«ПОЛІПШЕННЯ ЖИТТЯ» ВЖЕ СЬОГОДНІ
Як відомо, переваги і здобутки пізнають у порівнянні. Головне — правильно визначити, з чим порівнювати, адже від цього залежить об'єктивність оцінок і висновків. Уряд за підсумками першого року своєї діяльності дав привід для суб'єктивних і об'єктивних оцінок, але здебільшого стриманих. Пенсійна реформа, за яку він узявся, об'єктивно необхідна і об'єктивно непопулярна. Ціни ж не тільки з об'єктивних, а часто суб'єктивних причин псують звіти урядовцям і спустошують гаманці українців.
На запитання, з чим краще порівнювати досягнуте і недосягнуте урядом, є чимало відповідей. Та дві можна вважати найочевиднішими. Роботу чинного уряду логічно порівнювати з діяльністю попереднього. Треба визнати, що упродовж останнього року нинішні урядовці не відмовляли собі в задоволенні покритикувати своїх попередників. Допомагала їм у цьому вітчизняна прокуратура і зарубіжні аудитори.
Інша річ, що ці уряди працювали в різних політичних та економічних умовах. Попередній майже весь час відволікався на політику. Нинішній, після конституційного уточнення своїх повноважень, сконцентрований на економіці. До того ж 2008–2009 рр. асоціюються з роботою у кризових умовах і падінням економіки. А 2010–2011 рр. — із роботою у післякризових умовах і відновленням економіки. Це, звичайно, не применшує досягнень нинішнього уряду — торік зростання ВВП було на рівні 4,2 відсотка.
Урешті-решт про справи попередників зразка 2009-го можна вже не згадувати. Краще досягнуте на 11 березня 2011 р. порівнювати з торішніми обіцянками. Першого дня роботи нового уряду його керівник Микола Азаров пообіцяв упродовж року стабілізувати ситуацію в країні, забезпечити піднесення економіки і мінімальний рівень дефіциту держбюджету. Тоді були висловлені наміри провести міжнародний аудит і розширити співпрацю з МВФ. А ще зробити все, аби розпочати реалізацію структурних реформ.
Нинішнього березня головним досягненням уряду якраз і визнається утримання відносної соціально-економічної стабільності, досягнутої значною мірою завдяки кредитам МВФ. Тож відносну стабільність утримано, мінімальний дефіцит бюджету забезпечено, аудит проведено, співпрацю з МВФ розширено, реформи започатковано. Інша річ, що популярності це не додало з огляду на обмеження бюджетних видатків і започаткування непопулярних реформ. Та й до вирішення ключового завдання, яким є ліквідація бідності, далеко. Нині десять мільйонів українців живуть за межею бідності, а 21,5% — на доходи нижчі від прожиткового мінімуму. А ось кількість мільярдерів у країні стрімко збільшується.
Та й чимало інших цілей, визначених у торішньому березні, продовжують залишатися у статусі цілей і очікують додаткових зусиль, аби Україна стала державою з безумовним верховенством законів, без корупції й диктату політичної доцільності. Державою зі сприятливим інвестиційним кліматом. Державою, яка могла б забезпечувати права і свободи громадянам в Україні та за її межами. Державою, де не буде різкого майнового контрасту, а середній клас становитиме більш як половину населення.
Здобутки
Рік діяльності уряду його очільник охарактеризував як найважчий в історії країни. Адже треба було розв'язувати проблеми, які давно накопичувалися, відновлювати державу після кризи, до якої вона увійшла непідготовлена. Дії влади були спрямовані передовсім на відновлення влади, наведення ладу в державних фінансах, ухвалення реалістичного бюджету. Це привело до зростання економіки. У найвдалішому для України 2004-му, останньому році стійкого розвитку держави, темпи зростання промислового виробництва сягали 12,5%, ВВП — 12%. У 2008-2009 рр. відбулося глибоке падіння економіки, якого не було у жодній країні світу. Системні, планомірні, наполегливі дії уряду привели до того, що торік темпи зростання промислового виробництва сягнули 11,2%, а ВВП — 4,2 відсотка.
Якщо 2009-й підприємства закінчили зі збитками (34 млрд грн), то минулий рік — із прибутками (63,3 млрд). Вони отримали суттєві ресурси для модернізації виробництва. Важливим показником економічного розвитку є вантажообіг. У 2008–2009 рр. його обсяги істотно знизилися, торік зросли. Маємо і приріст прямих іноземних інвестицій, він менший, ніж у 2007-му, але більший, ніж у 2008 р. Усе це дало змогу збільшити зарплату на 10,2% (у 2009-му вона зменшилася на 10%).
