МАРІЧКА З ГІРСЬКОГО КРАЮ
Вітальня наповнюється чарівною мелодією. Пісня ллється із самісінького серця автора й виконавиці:
Я вірю в щастя на землі,
Я вірю в зорі і пісні,
В вечірнє небо, що над нами,
І в мрії світлі, що зірками
Летять далеко в забуття,
Освячуючи нам життя.
Її звуть Марічка Гев. Нещодавно в Музеї книги і друкарства вона презентувала свою творчість.
Народилася Марічка в селі Гірське, що на Львівщині. Там пропливло її дитинство, там, серед чудової природи, народилися перші поетичні рядки. В школі відвідувала гурток духових інструментів, навчилася грати на сопілці.
— Хочу навчитися грати на гітарі,— вирішила Марічка.
Її мрію затьмарило те, що до найближчої музичної школи потрібно було долати 30 кілометрів. Та мрія не згасала. Разом із мамою приїхали до Києва, знайшли спеціалізований магазин музичних інструментів. Приглядалися до інструмента, спостерігали за покупцями. Одного чоловіка уподобали як знавця гітар. Мама попросила допомогти в їхньому виборі. Чоловік відповідально поставився до прохання: «Аби побавитися й розважитися — можете купити ось цей інструмент, а якщо ставлення серйозне — раджу ось цю гітару». Чоловік навіть погодився дати настановчий урок і рекомендував купити самовчитель гри на гітарі Манілова. Запам'ятали лише ім'я першого наставника — Володимир Гуменюк. Зараз би йому подякувати й розповісти, що вийшло з мрійливої дівчинки з села Гірське, що на Львівщині.
Не маючи початкової музичної освіти, Марічка склала іспити і вступила до Дрогобицького державного музичного училища імені В. Барвінського й успішно його закінчила. Зараз навчається на третьому курсі диригентсько-хорового факультету Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка. Має три поетичні збірки, збірники авторських пісень і хорових творів.
Якось Марічка надіслала свої доробки на конкурс до президентського фонду Леоніда Кучми «Україна». Минув час. І раптом — запрошення до фонду: її творчість помітили й відзначили — вона отримала грант на розвиток свого таланту. А стимул, як відомо, надихає на подальшу творчість. Дівчина упорядкувала й видала збірник хорових творів «Віночок волошок» та поетичну збірку «Світло довіри»:
Все починається з добра:
І перший крок, і слово у дитини...
В саду моїм троянда розцвіла
І барвами красується жоржина.
У збірник творів «Віночок волошок» увійшли оригінальні хорові композиції для змішаного складу хору та однорідного жіночого. Твори Марічки Гев виконують студентський хор музичної академії та рідного музичного училища.
Марічка виконала авторську пісню «Твоє серце», з якою стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу сучасної релігійної пісні «Пісня серця». Твір звучав у Австрії, Німеччині, Іспанії, Італії, Франції, Польщі, де пощастило побувати співачці.
Марічка Гев співпрацює з мистецьким колективом Odrodzenie. Це дитячо-юнацький хор, який діє при дрогобицько-польському культурно-просвітницькому товаристві «Відродження». Саме там вона успішно вивчає польську мову, пише пісню «Там, у моїм краю» на слова польської поетеси Марії Конопницької, яка приносить їй успіх.
— Я виросла на чудових піснях «Червона рута», «Водограй», «Запроси мене у сни»,— розповідає Марічка.— Володимир Івасюк навчався у Львівській музичній академії. Так сталося, що я нині навчаюся (клас фортепіано) саме у того викладача, в якого колись здобував музичну освіту Володимир. Це — Дарія Іванівна Личковська. Я дізналася більше про автора відомих пісень, його студентські вподобання, мрії. Усе це не залишило мене байдужою, а надихнуло на написання твору про Володимира Івасюка — «Ненаписані пісні».
Особливе місце в піснях і поезії Марічки Гев посідає тема кохання. Саме вона дарує натхнення, нові емоції й почуття. А ще Марічка закохана у Львів. Це відгукується в її поезіях:
Я люблю місто зранку й надвечір,
Коли шум не обтяжує плечі,
Коли вулиці сонні й спокійні
І думки нетривожні, надійні.
Марічка Гев створила одноіменний квартет «Марічка», до якого увійшли Наталія Подобівська, Валентина Андрійчик та Марія Джавала.
Книжки Марії Гев гарно оформлені самою авторкою. Її малюнки теплі й зворушливі, як і її вірші та пісні.
Людмила ЧЕЧЕЛЬ
також у паперовій версії читайте:
- ПОЛТАВКА СТАЛА РАБИНОМ У НІМЕЧЧИНІ
- КОЛИ КОМП'ЮТЕР НЕ ДО ЛИЦЯ
- МАЙЖЕ БАЛЬЗАКІВСЬКИЙ ВІК
- БІЛЯВКИ ЗАРОБЛЯЮТЬ БІЛЬШЕ
- САМА СОБІ КОСМЕТОЛОГ
назад »»»