«БЕНЗОКАПОСНІ» СПРАВИ
ЯК УРЯД БОРЕТЬСЯ ІЗ ПІДВИЩЕННЯМ ЦІН НА ПАЛЬНЕ
Цими днями екс-президент України Леонід Кучма здивував державу своїми новими «одкровеннями». Він подивувався тому, що в Японії навіть в умовах трагедії планетарного масштабу «не можна заправити автомобіль «лівим шляхом», скільки б ти грошей не дав». «А що б у нас було?» — риторично завершив Леонід Данилович.
Власне, ця прелюдія зроблена нами невипадково. Адже питання катастрофічного подорожчання пального — тема номер один в Україні ось уже другий тиждень. Якщо пригадати, що ціни на бензин базові й від них залежить собівартість практично усіх груп товарів, занепокоєння цілком зрозуміле.
Ще минулого тижня на стелах АЗС почали стрімко зростати ціни. А в деяких регіонах (зокрема на Донеччині, що ду-у-уже показово) вартість літра бензину А-95 «перевалила» за так звану психологічну межу в десять (!) гривень. Автолюбителі замислилися, чи не пересісти на громадський транспорт? Ті ж водії, котрі за кермом заробляють собі на хліб насущний, почали поговорювати про можливість проведення акцій протесту.
Тим паче що частина з таких підприємців недавно брала участь у заходах, присвячених бойкотуванню Податкового кодексу. Наприклад, один із організаторів «податкового майдану», голова Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександр Данилюк тепер допускав можливість появи «бензинового майдану».
«Кабінет Міністрів методично ігнорує процедуру проведення будь-яких консультацій з підприємцями і громадськістю стосовно важливих питань,— заявляє Данилюк.— У цьому разі це неприпустимо, оскільки йдеться про ініціативу, впровадження якої спричинить до ще більшого стрибка цін на пальне. Маю на увазі ініціативу запровадження мита на імпорт нафтопродуктів».
Урядова ініціатива (на прохання вітчизняних нафтопереробних підприємств запровадити мито на імпортне пальне) підлила олії у вогонь. Так, за словами міністра палива та енергетики Юрія Бойка пропонували стягувати 80 євро за тонну імпортного дизпалива і 130 євро за тонну імпортного високооктанового бензину.
На думку більшості експертів паливного ринку, такий крок призведе до подорожчання пального. Приміром, аналітик агентства «Держзовнішінформ» (котре, до слова, проводить дослідження на замовлення уряду) Олег Мельник вважає: «Справді, держава за певних обставин має право захищати себе, свого виробника, свого споживача тією чи іншою мірою. Ввізне мито також належить до одного з таких захистів внутрішнього ринку, коли виникають певні загрози.
Певна річ, рівень ввізного мита також має велике значення. З одного боку, воно може спонукати до чогось, з іншого — заборонити ввезення певних товарів. У цьому випадку розглядали питання мита, яке буде обмежувальним до імпорту і з огляду на це робили прогнози у Мінпаливенерго про те, що це приведе до збільшення власного виробництва нафтопродуктів, переробки нафти. Тож рівень цін, буцімто, не мав би бути підвищеним. Однак потрібно визнати: коли є таке ввізне мито, завжди будуть спроби підняти внутрішню ціну».
Проте неабияка рішучість автоспільноти поки що відстрочила реалізацію цих задумів. Низка автомобільних спілок на чолі зі згаданим Всеукраїнським центром сприяння підприємницькій діяльності навіть організувала спеціальний «Автофронт» — структуру, котра виробляла план подальших дій у разі запровадження мита. Цими днями Кабінет Міністрів вирішив відмовитися від цієї ідеї. Профільний міністр Юрій Бойко визнав: ситуація й без того напружена. Спеціальна експертно-аналітична група з питань функціонування ринку нафти й нафтопродуктів рекомендувала урядові встановити верхню межу цінового коридора на найпопулярніші види нафтопродуктів. На дизпальне — 9 грн, на 95-й бензин — 9,5 грн за літр.
