БЕЗ МАНДРІВОК НЕМАЄ СВЯТ
Напередодні зимових свят Всесвітня туристична організація (ВТО) порадувала: минулий рік приніс солідне покращення галузі. За попередніми даними, кількість мандрівників по планеті зросла на шість відсотків. Голова ВТО Талеб Ріфай у Мадриді оголосив: пальма першості за кількістю прийнятих туристів знову у Франції. За нею — гостинні Сполучені Штати Америки, Іспанія та Китай. Утім, статистичні дані інформують фахівців про те, що саме Китай ось-ось за кількістю вояжерів обійде модну Іспанію. Не марно ж кілька років тому уряд Піднебесної вирішив зробити туризм стовпом економіки.
Нам теж варто було б усвідомити, що пізнавально-відпочинкова індустрія є однією з найважливіших соціально-економічних галузей. Поки що, як завжди, в турфірмах сподіваються на активність вояжерів під час відпусток, канікул і свят. Новий рік і Різдво — яскравий тому приклад.
Готуй сани влітку
Знаєте, де чимало наших співвітчизників полюбляють старий рік проводжати, а наступний — зустрічати? В теплих краях, під сонцем, там, де море плещеться. Традиційно — в Єгипті, Еміратах, Шрі-Ланці, Таїланді, Індії та Гоа. Зазвичай, така публіка за купівлю путівок береться ще наприкінці літа або під час осінньої туристичної виставки. За даними Асоціації лідерів турбізнесу України тоді, в 2010-му, кількість заброньованих турів на свята зросла порівняно з попереднім роком на 12 відсотків. Купувати путівки завчасно вигідно: ціни доволі демократичні, бо чим ближче до сезону, тим дорожче. Єгиптяни, приміром, навчилися не лише ялинки прикрашати, акул відлякувати, а й ціни піднімати «по-скромному» — на 30–40 відсотків. Ясна річ, вони не самотні. В такому стилі «танцюють усі» — від Карпат до Мальдівів. Апетити різні. Ось приватні трускавецькі пансіонати від 25 грудня до 15 січня полюбляють брати з відпочивальників на 70% більше. Це їм удається, бо все продається.
У цьому руку вже набив і Буковель. Особливо зараз — десятиріччя відзначають. Реклами, пропозицій, обіцянок-цяцянок, як снігу, аби грошей на все вистачило. Досі, окрім справжніх, небесних, зірок, інших не спостерігалося. Можна було на Різдвяний вечір, дивлячись на них, бажання загадувати і молитися. Нині ж компанію астрономічним світилам... склали астрономічні ціни й поп-зірки. Їх туди прибула чимала компанія як з України, так і з Росії. Хто заспівав, хто заголосив, а хто дав лиха закаблукам, відкриваючи для себе не лише нову сцену, а й сам гірськолижний курорт. Таке ювілейне явище хоч і на короткий строк, але вплинуло на приплив туристів. Щоправда, багато хто з любителів кататись і розважатись обрав для себе знайому Австрію, Польщу, Словаччину. В компанії симпатиків опинилися й усі заклади «Укрпрофоздоровниці», де, завдяки стандартним цінам і діапазону послуг, усі місця були розкуплені. До них їхали не лише святкувати, а й лікуватися.
За словами Олени Зеленко, віце-президента Асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України», позитив відчутний і в Славському: людей більше, бо відпочинок організовано краще, ніж торік. Комфортно і вгорі, і внизу. Добре працює СПА-центр. За цінами він демократичніший, ніж кримські. Місцеві мешканці хочуть, аби до них їздили цілий рік. Тож і розширюють горизонти пропозицій і розваг. Уже є міні-зоопарк, приймає гостей зведена, що діє в етностилі, садиба «Чотири сезони», де геть усе екологічно чисте.