Значним досягненням урядовці вважають зменшення зарплатних боргів, які на початку 2010-го сягали мільярд 700 млн грн. Здебільшого людей залишали без заробленого приватні підприємства. Проте завдяки наполегливій роботі уряду борги вдалося скоротити на 500 млн. Зміцніла й довіра до банківської системи. Якщо у 2009-му депозити населення зменшилися на чотири мільярди гривень, торік вони повагомішали на 60 млрд, а за два цьогорічні місяці — на 9,3 млрд.
Уряд не має відношення до розрахунку індексу споживчих цін, запевняє його очільник, цим займається Держкомстат і несе кримінальну відповідальність за викривлення даних. Підстав не довіряти комітету немає. У 2008-му ціни на харчі у світі зросли на 24%. Торік світові ціни підскочили на 25%. Нинішньому уряду вдалось утримати зростання цін на прийнятному рівні — 9,1% (незалежні експерти кажуть про 43%, більшість громадян підтримує ті висновки).
Нинішній уряд не допустив зриву України у гіперінфляцію. Про це найкраще свідчить стабільність національної валюти. Торік гривня не коливалась, як у 2008-му, від 4,5 до 12 грн за долар. Це забезпечило стабільність цін із більшості товарних позицій і зменшило вплив світових цін на українські. Минулоріч Україна постраждала від засухи, але ціни на хліб у нас нижчі, ніж у Росії, Білорусі та інших державах. Це завдяки запровадженню квот на імпорт зернових. Ціни на зерно з серпня до грудня зросли удвічі. Зернотрейдери закуповують його у селян по 800 грн, продають по 365 дол.
Квотування дало змогу утримати ціни на зерно, борошно, хліб і закласти до Аргарного фонду мільйон 300 тис. т зерна, до Держрезерву (вперше останніми роками) — 260 тис. т. До речі, Росія заборонила експорт зернових, значно зменшили його і держави ЄС. Україна, незважаючи на квотування, експортувала шість мільйонів тонн зернових. Вартість цукру у нас торік збільшилася на 20% (у першому кварталі на 30%). Уряду вдалося знизити ціни на яйця, сало, свинину, рибу, запевняє його очільник.
За попередньої влади міжнародні рейтинги України з високих упали до дефолтних. Нині держава піднялася на три позиції й підніматиметься вище, бо фінансова ситуація у державі стабільна. За попередників кожна друга гривня була запозичена. Нині доводиться повертати борги, на цей рік припадає пік їхніх виплат. Одначе дефолту в Україні не буде, переконаний М. Азаров.
Незважаючи на складність фінансової ситуації у країні, соціальні видатки з держбюджету за рік зросли на 41 млрд, зокрема на соціально-культурну сферу, охорону здоров'я, соціальний захист населення — на 34,5 млрд. Багато чого вдалося зробити і в освітній сфері, зокрема відновлено фінансування програми «Шкільний автобус». За 2008–2009 рр. за бюджетні кошти не придбано жодного авто, торік купили 170. Подібні видатки зросли і у місцевих бюджетах. Середня зарплата повагомішала у країні на 440 грн, це відповідає рівню зростання економіки. Якщо економіка розвиватиметься швидше, зарплата збільшуватиметься суттєвіше. До того ж зростання доходів населення має відповідати зростанню пропозиції товарів і послуг, інакше розкручуватиметься інфляція. У країні вдвічі зменшилася кількість пенсіонерів, які отримують пенсії до 800 грн, у 2,7 раза зросло число тих, хто має пенсію до тисячі гривень.
Уряд пишається тим, що торік удалося збільшити виробництво свинини на 30%, цукру — на 21,5, олії — на 8%. Це дозволило зменшити імпорт. Через кілька років, упевнений М. Азаров, таку продукцію не імпортуватимуть, наші аграрії вироблятимуть її достатньо.
Успішно готується країна і до Євро-2012. Якщо у 2009-му будівельно-монтажних робіт було виконано лише на 3,4 млрд грн (утричі менше від окресленого), торік — на 9 млрд. Суттєвим досягненням урядовці вважають виведення з кризи будівельної галузі.
Уряд започаткував низку важливих реформ, зокрема ухвалено Податковий кодекс, який критикували. Але такі реформи дають результати через роки. Уряд зменшив кількість загальнодержавних податків із 29 до 19, місцевих — з 14 до 4, а також податок на прибуток. У першому кварталі підприємства заплатять його не 25, а 23%. У 2004-му цей податок знизили з 30 до 25%. Через кілька років він становитиме 16%. На 90% скоротилася кількість ліцензій для підприємців, за видами діяльності — на 31 відсоток.
