ВІЙСЬКОВА РЕФОРМА ПО-НІМЕЦЬКОМУ
Після об'єднання Німеччини гострим внутрішньополітичним питанням була проблема збереження або скасування загального військового обов'язку. Така практика формування бундесверу, до речі, як і колишньої народної армії Німецької Демократичної Республіки, існувала з середини 1950-х років. Поетапно у Федеративній Республіці Німеччині змінювалося ставлення громадськості до проблеми загального військового призову. Спочатку це вважалося одним із інструментів цивільного контролю за військовими справами. Потім під дією демократичних рухів було внесено поправки до закону про бундесвер, які передбачали право громадян ФРН на альтернативну військовій цивільну службу.
На межі ХХ і ХХІ ст. загальний військовий обов'язок фактично перетворився на номінальний принцип формування бундесверу. Більше половини його особового складу становили військові, які служать за контрактом. Наприклад, у Афганістані немає військовослужбовців бундесверу, котрі не є професіоналами. Водночас ФРН почувалася непевно в колі інших країн НАТО, в більшості з яких домінує принцип контрактного формування війська.
На парламентських виборах-2009 християнські демократи та вільні демократи обережно висловлювалися щодо переходу бундесверу на контрактний принцип формування. Однак улітку 2010 року міністр оборони ФРН Теодор фон Гуттенберг у спеціальній доповіді запропонував остаточне скасування загального військового призову. Причому аргументація на користь цього рішення стосувалася як суто військових ідей, так і фінансових питань. Німці підрахували, що у середньотерміновій перспективі професійний бундесвер буде дешевший за збереження призову. За титанічних спроб скорочення державних витрат цей аргумент став вирішальним.
Отже, 1 липня 2011-го Німеччина припинить практику загального призову до війська. Планується скоротити чисельний склад бундесверу до 180 тис. і найняти для їхнього обслуговування ще 60 тис. цивільних. Мінімальний термін укладення контракту на службу має сягати 23 місяці.
Проте зберігається відмінність у фінансуванні професійних військових на сході та на заході ФРН. Різниця у щомісячній оплаті ратної праці — майже сто євро. Попри це, саме вихідці зі східних земель ФРН є кістяком контингенту бундесверу у миротворчих операціях. Військові експерти оптимістично оцінюють перспективи формування бундесверу за контрактним принципом.
Тим паче, що це дасть змогу говорити про уникнення різних підходів до формування армій у рамках проведення спільної військової політики країн Європейського Союзу. Відкривається можливість для участі бундесверу у заморських військових операціях британсько-французького корпусу сил швидкого реагування.
Щоправда, скептики наголошують, що, зважаючи на демографічні тенденції, у наступні десять–п'ятнадцять років бундесвер стане етнічно різноманітний, дедалі більше нагадуючи «іноземний легіон». Але нинішня еліта ФРН вирішила займатися проблемами у міру їхнього виникнення. Принаймні військову реформу у Німеччині було схвально оцінено партнерами по НАТО.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
- ЗАГРОЗА МИРУ
- БАРОН. ПОЛІТИК. МІНІСТР. КАНЦЛЕР?
назад »»»