ХРАМ БОЖЕСТВЕННОЇ МУЗИКИ
Серед концертних залів Києва чільне місце посідає Національний будинок органної та камерної музики України.
Я зустрілася з його директором, заслуженим працівником культури України Тетяною Стахурською і запитала: які творчі плани колективу на новий, 2011, рік?
Тетяна Миколаївна відповіла, що 2011 рік для них ювілейний. У лютому 1981-го розпочався концертний сезон у реставрованому та реконструйованому пам'ятнику архітектури — Миколаївському костьолі, отже, виповнюється 30-ліття концертної діяльності.
— Познайомте, будь ласка, читачів з історією Миколаївського костьолу.
— У 1899 році в Києві було проведено конкурс на будівництво костьолу, який виграв архітектор С. Валовський. Розробка проекту та будівництво здійснювалося під керівництвом видатного київського архітектора В. Городецького і тривало десять років. Миколаївський костьол став окрасою архітектурного Києва. Збудований він у стилізованій готичній формі з високими стрільчатими шпилями, вирізняється стрункими, видовженими пропорціями, легкістю, ясністю композиційної структури. Він став домінантою Великої Васильківської вулиці. Його освятили у 1909 році, хоча костьол не було добудовано. Після 1917-го його закрили, у 30-ті роки використовували як складське приміщення, пізніше тут було розташовано архів. Під час війни споруду істотно зруйнували. Було прийнято рішення Ради Міністрів УРСР про створення в Києві Республіканського будинку органної та камерної музики та переобладнання для цього приміщення колишнього костьолу, розроблено проект реконструкції архітектором Я. Граужисом і реставрації — автор проекту І. Тукалевський. Для оформлення інтер'єрів виготовили кольорові вітражі в Прибалтиці, на львівській фабриці — стилізовані меблі, в Івано-Франківській області — високоякісний паркет.
— А який орган у будинку?
— Старий інструмент, на жаль, не зберігся, і тому спеціально для концертної зали майстри чеської фірми «Рігер-Клосс» сконструювали великий концертний орган. Вони намагалися наблизити зовнішній вигляд цього інструмента до архітектурного стилю костьолу, що об'єднало унікальну архітектуру з унікальним інструментом. Він має 55 регістрів, розподілених по трьох мануальних та педальній клавіатурах; 3960 труб різних розмірів: від 13 міліметрів до шести метрів, виготовлених із металу та цінних порід дерева. Програмне управління дозволяє повною мірою використовувати всю його темброву палітру. Завдяки цьому можна виконувати музику різних стилів і епох, твори сучасних композиторів. Вартість подібного інструмента нині — близько 1,5 млн євро. За результатами опитування фахівців, цей інструмент входить до 20-ти найкращих органів Європи. Крім цього, у 1985 році для концертної зали було придбано клавесин роботи майстра Марка де Корне, фірми «Цуккерман», що спеціалізується на виготовленні інструментів у старовинних традиціях. Це дало можливість виконувати музику композиторів ХVІІ–ХVІІІ ст.
У 1982 році в затишному фойє будинку було організовано концерти «Музичної вітальні», де звучала камерна музика, концерти для дітей, музичні абонементи. Це сприяло поступовій підготовці слухачів до сприйняття музичних форм — від простих до більш складних. Проте в 1992 році таку форму музичної діяльності було припинено, враховуючи клопотання римсько-католицької громади про початок проведення служб римсько-католицькою парафією Житомирської Дієцезії для задоволення духовних потреб віруючих.
— Які відносини нині з римсько-католицькою парафією?
— Ми виконуємо прохання парафії: на сцені встановлено стаціонарний вівтар, час початку концертів перенесено з 19.00 на 19.30; для здійснення Хресної ходи знято два ряди в центральному нефі (32 місця) та по одному ряду — в бокових нефах (62 місця); щоденно відбуваються ранкові та вечірні богослужіння; у постійне користування передано найбільшу артистичну кімнату та дві кімнати, в яких відбувалися репетиції. У неділю та в дні релігійних свят не проводяться репетиції та концерти (це понад 100 днів на рік).
Таким чином, керівництво Національного будинку органної музики здійснює всі кроки для максимального сприяння діяльності парафії Св. Миколая у задоволенні духовних потреб її прихожан. На наше глибоке переконання, Віра і Культура в духовному житті українського народу не протистоять, а взаємодоповнюють одна одну. І доки держава не вирішить питання побудови нового сучасного багатофункціонального Будинку органної та камерної музики України, доти має зберігатися існуючий порядок спільного використання споруди — пам'ятки архітектури національного значення — костелу Св. Миколая мистецьким колективом та релігійною громадою. Це повною мірою відповідатиме міжнародній практиці, указу Президента України «Про національні заклади» та постанові Кабінету Міністрів України «Про умови передачі культових будівель — визначних пам'яток архітектури релігійним організаціям».
— Повернімося до історії створення будинку. Хто був організатором і художнім керівником?
