ЄЕП — ІНТЕГРАЦІЯ В ІНТЕРЕСАХ РОСІЇ
У Москві президенти Дмитро Медведєв (Росія), Олександр Лукашенко (Білорусь) і Нурсултан Назарбаєв (Казахстан) підписали договір про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) і договір про принципи функціонування цієї структури. ЄЕП має розпочати функціонування з 1 січня 2012 року і, згідно з російськими обіцянками, приведе до створення спільного ринку за зразком Європейської спільноти.
Загальні положення
Єдиний економічний простір — лише етап інтеграції Росії, Білорусі й Казахстану, які з 1 липня 2010 року створили Митний союз. Початковий проект ЄЕП (не такий амбітний і конкретний) з'явився ще 2003-го у розширеному складі і для України (ми не ратифікували цей договір про ЄЕП і 2006 року проект зазнав фіаско). У грудні 2009-го Росія, Білорусь і Казахстан повернулися до перемовин. Правову базу нинішнього ЄЕП творить 17 договорів стосовно практично всіх аспектів економічного життя партнерів, які мають намір інтегруватися.
Договори, які формують правову базу ЄЕП, передбачають комплексну економічну інтеграцію трьох держав. Вона має привести до узгодження єдиного спільного технічно-правового регулювання, валютної політики, бюджетної підтримки для економіки, доступу до послуг природних монополій. Водночас сторони виробили для себе амбітний графік запровадження цих документів (протягом 2011 р.), погодившись у деяких питаннях на трирічний перехідний період (повністю ЄЕП почне функціонувати з 2015 року).
Досі остаточні версії цих документів не опубліковано. З обговорень, які з'явились у медіа, випливає, що частина положень договору у процесі перемовин утратила конкретність. Найвірогідніше, сторони не змогли розробити ефективний механізм вирішення спорів і це може стати обмеженням реалізації договору.
Інтереси Росії
Зміцнення співпраці на території колишнього СРСР становить для Росії проект економічного і політичного характеру. Це відповідь Москви на інтеграційні процеси у світі (наприклад зони вільної торгівлі, запропоновані Євросоюзом для держав Східної Європи, чи Китаєм для Центральної Азії). Створення ЄЕП повинно протидіяти економічній експансії «третіх» держав і «розмиванню» економічних зв'язків цих держав із РФ. У 2000–2008 роках частка експорту Казахстану і Білорусі до Російської Федерації в експорті цих держав дещо зменшилася.
Створюючи ЄЕП, Росія намагається розширити ринки збуту для своїх товарів (інтеграція на умовах Москви підвищує конкурентоспроможність російських товарів на ринках сусідів, особливо автомобілів, машин і устаткування) та контролювати обіг сировини в регіоні.
Поглиблення співпраці з Білоруссю і Казахстаном вписується у російське бачення так званої Великої Європи: створення інтегрованого економічного простору, який охоплюватиме простір Європейського Союзу, Росії та її сусідів. Таке бачення нещодавно представив у Берліні прем'єр Володимир Путін. Утверджуючи і посилюючи залежність сусідів, РФ у відносинах із ЄС прагне виступати як представник блоку держав (Казахстан і Білорусь), що повинно зміцнити її позицію стосовно Європейського Союзу.
Інтерес Казахстану
Казахстан розглядає ЄЕП у геополітичному вимірі. Для Казахстану інтеграція з РФ — форма захисту від політико-економічної експансії Китаю і врівноваження її співпрацею з Москвою. У цьому контексті ЄЕП є знаряддям, яке дасть змогу спрямувати співпрацю з Піднебесною у вигідне для Казахстану русло.
Крім того, Астана вбачає у ЄЕП і відкритті кордонів із Росією шанс на зростання закордонних інвестицій. Вона також сподівається стати виробничою базою для регіону, чому має слугувати, з-поміж іншого, створювана нині на кордоні з Китаєм у Хоргосі вільна економічна зона.
Інтерес Білорусі
Для Мінська підписання документів про створення ЄЕП — передовсім відсунення в часі конфронтації з Москвою. Таким чином білоруська влада уникає ризику припинення енергетичних і економічних субсидій. Приєднуючись до цієї структури, Білорусь отримала гарантію збереження пільгової ціни на енергетичну сировину, у тому числі безмитної поставки російської нафти (це може означати два мільярди нафтових субсидій з російського бюджету щороку).
Велике значення має також доступ до російського ринку збуту, що є умовою виживання значної частини білоруської промисловості (до Росії потрапляє понад 90% експорту харчової промисловості й приблизно 70% машинобудування). Крім того, білоруська влада вважає, що прийняття російської правової регуляції відповідає нормам Всесвітньої торгової організації (ВТО) і полегшить Мінську вступ до цієї структури.
Спроба прогнозу
Підписані документи значною мірою мають загальний характер, тому потрібне погодження деталей і виконавчих документів до договору. Між партнерами спостерігається розбіжність інтересів у деяких питаннях (наприклад доступ до критичних товарів, таких як нафта, газ, автомобілі чи товари харчової групи; дотації промислового виробництва низькими цінами на енергію; доступ робочої сили на ринки праці чи експансія російського капіталу у білоруську енергетику). Проте малоймовірно, щоб Росія, Білорусь і Казахстан досягли заявлених цілей (вільний обіг товарів, капіталів, послуг і робочої сили до 2015 року). Жодна зі сторін не готова відмовитись від реального контролю за своєю економікою. Тому належить сподіватися подальших односторонніх рішень держав ЄЕП, які захищатимуть власні ринки (прикладом цього є російське ембарго на вивезення зерна, казахська заборона експорту нафтопродуктів чи експортне мито на нафту, що поставляють до Білорусі). З цієї перспективи ЄЕП може створити нові джерела конфліктів — переважно у російсько-білоруських відносинах.
Водночас політична воля й інтереси, особливо російські, свідчать про те, що частину постулатів буде реалізовано, полегшуючи обіг товарів і окремих послуг між партнерами. При цьому інтеграція у межах ЄЕП означає пристосування господарського законодавства у цьому регіоні до російського, що безсумнівно обмежить можливості Білорусі й Казахстану до участі в інтеграційних проектах без Росії.
Євген ПЕТРЕНКО (за матеріалами закордонної преси)
також у паперовій версії читайте:
- БЮДЖЕТ ПО-НІМЕЦЬКОМУ
назад »»»