УКРАЇНА ВСЕ ЩЕ НА РОЗДОРІЖЖІ
Зміни, що відбулися в країні протягом першого року президентства Віктора Януковича, експерти оцінюють неоднозначно — як позитивно, так і негативно. Що, між іншим, цілком закономірно для країни, яка обрала шлях реформ.
Адже, по-перше, будь-які реформи, навіть з найкращими намірами, зазвичай наштовхуються на негативну реакцію, бо змінюють накатаний роками усталений спосіб життя, спонукають вийти, так би мовити, із зони комфорту. По-друге, той, хто бере на себе сміливість активно діяти, ніколи не застрахований від помилок.
Дані результатів експертного опитування, в якому взяли участь, за словами авторів проекту, незаанґажовані політичними уподобаннями відомі аналітики, представила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.
Запитання експертам ставили досить прості й конкретні: які, на їхню думку, найважливіші зміни, їх оцінка і (оскільки експерти зазвичай люблять критикувати будь-яку владу) що б особисто зробили вони, якби були президентом?
За словами Ірини Бекешкіної, найбільше критикували дії влади щодо деяких колишніх посадовців, які експерти кваліфікували як переслідування опозиції й тиск на представників громадянського суспільства, в тому числі учасників недавнього підприємницького протесту.
Проте концентрацію влади в руках президента і створення жорсткої вертикалі влади значна кількість експертів оцінила як негативно, так і позитивно, хоч загалом усе ж таки переважали негативні оцінки. У тому числі — щодо повернення до старої Конституції України зразка 1996 року та політичного тиску на Конституційний Суд.
Негативні відгуки дісталися й на адресу судової реформи. За словами експертів, ніхто з громадян ще не відчув, що в Україні діє справедливий, доступний для громадян суд.
А найгірші оцінки експертів — щодо стану корупції в Україні та політики влади в гуманітарній сфері.
Серед позитивних змін відзначено, насамперед, прискорення темпів підготовки до Євро-2012, декларування владою необхідності проведення реформ, прийняття закону про доступ до публічної інформації та активізація самоорганізації населення. Відносно непогано оцінено стан свободи слова. Проте заслуга в цьому, за словами експертів, не влади, а скоріше діяльності самих журналістів.
На запитання, що зробили б експерти, якби кожен із них був президентом, більшість зійшлася на вже досить банальних пропозиціях — посилити реальну боротьбу з корупцією, насамперед через впровадження антикорупційного законодавства, реального декларування видатків і доходів державних посадовців та членів їх сімей. В економічній сфері — сприяти розвитку малого та середнього бізнесу, добитися захисту прав власників і власності, створити умови, аби суди стали справедливими, незалежними та керувалися винятково законом. Пропонувалася також низка реформ у соціальній та гуманітарній сферах, обмеження влади олігархів та проведення люстрації політичної верхівки (втім, критерії люстрації пропонували досить різні).
Майже одноголосно експерти наголошували на необхідності максимального залучення громадянського суспільства та експертного середовища до вироблення державних рішень і здійснення контролю над діями влади. Зокрема, пропонувалося значне розширення прав громадських організацій у сфері контролю дії влади, особливо щодо використання бюджетних коштів, формування бюджетів усіх рівнів та створення системи негайного реагування на виявлені зловживання.
Щодо позитивів нової влади, президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов відзначив помітну стабілізацію політичної системи. За попереднього керівництва виконавча влада ефективно не працювала — через постійні конфлікти зводила нанівець будь-яку управлінську ініціативу.
Проте, на його думку, виявився й інший бік медалі — помітна тенденція монополізації влади. «У розвинутих демократичних країнах суспільство і влада діють як рівноправні партнери. В Україні ж, на жаль, нині влада діє здебільшого в закритому режимі. Але, як відомо, будь-яка закрита система приречена на помилки, оскільки не має зворотного зв'язку з суспільством, і це довів, до речі, податковий кодекс»,— зазначив він.
Адміністративна реформа, на думку експерта, досить суперечлива. «В міністерствах — скорочення, люди в підвішеному стані, ніхто не займається серйозними речами, всі думають, чи залишаться вони на цій роботі, чи шукати їм іншої»,— вважає Ігор Жданов.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко не погодився з огульною критикою з боку деяких експертів, зазначивши, що в кожній із них є «абсолютно правильні кроки».
Говорячи про пенсійну реформу, експерт послався на думку директора Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, яка неодноразово заявляла, що іншого виходу, окрім підвищення пенсійного віку, наразі немає. Але це треба робити виважено і в діалозі з суспільством.
Досить позитивним Володимир Фесенко вважає потепління відносин з Росією. Аналітик переконаний, що будь-які конфлікти в економічній і політичній сферах з нашим північним сусідом — це пряма загроза Україні. «Проте «Харківська угода», хоч і мала деякі позитивні моменти, не розв'язала газової проблеми в цілому. Формула на газ залишилася для України незмінною і невигідною. Недосконала вона і з точки зору відсутності гарантії транзиту російського газу через українську територію»,— зазначив він.
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ДОРОГA «БЕЗПЛАТНА» МЕДИЦИНА
- У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»