— Відомий органіст, засновник вітчизняної органної школи, заслужений діяч мистецтв України, професор Арсеній Котляревський доклав багато зусиль для створення головної органної зали України. Він був першим художнім керівником будинку протягом багатьох років, створив українську органну школу, виховав плеяду талановитих музикантів, серед яких — заслужений діяч мистецтв України, професор Галина Булибенко, народні артисти України Володимир Кошуба, Ірина Калиновська, лауреати та дипломанти міжнародних конкурсів Наталія Висіч, Ольга Дмитренко, Валерій Михайлюк та інші. Арсеній Миколайович особисто замовляв і керував встановленням органа, визначав репертуар. Слідом за Києвом, органні зали створювали в Харкові Дніпропетровську, Сумах, Одесі, Білій Церкві, Рівному, Донецьку, Львові, Ужгороді, Чернівцях, Ялті. Великий інтерес до органа у слухачів викликав зацікавленість і в композиторів — Ігоря Асєєва, Віктора Гончаренка, Володимира Губи, Лесі Дичко, Левка Колодуба, Михайла Шуха, Світлани Острової, Євгена Льонка.
— Національний будинок органної та камерної музики об'єднує не тільки органістів. Які солісти і колективи працюють на його сцені?
— З кожним роком зростає творчий потенціал будинку. В перших концертних сезонах штат налічував чотирьох органістів і одну співачку, а нині у нас — 120 артистів. Це — провідні виконавці та творчі колективи України: народні артисти України Ольга Басистюк (сопрано), Володимир Кошуба та Ірина Калиновська (орган), Наталія Свириденко (клавесин), заслужені артисти України Мирослава Солов'яненко (сопрано), Марія Ліпінська (мецо-сопрано), Олександр Мартиненко (баритон), Іван Кучер, Ганна Нужа (віолончель), Андрій Ільків (труба), Віктор Тимець (кларнет), лауреати міжнародних конкурсів Ірина Харечко, Валерія Балаховська (орган), Ігор Іщук (контратенор), Віталій Чікіров (ліричний баритон), Наталія Лавренова (мецо-сопрано), Тетяна Войтех (фортепіано) та інші.
У палітру концертів яскраві барви вносять ансамблі — заслужений ансамбль України квартет імені М. Лисенка (керівник — народний артист України Анатолій Баженов), ансамбль класичної музики імені Б. Лятошинського (художній керівник — народна артистка України Валентина Іконник-Захарченко, диригент — заслужений діяч мистецтв України Ігор Андрієвський), камерний ансамбль «Київ» (керівник — Ганна Нужа), камерний ансамбль «Київ-брас», камерний ансамбль тріо «Равісан» (керівник — заслужена артистка України Наталія Мінас) та багато інших. А скільки видатних вітчизняних і зарубіжних музикантів виступали у будинку: І. Архипова, М. Бієшу, Л. Дігріс, В. Стамболцян, Г. Гродберг, Є. Лісіцина, О. Янченко, Б. М. Хесфорт, Р. Різзато, Дж. Марчелло.
Починаючи з 1992 року, в будинку проводяться міжнародні фестивалі органної та камерної музики, в яких беруть участь виконавці з Італії, Німеччини, Швейцарії, Швеції, США, Франції... На жаль, останніми роками за браком коштів проведення цих мистецьких заходів призупинено. У 1998-му відбулася знакова подія: Республіканському будинку органної та камерної музики України надано статус Національного. Нині він є мистецьким закладом, що уособлює найвищі досягнення українського академічного музичного мистецтва. Саме тут протягом багатьох років здійснюються важливі міжнародні творчі проекти: фестивалі органної та камерної музики за участю провідних виконавців з усього світу; вперше виконувалися шедеври світової духовної музики, збираються відомі фахівці та прихильники класичної спадщини та сучасного музичного мистецтва.
— Які найбільш цікаві музичні події відбулися в 2010 році?
— Це — концерти, присвячені 100-річчю костьолу Св. Миколая, 100-річчю засновника Будинку органної та камерної музики та 40-річчю заснування органної школи в Україні Арсенія Котляревського (1910–1995). «Шуман-фест» — десять концертів-прем'єр циклу підготував ансамбль класичної музики імені Б. Лятошинського. Фестиваль диригентів-2010, 325-річчя Й. С. Баха та Г. Ф. Генделя, гастролі по Україні та Молдові за участю хорового колективу «Думка» та оркестру ансамблю імені Б. Лятошинського з виконанням «Страстей по Матфею» Й. С. Баха, прем'єри творів «Український реквієм» О. Козаренка та духовний концерт «Сон» І. Щербакова (пам'яті жертв Голодомору). Цікаві творчі проекти — І. Калиновської «Бах та його сім'я», А. Ільківа — «Її високість Труба запрошує». Н. Лаврєнової «Пушкін і музика», Н. Свириденко «Класика і фольклор», В. Чікірова «Україна в піснях і романсах» тощо.
Колективи і солісти беруть активну участь у міжнародних фестивалях Київ МюзикФест, «Його величність Орган».
— Які плани на ювілейний, 2011, рік?
— Це концерти до 30-річчя заснування Національного будинку органної та камерної музики України, концерт до 60-річчя заснування заслуженого ансамблю України квартету імені Миколи Лисенка, продовження творчих проектів. За умови фінансування з боку держави відбудеться Міжнародний фестиваль органної та камерної музики «Його величність Орган». У разі спонсорської допомоги відбудуться Міжнародні фестивалі камерної музики та диригентів-2011.
Раїса ВАХРАМЄЄВА
також у паперовій версії читайте:
- ЦИГАНСЬКИЙ ШЛЯХ І РАННЯ ПОЕЗІЯ ПАУЛЯ ЦЕЛАНА
назад »»»