ХТО НАСТУПНИЙ?
За ситуацією у Королівстві Саудів, якому належить п’ята частина світових запасів нафти, затамувавши подих, стежить увесь світ.
«Краще виїдьте з країни, поки вам не відітнули голову і поки ви спроможні на гідне життя у Швейцарії, Канаді чи Австралії»,— порадив у листі до кузенів, опублікованому в середині поточного року, саудівський принц Туркі бін Абдул Азіз Аль-Сауд, який багато років живе у вигнанні в Єгипті. За словами автора листа, у його рідній країні росте невдоволення з приводу втручання влади у приватне життя громадян і порушення їхніх прав. Якщо королівська родина не дослухається порад, то незабаром може опинитися у вигнанні, як колись шах Ірану Реза Пехлаві, або ще гірше — повторить долю іракського президента Саддама Хусейна.
Саудівська королівська родина стверджує, що лист був сфальшований, і не дуже переймається апокаліптичними прогнозами. Більше п’яти років тому, 1 серпня 2005-го, король Абдалла зійшов на трон, і Ахмед Аль-Омран, автор одного з найвідважніших блогів Саудівської Аравії, сказав в інтерв’ю журналу Newsweek: «Усі погоджуються, що країна змінюється. Проблема в тому, що саудівці відрізняються в оцінках цих змін. Старші люди стверджують, що зміни відбуваються занадто швидко, а молодь вважає зміни в державі занадто повільними. Хоч, щиро кажучи, це і так не має якогось значення, бо жителі не впливають на те, як країна керується».
Але коли журналісти спитали Ахмеда про його оцінку королівської родини, то він одразу припинив розмову, заявивши, що воліє не висловлюватися на цю тему. В країні, де міністерство інформації призначає редакторів газет і цензурує кожну публікацію, треба дуже уважно стежити за тим, що говориш і пишеш. Щоправда, на своєму блозі Ахмед вже може писати про свободу слова і права жінок, проте королівська родина залишається темою табу.
Пересічні саудівці жваво обговорюють, хто буде новим королем, адже Абдаллі вже 86 років. Саудівська спадкоємність залишається горизонтальною, що означає передачу влади не від батька до сина, а від брата до брата, синів засновника Саудівської Аравії короля Абд-ель-Азіза. Держава не має конституції. Саудівці стверджують, що її роль виконує Коран. Але є неписане правило — наступний правитель обирається за старшинством та у відповідності з уміннями.
Першим у черзі до трону стоїть принц Султан, молодший від монарха лише на чотири роки і вже давно хворий на рак. Наступним є принц Наджиф, якому 77 років. Протягом 35 років він виконує функцію міністра внутрішніх справ, і йому підпорядкована таємна поліція. «Насправді нема великого значення, хто з кандидатів стане королем. Найбільш впливові члени королівської родини є прихильниками поступу, намагаються гамувати консервативні настрої, які, проте, підтримує більшість саудівського суспільства»,— вважає британський історик Роберт Лесі, автор книжки «Королівська родина».
Наджифа уособлюють з антиамериканським релігійним істеблішментом, він не користується популярністю в родині. Щоправда, з минулого року, коли він став віце-прем’єром (функція, яка у минулому означала останню сходинку до королівського маєстату), Наджиф прагне дещо пом’якшити свій візерунок. Тижневик «Економіст» вважає, що багато членів королівської родини хотіли б бачити на чолі держави більшого реформатора, ніж Наджиф. Таємницею полішинеля є і те, що Наджиф і Абдалла зовсім не потерпають від надмірної поваги один до одного. У королівській родині існує виразний поділ на «зюдайріс», тобто синів улюбленої дружини Абд Аль-Азіза Гасси і решти синів короля. Наджиф є сином Гасси, Абдалла — ні. Має значення також племінна належність окремих аристократичних родин.
Що може бути, якщо королівська родина не досягне згоди щодо обрання нового монарха? У ХІХ ст. таке сталося двічі. Тоді емірат під правлінням Саудів охопила громадянська війна. Нічого дивного, що за родинними стосунками у пустельному Королівстві, яке володіє 20% світових запасів нафти, затамувавши подих, стежить увесь світ.
Конфлікт між старшими братами — це не єдина проблема королівської сім’ї. Молоді саудівці все наполегливіше домагаються зміни поколінь правителів. Молодший правитель міг би прискорити реформи в країні, такі, як надання прав жінкам і гарантія більших особистих свобод. Молодь має інший підхід до життя, ніж їхні батьки і діди. Вони ведуть блоги, читають західну пресу, подорожують світом, усе сміливіше критикують надмірні впливи релігійної поліції. На вихідні, що починаються в середу ввечері, тисячі саудівців їдуть у сусідній Бахрейн, де отримують заборонені у власній країні задоволення: алкоголь і секс. В Інтернеті виставлено багато аматорських відео, де добре видно, як багаті мешканці Королівства при звуках галасливої американської музики влаштовують перегони вулицями Ріяду на найдорожчих моделях автомобілів.
Проблема в тому, що наразі зміна поколінь мало реальна, бо сини Абд Аль-Азіза не дійдуть згоди, чий син повинен стати королем. Самі принци сидять тихо, проте їх лояльність дорого коштує: кожний із них отримує щомісяця багатотисячні стипендії в доларах, отриманих від продажу нафти. Нині монарший клан налічує понад 30 тисяч осіб, у тому числі майже п’ять тисяч кревних короля носять титул принца. А оскільки кожний саудівський чоловік може мати чотири дружини, то кількість членів королівської родини може подвоїтися до 2020 року. Король Абд Аль-Азіз мав 37 синів і ще більше дочок, його наступник — король Сауд наплодив 107 дітей, нинішній монарх має 20 синів і 14 дочок.
Більше, ніж перспективи заворушень із релігійних і політичних мотивів, Сауди бояться здійснення прогнозів деяких експертів, які пророкують швидке вичерпання нафтових родовищ у Королівстві. Не без причини король Абдалла недавно говорив, що потрібно почати заощаджувати нафту для майбутніх поколінь, у тому числі майбутніх поколінь принців. Без грошей від нафти Саудам складно буде утримати владу.
Донині існує легенда про те, як засновник династії король Абд Аль-Азіз відвідував перші нафтові бурові Королівства. Шокований неприємним запахом чорної рідини, яка надходила з глибин землі, його королівська світлість відвернувся. Один із радників, що стояв поруч, підказав королю, що так, на жаль, пахне нафта. З того часу король змінив уподобання, і запах нафти став його улюбленим.
Тож поки цей запах лине над нафтовими родовищами, важко сподіватися на швидкі зміни у напівпустельному Королівстві.
За матеріалами іноземної преси підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- НІМЦІ ЗАХИЩАЮТЬ ЕКСПОРТНУ МОДЕЛЬ
назад »»»