Розпитавши людей бувалих про розкручені карпатські туросередки — Яремче, Ворохту, Косів, Ільці, переконалася, що оптимісти їхати туди збиралися в середньому днів на десять. Однак зменшення урядом кількості вихідних внесло корективи. Ризикувати роботою ніхто не хоче, тому пасажирів у поїздах стало більше, а відпочивальників — менше. Щоправда, на новорічні ціни це не вплинуло, бо все у господарів замовляли зарання. В середньому за номер із зручностями за добу з людини брали 250–300 гривень без урахування вартості харчування й святкового почастунку.
По музеях і вернісажах
Аби жити-не тужити і копійку заробити, за туристів змагаються мало не всі вітчизняні регіони. Зима зимою, а кримчани про себе не дають забути, запрошують не на море, а в санаторії та пансіонати, паралельно підбиваючи статистичні показники року. Саме вони 28 грудня й уплинули на урочисту зустріч в аеропорту Симферополя Атіли Доана — громадянина сусідньої Туреччини, котрий їхав у Саки на лікування. За підрахунком він став 5700-тисячним курортником у Криму. Йому зробили презент — вручили сертифікат на безплатне проживання протягом тижня в п'ятизірковому готелі.
Утім, не всім так щастить. Часто-густо все навпаки. Про путівки не йдеться,— про екскурсії й музеї слід сказати. Їхня вартість серйозно охолоджує і кримчан, і приїжджих. Мені продемонстрували вхідний квиток до Національної картинної галереї імені Айвазовського в Феодосії, надрукований ще за часів СРСР. Тоді його ціна була десять копійок. Нині на ньому штамп: 38 гривень, дитячий — 19. От батьки й рахують, скільки їм з дітьми коштуватиме екскурсія у світ прекрасного. Це не єдиний приклад, що зупиняє «пересічних» українців. Інші музеї, панорама, діорама також підживлюються за рахунок цін на квитки, бо, як пояснюють співробітники цих закладів, їм треба платити за охорону, світло і тепло. Тож або знаходьте гроші на квитки, або йдіть у Нікітський ботанічний сад. Там ще можна насолодитися красою за 18 гривень для дорослого і за 9 — для дітей.
Нагадала про себе також Полтава. Причому не Полтавською битвою, а чудотворною іконою Святого Миколи Угодника. Подивитися на образ, не в церкву, а в місцеву галерею мистецтв ідуть і їдуть так звані наукові туристи. Переважно це літератори, мистецтвознавці й реставратори. Цей давній твір ХVІІІ ст. родом із храму в Диканьці. За легендами саме до цієї ікони з молитвами народити здорову дитину припадала мати Миколи Гоголя. Тому, коли хлопчик з'явився на світ, його охрестили Нікошею — Миколкою, а сам образ святого став своєрідним покровителем майбутнього письменника. За радянських часів ця ікона на дереві зазнала таких поневірянь і втрат живопису, що її надзвичайно складна реставрація стала своєрідною рекламою не лише галереї, а й міста.
Подивитися на відродженого Миколу Угодника особливо активно їдуть харків'яни, бо саме їхні майстри зуміли по-справжньому відродити образ. Часті гості там і кияни — студенти Художньої академії й фахівці з Національного науково-дослідного реставраційного центру. Всі поспішають, бо не знають, чи буде знаменита диканська ікона в експозиції, чи ні.
Набирає обертів музейне паломництво і на Буковині. Вагомий плюс,— зручний за ціною і за часом доїзд, наприклад, до одного з семи чудес України — Хотинської фортеці. Щоправда, зазвичай туди їдуть ненадовго, бо в райцентрі оселитися непросто. Зате подивитися є на що. Ще можна «погратися» в лицарів. Подейкують, що асортимент розваг, кількість експонатів, відтворених під старовину, заманюють ліпше, ніж традиційне катання на лижах.
