РАЗОМ ПРОТИ БІДИ
У кого з нас мороз не пробігав поза шкірою, коли ми чули страшний діагноз, поставлений близьким знайомим або рідним — «рак». Це слово звучало як вирок, покарання Господнє, безнадія і відчай. Одним із найпоширеніших видів є рак молочної залози у жінок. На жаль, від цієї хвороби в Україні помирає понад вісім тисяч жінок на рік. І хоч як страшно звучав цей діагноз — захворювання не смертельне. Рак молочної залози у 95% виліковний, особливо якщо вчасно звернутися до лікаря.
Утім, якраз із вчасним зверненням до лікарів і виникає велика проблема. Комусь із жінок вкрай ніколи — робота, кар'єра, діти, а то і онуки, чоловік... А комусь просто страшно. А раптом? І що тоді? Життя скінчилося? То, може, краще нічого не знати і жити, ніби нічого не сталося. А там вже нехай буде як буде.
У радянські часи були профілактичні огляди, і жінки мали їх проходити. Особливо ті, які належали до вікової групи ризику: старші за сорок років — раз на два роки, старші за п'ятдесят — щороку. Проте останнім часом рак значно помолодшав. Нині є випадки захворювання на рак молочної залози і в двадцятилітніх.
Лікарі часто кажуть, що захворювання краще попередити, ніж лікувати. Попередити рак майже неможливо, бо ніхто досі не знає, від чого він утворюється. Існує думка, що частина хворих отримала цю недугу в спадок від матерів (12–14%), частина — жінки, які мали травми грудей, не вигодовували немовлят грудним молоком, або народили первістка старшими за тридцять років, а також дівчата, котрі люблять засмагати топлес. Усі вони у групі ризику. Тож медична перевірка їм також не завадить.
Рак молочної залози не суто жіноча проблема (на 16 тис. випадків — 172 чоловіки), хоча 99% усіх пацієнтів становлять саме жінки. За світовою статистикою, щороку понад мільйон жінок хворіє на рак молочної залози.
Найкращим методом дослідження є мамографія. Адже тільки цей рентгенівський прилад — мамограф — дозволяє «побачити» мініатюрні новоутворення, які ще не можна виявити руками. Однак не кожна жінка може приїхати на обстеження з глухого села до обласної лікарні. Щоб охопити цей контингент населення, в Україні за програмою «Разом проти раку грудей» було придбано два мобільні мамографи. Один із них працює в Криму, інший — у Черкаській області.
Щоб ознайомитися з його роботою і досвідом Черкаського обласного клінічного онкодиспансеру, який організував обстеження жінок області навіть у найвіддаленіших селах, у Всесвітній день боротьби з раком (4 лютого) журналісти вирушили у прес-тур до Черкас. Хотілося на власні очі переконатися, що боротися з раком — можливо. Новенькі корпуси диспансеру, розташовані в мальовничому куточку міста, чимось нагадували киянам Пущу-Водицю. Різниця лише у тому, що онкодиспансер не винесено на околицю. Його розміщено ледь не в центрі Черкас. Лікувальні корпуси неначе пильні сторожі оточували велетенські сосни. Вони не тільки милували око, а й створювали чудовий мікроклімат, завдяки якому тут дихалося набагато легше, ніж у місті.
Із роботою мобільного мамографа журналістів ознайомила завідувач відділення рентген-діагностики Черкаського обласного клінічного онкодиспансеру Антоніна Рябчун. Цей апарат не цифровий. Записи роблять на плівку. Пропускна спроможність — 50 жінок на день. Райони, куди виїздить мобільний мамограф, готують до його приїзду заздалегідь: складають списки, друкують інформацію в місцевих газетах, лікарів запрошують виступити на радіо. На обстеження може потрапити будь-яка жінка. Але якщо вона не в зоні ризику (тобто їй менш ніж 40 років), потрібне направлення хірурга, гінеколога чи онколога. Обстеження не потребує багато часу — через 15 хвилин жінка отримує на руки знімок. Однак утримувати апарат витратно. Тільки на плівку необхідно 350 тисяч гривень на рік. А ще реактиви, обслуговування, бензин. У лікарні таких коштів немає. Тож допомагають депутати і керівництво області, не байдужі до чужої біди люди, які розуміють цю серйозну проблему.
За рік мобільний мамограф устигає зробити по 36 виїздів, працює по п'ять–сім днів за кожний виїзд. Якщо взимку це зробити важко, то вже наприкінці березня обстеження проводять регулярно щотижня. Трохи статистики: за допомогою мобільного мамографічного комплексу, який виїжджав до 16 районних центрів області, за 2010 рік обстежено 3799 жінок, із них у 19 жінок виявлено рак молочної залози, підозра на РМЗ у 129 жінок, передракові захворювання у 701 жінки. Рак на І–ІІ стадіях діагностовано у 69,2% випадків, ІІІ — у 19,2%, ІV стадії — у 10,1 відсотка.
