ВУЗЬКІ МІСЦЯ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ
Нещодавно в Києві пройшов черговий 15 раунд переговорів про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС. Заплановані ще два раунди — у квітні та червні. Між ними робота не припинятиметься, проводитимуться відеоконференції.
ЗВТ — це угода між двома сторонами, які погоджуються лібералізувати торгівлю шляхом усунення торговельних бар'єрів. Зокрема, відмовитись від політики, яка викривлює торгівлю задля збільшення торговельного обігу. Зазвичай такі угоди передбачають зменшення або скасування тарифів і квот на більшість або на всі товари.
Між Україною та Європейським Союзом угода про ЗВТ запланована як всебічна, глибока та вагома, спрямована не тільки на скорочення та скасування тарифів на товари з кожної країни, а й на те, щоб Україна зробила свої правила та регламенти відповідними до норм ЄС. І ще — на взаємне визнання інституцій, аби забезпечити вільну торгівлю товарами. Переговори про спільний торговельний простір розпочалися відразу після завершення процесу вступу України до СОТ — у лютому 2008 року.
За оцінками експертів, наслідком ЗВТ між Україною та ЄС має стати підвищення добробуту населення. Переговори охоплюють широке коло складних питань, зокрема доступ до ринку (тарифи); правила визначення походження товарів; сприяння торгівлі; технічні регламенти; санітарні та фітосанітарні заходи; торгівля послугами; антимонопольна політика; інтелектуальна власність; державні закупівлі; питання торгівлі енергоносіями; торгівля та сталий розвиток.
Чимало наших підприємств побоюється, що ЗВТ лише відчинить двері для напливу імпорту з ЄС, що означатиме більшу конкуренцію з вітчизняними товарами. Експерти запевняють, що це не так, адже угода про ЗВТ — взаємна, тож можливості для наших підприємств на ринках ЄС будуть однаковими з можливостями для європейських компаній на українському ринку. До того ж товари з ЄС вже й так зайняли свою нішу на нашому ринку, бо існує лише кілька бар'єрів на шляху до нього, крім тарифів.
Навіть з огляду на тарифи ці бар'єри є порівняно низькими, середні (на імпорт з усіх ринків, в т. ч. і ЄС) становлять 5% для несільськогосподарської та 11% — для сільськогосподарської продукції. Середні тарифи, які зараз стягуються з імпорту з країн ЄС, навіть нижчі. Це означає, що наслідки тарифної лібералізації для товарів з ЄС будуть незначними.
Всупереч думці про те, що ЄС більше за Україну прагне ЗВТ, є небагато питань, у розв'язанні яких ЄС по-справжньому зацікавлений, запевняють експерти. Попри те, що політично Україна та ЄС однаково прагнуть підписання глибокої та вагомої угоди про ЗВТ, з економічного погляду ЗВТ важливіша для України, ніж для ЄС. Обсяг експорту до України — менш як 2% від загального експорту з ЄС, водночас експорт до країн ЄС сягає 33% усього українського експорту.
Європейський Союз — найбільший єдиний ринок у світі. Він охоплює 27 країн з населенням в одинадцять разів більшим від українського та налічує майже 500 млн споживачів із середнім річним доходом 39 тис. дол. (в Україні — 3 тис. дол.). Щоб наша країна мала можливість легко та ефективно торгувати на цьому ринку, вона має довести свої товарні регламенти і стандарти безпеки до норм ЄС. Після підписання та впровадження всебічної поглибленої угоди про ЗВТ тісніша економічна інтеграція з цим ринком забезпечить нашим товарам відкритий доступ до ринку ЄС, який у 13 разів більший, ніж український, і оцінюється у 20 000 млрд доларів.
Нещодавні дослідження визначили низку галузей у нашій країні, обсяг виробництва яких може зрости завдяки адаптації правил і регламентів до норм ЄС. Це сільське, рибне, лісове господарство (+1,1%); виробництво зернових і олійного насіння (+1,1%), м'ясопродуктів (+2,2%), цукру та кондитерських виробів (+4,7%), тваринних і рослинних жирів (+5,5%); вирощування фруктів і горіхів (+3,8%); випуск машин і електроніки (+7,4%); автомобілів і запчастин до них (+4,7%), транспортного обладнання (+3,3%); виробництво чорних металів (+2,6%), продукції металургії (+5,8%).
Спростування міфів
Деякі експерти запевняють, що ЗВТ буде вигідною лише для великих вітчизняних сільськогосподарських та промислових виробників. Для них буде створено значні можливості, кажуть опоненти, але адаптація нашого законодавства до законів ЄС означатиме, що всі підприємства (великі, середні та малі) мають застосовувати ці правила. Тож малі та середні виробники зможуть постачати продукцію на європейський ринок.
