МІСЦЕВА ПОЛІЦІЯ. ХТО ЗА?
Наступного тижня Верховна Рада України має розглянути проект Закону «Про місцеву поліцію», який було внесено одним із народних депутатів і позитивно оцінено парламентським Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронних органів.
Звичайно, документ ще сирий і потребує ретельного допрацювання, однак тема його варта, аби на ній спинитися докладно.
Нагадаймо, у січні нинішнього року в МВС відбулося засідання «круглого столу» міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова з керівниками обласних держадміністрацій. Ішлося про їхню взаємодію і в тому числі про можливість відродження діяльності місцевої міліції. Високопосадовець повідомив: у результаті нещодавнього коригування Бюджетного кодексу місцеві органи влади знову отримали право фінансувати правоохоронну діяльність. Це означає, що за бажання обох сторін можна поставити питання про те, щоб місцеві бюджети знову взяли на себе утримання частини міліцейських кадрів.
Однак минуло два з половиною місяці, а ніяких ознак того, що в котроїсь зі сторін таке бажання з'явилося, поки не видно. В усякому разі, профільний комітет Верховної Ради, ґрунтовно аналізуючи законопроект про місцеву поліцію, жодним словом не згадує про те, що Міністерство внутрішніх справ має з цього приводу свої конкретні пропозиції.
Така позиція дивна, особливо з огляду на те, що керівництво МВС неодноразово декларувало наміри скоротити свій особовий склад на третину. Тим часом, згідно з офіційно оприлюдненими відомством статистичними даними, кількість зареєстрованих торік злочинів, порівняно з 2009 роком, зросла на 15 відсотків — з 435 до 501 тисячі. Тож обсяг роботи, котру виконують працівники органів внутрішніх справ, не зменшився. З цього випливає логічний висновок: якщо МВС збирається суттєво скоротитися, значить, певну частину своїх функцій воно має перекласти на інші структури.
Якщо логіка веде нас правильним шляхом, то у цьому плані найоптимальніший крок — створити при місцевих органах влади певні силові структури, завданням яких буде протидія дрібним крадіжкам, вуличним хуліганствам, торгівлі у невстановлених місцях та іншим не надто небезпечним правопорушенням, котрі забирають у міліції найбільшу частку її робочого часу.
Законопроект, про який мовиться, пропонує вважати місцевою поліцією озброєний виконавчий орган місцевого самоврядування, який утримують за рахунок коштів місцевого бюджету. Відповідно працівники місцевої міліції — службовці місцевого самоврядування. Передбачено, що у складі місцевої поліції міста можуть бути дільничні інспектори, патрульно-постова служба і служба сприяння органам державної автомобільної інспекції. Це, так би мовити, своєрідні три кити, на яких вона буде триматися. До речі, у проекті зазначено, що в оперативному плані вони підпорядковуються начальникові та черговій частині відповідного органу внутрішніх справ.
А вже залежно від умов, потреб і можливостей будуть створювати підрозділи сприяння службі у справах неповнолітніх, екологічну службу і службу запобігання правопорушенням, що посягають на громадську мораль. Остання, слід розуміти, буде виловлювати вуличних повій. Крім цього, згадуються підрозділи охорони об'єктів, котрі аналогічно до існуючої нині Державної служби охорони при МВС зароблятимуть гроші.
Важливий момент: передбачено, що працівники місцевої поліції будуть не лише припиняти адміністративні правопорушення, складати протоколи про це, а й у певних випадках накладати стягнення і навіть виконувати стягнення у вигляді адміністративного арешту. Відомо, що, згідно з Конституцією, питання про будь-яке стягнення, пов'язане з позбавленням волі, може накладати тільки суд. А от виконанням цих адміністративних стягнень займається нині міліція. Законопроект пропонує перекласти цю роботу на плечі місцевої поліції, у зв'язку з чим в її структурі мають бути підрозділи конвоювання і спеціальні установи для утримання арештованих адмінправопорушників.
Щоправда, автори законопроекту не обтяжували себе такою марудною роботою, як підготовка коректив до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема до його розділів, які регламентують провадження і розгляд справ цієї категорії. Не запропоновано також зміни до статей Кримінального кодексу, в яких ідеться про відповідальність за опір представникові влади та про інші злочини проти порядку управління. Адже там знайдеться не один десяток статей, кожну з котрих доведеться доповнювати словосполученням «місцева поліція». Саме за цю недоробку проект піддано справедливій критиці як Головного експертного управління Верховної Ради, так і її профільного комітету.
Проте слід віддати належне: у документі згадано про те, що працівники місцевої поліції мають право носити і застосовувати вогнепальну зброю, але їх підготовка здійснюється навчальними закладами МВС і за його спеціальними програмами, хоч і за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Неважко зрозуміти, що не лише навчання, а й утримання штатів муніципальних силових структур виллється місцевим громадам у чималу копієчку, але то справа добровільна: хочеш — заводь, не хочеш — не заводь. Головне — щоб таке право було.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ПОДРУЖЖЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИКІВ
- СУТЕНЕРКУ ЗАТРИМАЛИ
- ШАХРАЇ БІЛЯ... ОБЛАСНОЇ ЛІКАРНІ
- УСМІХНІТЬСЯ!
- ХРОНІКА ПРИГОД
назад »»»