Привід втілити в життя новації — вагомий. Чимало європейців, котрі їхатимуть до нас на Євро-2012, Хотин не обминатимуть, бо він — на трасі міжнародного значення. Тому Буковинський центр реконструкції та розвитку замислив і зробив проект транскордонного співробітництва за програмою ТАСІS. Тепер узялися за втілення в життя «Інтегрального турпродукту для розвитку культурного туризму на Буковині». Недавно відкритий військово-історичний музей при Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця» стає знаменитим. Він удало вписався в «товариство» історичного стрілецького тиру, в якому можна стріляти з арбалета і лука. Любителів повправлятися в цьому чимало, особливо людно за фортечними стінами на канікулах і в свята. Місцеве керівництво сподівається — їхній стотисячний відвідувач не за горами.
Попит власний — пропозиції столичні
Саме таку цифру на новорічно-різдвяні свята вже зафіксували у Львові. Мальовниче, співоче, смачне, фольклорне місто Лева прийняло і нагодувало прибульців зі Східної України, Індії, Індонезії, Бразилії, Польщі, Росії. Воно стало своєрідним конкурентом Києву. Інформація про те, хто і як їхав до нас, стала приємною несподіванкою.
— Не хвалюся, а кажу щиро: ми по-справжньому відповідально за будь-яких умов зустрічаємо туристів на залізничному вокзалі,— поділилася Валентина Котлярова, директор турфірми «Краєвид».— Особливий сентимент — до дітей, котрих з усіх-усюд привозять на ялинку. Найчастіше це групи школярів, для яких Київ і відкриття, і випробовування враженнями. Хай би там як, але фінансова скромність батьків відчувалася. Тож ми це враховували. Все можливе показували й розказували за мінімальними цінами. За чотиригодинну екскурсію по місту беремо 50 гривень.
До речі, квиток у Музей води відвідувачам коштує 45 гривень. Це при тому, що ні бензину, як нам, ні стільки часу там не потрібно. Втім, тримаємось і в жодному разі не відмовляємо сиротам і ветеранам. Благодійність — вчинки, а не обіцянки. Були в нас діти з київських інтернатів і дитбудинку, приїжджали зі школи-інтернату Донецька. Треба було бачити, як реагували на зміни в місті ветерани війни і праці з Дарницького району!
За великим рахунком, на туристично-статистичну «погоду» вже активно впливають східні сусіди. Причому часто-густо — «зелені» прибульці. Ті, котрі просто купують квитки на поїзд, приїхавши, одразу автобусами їдуть на екскурсії. Цілий день повояжирувавши, поївши-попивши, увечері знову сідають у вагон і повертаються додому. Найбільше таких гостей із Москви й Санкт-Петербурга. Зазвичай, це компанії або сім'ї. На вихідні з рідними був заступник головного архітектора Москви. Вони приїхали цілеспрямовано: зануритися в давньоруську столицю й подивитися на її день нинішній. Виявляється, москвичі хотіли навіть походити тими місцями, про які австрійський дипломат Сигізмунд Герберштейн п'ять століть тому написав: «Царственна велич міста підтверджується самими його пам'ятками та рештками споруд. Окрім того, тут є багато печер з нетлінними тілами». Кажуть, усе, що встигли охопити, сподобалося, щоправда, вирішили приїхати ще й навесні, аби подивитися на знаменитий бузок у Ботанічному саду й на ангела ХІ ст. у Видубицькому монастирі.
Нині в Києві туристи з Владивостока, Сахаліну, Казахстану вже не дивина. Вони, до речі, допомагають утриматися на плаву турбізнесменам-патріотам, котрі про свою роботу говорять з іронією: «У нас хроніка бомбардувальника, що пікірує».
— На жаль, зараз пропозиція перевищує попит, бо економічні проблеми домінують,— ділиться Ігор Глушенков, член виконкому Туристичної асоціації України.— Хоч і багато підготовлено різноманітних програм, турфірми в напруженні, стовідсотково турпакети не розкуплені. Ціни на них підскочили на 20 відсотків і вище. Сподіваюся, наближення Євро-2012 стимулюватиме державу на інтеграцію в Європейське співтовариство, тоді й туризму приділятиметься належна увага. У нас і працювати є кому, і показувати є що.
Олена СЕДИК
також у паперовій версії читайте:
назад »»»