До того ж угода охоплюватиме й інші сфери, в яких з'являться нові можливості, наприклад доступ до євроринку послуг. Крім того, гармонізація у таких секторах, як держзакупівлі, створить можливості для участі вітчизняних підприємств у державних тендерах на виконання робіт, постачання і надання послуг у ЄС як на національному, так і на регіональному рівнях. Загальна вартість цього ринку сягає 2500 млрд доларів.
Часто кажуть, що Україна повинна буде прийняти усі правила ЄС одразу після завершення переговорів, що потягне за собою величезні втрати для уряду і вітчизняних підприємств. Експерти запевняють, що це не так. Адже ЗВТ запроваджуватиметься поступово. Правила, за якими працюють наші підприємства, змінюватимуться щонайменше впродовж десяти років, а для деяких галузей навіть довше. Тож український бізнес матиме достатньо часу, аби пристосуватися та скорегувати свою діяльність.
Часом висловлюється думка, що заради виконання вимог угоди про ЗВТ Україна буде змушена скасувати або змінити всі угоди про вільну торгівлю з іншими країнами. А це зашкодить нашим відносинам з традиційними торговельними партнерами. Це неправда, переконують експерти. Нинішні угоди України про вільну торгівлю базуються на тарифах, і преференції, передбачені ними, залишатимуться чинними. Єдина відмінність у тому, що товари ЄС потраплятимуть на наш ринок із такими ж або навіть кращими тарифними ставками, ніж із тих країн, які зараз мають угоди з Україною. Тому наші споживачі можуть віддати перевагу товарам із ЄС. Коли наша держава запроваджуватиме більше правил ЄС щодо товарів, її традиційні торговельні партнери, щоб продовжувати співпрацю, змушені будуть також дотримуватись їх.
Багато хто вважає, що для запровадження угоди про ЗВТ Україні варто лише внести зміни до деяких законів. Насправді доведеться змінити суттєвий пласт законодавства, адміністративні процедури, реструктуризувати деякі інституції так, щоб це узгоджувалося із правилами та регламентами ЄС. Тоді ЄС визнаватиме рішення та повноваження цих інституцій і ставитиметься до них, як до своїх. Це означатиме, що схвалений в Україні товар прийматиметься на ринку ЄС без додаткових перевірок.
Чимало людей переконано, що ЗВТ не матиме для них жодних наслідків, бо вони не задіяні у торгівлі з ЄС і не мають наміру долучатися до неї. Насправді всебічна угода про ЗВТ і тісніші відносини з ЄС впливатимуть на всіх підприємців і споживачів. Адже Україна ухвалює багато законів та процедур ЄС і застосовуватиме їх на національному рівні по всій країні.
Це створить чимало переваг усім підприємцям у нашій країні, адже у багатьох сферах бізнесу чіткі та прозорі закони й процедури замінять надто обтяжливі нинішні. Тож усі вітчизняні підприємці працюватимуть у передбачуваному діловому середовищі, яке дозволить їм ефективно планувати й розвивати свій бізнес.
Завдяки прозорості законів, які впроваджуватимуть через системи, подібні до тих, що працюють у ЄС, звузиться поле для зловживань, які збільшують вартість законослухняного підприємництва. А кращі стандарти охорони здоров'я та безпеки підуть на користь нашим споживачам. Адже вони будуть певні в якості та гігієнічній безпеці товарів, зменшиться ризик шкоди здоров'ю.
Слід визнати, що серед вітчизняних підприємців будуть такі, що виграють, і такі, що програють внаслідок підписання угоди про ЗВТ. Однак у довгостроковій перспективі, запевняють експерти, таких, що виграють, буде більше. ЗВТ впроваджуватиметься поступово, протягом тривалого часу, тож уряд України, співпрацюючи з бізнесом, має визначити тих, для кого цей перехід може виявитись важким, і провадити таку політику, щоб полегшити їм адаптацію та мінімізувати негативні наслідки.
Уряд України та підприємці мають разом визначити перспективні сфери та потурбуватися про те, щоб підприємства найповніше скористалися з можливостей ЗВТ. Переваги не реалізуються автоматично, нашим підприємцям доведеться наполегливо працювати, аби скористатися новими можливостями.
Фінішна пряма?
На думку учасників переговорного процесу, сторони нарешті вийшли на фінішну пряму. У Єврокомісії вважають, що угода про ЗВТ може бути укладена до кінця 2011 року. Політичні кола України та ЄС зацікавлені у тому, щоб вона була підписана цьогоріч. Однак підписання угоди не означає миттєвої інтеграції України в європейську економіку. Спочатку проходитиме процес її ратифікації та виконання необхідних вимог, технічних та юридичних процедур. І, можливо, у 2013 році угода набуде чинності, вважають у Єврокомісії. Щоб стати повноцінним членом ЗВТ, нашій країні знадобиться п'ять–сім років перехідного періоду. А через десять років вона буде повністю інтегрована в євроекономіку, як Швейцарія чи Норвегія.
