БЕЗПРИТУЛЬНІ ТЕАТРИ ПІДТРИМАЮТЬ...
У тих, хто дивився це запаморочливе дійство, мабуть, обертом ішла голова. Ще б пак! Тут не встигаєш прийти до тями після сцени розмови двох екстравагантних жінок, які повернулися з похорону чоловіків, а твою увагу вже «перемикають» на сприйняття іншої історії. Батьки навідують сина-солдата на війні — їдять та випивають за одним столом не лише всією родиною, а й запрошують приєднатися вояка ворожої армії. Врешті замислюються: чи варто воювати далі? У другій дії бачимо звичайну ученицю та дивного педагога. Цілком закономірно, що останнім «шаром пирога», спеченого з драматургії абсурду, стає фрагмент діалогу з п'єси С. Беккета «Чекаючи на Годо».
Виставу «Упопабуласобака» Театральної майстерні Андрія Білоуса «Абетка», в якій поєднано уривки з п'єс відомих представників драматургії абсурду,— С. Беккета, Е. Іонеско, С. Мрожека, Ф. Аррабаля, поставили п'ять молодих режисерів — випускників Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого.
Та широкі глядацькі маси навряд чи побачили б цю експериментальну роботу, якби вона не була поставлена в рамках нового проекту — створення театрального центру B.ROOM (або просто «Брум»).
Його наприкінці минулого року започаткувала мистецька агенція Time-Art з метою зібрати під одним дахом найкращі вистави тих сценічних колективів, які не мають власного приміщення, або ж ті будинки, де вони працюють, давно потребують ремонту.
А таких у нашій столиці чималенько. Тому ідея мистецької агенції швидко, як то кажуть, оволоділа масами. І до проекту стали приєднуватися все нові театри. Нині у ньому беруть участь: Театральна майстерня Андрія Білоуса, Київський театр «Вільна сцена», «Свободный театр», Перший жіночий театр (є, виявляється, й такий!), Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат», «Світлий театр», Київський театр естради, Мім-театр ексцентрики та буфонади Happy People, Київський театр поезії та пісні ім. В. Висоцького.
Найнесподіванішим стало те, що зал проекту надав не якийсь столичний театр, як, може, дехто подумав, а...Національний палац мистецтв «Україна». Відтепер вистави безпритульних київських театрів ітимуть щомісяця у колишньому прес-центрі, який нині є малим залом, пристосованим до сценічних потреб.
Першим, пілотним місяцем проекту був грудень, коли вистави вищеназваних театрів уперше показали публіці. Ідея гідно витримала випробування, набувши розголосу серед столичних театралів, зокрема молодих, і тепер вони активно збираються на спектаклях «Бруму».
Художній керівник малого залу НПМ «Україна» Анастасія Тринько розповіла, що найпершим автором цієї ідеї був генеральний директор закладу Микола Мозговий. Він мріяв створити театральний зал, дати шанс молодим акторам, режисерам, театральним агенціям зробити перші кроки в мистецтві, проявити свої здібності. На жаль, славетному композиторові, який улітку відійшов у Вічність, не судилося побачити цей задум здійсненим. Та завдяки зусиллям дружини митця Віолетти Борисівни зал таки відкрив двері для тих, хто працює на сцені лише на ентузіазмі. Анастасія Тринько повідомила також, що орендна плата за користування залом буде помірною, трохи нижчою, ніж в інших столичних закладах культури, а головне — не погодинною, а фіксованою. Тобто колективи матимуть можливість не лише грати вистави, а без поспіху встановлювати обладнання, репетирувати.
Ті, хто працює лише на ентузіазмі, без державної підтримки, хвалити Бога, не перевелися. У цьому вкотре переконалися журналісти, послухавши художніх керівників творчих колективів — учасників проекту «Брум».
«Я як представник театру, який протягом 13 років бореться за виживання в місті, вдячний за те, що цей проект дає можливість більш-менш постійного даху над головою,— каже художній керівник «Свободного театра» Ігор Артіменьєв. Вважаю, що це платформа не лише для виживання, а й для прогресу».
Обнадійливо прозвучали і слова директора мистецької агенції Time-Art Олени Варварич про те, що малий зал НПМ «Україна» надаватимуть театрам незалежно від їхнього досвіду, художніх, естетичних особливостей. А отже, глядачі зможуть переглядати роботи найрізноманітніших колективів. Слово «брум» у перекладі з англійської означає «мітла», і, дай, Боже, аби вона очищувала сценічний простір для молодих і обдарованих.
Тетяна КРОП
також у паперовій версії читайте:
- ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТУР ЛІНИ КОСТЕНКО
- ФРАНЦУЗЬКІ «ВЕЧОРНИЦІ»
- В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ... СПІЛКУВАННЯ
- АФОРИЗМИ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА
назад »»»