СВІЙ СВОГО НЕ СКРИВДИТЬ
Наявність різних ідей, думок і оцінок для України останніми роками стала нормою. І це добре. Погано те, що все частіше лише виголошенням інших ідей, думок та оцінок все і обмежується. На радість тих, хто вважає за краще слухати та не чути і без зайвих проблем ухвалювати рішення. Український парламент за тиждень до Нового року завершив свою пленарну роботу, до того ж із ухваленим бюджетом-2011 у своєму активі. Це стало винятком із підтвердженого багатьма роками правила. Проте цей виняток, у свою чергу, підтверджує інше правило нинішнього парламенту — перемагає не той, у кого кращі ідеї, а той, у кого більше голосів, як у випадку з бюджетом, чи сила, як у випадку з розблокуванням парламенту.
Ще два роки тому швидке і результативне голосування могло лише порадувати. Так усі тоді стомилися від політичних протистоянь і непереконливих, на один-два голоси, голосувань. Але нинішнє безперебійне функціонування «машини для голосування» (так називають іноді більшість) багатьох непокоїть. Чи хоча б змушує замислитися: чи краще без детального з'ясування, прискіпливого обговорення та численних запитань-відповідей затверджувати нового голову НБУ чи ухвалювати бюджет-2011.
Ухвалення бюджету в другому читанні та у цілому, яке раніше забирало години, тривало майже 30 хвилин. «За» проголосувало 279 депутатів. Те, що для уряду так краще,— зрозуміло, але чи краще для бюджету — невідомо. Вперше головний кошторис України затвердили без резолюції бюджетного комітету, постатейного розгляду та обговорення поправок. А їх було подано майже дві тисячі. Чи не єдина річ, що збереглася від попередньої бюджетної процедури,— виступ міністра фінансів. Федір Ярошенко заявив, що, попри сувору економію, уряд збереже курс на підвищення соціальних стандартів у 2011 році. Одначе робитиме це не за рахунок «виснаження» економіки, а за наполегливої праці усіх гілок влади, спрямованої на забезпечення випереджаючого прогнозного економічного зростання.
Нинішня влада відмовляється від соціального популізму попередників і збереже видатки, які забезпечать макроекономічну стабільність. Опозиція, пропозиції якої було проігноровано, участі у голосуванні не брала. Але новий бюджет оцінила, назвавши його бюджетом регресу. Український бюджет недовго узгоджували в парламенті й легко ухвалювали, що є свідченням не стільки його якості, скільки безальтернативності. Представники влади цей бюджет не поспішають називати бюджетом прогресу. Але про забезпечення фінансового балансу говорять. Як і про те, що Україна в 2011-й входить впевнено і з необхідним запасом міцності, аби з 1 січня безперебійно фінансувати заробітні плати, пенсії та інфраструктурні проекти.
Бюджет-2011, запевняють урядовці, дасть змогу на практиці реалізувати реформи, він зменшує податкове навантаження на вітчизняний бізнес. Це збалансований документ, який забезпечить виконання стратегічних завдань, поставлених перед державою, та сприятиме захисту інтересів кожного громадянина. Документом знижено рівень розподілу ВВП до 28%, а також на 23% зменшено загальнодержавні витрати і скорочено рівень державних запозичень. Основні показники бюджету не надто змінилися після першого читання — видатки більші, ніж доходи. Обсяг доходів головного кошторису становитиме 281 млрд 500 млн грн, видатки — 322 млрд, граничний дефіцит бюджету — майже 40 млрд грн, тобто 3% (у 2010 р. — майже 5%). Урядовці обіцяють утримати курс долара на рівні 7,95 грн, інфляцію — 8,9%, економічне зростання прогнозують на 4,5% (чимало міжнародних і вітчизняних експертів такі показники вважає реалістичними — зростання економіки — 4%, інфляція — майже 10%).
Бюджет — для своїх
Соціальні стандарти підвищать, запевняють урядовці, мінімальні пенсії та зарплати поступово збільшуватимуть до кінця 2011-го. Хоча доведеться заощаджувати. Попередники «наробили» боргів, тому в бюджеті збільшили тільки дещицю від того, на чому наполягали депутати. Додали грошей на видання підручників, програму «Шкільний автобус», допомогу «дітям війни», охорону здоров'я. Крім того, збільшено фінансування на здешевлення кредитів на купівлю житла для молодих сімей, соціально-економічний розвиток регіонів, дитячих оздоровчих установ, кредитування навчання. Але далі буде краще. Грошей на «соціалку» згодом побільшає. Якщо, звичайно, дозволить економічна ситуація. Всю непопулярну частину реформ влада сподівається завершити до середини 2011 року, потім до бюджету може надійти стільки грошей, що це дасть змогу в 2012-му сформувати якісніші підходи до підготовки бюджетного процесу.