Загалом позиції України та ЄС щодо створення ЗВТ вже узгоджені на 90%, запевняють наші урядовці. Ще 10% припадає на питання, які потребують подальшого обговорення. Тому глава уряду М. Азаров пропонує у разі виникнення ускладнень підписувати угоду за два етапи. На першому — за тими позиціями, які цілком узгоджені. Дискусійну решту винести у додатковий договір.
У експертному середовищі скептично ставляться до ідеї поетапного підписання угоди про створення ЗВТ. Ще ніколи такі угоди не укладалися не в повному обсязі. І навряд чи угода між Україною та ЄС стане таким прикладом. У Єврокомісії також вважають поетапне підписання недоцільним. До речі, вітчизняні експерти нарахували в угоді майже сто проблемних позицій, зокрема й тих, що стосуються кондитерської продукції та зернових.
Головним каменем спотикання на шляху досягнення угоди є питання, пов'язані з нашим АПК. Нещодавно ООН визнала, що ціни на харчі цьогорічного січня досягли рекордного рівня. Суттєво подорожчали 55 видів продовольчих товарів. Саме підвищення цін на харчі, вважають експерти ООН, стало причиною недавніх масових протестів в Алжирі та Тунісі. А Світовий банк закликав лідерів держав поставити продовольчу політику на перше місце і замислитись над тим, як вирішити проблеми нестабільності цін на харчові продукти.
Найпростіший спосіб — збільшити виробництво і відкрити нові ринки. Для вітчизняних аграріїв — це можливість знайти нове місце на європейському ринку. Та новим конкурентам на ньому все ще не раді. Переговори України з ЄС про створення ЗВТ переконливо це довели. ЄС вимагає запровадити квоти на експорт української продукції. Насамперед сільськогосподарської.
У нашої сторони це викликало цілком зрозумілий подив. Квоти і вільна торгівля — несумісні речі. Та чергові переговори цю несумісність не ліквідували. Україна завзято відстоює інтереси свого АПК, у якого величезний потенціал. Наша країна посіла третє місце у світі з експорту ячменю, четверте — продажу кукурудзи, шосте — експорту пшениці. І це, наголошують у Кабміні, попри введення квот на експорт зернових.
Євросоюз теж намагається захистити інтереси своїх виробників товарів і послуг, адже вони конкуруватимуть на ринку з українськими. Досить проблемним є питання надання транспортних послуг нашими перевізниками. ЄС не хоче відразу допускати українців на свій ринок, пропонує перехідний період на два-три роки.
Експерти зауважують, що під час переговорів не завжди відстоюються інтереси пересічних українських та європейських споживачів. Обидві сторони підтримують насамперед економічні інтереси, причому намагаються подати їх як життєво важливі. Насправді ж за цим стоять економічні інтереси окремих бізнес-груп, які хочуть для себе кращих умов торгівлі. Тож головне — відділити національні інтереси від вузько корпоративних, тому що інтереси пересічних споживачів можуть не збігатися з інтересами виробників.
Згадаймо, як енергетичні компанії Євросоюзу пролобіювали будівництво південного газогону в обхід України. Це не можна назвати загальним інтересом усього ЄС. Це інтереси газових компаній, які хочуть убезпечитися від повторення газової кризи.
Досить складною в переговорному процесі про ЗВТ є проблема використання так званих захищених географічних назв у продуктах. Зокрема, таких, як «шампанське», «токай», «херес», «коньяк», сири «фета», «камамбер», «рокфор» тощо. Представники ЄС закликають Україну наслідувати приклад інших держав, приміром Іспанії, де шампанське або ігристе вино називають «кава».
Чимало вітчизняних виробників думає, що заборона використання певних географічних назв — це заборона на випуск продукції, і тому чинить опір вимогам ЄС. Експерти нагадують, що йдеться не про заборону на виготовлення продукції, а про використання географічної назви. Називайте свій напій не шампанським, а ігристим вином, і спокійно працюйте.
За оптимістичним прогнозом, угода про ЗВТ може вступити в дію не раніш як 2012 року. Завадити такому сценарію можуть політичні причини. Зараз переговори ведуться на економічному рівні. Коли вони закінчаться, остаточне рішення ухвалюватимуть політики. На жаль, політичні відносини України та ЄС останнім часом погіршились, тому можуть бути несподівані сюрпризи.
Найбільше зашкодити переговорному процесу можуть розбіжності зовнішньої політичної риторики нашого керівництва і його внутрішньої політики. Європейці можуть згадати утискання прав людини, демократії, конкуренції у політичній сфері, плюралізму думок.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»