ГЕРОЇ-2010, або ТАКЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ
Для українського спорту рік 2010 був багатий на події. Успіхи та поразки, скандали і конфлікти інтересів — інформації для журналістів вистачало. Сподіваємося, що в 2011 році шанувальникам спорту не доведеться сумувати. А поки що пропонуємо озирнутися назад і згадати найяскравіші та найцікавіші події 2010 року.
Україна традиційно залишається державою літніх видів спорту. Можливо тому, що вони не потребують таких великих фінансових витрат на споруди, як зимові. Хоча в країні, де майже п'ять місяців є сніг, могли б і поважніше ставитися до «зимовиків». Як, утім, і до спорту взагалі.
Тож оскільки на Ігри-2012 «літні» спортсмени ще чекають, то поточного року вони не надто й напружувалися, знаючи, що гідної відзнаки за свої досягнення не отримають. Не дивно, що в олімпійських номерах програми «золото» чемпіонату світу здобула лише одна спортсменка — веслувальниця Інна Осипенко-Радомська. Закономірно, що саме її НОК назвав «спортсменкою року» в Україні. Конкуренцію їй могла скласти хіба що фехтувальниця Ольга Харлан. Цікаво, що подібна ситуація трапилася й у 2007-му — тоді лише гімнастка Ганна Безсонова зійшла на найвищу сходинку п'єдесталу.
Зате наступного року українські атлети шокували всіх, удвічі перевиконавши план профільного міністерства і продемонструвавши на Олімпіаді в Пекіні найкращий виступ в історії держави. За логікою, треба б налагодити спортсменам виплату гідних винагород не лише в олімпійські роки — тоді й успіхи на нас посипляться, наче з рога достатку. Але поки що до таких «дрібниць» ми не дожили.
* * *
А все почалося з Олімпійських ігор у Ванкувері. Звичайно, у вболівальників були надії на те, що українські спортсмени зможуть завоювати бодай одну нагороду. І початок був багатообіцяючим. Андрій Дериземля у біатлоні фінішував п'ятим, хоча по ходу гонки був лідером. Два невлучні постріли на заключному етапі завадили українцеві зійти на п'єдестал пошани. Йшли дні за днями, а українці все далі й далі були від призових місць. Як наслідок — наші земляки повернулися додому без жодної нагороди.
До того ж, якщо згадувати Олімпіаду у Ванкувері, то варто пригадати, що за кілька годин до початку відкриття в тренувальному заїзді розбився грузинський саночник Нодар Кумарітошвілі. На швидкості 150 кілометрів на годину він вилетів із траси і вдарився головою в металеву огорожу. Тож канадці будували найскладнішу та найшвидкіснішу трасу у світі, а збудували трасу-вбивцю.
* * *
Тепер перейдемо до найпопулярнішої гри у світі — футболу. Влітку 2010 року в Південно-Африканській Республіці відбувся чемпіонат світу. Збірна Іспанії вперше в історії стала переможницею світової першості. І це за два роки після перемоги на чемпіонаті Європи. В ПАР фаворити з Піренейського півострова розпочали чемпіонат неочікуваною поразкою від швейцарців. Однак у подальшому іспанці тільки перемагали. Причому здобували перемоги з убивчим для суперника прагматизмом — всі свої матчі серії плей-оф підопічні Вікенте дель Боске виграли з рахунком 1:0. У фіналі іспанці зустрілися зі збірною Нідерландів, котрі до заключного матчу ще жодного разу не завойовували золоті нагороди чемпіонатів світу. В цій грі все вирішив гол іспанця Інєсти на 116 хвилині.
Найкращим футболістом чемпіонату світу було визнано гравця команди, яка посіла лише четверте місце. Скромний Уругвай заслужив симпатії вболівальників усього світу. Лідером цієї команди був Дієго Форлан. На світовій першості він забив п'ять м'ячів і витягнув свою збірну до квартету найкращих команд світу. У травні місяці саме два м'ячі Форлана зробили мадридський «Атлетико» першим в історії тріумфатором Ліги Європи УЄФА.
Якщо ж говорити про чемпіонат світу, то варто згадати восьминога Пауля, який став ледь чи не головною зіркою світової першості. Це на Євро-2008 він двічі помилився, а тут угадав усе — навіть поразку збірної Німеччини від Сербії та підсумок фінального матчу.
А найголовніше слово та головний звук світової першості — вувузела. Африканська дудка стала незмінним атрибутом чемпіонату світу в Південно-Африканській Республіці. І навіть уболівальникам на іншому кінці планети довелося слухати ревіння вувузел з екранів телевізорів.
