СКЛАДНОЩІ ДЛЯ СПРОЩЕНЦІВ
ЯКОЮ БУДЕ СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПІСЛЯ 1 КВІТНЯ?
Після торішніх акцій протесту проти ухвалення Податкового кодексу минуло чимало часу. Згаданий документ частково уже запрацював, хоч більшість підприємців зізнається: пристосуватися до його норм непросто. Однак найбільша паніка нині спостерігається серед представників малого й середнього бізнесу, котрі усе ще працюють за так званою спрощеною системою оподаткування.
Нагадаємо, у грудні їм удалося відтермінувати невигідні для себе зміни, котрі фактично скасовували спрощену систему. Проте час, виділений урядом для адаптації (точніше переходу спрощенців на загальні правила оподаткування), спливає. 1 квітня, ймовірно, запрацюють нові правила.
Утім, до згаданої години «Ч» залишилося менш ніж місяць, а цілковитої впевненості, що буде після 1 квітня, усе ще немає. Принаймні парламент досі так і не розглядав законопроектів, пов'язаних із ліквідацією чи суттєвою модернізацією спрощеної системи. Урядовцям, схоже, також не до того, щоб писати якісь «спрощені» проекти — дай Боже, із тим масивом «реформ», що вже запущено, розібратися.
Тож фактично єдиним документом, із яким деякі народні депутати знайомили своїх виборців (читай платників податку) стала Концепція спрощеної системи, презентована цими днями головою Комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталією Королевською.
Вона категорично проти скасування спрощеної системи як такої. Передовсім тому, що ця система здатна полегшити ведення бізнесу, забезпечити сприятливий інвестиційний клімат і поступово, але невпинно нарощувати кількість нових робочих місць.
Згаданий документ пропонує розподілити фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі, на п'ять категорій. На думку авторів, такий підхід дозволить кожному обрати зручну систему оподаткування залежно від специфіки бізнесу.
П'ять «горішків» для фізосіб
Отже, до першої категорії автори зараховують осіб, котрі займаються будь-яким видом діяльності та не мають найманих працівників. Річний обсяг виручки таких підприємців пропонується обмежити 300 тис. гривень. Єдиний податок знизити (!) до 20–50 грн. Від бухгалтерського обліку таких підприємців пропонується звільняти.
До другої категорії, у разі ухвалення таких законодавчих ініціатив, належатимуть фізичні особи, яким дозволено буде мати не більш ніж десять найманих працівників. Річний обсяг виручки у цих роботодавців не повинен перевищувати 1,5 мільйона гривень. А ставка єдиного податку прогресивна: 50–100 грн, якщо виручка не перевищує 500 тис., 100–200 грн у разі, коли заробити вдалося мільйон, і 200–300 грн., коли виручка від одного до півтора мільйона.
Третю категорію потенційних спрощенців можуть утворити фізичні особи, котрі займаються будь-якою діяльністю і мають будь-яку кількість найманих працівників. Річний обсяг виручки для таких бізнесменів пропонується обмежити трьома мільйонами гривень. Відповідно до бухгалтерського обліку мають входити книги доходів і витрат.
Четверта і п'ята категорії — це підприємці, котрі у майбутньому займатимуть специфічні ніші, а саме: діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку і аудиту, консалтингу, маркетингу, інжинірингу, інформатизації, рекламної діяльності та страхові агенти. Сюди зараховуватимуть, як і у випадку з першою категорією, лише самозайнятих осіб без права найму працівників. Річний обсяг виручки таких підприємців не має перевищувати 200 тис. грн. Ставка єдиного податку для четвертої категорії — 20–100 грн., для п'ятої — 200–500.
У разі ухвалення таких пропозицій нинішня спрощена система буде модернізована, але збережеться. Однак проблема у тім, що нині навіть представники Міністерства фінансів до пуття не знають, чи не доведеться залишати чинне законодавство щодо спрощенців і після 1 квітня. Чимало підприємців на це сподівається.
Податківці-агітатори та гнані платники ПДВ
Тим часом представники податкової служби активно агітують спрощенців якнайшвидше переходити на загальну систему оподаткування. Багато підприємців нині опинилося, подібно до легендарного барона Мюнхгаузена, ніби «між крокодилом і левом». З одного боку, залишати звичну спрощену систему не хочеться (та й не надто вигідно), з іншого — хтозна, як зміняться правила? Адже в голови Комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталії Королевської у парламенті не так багато прихильників. Значно більше там охочих «укрупнити» бізнес. Більше того, ми знаємо, як представники більшості «підтримують» опозиційні (зокрема бютівські) законопроекти.
До речі, розробниця нової концепції спрощеної системи оподаткування категорично проти цього. Це не єдина норма чинного Податкового кодексу, яка їй не до душі. Принцип дії цього документа про видачу свідоцтва платника ПДВ упродовж року (!), на думку Королевської, суперечить здоровому глузду.
«Це паралізує на рік роботу щойно створеного підприємства, — вважає вона. — Більше того, зараз в Україні спостерігається поголівна ліквідація існуючих свідоцтв платників податку на додану вартість. Підприємства паралізовано, зарплати не виплачують, а малий і середній бізнес нищать.
Такий підхід хибний. Філософія уже чинного Податкового кодексу зводиться до того, щоб надати максимальну кількість пільг великому бізнесові. За своєю структурою Україна нині відповідає в кращому разі 1990-м рокам. Якщо ми хочемо максимально використати світовий посткризовий період для реорганізації нашої економіки, нам конче потрібно спрямовувати всі засоби на диверсифікацію видів діяльності. Неможливо провести тотальну індустріалізацію, особливо після того, як чимало великих підприємств було знищено».
* * *
Ще одну небезпечну тенденцію помічає голова комітету. За її спостереженнями, низку важливих і перспективних законів, що ухвалювали для підтримки середнього бізнесу впродовж попереднього періоду, нині активно «заморожують». Причому це відбувається не на всі сто законно — «на етапі реалізації підзаконних актів і на етапі запровадження таких документів у життя».
Наталія Королевська заявила також, що наполягатиме на перегляді деяких норм Податкового кодексу. Насамперед це стосуватиметься зменшення термінів і видів перевірок, як засобу тотального контролю за бізнесом. Ось тоді ми зможемо переконатися у справедливості чи хибності приказки про те, що вода камінь точить.
Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:
- ПАРАДОКСАЛЬНИЙ УРЯД
назад »»»