На прес-конференцію в онкодиспансер завітали не тільки лікарі, а й керівники області. Це заступник голови обласної держадміністрації Юрій Тимошенко, заступник голови обласної ради Василь Касян, начальник Головного управління охорони здоров'я Володимир Брожик. Посадовці повідомили, що збільшили фінансування онкодиспансеру, а кадровий резерв навчають не тільки в Україні, а й за кордоном.
Познайомившись з головним лікарем облонкодиспансеру Віктором Парамоновим, зрозуміли: ця людина тут на своєму місці. І хоч як високопарно звучали ці слова, але рятувати людям життя — його покликання.
— Ми зібралися на прес-конференцію саме в День боротьби з раком невипадково,— говорить Віктор Парамонов.— Адже ще раз хочемо привернути увагу громадськості до цього. Захворювання на рак — неабияка проблема у світі. З мільйона хворих, котрі стоять на обліку в Україні, 31 тисяча — в нашій області. Придбати мобільний мамограф у 2005 році нам допомогла програма «Разом проти раку грудей», що вже десять років працює в Україні. Програму ініційовано компанією AVON, а втілює її в партнерстві з доброчинним фондом «Здоров'я жінки та планування сім'ї». Щороку ми обстежуємо близько дев'яти тисяч жінок. Наразі в середньому вже 70% випадків раку молочної залози діагностується на І–ІІ стадіях. У 2010-му за цією програмою ми отримали стаціонарний мамограф і комплект обладнання для цифрових зображень при мамографії (дигітайзер «СК-35Х» — перетворювач рентгенівських знімків на цифровий формат), що дає можливість виявити новоутворення у молочній залозі розміром 50 мікрон! За 2010 рік на стаціонарному мамографі обстежено 3994 жінки, виявлено рак молочної залози у 202 жінок (у кожної 20-ї). Передракові захворювання — у 1192 жінок (майже у кожної третьої).
Велику роботу проводять волонтери. Однією з таких ентузіасток є Тамара Баранецька. Вона керує громадською організацією, що об'єднала жінок, хворих на рак молочної залози. Завдяки їй обстежено весь Чигиринський район.
— Рак — не фатальний вирок,— переконана Тамара Баранецька.— Я намагаюсь донести це до жінок, які живуть у найвіддаленіших куточках області. Потрібно лише вчасно пройти обстеження. І звертатися з цим не до сусідок, ворожок чи знахарок, а до лікарів. Часто доводиться боротися з певним містицизмом, фаталізмом, песимістичними настроями жінки, котра боїться звернутися до лікаря, аби тільки сусіди не дізналися про хворобу. Звідси капустяне листя замість повноцінного лікування. За рік пройшло обстеження 250 жінок району. Виявлено 41 патологію. Семеро жінок прооперовано. Дві пухлини були злоякісні. Тобто врятували мінімум два життя. Ми пропагуємо «теплий контакт», тобто коли інформація про користь обстеження йде не лише від волонтерів, а й безпосередньо від матері до доньки, від сусідки до сусідки.
— Це захворювання відоме давно,— розповідає національний представник Європейської коаліції проти раку в Україні EUROPA DONNA, голова правління благодійного фонду «Здоров'я жінки та планування сім'ї», онкогінеколог, мамолог Галина Майструк.— Утім, здавна воно вважалося невиліковним. Лише сорок років тому було зроблено першу операцію із видалення пухлини. Нині мамографія (рентгенівський знімок молочної залози) дає змогу виявити рак на початковій стадії. Проте немотивована людина не прийде на обстеження, аби опромінюватися «просто так». Тож потрібна переконлива мотивація. До речі, у світі не так багато держав, котрі досягли успіху у вирішенні цієї проблеми. Скажімо, Швеція.
В Україні на 16 тисяч виявлених пухлин за рік значну частину виявлено запізно.
Почавши з Черкаської області, крок за кроком наближаємося до національної програми. Ми співпрацювали з державними і приватними установами, намагаючись започаткувати таку систему, яка б допомогла жінці пройти обстеження. Це допомога у закупівлі обладнання, організація шкіл мамографів або семінарів для лікарів. Це підвищення культури проведення профілактичних оглядів. Усе, що ми робимо, спрямоване на те, щоб люди не помирали від раку.
Наталія ЗІНЧЕНКО, Київ — Черкаси
також у паперовій версії читайте:
- ЗАРЯДКА ПЕРЕД СНІДАНКОМ— І ВИ У «ФОРМІ»
- СТВОРЕНО РЕВОЛЮЦІЙНУ ВАКЦИНУ ПРОТИ МЕНІНГІТУ ТИПУ B
- ЗАСИНАЙТЕ У ПОВНІЙ ТЕМРЯВІ
- ОРАНЖЕВІ ОВОЧІ ТА ФРУКТИ ЗАХИЩАЮТЬ СЕРЦЕ
назад »»»