У СЕМИ НЯНЬОК ДИТИНА НЕНАГОДОВАНА?
Поки нашу державу намагаються втягнути до Митного кодексу Білорусі, Казахстану та Росії, український уряд активно готує ще одну реформу — митну.
Найголовніше і найдивніше у процесі підготовки нового митного законодавства — величезна кількість авторів, котрі працюють над розробкою чогось «великого і світлого». Це — кілька робочих груп у різних урядових відомствах, Рада підприємців при КМ, парламентський Комітет з питань податкової та митної політики, сама Держмитслужба...
Такий стан речей призвів до того, що зацікавлені сторони (підприємці, перевізники, брокери) подекуди просто не розуміють, куди й кому потрібно направляти свої пропозиції щодо вдосконалення цього чергового шедевра законодавчої думки? Бо зауважень — чимало, адже проведений нещодавно аналіз показав неузгодженості положень Митного кодексу (як чинного, так і низки пропозицій потенційного) з положеннями інших законодавчих актів.
Митний кодекс, звісно, не податковий, і до настільки бурхливих дискусій він навряд чи призведе, та все ж... Досі немає чіткої картини — чий конкретно проект братиметься за основу і виноситиметься, зрештою, на парламентське обговорення.
По-перше, варто наголосити, що чинний Митний кодекс не врегульовує чимало проблем, пов'язаних із ускладненими митними процедурами, про що свідчить велика кількість скарг українських підприємців на роботу митниці. Якщо внести відповідні зміни до законодавства, яке регулює цю сферу, це стане кроком до створення легального та конкурентного бізнес-середовища.
Екс-голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський вважає, що починати треба з того, щоб імпортери, виробники та Держмитслужба спільно визначали єдину митну вартість товару. Раціональне зерно в цьому, звісно, є. Адже нині митники мають право у будь-який час поставити під сумнів вартість імпортованих товарів, навіть якщо висновки вже робилися раніше. Вони часто оцінюють вартість імпортованої продукції на підставі зовнішніх джерел інформації (наприклад мережі Інтернет!), які не завжди є надійними. Крім того, ціни на міжнародному ринку змінюються досить швидко і не завжди відповідають цінам бази даних Держмитслужби. До того ж ускладнені процедури підтвердження митної вартості призводять до затримки проходження товару і збільшення витрат для імпортерів.
Як наслідок — страждають не лише отримувачі товару, а й перевізники. Бо ж саме вони змушені у добровільно-примусовому порядку «люб'язно» надавати свою автівку для тимчасового зберігання товару, поки інші сторони «утрясають» усі нюанси. Що поробиш, термін «склад на колесах» став для учасників ринку справжньою притчею во язицех.
Показово, що інша робоча група, котра нещодавно завершила підготовку своєї порції корекції, вбачає дещо інший вихід із цієї ситуації. Представники ДМСУ говорять не про організацію саморегулювання, а про принципову зміну підходу до роботи перевізника.
Розповідає заступник голови Держмитслужби Сергій Сьомка: «Редакціями статей, які ми пропонуємо, передбачено: по-перше, в разі, якщо протягом трьох днів імпортер не може з об'єктивних причин отримати вантаж, то він буде в обов'язковому порядку передаватися на склади тимчасового зберігання. Тобто протягом трьох днів вантажівку буде звільнено».
Окрім цих змін, одна з робочих груп пропонує чітко визначати терміни, впродовж яких товар проходитиме митне оформлення. У разі їх недотримання відповідальність має лягати (увага!) на митну службу, яка й відшкодовуватиме збитки. Нічого подібного досі не було і в помині. Митник, як і податківець чи інспектор ДАІ, в Україні завжди правий! Так було, так є... Невже колись так не буде?..
Ще один аспект потенційного проекту (чи проектів?) — його катастрофічне неузгодження з рештою законодавчих актів. Власне, розбалансування українського законодавчого поля — проблема не нова.
І хто тільки не намагався в нашій державі боротися з контрабандою! Деяких «борців» давним-давно немає серед активних учасників політичного процесу, а контрабанда — на місці. Хоча наразі йдеться не про це. Так виходить, що від методів боротьби з контрабандою найбільше страждають перевізники, бо у разі виявлення будь-яких порушень митних правил затримують транспортний засіб. Байдуже — винен був його власник чи ні.
Змінити це невтішне правило дуже складно. Виходить так, що самої лише корекції митного законодавства недостатньо. За словами уже згадуваного заступника голови Держмитслужби Сергія Сьомки, нащадки Павла Верещагіна щиро хочуть, щоб транспортні засоби не простоювали місяцями, іржавіючи на митній території. «Але це — не норма Митного кодексу, — бідкається чиновник, — це норма кримінального судочинства».
Не менш важливим є створення так званого «єдиного вікна». Нині на митниці працює багато служб, зокрема ветеринарна, екологічна, санітарна... Урядовці прагнуть зробити так, аби усі вони працювали за принципом «єдиного вікна», яким керуватимуть митники.
Про «єдине вікно» ми чуємо, як мінімум, років сім-вісім. На деяких митних переходах такий принцип намагалися запроваджувати ще на початку 2000-х. Однак скаржитися суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не припинили — щось постійно не спрацьовує на всі сто. І у «вікно» не пролазить.
Саме тому представники бізнесу вже не перший рік виношують іншу ідею, а саме — перенесення усіх контролюючих служб (окрім прикордонників та митників, звісно) на внутрішні митниці. А для цього також потрібно вносити зміни до п'яти-шести інших законодавчих актів.
Розв'язання цього гордієвого вузла може затягнутися на роки. А тому митники придумали для нового кодексу своєрідний «хід конем». Ще один заступник голови ДМСУ, колишній міністр транспорту Віктор Бондар вважає: «До проекту закладено значні прикінцеві положення. Про що йдеться? У прикінцевих положеннях уже визначають ті зміни, які треба внести. Наприклад, щодо попереднього документального контролю. Ми говоримо про те, що з кордону повинні піти усі, крім митників і прикордонників. Усі інші мають бути присутні виключно за ініціативою митників, які визначатимуть необхідність залучення інших державних служб. Ми в змозі самостійно зробити це і проконтролювати документи. І направити товар, до якого немає сумнівів, за адресою. А вже на внутрішніх митницях буде проведено повноцінний контроль, дослідження та аналізи... Повний митний контроль завершиться після здійснення всіх інших видів контролю. Ця норма також закладена в той проект, над розробкою якого працювали фахівці ДМСУ».
Наміри, звичайно, дуже добрі. Тільки от біда: нині достеменно невідомо навіть найелементарніше — йтиметься про принципово новий кодекс чи, все ж таки, про зміни до чинного. Бо в парламенті офіційно припадає пилом лише попередній проект, опрацьований ще торік. А він більшості позитивних новацій, на жаль, не враховує. Отже, залишається чекати нового документа? Чи нових документів? Головне, щоб кількість бодай колись переросла на якість. Адже відомо, що в семи няньок дитина ненагодована...
Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:
- «КОЛИ НЕМА ТОГО, ЩО ЛЮБИШ, ТО ЛЮБИШ ТЕ, ЩО МАЄШ...»
назад »»»