ЇЖАЧКИ-ЕМІГРАНТИ, або КОМУ НА БІЛОСАРАЙСЬКІЙ КОСІ ЖИТИ ХОРОШЕ...
На жаль, екологічні проблеми приваблюють можновладців лише напередодні виборів чи під час іншого приводу сподобатися громадськості. Тим часом цих проблем у державі накопичилося непочатий край.
Нещодавно авторові цих рядків довелося познайомитися з представниками екологічної громадської організації «Чистий берег Приазов'я». Уже не перший рік вони впорядковують один із найцікавіших природничих куточків України — Білосарайську косу. Попри свою унікальність, вона майже нічийна. За найвіддаленішою частиною коси офіційно не закріплено статус території для відпочинку. Тож селищна рада Мелекіного — населеного пункту, котрий розташований неподалік, не зобов'язана тут прибирати.
Немає в цієї землі й офіційного статусу заповідника, незважаючи на те, що влада не перший рік обіцяє його присвоїти. От і виходить: охочих насолодитися красою дикої природи не бракує, а коштів для прибирання території ніхто не виділяє. Напевно, зайве до цього додавати, що й відпочивальники в нас нерідко поводяться на природі надто розкуто, залишаючи після себе гори сміття.
Тому активісти «Чистого берега» кілька років — єдині санітари на цій території. І не лише санітари. Екологи в міру власних можливостей домагаються ще й збереження унікальних видів рослинного і тваринного світів. Наприклад, упродовж двох-трьох років чи не найбільшою бідою для Білосарайської коси (та й усього Приазов'я) стали... елітні позашляховики. Точніше люди, котрі перебувають за кермом таких «крутих» автомобілів.
На Білосарайській косі ландшафтний парк займає майже 70 км узбережжя, і на всій цій території проїзд автотранспорту заборонено. Курортникам дозволено відвідувати парк «Меотида», розташований тут, однак тільки пішки. На жаль, дотримуються цих норм не всі й не завжди.
На території парку є п'ять гектарів цілковито закритої зони, куди нікого не впускають. У цьому місці гніздяться птахи і висиджують пташенят. По всій Україні — це єдине місце, де можна зустріти чорноголових хохотунів — рідкісних чайок, названих так за те, що їхній крик нагадує людський сміх. Свого часу ці чайки мало не зникли зовсім...
Цього літа до цих країв уперше за всю історію Приазов'я (!) навідалися кучеряві пелікани, занесені до Червоної книги. Показово, що тутешні птахи миряться з присутністю людини. Проте у період виведення пташенят пернатим необхідне усамітнення.
Будь-яка людина, котра в такий період порушує спокій пернатих мешканців, мимоволі стає вбивцею десятків пташенят, котрі не зможуть вилупитися. Екологи запевняють: для цього колонію чайок достатньо на півгодини прогнати із насиджених місць. Ще більше шкоди завдають люди, які беруть маленьких пташенят до рук. Подекуди вони навіть не усвідомлюють: малюків, які побували в людських руках, дорослі птахи більше не годуватимуть.
Власне, цим пояснюється надмірна суворість екологів. Однак у боротьбі з варварами вони поки що уступають. Цього літа екологам удалося досягти того, що до берегів «Меотиди» перестали причалювати судна. Причому не лише браконьєрські, а й прогулянкові.
«Непроханих гостей з моря до нас почало потрапляти в десятки разів менше,— розповідає директор «Меотиди» Геннадій Молодан.— По-перше, ми придбали швидкохідний катер, по-друге, налагодили ефективну співпрацю з прикордонниками (чий загін розташований неподалік, адже наш парк знаходиться поблизу українсько-російського кордону) та рибінспекцією. Для боротьби з автотранспортом вирішили знищити будь-які дороги, що ведуть вглиб парку, у закриті зони. Свою роль відіграватимуть і шлагбауми».
Статус регіонального ландшафтного парку «Меотида» отримала ще в 2000 році. Відтоді ентузіасти зуміли відтворити в окремих його куточках первозданну природу. А ще — зберегти і примножити види деяких рослин, птахів і тварин...
Варто зазначити: крім екологів, ця робота не надто когось зацікавила. Місцева влада часто демонструє небажання захищати тутешнє довкілля. А даремно, адже Білосарайська коса розташована неподалік промислових гігантів, котрі не збагачують природу.
Чи не найпоказовіший приклад: прибирати цю територію згадувана екологічна організація «Чистий берег» змушена самотужки. Торік активісти організації власним коштом установили на узбережжі контейнери для сміття. Наприкінці сезону з року в рік «ламають» собі голову, як і де знайти спонсорів, щоб вивезти накопичене за літо сміття.
Найпарадоксальніше, що плодами праці «Чистого берега» намагаються скористатися інші. Розповідає активіст цієї організації Вадим Новоселов: «Працівники пансіонатів, що розташовані наприкінці коси, також могли б нам посприяти. Тут знаходяться бази відпочинку далеко не найбідніших підприємств: Маріупольського судноремонтного заводу і Донецького заводу холодильників «Норд». Однак донедавна усе відбувалося з точністю до навпаки. Охоронці «Норда» неофіційно збирали «данину» з тих, хто ставив на косі намети. Такса за такі «послуги» становила 30 гривень. А з тих, хто заїжджав на косу на автомобілі, стягували по 50 гривень. Я вже не кажу, що пускати в парк машини — злочин проти природи. Але ж на наші запитання, куди витрачають зібрані кошти, охоронці, не моргнувши оком, відповідають: на прибирання території. Якби ми самі її не прибирали, то, може, ще й повірили б у ці байки».
А ось ще показова історія, що її місцеві жителі розповідають, мабуть, кожному туристові. Кілька років тому любителі полювання завезли до Приазов'я єнотоподібну собаку під приводом того, що це — цінний пушний звірок. Тварина виявилася невибаглива і, користуючись відсутністю природних ворогів, заполонила не лише відведені їй території, а й прилеглі місця.
Усе б нічого, та з регіону почали стрімко зникати інші мешканці Червоної книги — вухаті їжаки, яким єнотоподібні собаки влаштували справжнісінький геноцид. Незабаром їжаків почали зустрічати в сусідній із Донецькою Ростовській області Російської Федерації. Тваринки, тікаючи від ворогів, мимоволі стали справжніми... мігрантами. Наразі невідомо, наскільки комфортно вони почуватимуться у сусідів. Але факт є фактом: безвідповідальність людей з України їх майже стовідсотково витурила.
Анастасія ГАЛАТА, Маріуполь — Київ
також у паперовій версії читайте:
- БІБЛІЙНИЙ САД ЕДЕМУ РОЗКВІТНЕ НА ЗЕМЛІ БУКОВИНИ
- НА КОГО ПРАЦЮВАТИМЕ ЗОЛОТО КОЛЧАКА?
- ДЕ ЧИСТІШЕ, ТАМ ТЕПЛІШЕ..
- УЧЕНІ НАВЧИЛИСЯ РОЗРІЗНЯТИ СТАТЬ ДЕЛЬФІНІВ
назад »»»