати. Приміром, калькуляцію собівартості продукції від виробника або аналогічних товарів конкурентів. Крім того, основним джерелом визначення «правильної» митної вартості є не контракт, а внутрішня база даних митниці й вольове рішення інспектора. Митники також мають намір отримати додаткові повноваження при проведенні постаудит-контролю. Крім існуючого митного контролю, пропонують надати право митній службі проводити аудит фінансово-господарської діяльності компанії, її звітів, контрактів, товарів, приміщень, а не обмежити доступ митників тільки до документів, що належать до експорту чи імпорту товарів.
Більше того, митниця пропонує збільшити терміни перевірок до 90 днів з правом продовження ще на 30 днів. Майже півроку компанія житиме в умовах перманентної перевірки від митників. Якщо нині перевірки податкових і митних органів координують і проводять переважно в один і той самий час, то законопроектом пропонується надати право митній службі самостійно визначати час початку перевірки, не координуючи його з податковою та іншими органами.
Опоненти зауважують, що у законопроекті митної служби не вирішено проблеми затримок із оформленням товарів, відсутня будь-яка відповідальність митників за свої дії й санкції за порушення митними органами прав підприємців. Цей документ написано ніби під гаслом «захисту вітчизняного товаровиробника» — його розробники вважають, що обмеживши імпорт, зможуть стимулювати вітчизняне виробництво. Проте, запевняють опоненти, героїчні зусилля митників щодо завищення митної вартості імпорту на практиці призводять до пригнічення національного виробника. Українські фармацевти не можуть випускати нові ліки — митники не оформляють лікарську сировину без довідки від медінспекції. Інспекція і профільний інститут при ній таких довідок після адміністративної реформи не дають. Уряд провів дерегуляцію, довідки скасував, а митників про це не повідомили. В результаті запуск виробництва нових ліків під загрозою зриву.
Аналогічна ситуація з посівною. Аграрії не можуть купити імпортне насіння. Для його завезення потрібна довідка з реєстру сортів рослин. У межах процесу дерегуляції й адміністративної реформи її видати нікому, та й не варто, адже вона нікому не потрібна. У митників інша точка зору. Якщо ситуація не зміниться, доведеться проводити посівну українським насінням, якого на всіх може не вистачити. Та й урожайність у вітчизняних сортів нижча.
Нові версії Митного кодексу відображають різні позиції розробників. Одна зміцнює фіскальну складову, спрямована на наповнення бюджету, інша ліберальніша, полегшує життя бізнесу. Адже для нього важливе спрощення процедури митного оформлення, приведення до євростандартів митного законодавства і перетину товарів через кордон. Її розробники запевняють, що лібералізація митного законодавства дасть змогу різко знизити вартість імпортних товарів для населення, обмежити корупцію на кордоні й успішно боротися з контрабандою. Та версія містить певні загрози для наповнення бюджету, зазначають експерти.
Митниця дає 35% доходів бюджету України. Торік вона зібрала 56 млрд грн (у 2009-му — на 21 млрд більше). Це непоганий показник, але недостатній з урахуванням зростання імпорту на 20%. У Мінфіні зауважують, що торік митна служба не додала до бюджету майже шість мільярдів гривень, незалежні експерти називають суму 26 млрд. Лібералізація — це добре, переконані аналітики, але Митний кодекс має бути забалансований, аби не нашкодив держбюджету, виконанню соціальних зобов'язань.
У Комітеті Верховної Ради з питань податкової й митної політики мають намір найближчим часом розробити єдину редакцію Митного кодексу, використавши напрацювання двох законопроектів, і в першому півріччі ухвалити її. У кодексі мають бути чітко визначені повноваження митних органів, оскільки вони часто вдаються до дій, які не сприймають у суспільстві. А також урегульовані питання, пов'язані з процедурою визначення митної вартості товарів шляхом приведення порядку декларування вартості до міжнародних стандартів. Чітко визначено перелік документів, які митники мають право вимагати для підтвердження заявленої вартості товару, аргументовано відмову сприйняття тієї вартості, посилено роль постаудиту в процесі контролю товарів на внутрішньому ринку.
У кодексі необхідно прописати чіткі норми прямої дії, що виконуватимуться за законом. Не може бути посилань на підзаконні нормативні акти, які у майбутньому розроблятиме митна служба. Важлива регламентація термінів подання митної декларації й митного оформлення, перелік обставин, за яких декларацію не прийматимуть для оформлення. А також відповідальність митних органів за неправомірне затягування оформлення. Актуальне запровадження інституту уповноваженого економічного оператора, тобто суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють експортно-імпортні операції за мінімального втручання митної служби. Такий статус надають суб'єктам, які відповідають певним критеріям.
Знайти баланс інтересів хоче і митна служба, запевняють її керівники. І нагадують, що відсутність контролю на кордоні призведе до збільшення обсягів контрабанди, в тому числі зброї й наркотиків. Важливо забезпечити умови, які сприятимуть розвитку економічної діяльності й забезпечать захист державних інтересів.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»