Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2011 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
БАБУСЯ У СВІТЛІ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ
Жінки в нас завантажені, як мовиться, під зав'язку. Після зміни на виробництві вони заступають на іншу, домашню: готувати, прибирати, порати сім'ю, перевіряти уроки у дітей тощо. Добре, якщо в сім'ї є бабуся, яка оту другу зміну бере на себе. Та багато хто з досвіду знає: коли захворіє бабуся, в сім'ї настає колапс.

Ось зайшла до мене жіночка, дизайнер за фахом, і поділилася найпотаємнішим. У неї є дитина, яка вже підросла. Хотілося б мати другу. От і чекала: ось-ось мама піде на пенсію — і тоді... А тепер, вочевидь, доведеться відмовитися. Бо якщо підвищать пенсійний вік, сама не впораюся.
І таких, як вона, багато. Тож підвищення пенсійного віку для жінок опосередковано негативно вплине й на народжуваність.
От жінка й запитує, чому в пенсійних справах слід виходити з пенсійного віку, а не з того, який у неї стаж, як вона працювала. З іншого боку, якщо держава хоче підвищувати народжуваність, вона має створити жінкам усі умови для цього. Тут оті тисячі допомоги при народженні дитини не врятують: за них дитину не виростиш...
Та й то сказати: молоді напружено працюють, роблять кар'єру, прагнуть заробити більше, щоб не жити в злиднях. А діти, хатня робота? Всі надії — на бабусю. Завжди в нас так було в Україні, що бабуся підставляла своє плече, руки, розум, здібності. А тут її примушують працювати довше... Не кажучи вже про те, що вона, фактично, забиратиме хліб (роботу) у власних дітей.
Якщо наша держава серйозно налаштована змінити демографічну ситуацію, то нехай дасть молодим батькам змогу працювати, а бабусі хай виконують свої одвічні функції, як це велося в Україні,— вони більше користі принесуть у такий спосіб державі, бо дадуть змогу молодим плідно працювати, і діти будуть надійно доглянуті.
А одна жінка заявила по телефону (це прозвучало як крик душі): «поверніть бабусь у сім'ю!»
Отож як пояснити нашим розумним, заклопотаним глобальними проблемами чоловікам (а саме вони керують державою), як краще здійснювати реформи, в тому числі й пенсійну, що при цьому слід враховувати насамперед.

ЕЛЕКТРОННЕ СОЦІАЛЬНЕ ПОСВІДЧЕННЯ
З нового року в Україні змінюється підхід до соціальних пільг. Уряд проводить експеримент з переходу на адресну допомогу шляхом впровадження електронних соціальних карток для малозабезпечених верств населення. Впровадження таких карток дасть змогу людям підтвердити їхнє право на пільги й відсікти ті категорії, які, власне, користуються пільгами безпідставно.
Крім того, ця система дозволить зробити саму підтримку ефективнішою, надавши пільги тим, хто їх насправді потребує.
Цей проект має статус пілотного і працюватиме лише в деяких регіонах — у Києві, Київській, Харківській, Чернівецькій областях та в Криму.
Електронна соціальна картка є багатофункціональною іменною пластиковою карткою, яка видається громадянинові — одержувачу соціальної допомоги. Картка даватиме право на різні види пільг — послуги ЖКГ, проїзд без оплати, медицину тощо без посвідчень.
Насамперед, на такі картки можуть претендувати малозабезпечені громадяни. Їх статус має бути підтверджений районними, територіальними управліннями праці та соціального захисту населення.
Ідеться про пенсіонерів за віком, інвалідів першої групи, розмір пенсії яких не перевищує двох прожиткових мінімумів, дітей-інвалідів віком до 18 років, інвалідів дитинства тощо. Кошторис на впровадження цієї програми становить близько 4 млрд грн до 2015 року. Запровадження таких карток дасть змогу державі дещо послабити держрегулювання цін на соціально значущі категорії товарів і послуг.
Народний депутат Валерій Коновалюк та спеціалісти консорціуму «ЕДАПС» уже розробили проект із впровадження концепції загальнодержавної автоматизованої системи «Електронне соціальне посвідчення». Над нею працювали також спеціалісти Інституту економіки НАН, компанії «Атлас» та «Автор», Міністерство соціальної політики, Нацбанк, Пенсійний фонд України.
На думку п. Коновалюка, допомога, що виділяється державою малозабезпеченим, подвоїться, а прозорість системи розподілу соціальних пільг забезпечить економію бюджетних коштів від 50 до 10 млрд грн щороку.
Член ради директорів консорціуму «ЕДАПС» Георгій Бейлін вважає, що розроблена система дасть змогу довести до кожної людини повну інформацію про пільги, забезпечить їх надання, більш повний і точний облік їх одержання.
Чи реально для України технічно виконати цю програму? Генеральний директор консорціуму «ЕДАПС» Андрій Первухін зазначає:
— Україна володіє всіма технологіями, необхідними для виконання цього проекту, в тому числі — інформаційною безпекою в повній відповідності зі стандартами України, наявністю цінової операційної системи і національної системи електронних платежів. При цьому не доведеться застосовувати дорогі послуги іноземних корпорацій.
У 2011 році планують ввести в дію соціальні картки відразу в п'яти регіонах: Києві та області, а також Харківській і Чернівецькій областях і в Криму. Соціальні картки — це майже звичайні банківські платіжні картки, на які незахищеним групам населення будуть переказувати вартість наявних у них пільг.
Однак деякі експерти іншої думки. Вони запитують, звідки взяти гроші на реалізацію цього проекту? За словами Миколи Азарова, в бюджеті передбачено 200 млн гривень, але звідки ж візьмуться гроші на фінансування (4 млрд до 2015 року), коли бюджет, дефіцит якого, за даними Рахункової палати, тільки за дев'ять місяців 2010 року збільшився більш ніж удвічі — до 52,8 млрд грн, а зовнішній борг сягнув 404,3 млрд грн?
Отож скільки грошей держава покладе на цю картку і чи справді ці гроші дійдуть до пільговиків? І чи вистачить їх усім? Тим паче, що й досі невідомо, скільки у нас в країні пільговиків і скільки на них іде грошей фактично, а скільки треба.
І ще одне. Картка задумана як універсальний документ, а без створення повних баз виборців, інших баз і залучення процесингових компаній, без запровадження в побут технологій оплати за картками із забезпеченням картки високими рівнями захисту, без створення мереж банкоматів і терміналів, що неможливо без могутніх фінансових вливань, нічого путнього з цієї задумки не вийде. Та і впоратися зі всім за кілька місяців неможливо. Дехто з них вважає, що виграє тільки розробник картки...
також у паперовій версії читайте:
  • БЕЗРОБІТТЯ І РЕПУТАЦІЯ БІЗНЕСУ
  • ПОСИЛИТЬСЯ ДІАЛОГ ВЛАДИ І СУСПІЛЬСТВА

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».