* * *
Варто також згадати європейську Лігу чемпіонів. Як входять в історію шахові партії, так і деякі футбольні матчі стають шедеврами. У півфіналі Ліги чемпіонів після домашньої перемоги з рахунком 3:1 італійському «Інтеру» потрібно було вистояти на барселонському «Камп Ноу». На 28 хвилині гості залишились у меншості, однак навіть пробити жодного разу в площину воріт господарям не вдалося. Щоправда, каталонці зуміли забити з пенальті, однак цього для загальної перемоги виявилося замало. Перемогти у фіналі «Баварію» залишалося справою техніки. Після цього з почуттям виконаного обов'язку Жозеф Муріньо прийняв пропозицію мадридського «Реалу» очолити цю команду з річною заробітною платою десять мільйонів євро на рік.
Якщо говорити про рекорди, то варто згадати про Вейна Руні. Легкий шантаж керівництва «Манчестер Юнайтед» дозволив форварду манкуніанців підписати новий скандально-грандіозний контракт. Руні отримуватиме майже 400 тисяч доларів на тиждень (19 мільйонів доларів на рік). Так Вейн став найвисокооплачуванішим футболістом світу.
* * *
Попри всі негаразди, цього року українці отримали чимало приводів пишатися своїми спортсменами. Шкода лише, що побачити їх на телеекранах було практично неможливо — розмови про створення державного спортивного каналу залишаються лише балачками. Попри успіх футбольного «Шахтаря» в Лізі чемпіонів (вихід до плей-оф), титул «команди року», думається, більше заслужили дівчата-шаблістки. Четвірка олімпійських чемпіонок у 2010-му виграла чемпіонат Європи та «срібло» світового форуму. Крім того, Ольга Харлан та Олена Хомрова піднялися на п'єдестал особистих змагань «мундіалю». У житті красуні Хомрової сталася ще одна знаменна подія — вона одружилася з баскетболістом Сергієм Гладирем.
Надягла обручку і зіркова тенісистка Олена Бондаренко — її обранцем став колега за фахом Микола Дячок. Варто згадати, що Бондаренко-старша виграла другий турнір WTA в кар'єрі — у січні в австралійському Хобарті. Хоча Олена, як і сестра Катерина, великих здобутків не мали, проте через конфлікт із керівництвом хотіли припинити виступи за збірну, та передумали. А от чоловіки-тенісисти прогресують. У сотні найкращих на планеті до Сергія Стаховського додалися Олександр Долгополов та Ілля Марченко. Перемоги на двох турнірах АТР дозволили Стаху піднятися у вересні на найвищу для себе в кар'єрі 31-шу сходинку.
* * *
Реабілітувалися за безмедальний виступ на ЧС-2009 легкоатлети. На континентальному форумі в Барселоні вони здобули шість нагород. Бурю позитивних емоцій викликала сенсаційна перемога нашої жіночої естафети 4х100 м, а її «ударна» сила, молода Єлизавета Бризгіна, розжилася ще й «сріблом» на 200 м. А ще рік тому ці дівчата їхали на світовий форум до Берліна й назад автобусом...
Нарешті отримала гідну винагороду за цілеспрямованість стрибунка потрійним Ольга Саладуха. Народивши після Пекіна-2008 дитину, вона повернулася у великий спорт і вперше виграла єврофорум. Нагородами і на ЧЄ, і на зимовому ЧС відзначилася стабільна олімпійська чемпіонка Наталія Добринська. За межами стадіонів виблискував донеччанин Сергій Лебідь, котрий продовжує поліпшувати свій феноменальний результат, вигравши вже дев'ятий із 14 чемпіонатів Європи з кросу.
Найкращим стрибуном у воду в Європі назвала Міжнародна федерація миколаївця Іллю Квашу — в його активі дві золоті медалі ЧЄ.
* * *
Продовжує «штампувати» нагороди турнірів найвищого рангу борець вільного стилю Василь Федоришин. Гадаємо, за друге місце чергового ЧС можемо йому присудити перемогу в номінації «стабільність року». Також срібним вийшов «мундіаль» і для молодого дзюдоїста Георгія Зантараї. Причому прославився етнічний грузин на батьківщині цього виду спорту — в Японії. Попри те, що торік він здобув «золото», назвати другу позицію кроком назад язик не повертається. У розпал нинішнього зимового сезону на теплі слова заслуговують кілька біатлоністів. Надто ж — Сергій Седнєв, котрий уже двічі сходив на п'єдестал етапів Кубка світу, а Валя Семеренко стільки ж разів опинялася четвертою.
З неолімпійських видів не можна не згадати про домінування братів Кличків у професіональному боксі (хоча й наші «аматори» не дають про себе забути). Цілком можливо, що в 2011-му Клички нарешті досягнуть своєї мрії, об'єднавши в одній родині всі чотири основні чемпіонські титули. Переговори про бій із володарем останнього пояса, що їм не належить, британцем Хеєм, тривають. Крім сили, традиційно відзначаються українці й розумовими здібностями. Чоловіча збірна на чолі з Василем Іванчуком блискуче виграла Всесвітню шахову олімпіаду в Ханти-Мансійську, а Катерина Лагно стала чемпіонкою світу з бліцу серед жінок.
