ПОЛЬЩА ЗАНЕПОКОЄНА
ШВИДКОЮ ВІДПОВІДДЮ РОСІЇ
У Польщі занепокоєні тим, що кінцевий звіт Міждержавного авіаційного комітету з розслідування обставин Смоленської авіакатастрофи, який у Москві був переданий польській стороні, може не враховувати усіх зауважень до попереднього документа МАК.
Зокрема, радника президента Польщі Томаша Наленча непокоїть те, що від моменту надання зауважень до попереднього звіту МАК минуло небагато часу. «Тривожним є момент публікації звіту і невеликий час для відповіді на польські зауваження, яких було багато і вони значною мірою складалися із запитань»,— сказав у коментарі телеканалу tvn24 Т. Наленч. Він висловив припущення, що росіяни в документі могли не врахувати польські зауваження, а лише долучили польський документ як додаток до російського, передає власний кореспондент Укрінформу.
Схожу думку з цього приводу висловив адвокат частини родичів загиблих на борту президентського Ту-154 Александер Поцєй. На його думку, у росіян було мало часу на підготовку відповідей на польські запитання. «Будемо дивитися, чи росіяни не намагатимуться повністю очиститися і звалити усе на нас. Тривогу викликає швидкість аналізу наших зауважень, особливо якщо врахувати, що з роботи комісії можна викреслити два тижні свят»,— констатував правник.
Міністр юстиції РП Кшиштоф Квятковський в коментарі Польському радіо повідомив: коли кінцевий звіт МАК буде неповний, то Варшава може надіслати власний документ до Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Він додав, що у такому випадку з формальної сторони ICAO могла б «вступити в суперечку з Росією». К. Квятковський наголосив, що Варшава ніколи не буде задоволена звітом, у якому не буде зазначено «реальні й повні» причини катастрофи.
ВИННІ ПІЛОТИ?
Літак президента Польщі Леха Качинського 10 квітня 2010 року на військовому аеродромі під Смоленськом розбився через намагання пілотів «сісти будь-що».
Як передає власний кореспондент УНІАН у Росії, про це на прес-конференції в Москві повідомила голова Міждержавного авіаційного комітету Тетяна Анодіна.
«За висновком льотних експертів і авіаційних психологів, присутність головнокомандувача ВПС Республіки Польща Анджея Блазіка в пілотській кабіні аж до зіткнення літака із землею чинила психологічний тиск на ухвалення рішення командиром про продовження зниження в умовах невиправданого ризику з домінантною метою виконання посадки будь-що»,— зауважила Т. Анодіна.
Технічна комісія МАК з'ясувала, що безпосередніми причинами катастрофи були не ухвалення екіпажем своєчасного рішення про відхід на запасне летовище, а зниження в умовах невидимості наземних орієнтирів до висоти, яка значно нижча від установленої керівником польотів для відходу на другий круг — 100 м з метою переходу на візуальний політ. Крім цього, додала вона, екіпаж неодноразово і своєчасно одержував інформацію про фактичні метеоумови на аеродромі «Смоленськ–Північний», які були значно гірші за визначений для цього аеродрому мінімум.
За її словами, причиною катастрофи також була відсутність належної реакції й необхідних дій при неодноразовому спрацьовуванні системи раннього попередження про зіткнення із землею TABS.
Тетяна Адоніна наголосила, що це призвело до зіткнення літака з перешкодами і землею, його руйнування і загибелі екіпажа і пасажирів.
* * *
Смоленська авіакатастрофа забрала життя 96 громадян, більшість з яких були високопоставленими урядовцями, які разом із президентом Польщі Лехом Качинським летіли на заходи з нагоди 70-х роковин Катинської трагедії.
Наприкінці грудня 2010-го глава уряду Польщі Дональд Туск назвав неприйнятним проект рапорту МАК про причини авіакатастрофи, який російська сторона передала Польщі наприкінці жовтня і в якому основну вину за трагедію покладено на пілотів.
Польська урядова комісія передала до МАК майже 150 аркушів зауважень до 210-сторінкового документа.
Росіяни одразу після катастрофи заявляли, що диспетчери попередили екіпаж літака Л. Качинського про те, що через сильний туман на аеродромі «немає умов для посадки».
Водночас диспетчери не закрили летовище і дозволили пілотам вийти на висоту ухвалення рішення — 100 м, на якій пілот повинен був вирішити: спробувати посадити машину або відійти на так званий другий круг чи запасний аеродром.
Росіяни заявляли, що не закрили летовище, аби не викликати дипломатичний скандал, і нібито сподівалися, що пілоти не наважаться посадити машину.
Оприлюднена польською владою стенограма розмов у кабіні пілотів свідчить: диспетчер чотири рази підтвердив правильність курсу літака Л. Качинського, зокрема на висоті 100 м. Проте машина, замість того щоб опинитися на початку злітно-посадкової смуги, розбилася за кілометр від неї.
Диспетчер наказав пілотам припинити зниження, коли літак уже був на висоті 50–40 м, а наказ відійти «на другий круг» пролунав за секунду до того, як машина врізалася в землю. Згідно зі встановленими в авіації процедурами, диспетчер повинен був дати дозвіл на посадку або наказати відійти на «другий круг» на висоті ухвалення рішення.
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ГЕНПРОКУРАТУРА НЕ ВБАЧАЄ ПОЛІТИКИ
- І ЗНОВУ — ЦЕНЗУРА...
назад »»»