ЗАХИСТИТИ ДИТЯЧУ ГІДНІСТЬ
На порядок денний Верховної Ради України поставлено законопроект № 7391, спрямований на посилення боротьби з дитячою проституцією та порнографією. Проте, на жаль, є у ньому деякі позиції, котрі у разі схвалення парламентом можуть навпаки послабити кримінальну відповідальність за скоєння названих вище злочинів.
Утім, почнімо з позитивного.
Ще у 2009 р. за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Міжнародним жіночим правозахисним центром «Ла Страда-Україна» було проведено дослідження нормативно-правової бази для визначення відповідності українського законодавства вимогам Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії до Конвенції ООН про права дитини. Висновок виявився невтішний: у Кримінальному кодексі України була низка статей, диспозицію котрих можна читати і так і сяк. Виходячи з того, що Конституцією нашої держави проголошено принцип презумпції невинності й усі сумніви на користь звинувачуваного, можна уявити, скільком збоченцям удається уникнути лави підсудних завдяки прогалинам у законі.
Приміром, візьмімо ст. 301 ККУ «Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів». Якщо зловмисник організує виробництво порнографічних комп'ютерних програм шляхом примушування неповнолітніх до їх створення, то його за це можуть посадити на термін від трьох до семи років. А коли діти знімалися добровільно? Якщо отримували за зйомки цукерки і були від цього на сьомому небі від щастя? Не забуваймо, що адвокат при цьому буде зі шкіри лізти, аби довести, що ніякого насильства над дітьми не чинили. І коли доведе, то зловмисник може обмежитися штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 гривень.
Ось вам перша прогалина.
Сказати, що Україну захлеснула хвиля дитячої порнографії, буде перебільшенням. У 2009 році правоохоронними органами було розслідувано лише два десятки кримінальних справ цієї категорії, у 2008-му їх було 12, а у 2007 р. узагалі тільки п'ять. Зрозуміло, що дані офіційної статистики не відображають реального стану справ, але в цьому випадку увагу треба звернути не на кількість, а на динаміку. Якщо з кожним роком число зареєстрованих злочинів подвоюється, значить, масштаби явища зростають приблизно такими самими темпами. Передовсім «дякувати» за це треба досягненням цивілізації, а саме мобільному зв'язку та Інтернету.
За інформацією Інтерполу, у світі існує понад сто тисяч сайтів із дитячою порнопродукцією. Українських серед них небагато, але це не привід для самозаспокоєння вітчизняних правоохоронців. Україна — перспективний регіон для порноділків, тільки не з погляду споживання, а виробництва порнографічної продукції. А для виробництва не потрібно мати сайт із українською пропискою — для цього треба мати порностудію і канал зв'язку. Тож неважко передбачити, що з таким ліберальним законодавством наші справи будуть кепські.
Аби ліквідувати цю прогалину, згаданий вище законопроект пропонує суттєво підкоригувати ст. 156 ККУ. Вона називається «Розбещення неповнолітніх», а стане «Сексуальне розбещення дитини». Раніше розбещенням вважалося вчинення розпусних дій щодо особи, котра не досягла 16-літнього віку. Тепер зміст диспозиції розширено: це ті самі розпусні дії, які вчинені не лише безпосередньо, а й з використанням відеотехніки, телекомунікаційних мереж та інших технічних засобів.
Санкцію статті теж пропонують зробити більш суворою. Якщо відеозйомка проходила без застосування насильства і за наявності згоди дитини, тобто злочин чинили за відсутності обтяжувальних обставин, то покарання буде у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти роки. А коли насильство було — то до десяти років. Нині чинною редакцією максимальний термін ув'язнення за розбещення неповнолітніх — вісім років.
Отже, таку поправку до закону можна лише вітати, а от до числа сумнівних слід віднести запровадження у Кримінальному кодексі ст. 303-1 «Користування дитячою проституцією». Згідно із законопроектом користування оплатними сексуальними послугами неповнолітньої особи каратимуть штрафом 1700 гривень.
За нині чинним законодавством, якщо клієнт отримає послуги дорослої повії, йому за це нічого не буде, а от на неї можуть накласти дрібний штраф відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо чоловік зробить те саме з дівчинкою, котрій не виповнилося 16 років, то їй за це не буде нічого, а його можуть посадити за розбещення неповнолітніх аж на п'ять років.
Отже, замість того щоб посилювати відповідальність чоловіків, котрі стимулюють зростання дитячої проституції, автори законопроекту фактично її пом'якшують. Цікаво, що вони посилаються на той самий Факультативний протокол, ратифікований Верховною Радою України ще 2003 року. Він вимагає, щоб купівля сексуальних послуг від дитини вважалася злочином, але для цього не обов'язково запроваджувати окрему статтю в кодексі та ще й з такою сміхотворною санкцією.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ХРОНІКА ПРИГОД
- ОБЕРЕЖНО— ШАХРАЇ!
- «ГОСТИННЕ» ПОГРАБУВАННЯ
назад »»»