* * *
Тішить, що поруч із досвідченими спортсменами поступово на арену виходить і нова генерація. На Перших юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі українська збірна посіла третє місце. По кілька медалей назбирали гімнаст Олег Степко, плавці Андрій Говоров, Сергій Фролов, Дарина Зевіна. Здавалося, що після покоління Клочкової, Силантьєва й Лісогора на наше плавання очікує занепад. Але вітчизняні тренери довели, що навіть у вельми скромних умовах тренувань можуть готувати майстрів високого рівня. Ті ж юні Говоров, Фролов і Зевіна відзначилися перемогами на дорослому ЧЄ на «короткій воді», а 18-річний дніпропетровець Говоров — ще й «сріблом» чемпіонату світу.
У важкій атлетиці «вистрілив» 22-річний Артем Іванов, скинувши звання перспективного. До «бронзи» чемпіонату Європи кримчанин додав срібну відзнаку світового форуму.
* * *
Справжнім вибухом у році, що минає, стала заява Президента країни про бажання прийняти в Карпатах зимові Олімпійські ігри 2022 року. Спочатку багато хто з фахівців сприйняв це як жарт. Але потім з'ясувалося, що Президент Віктор Янукович таки серйозно замахнувся на такий масштабний захід, щоправда, переплутавши в промові Буковель із Буковиною. Дарма, що більшість населення рахує кожну копійку. Цікаво, що на початку року президент НОК Сергій Бубка, відповідаючи на запитання про ймовірність проведення Олімпіади на наших теренах, зробив великі очі, а потім сказав, що про це можна замислитися хіба що через 20–30 років — і то, якщо розвиватиметься спортивна інфраструктура. Звісно, що за кілька місяців нічого не розвинулося само собою. Але тепер Бубка загорівся гігантоманією Януковича й підтримує цей проект.
Чомусь наших державних мужів кидає з крайнощів у крайнощі. Але, можливо, справді, треба було спочатку побудувати хоча б кілька спортивних об'єктів, відродити дитячі спортивні школи, підготувати кадри, провести міжнародні змагання, а потім уже виступати з подібними ініціативами? Адже зимові види спорту в Україні перебувають у занепаді.
* * *
Справжнім провалом завершився рік для хокеїстів. Національна збірна з третьої спроби так і не змогла піднятися з першого дивізіону до вищого. Наступної весни вона спробує це зробити вже в рідних стінах і з новим канадським тренером Дейвом Льюїсом. Молодіжна ж збірна взагалі вилетіла до третього за рангом дивізіону, в якому вже перебувають наші юніори.
Єдиний по-справжньому професіональний клуб — київський «Сокіл» без фінансування животіє на межі розвалу. Не дивно, що команда невдало виступила в Континентальному кубку і йде лише на шостій позиції в білоруському чемпіонаті. Проект створення клубу КХЛ «Будівельник» так і не змогли реалізувати, оскільки для команди не знайшлося жодної пристойної арени. Державна програма «Хокей України» і далі стопориться — замість запланованих на 2008–2010 роки 36 майданчиків відкрито лише три, та й вони більше нагадують тренувальні ковзанки.
* * *
Ще один проект, значно менший за масштабністю від Олімпіади, але який гарантує стабільний головний біль, у нас уже є. Вигравши тендер на проведення чемпіонату Європи з футболу ще навесні 2007-го, Україна лише в цьому році остаточно отримала підтвердження від УЄФА, що турнір у нас не відберуть. Проблемні львівський і київський стадіони нарешті вийшли на заплановані графіки спорудження, і є надія, що в наступному році вони приймуть глядачів. Євро-2012 отримав розроблені компанією «Уорнер бразерз» талісмани — братів-близнюків Славека й Славка.
* * *
На клубному рівні вразили розвал «Динамо» під орудою Валерія Газзаєва й довгоочікуваний вихід «Шахтаря» до плей-оф Ліги чемпіонів. У чемпіонаті ж країни донеччани навесні виграли й «золото» чемпіонату, і Кубок, обігравши «Таврію» у фіналі з непристойним рахунком 7:1, а восени втекли від киян на 12 очок. Водночас на п'яти «біло-синім», які позбулися Газзаєва й повернули до керма іншого росіянина — Сьоміна, наступають «Дніпро» й «Металіст».
* * *
Попри всі проблеми й негаразди, хочеться вірити, що нинішнє покоління спортсменів доживе до відповідного його досягненням ставлення в рідній державі. А вже самі атлети не підведуть і забезпечать нас приводами для радості й гордості.
Наступний рік обіцяє нам багато спортивних подій, де українці зможуть проявити себе у всій красі. І будемо вірити, що успіхів у 2011 буде значно більше, ніж минулого. З Новим роком!
Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»