У 2011 р. мінімальна зарплата має зрости на 82 грн. Це не дуже високий показник, але влада намагається трохи «підсолодити» його тим, що у парламенті з'явився законопроект, який збільшує щомісячні виплати на дітей: від 3 до 13 років — до 60 грн, 13–18 років — до 100 грн.
Опозиція обурюється: життя вже «завтра» не поліпшилося через просту причину — ніхто не знає, коли це завтра настане. Нас укотре попереджають, що доведеться затягувати паски, адже Україна в кризі. Опозиціонери зазначають: заощаджують усі, крім чиновників. Для 99% населення — це бюджет економії, для одного відсотка — бюджет «ні в чому собі не відмовляй». Попри запевнення уряду про запровадження режиму суворої економії, витрати на утримання держапарату не скорочуються, а зростають. Видатки на Адміністрацію Президента сягають майже 1,5 млрд грн, суттєво додали грошей МВС, Генеральній прокуратурі, СБУ, на лікування чиновників, а на потреби чорнобильців — мізер. Незважаючи на проголошену необхідність децентралізації бюджетних коштів, простежується їх централізація. Тож місцеве самоврядування втрачає свою суб'єктність.
Україна житиме у футбольному ритмі, на Євро-2012 передбачається понад 12 млрд грн. Це більше, ніж на вугільну галузь, культуру або науку. Суттєво зменшується фінансування деяких держпрограм, зокрема щодо забезпечення житлом військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, митної служби. Скорочується фінансування на боротьбу з туберкульозом і онкозахворюваннями.
Представники більшості визнають бюджет недосконалим і запевняють, що недоліки його усуватимуть у 2011-му — поступово і без поспіху. І наголошують, що бюджет закладає фундаментальну базу для впевненого розвитку України. Він ураховує інноваційну податкову реформу, очікувані позитивні результати адміністративної, судової, бюджетної реформ і багатьох інших запланованих перетворень. Бюджет-2011 — це нібито план системного розвитку, а не ситуативного «проїдання». Статті, від фінансування яких залежить функціонування і розвиток держави, збережено.
Урядовці заявляють, що чекали від опозиції конструктивну критику бюджету. Але, крім безпідставних звинувачень, перекручування фактів не дочекалися нічого. Мовляв, ідеального бюджету, коли країна тільки виходить з кризи і водночас реформує податкову й бюджетну системи, не може бути. Україна тільки стала на шлях економічного розвитку, тож бюджет не може обіцяти миттєвого і стрімкого підвищення рівня життя. Проте він реалістичний, тому гарантує, що зарплати працівникам бюджетної сфери виплачуватимуть без затримки, пенсії, які відстають від прожиткового мінімуму, зростатимуть. Окреслені програми економічного розвитку фінансуватимуть безперебійно, аби розвиток економіки забезпечував покращення життя людей.
Чимало експертів не вважає, що детальне обговорення бюджету у Верховній Раді якось вплинуло б на його якість. А скорочення процедури його ухвалення зафіксувало чинні реалії, коли переговори, торги і пошук компромісів, які раніше виносили до сесійної зали при розгляді бюджету, зараз відбуваються в інших місцях. Нині компроміс шукають між окремими групами урядовців, в Адміністрації Президента і мерії Києва.
Загалом експерти погоджуються, що в бюджеті й процедурі його ухвалення є чимало порушень. Наприклад те, що нові податки з ухваленого лише у грудні Податкового кодексу набирають чинності з 1 січня 2011-го. Це порушення Бюджетної резолюції, згідно з якою новий податок може бути закладено у бюджет на новий рік тоді, коли про нього було відомо до 15 серпня попереднього року. Але, як кажуть оглядачі, бюджет-2011 — не перший законодавчий акт, котрий протягом останнього року ухвалювали з порушеннями процедури та інших законодавчих актів.
Життя в борг не скасовується
Експерти називають бюджет-2011 не гіршим за попередні. Вони твердять, що головні показники (зростання економіки, інфляція, дефіцит) близькі до реалістичних. Доходи і витрати бюджету загалом збалансовано. Серед негативу називають не просто великі зовнішні запозичення, а те, що значну їх частину використовуватимуть на покриття попередніх боргів. Крім того, багато чинників, які впливатимуть на економіку й виконання бюджету, залишаються невідомими і відкривають можливість для ручного управління. Це створює великі ризики.
Україна продовжуватиме жити в борг, новий кошторис запозичень не обмежує. У трьох статтях передбачається право уряду збільшувати видатки понад обсяг, визначений законом, із автономним управлінням дефіциту бюджету і держборгу. Дефіцит означає — платити треба, але нічим, отже, йдеться про збільшення бюджетної дірки з трьох до дванадцяти відсотків.
