МОРАТОРІЮ КІНЕЦЬ?
За роки існування нашої держави заборгованість з виконання судових рішень у сфері порушень прав людини становить 130 млрд грн. Про це заявив міністр юстиції Олександр Лавринович під час спеціального засідання Верховної Ради з нагоди 60-річчя Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно знайти рішення, щоб далі не заганяти себе в глухий кут неможливістю виконати рішення Європейського суду з прав людини, зазначив високопосадовець, адже борг тільки зростає.
ПІДПРИЄМСТВА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ПОЗБАВЛЯТЬ «ОХОРОННОЇ ГРАМОТИ»
Євросуд проти економічної доцільності
Причиною такого апокаліптичного становища є мораторій на реалізацію майна підприємств, де частка держави сягає 25%. Це використовують як «охоронну грамоту», аби не виконувати судові рішення.
Мораторій було запроваджено 2001 року з метою «економічної доцільності» відповідним законом. Іншим каменем спотикання на шляху до виконання рішень суду у цій сфері є Закон «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Однак не секрет, що ці суб'єкти господарювання у багатьох випадках дуже прибуткові й навіть найбільш фінансово спроможні, зауважує виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський.
Згадані закони неконституційні, адже порушують вимоги ст. 13 Основного закону, згідно з якою усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Порушено також ст. 2 Закону України «Про власність», відповідно до якої всі форми власності є рівноправними. Отож дискримінаційні нормативно-правові акти призвели до того, що Євросуд ухвалив щодо України перше пілотне рішення.
Зазначену процедуру Страсбурзький суд застосовує з 2004 року. До цього його змусило катастрофічне зростання нерозглянутих скарг, більшість яких однакові за змістом. Суть процедури — у виявленні в рамках конкретної справи системної проблеми і формулюванні настанови вжити заходів для виправлення ситуації. Тож у травні 2004-го Комітет міністрів Ради Європи, що наглядає за виконанням рішень Євросуду, ухвалив резолюцію, яка закликала його у своїх рішеннях вказувати на структурну проблему та її джерело.
Перше пілотне рішення стосовно нашої держави було ухвалено у справі військовослужбовця однієї з частин кіровоградського гарнізону Юрія Іванова. Він звільнився у запас за станом здоров'я десять років тому. Згідно із законом йому належала компенсація за невикористання військового майна. Юрій Іванов її не отримав, тому що на рахунку військової частини не було коштів. Колишній військовий звернувся до суду, який виніс рішення на його користь, але грошей так і не дочекався. Кілька років скаржник листувався з цього приводу з різними інстанціями, а тим часом належні йому кошти знецінилися. Тож 2004-го Юрій Іванов звернувся до Європейського суду з прав людини. Через п'ять років той виніс рішення, в якому передбачено: заявникові мають виплатити компенсацію матеріальної та моральної шкоди.
Цей вердикт стосується не лише Іванова. Випадки, аналогічні його справі, становлять більшу частину звернень українців до страсбурзької Феміди. Тож протягом року нашу державу зобов'язали усунути недоліки в законодавстві, що породжують подібні скарги.
Як приборкати монстра
Позбутися згаданого мораторію Україна намагалася ще 2004-го. Тоді Олександр Лавринович, вперше обійнявши посаду міністра, навіть підготував законопроект, яким горезвісний закон про мораторій мали визнати таким, що втратив чинність. До рішучих дій на цьому фронті вдався згодом і його колега Микола Оніщук. Коли він обіймав ключову посаду в Мін'юсті, було підготовлено проект закону, який мав скасувати мораторій на виплату зарплат та інших соціальних платежів з огляду на згадувану «охоронну грамоту». Цей нормативно-правовий документ Верховна Рада навіть ухвалила в першому читанні.
І ось тепер Міністерство юстиції робить нову спробу подолати монстра під назвою «мораторій»: 17 січня до парламентського Комітету з питань правосуддя було подано новий законопроект під назвою «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду». Обґрунтовуючи необхідність його ухвалення, заступник міністра Леонід Єфіменко вказав на те, що існування мораторію призводить до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, йдеться про п. 1 ст. 6 («Право на справедливий суд»), ст. 1 («Захист права власності»), ст. 13 («Право на ефективний засіб юридичного захисту»), а також ст. 124 Конституції щодо обов'язковості виконання рішень суду.
У запропонованому законопроекті передбачено визнати таким, що втратив чинність, закон про запровадження мораторію на примусову реалізацію майна, внести зміни до законів «Про холдингові компанії» та «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а також до низки інших законів.
До радикальних рішень у цій сфері нашу країну спонукає також резолюція ПАРЄ від 2006 року, згідно з якою у разі невиконання державою рішень Євросуду Парламентська Асамблея може, зокрема, зупинити повноваження її національної делегації.
Яку суму належить виплатити жертвам мораторію? За інформацією органів Державної виконавчої служби (ДВС), за період з 2007-го до 2009-го щороку підлягають виконанню документи на суму в середньому до трьох мільярдів гривень. Отож у законопроекті запропоновано кожного року передбачати в державному бюджеті України кошти в сумі до 3,5 млрд грн на виконання відповідних судових рішень. Основне навантаження на держбюджет становитиме заборгованість юридичних осіб, примусова реалізація майна яких забороняється, тому у законопроекті передбачено скоротити їхній перелік.
Нині суму невиплачених коштів за відповідними судовими рішеннями встановити неможливо, йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. Тож його автор установлює: протягом півроку від дня набрання запропонованим документом чинності стягувачі мають звернутися з виконавчими документами до органів ДВС. Рішення, документи за якими протягом цього терміну не буде подано, вважатимуться виконаними. Таким чином можна буде визначити суму, яка потрібна для виплати заборгованості.
Якщо законопроект буде ухвалено, то він набере чинності аж через рік, адже кошти для зазначених виплат у бюджеті-2011 не передбачено. Чи увінчається спроба успіхом — покаже час.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- УСУНУТИ СТАТЕВУ ДИСКРИМІНАЦІЮ
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
- КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ
назад »»»