Зміни до податкового законодавства не призведуть до згортання підприємницької діяльності, вважає М. Азаров. Останнім часом зареєструвалося 150 тис. нових підприємців. Зростає роздрібна торгівля, якби бізнес згортався, вона б падала. У Податковому кодексі є певні проблеми, їх треба вирішувати. Зараз робоча група разом із підприємцями готує зміни до нього.
Уряд намагався домовитися з Росією про перегляд формули визначення ціни на газ. У 2004-му «блакитне» паливо купували по 49,90 дол. У 2005 р. уряд переконував, що краще купувати дорогий газ і бути незалежними. В результаті у 2006-му газ купували по 95 дол., тому треба було турбуватися про енергозбереження, скорочення обсягів споживання газу. У 2007-му ціна на імпортне паливо піднялася до 130 дол., через рік — до 179 дол. У січні 2009 р. було підписано кабальну газову угоду, за якою газ мав коштувати 450 дол., тож Україна не мала жодних прав, лише обов'язки, діяло правило — бери або плати.
Коли новий уряд прийшов до влади, найважливішим його завданням, зазначає М. Азаров, було досягти зниження ціни на газ, інакше Україна б збанкрутувала. В результаті важких переговорів Росія погодилася на знижку — 100 дол.
Україна рухається правильним курсом, запевняє М. Азаров, повернення назад не буде, уряд наполегливо проводитиме роботу, спрямовану на відновлення економіки. Жити в епоху змін складно. Проводити зміни, нести за них відповідальність ще складніше. Уряд буде вдячний за об'єктивну, конструктивну критику, допомогу, але проти нагнітання настроїв безнадійності.
Не до оптимізму
Симпатики уряду зауважують, що успіхи нової команди очевидні. Адже коли вона прийшла до влади, ситуація в економіці була критична, ВВП знизився на 15%, виробництво — на 21%. Торік в економіці окреслилася тенденція до зростання, це свідчить про те, що напрями розвитку обрано правильно. Натомість опозиція не поділяє оптимізму і зазначає, що можна наводити яку завгодно статистику, але люди відчувають суттєве зниження рівня життя. За рік видатки українців так і не почали відповідати їхнім зарплатам. Значно підвищилися тарифи на газ, житлово-комунальні послуги, «заморожено» зарплати, пенсії, стипендії, планується підняти пенсійний вік.
За оцінками комуністів, уряду є чим пишатися, але є над чим працювати. Вони радять ефективніше використовувати важелі державного регулювання цін, переглянути стратегію наповнення бюджету Пенсійного фонду, а вже потім переходити до реформування пенсійної системи. Доцільно брати податки з основних фондів підприємств, нехай багаті поділяться з бідними, завдяки яким вони отримують доходи. Уряду треба активізувати втілення заявлених реформ. Аби роботу в цьому напрямі вели ефективніше, не завадило б оцінити діяльність кожного урядовця.
Незалежні експерти визнають, що торік економіка почала відновлюватися після глобального падіння у 2009-му, коли гривня девальвувала на 60%. Проте зростання на 4,2% недостатнє. Економіка зростала не за рахунок поліпшення на вітчизняному ринку, а тому, що синхронізована зі світовою економікою. Адже 50% нашого ВВП здобувають за рахунок експорту. Світові ринки та експорт почали відроджуватися, ціни на метал зросли, тому наша економіка змогла показати певне відновлення.
Після глобального падіння українська економіка змогла повернутися на інвестиційні карти деяких інвесторів, торік у неї було вкладено 4,5 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. Та попри зростання порівняно з 2009-м, коли було інвестовано 2,6 млрд дол., ці показники незначні порівняно з ПІІ, які надходили в докризовий період.
Було розпочато певні реформи, говорять експерти, їхня логіка зводиться до необхідності повернення країни на шлях стійкого економічного зростання, а також до прагнення зменшити темпи зростання зовнішнього боргу і дефіциту бюджету. Та податкова реформа навряд чи матиме ефект цьогоріч. Лише у 2014-му, коли значно зменшаться податкові ставки, вона впливатиме на економічну ситуацію. Нині вітчизняний бізнес потерпає від корупції, адміністративних бар'єрів, недосконалої судової системи. Із реформами зволікати не варто.
Чимало експертів переконані, що уряд так і не побачив чинників, які спричинили кризу в Україні. Тому не має уявлення, з чим йому належить боротися. Механізми управління економікою, які були дієвими у докризові часи, віджили своє. Зараз уряд намагається робити те, що нинішнім світом поставлено під сумнів. Дехто з аналітиків вважає перший рік діяльності уряду провальним, адже соціально-економічні проблеми в країні набули масового характеру. Зарплати і пенсії залишилися на колишньому рівні, а ціни на все карколомно зросли.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»