Уперше за історію незалежності уряд отримав право необмежених запозичень. Дозволяється брати десятки мільярдів доларів, не потребуючи оцінок парламенту. Вперше у бюджеті не враховано дотації «Нафтогазу» і Пенсійному фонду й закладено нарощування показників дефіциту. За десять місяців уряд позичив понад 130 млрд грн (першого року кризи попередники взяли у борг менш ніж 100 млрд грн).
У 2011-му треба починати гасити внутрішні й зовнішні борги. За підрахунками експертів, тільки відсотків Україна має віддати майже 30 млрд у нацвалюті. І ще 37,5 млрд грн зі 101 млрд відрахувати на погашення зовнішнього боргу та 24,7 млрд грн повернути внутрішніх боргів. Якщо уряд захоче реструктуризувати заборгованість, йому можуть відмовити, зауважують експерти. Тому брати запозичення треба обережно. Через великі запозичення в Україну не йдуть прямі інвестиції й банківські кредити. Бо інвестори розуміють — в такій країні немає процвітання, а уряд ледь зводить кінці з кінцями. Тож треба вибудовувати стратегію скорочення дефіциту держбюджету.
Влада планує отримати 10 млрд грн від приватизації. Ця видається експертам реальним. Але все одно, кажуть вони, треба робити нові запозичення майже на 91 млрд грн. На внутрішньому ринку (це передбачає бюджет) уряд намагатиметься позичити 43 млрд грн, на зовнішньому — шість мільярдів доларів. Їх можна взяти на міжнародних ринках за умови успішної співпраці з МВФ. Вона — запорука того, що країна може фінансувати попередні борги і дефіцит держбюджету.
Урядовці заявляють, що у держави немає гострої потреби у невідкладному отриманні грошей від МВФ. Рішення Ради директорів фонду про виділення Україні другого траншу кредиту (1,5 млрд дол.) пройшло непоміченим. Можливо, тому, що уряд був упевнений: гроші отримає, бо домовленості між Україною та МВФ виконуються. Українська влада налаштована на своєчасне проведення реформ у фіскальному, паливно-енергетичному, фінансовому секторах, що необхідно для досягнення мети Програми співпраці з фондом, зазначають у МВФ.
Непопулярна реформа
Хоча в експертному колі дещо інші погляди на ситуацію. Там констатують, що однією з основних причин підвищення активності влади у просуванні непопулярних реформ останніми місяцями було бажання отримати частку грошей МВФ, яка спрямовується на фінансування бюджетного дефіциту. Це мільярд доларів із першого траншу й мільярд доларів — із другого. Подальші транші не передбачають прямих перерахувань Мінфіну і мають повністю надходити до Нацбанку.
Тож після одержання другого траншу МВФ уряд втрачає мотивацію дотримуватися бюджетної дисципліни і проводити непопулярні реформи. Наскільки справдяться такі прогнози, стане відомо у лютому на прикладі пенсійної реформи, офіційне представлення якої відбулось у Верховній Раді. Стартувало й громадське обговорення. Як зазначають урядовці, до початку лютого триватимуть дискусії, в його перших числах може відбутися голосування у парламенті, а в середині лютого очікується ухвалення перших рішень щодо пенсійної реформи. Тоді стане зрозумілим, наскільки непопулярними, компромісними, достатніми вони виявляться. Те, що рішення будуть,— це точно. Адже альтернативи пенсійній реформі немає, вона невідворотна для України, далі відкладати її не можна.
Серед можливих позитивів реформи експерти відзначають встановлення обмежень на максимальні пенсії. Проте чи вдасться цього досягти, адже нинішня пенсійна система добре прилаштована до низки галузевих і відомчих пенсійних законів. З-поміж негативів — підвищення пенсійного віку, зниження надбавок, зміна шкали запровадження пенсій за інвалідністю та розміру необхідного мінімального трудового стажу, після якого запроваджуватимуть соціальні пенсії (50% мінімальної пенсії) — до 15 років. Ці новації дискусійні.
Пенсійна реформа зачіпає всіх громадян України, тому вони мають розуміти способи і методи нарахування пенсійних виплат. Реформа пенсійної системи має передбачати захист пенсійних внесків у Пенсійному фонді, аби вони ефективно накопичувалися, спрямовувалися в економіку і на збільшення пенсійних виплат. Реформа повинна по-різному впливати на різні вікові категорії громадян — старших і молодших. До них мають запроваджувати різні ставки податків, способи обчислення пенсій.
Законопроект не відповідає на ці запитання, зауважують експерти. Вони оцінюють нинішню пенсійну реформу як набір неоднозначних кроків, що не приведуть до глобальних позитивних перетворень.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»