Експерти визнають: на перших порах ці заходи можуть бути ефективні. Добровільно чи ні, але ціни здебільшого «втиснули» у згаданий коридор. Як буде далі, поки прогнозувати складно. Олег Мельник наполягає, що крім адміністративного регулювання, обов'язково має бути застосування ринкових чинників. Наприклад, інтервенції на ринок.
Директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар прогнозує: чергової спроби підвищення цін на пальне можна очікувати приблизно за місяць, перед початком посівної кампанії.
«Останні події засвідчили чітку політику трейдерів використовувати ситуацію на Близькому Сході, а також невизначеність із запровадженням чи незапровадженням імпортного мита, щоб підвищувати ціни,— вважає експерт.— Звичайно, це були спекулятивні дії, які мали б бути припинені. Тому встановлення такого цінового коридора — тимчасовий вихід із ситуації. Зараз ситуація на нафтовому ринку така, що ціна на нафту принаймні припинила своє зростання. А після подій у Японії, яка є третім за величиною імпортером нафти у світі, ціна нафти почала падати. Тому в принципі нині немає підстав для спекулянтів використовувати близькосхідну ситуацію, щоб піднімати ціни на готові нафтопродукти.
Уряд зробив паузу в питанні ухвалення рішення щодо запровадження мита на імпортовані нафтопродукти. Тобто якщо це питання відтерміновано, то принаймні тимчасово зникає дія ще одного чинника — невпевненості операторів ринку в тому, яке рішення буде ухвалено. Тому, по ідеї, поки уряд не почне знову якісь недолугі рухи в цьому напрямі, ситуація має стабілізуватися. Безперечно, Кабмін постійно перебуватиме під тиском нафтопереробників, які, по суті, шантажуватимуть його зупинкою нафтопереробних потужностей, щоб прискорити ухвалення рішення про запровадження імпортного мита. Якщо це буде зроблено, то без сумніву відбудеться ціновий стрибок».
Уряд і сам намагається поступово готуватися до того, щоб мати в діалозі з нафтомагнатами значно сильнішу за нинішню позицію. Щоправда, тут потенційний союзник в уряду — внутрішні виробники пального. «Як тільки ми будемо впевнені, що зможемо уникнути дефіциту бензину (для цього потрібно зробити необхідний запас), ми проводитимемо зовсім іншу політику стосовно тих, хто «грається» з урядом і «грається» з людьми»,— заявив Прем'єр-міністр.
Утім, наразі позиції КМ не видаються надто сильні. Навіть після рішення щодо запровадження цінового коридора М. Азаров визнав: санкцій до порушників такого коридора не застосовуватимуть: «Якщо цей коридор добровільно встановлено, отже, він має виконуватися так само на добровільній основі. Тому ми не плануємо жодних жорстких санкцій проти компаній, які не дотримуються цього цінового коридора».
Якось не в'яжеться така заява з іншою, зробленою Азаровим кількома днями раніше, коли прем'єр пригрозив закривати АЗС у разі встановлення ними необґрунтованої ціни. Причому Микола Янович послався на досвід найдемократичнішої держави з найбільш ринковою економікою — на Сполучені Штати Америки.
Натомість за кілька днів (імовірно, наступного понеділка) своє вагоме слово має сказати Антимонопольний комітет, який проводив розслідування: чи були в діях нафтотрейдерів елементи змови? Попередньо антимонополісти визнали: учасники ринку світлих нафтопродуктів не мали підстав для аж такого підвищення цін на бензин у грудні-січні. Остаточне рішення щодо вірогідних штрафів буде ухвалено найближчим часом.
Яким буде продовження цієї «бензокапосної» справи, поживемо — побачимо. Очевидно одне: ціна на пальне залишається базова, від якої залежить собівартість практично всіх груп товарів. Тому «зашкалювання» може стати подібним до стихійного лиха.
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- НЕПРОСТО КОРУПЦІЮ ПОДОЛАТИ...
назад »»»