ТАЄМНЕ СТАЄ ЯВНИМ
Державний департамент США продовжує службове розслідування у зв'язку з публікацією таємних матеріалів на сайті WikiLeaks. Цей сайт був створений 2007 року зі шляхетною метою боротьби проти тоталітарних та авторитарних режимів.
Його засновники висунули ідею засобами Інтернет-«гласності» боротися проти корупції та інших злочинів, які політики та державні діячі різного рівня намагаються приховати від громадськості під виглядом державної таємниці.
Минулого року на цьому сайті були опубліковані компрометуючі матеріали про діяльність американських військових в Іраку та Афганістані. Однак ці дані так і не стали інформаційною «бомбою».
Натомість кілька тижнів тому власник цього сайту Джуліан Ассанж анонсував розміщення на своєму електронному ресурсі американських дипломатичних документів із грифами «конфіденційно», «таємно», «для службового користування». Йдеться про переписку американських дипломатів із Державним департаментом.
Зважаючи на особливості таких документів, посли та інші американські дипломатичні працівники не приховують своїх відвертих оцінок відомих політичних діячів та підіймають завісу над дипломатичною «кухнею».
Фактично Джуліан Ассанж реалізував мрію більшовиків, які восени 1917 року в Декларації про мир закликали до скасування таємної дипломатії. Однак специфіка міжнародних відносин і потреба збереження не лише своїх, а й чужих таємниць, здавалося, зробить цю ідею нереальною. Проте можливості інформаційного суспільства змінили фундаментальні умови й дипломатичної діяльності. Тому вже другий тиждень політики та дипломати обговорюють цю дипломатичну сенсацію.
Державний секретар США Гілларі Клінтон офіційно попросила вибачень. Насамперед у турецького прем'єр-міністра Реджепа Ердогана, на долю якого випало чи не найбільше неприємних епітетів у опублікованих документах.
Несподіванкою стало й повідомлення про те, що арабські консервативні режими наполегливо закликали США завдати удару по Ірану. У відповідь Іран висунув версію, нібито витік інформації спеціально був організований самими американськими спецслужбами.
Водночас досить активно обговорюють уроки цієї «сенсації». Прогнозують, що дипломатична діяльність ускладниться, адже на відновлення довіри знадобиться чимало часу. Зрештою, ніхто не хоче, аби його слова на закритих зустрічах стали загальнодоступними. Скоріше, буде переглянуто законодавство, яке передбачатиме жорсткіший режим доступу до публічної інформації, яка вважається державною таємницею.
Це означає, що ускладниться й робота журналістів. Адже хакерські атаки на сайт WikiLeaks знову нагадали, що кібернетична війна вже стала реальністю, а не лише прогнозами фантастів. Поставлено перед жорстким випробуванням і стандарти свободи слова. Так само як і співвідношення свободи слова та суспільної безпеки. Джуліан Ассанж за сучасних непростих умов терористичної загрози поставив ці питання максимально гостро.
Проблема інформаційної безпеки стає не менш важливою, ніж безпеки військової. Тому можна погодитися з думкою, що найбільше на цих публікаціях матимуть зиск розробники систем програмного забезпечення електронної інформації.
Втім, на цьому боротьба за свободу слова не завершиться. Так само важко буде знаходити оптимальний баланс між свободою слова як основою демократії та правом на конфіденційність і особисту й суспільну безпеку.
також у паперовій версії читайте:
- ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ОЧІКУВАНЬ
- ВІТРИ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» НАД ПІВНІЧНОЮ АЗІЄЮ
- ВІДЛИГА У ВІДНОСИНАХ МОСКВИ ТА ВАРШАВИ
назад »»»