І НАВІЩО НАМ ТОЙ
БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ?
Нині часто доводиться чути висловлювання не тільки на побутовому рівні, а й з уст деяких політиків, мовляв, навіщо нам та Європа? По-перше, Україну там не дуже чекають, по-друге, у нас інші ментальність і традиції, і взагалі ми — неєвропейські люди. Поширений міф: якщо скасують візи, це неодмінно призведе до подальшого віддалення нас від Росії.
Проте це не відповідає дійсності, запевняє Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і наводить переконливі дані опитування. Причина хибних думок, переконана вона, через елементарну необізнаність. У ході дослідження з'ясувалося, що кількість українців, яким доводилося хоча б раз у житті побувати в державах — членах Європейського Союзу, в США чи Канаді, становить не більш ніж 16 відсотків усього населення держави. Причому у регіонах України ця цифра суттєво відрізняється — 30 відсотків на заході країни і тільки дев'ять відсотків на сході. Тож не дивно, що люди, яким довелося побачити, так би мовити, «інше життя», мають дещо інше уявлення, бо на заході чисті вулиці, громадський транспорт, що їздить за розкладом, вищий і цивілізований рівень життя. Звичайно, у європейців проблем достатньо, але українцям, що подорожують, є з чим порівнювати. Вони замислюються: чому, скажімо, Польща, Словаччина чи держави Балтії, що мали не кращі стартові умови, ніж Україна, живуть зараз ліпше?
Закономірно, що в західних регіонах, розташованих ближче до Європи і де люди частіше їздять за кордон, набагато більше тих, хто прагне членства у Євросоюзі. Одначе перспектива будь-коли сісти у потяг чи автобус і поїхати за кордон приваблює жителів інших регіонів. Тому ситуація поступово змінюється. Згідно з опитуваннями, кількість громадян, котрі прагнуть до Європи, сягає 60 відсотків проти 26 відсотків противників.
Як відомо, нещодавно учасниками саміту Україна–ЄС ухвалено План дій щодо візової лібералізації для України. Документ визначає технічні умови, котрі має виконати Україна для забезпечення прогресу щодо запровадження безвізового режиму як довгострокової перспективи для короткотермінових поїздок українців до держав Європейського Союзу.
Слід нагадати, що йдеться про безвізовий режим поїздок, ліміт яких не перевищуватиме 90 днів. У разі, скажімо, працевлаштування віза буде поки що потрібна. Крім того, надання безвізового режиму не є автоматичним квитком України до членства в ЄС. Проте це — серйозний крок.
За словами керівника громадської організації «Європа без бар'єрів» Ірини Сушко, в ухваленому документі, як передбачалося, прописано чотири основні пункти, котрі Україна має реалізувати. «В першу чергу — це безпека документів, у другу — громадський порядок і безпека, у третю — міграційні питання і четверту — фундаментальні права людини».
Крім того, у Плані дій регламентовано, що реалізація вимог ЄС має здійснюватися у два етапи. На першому передбачено створення відповідної законодавчої бази. Після того як ЄС дасть їй оцінку, Україна зможе перейти до другого етапу, спрямованого на імплементацію законодавства. Це — головні відмінності Плану дій від, скажімо, Дорожніх карт, які виконували балканські країни.
Наразі можна говорити, що деякі з цих напрямів українська влада виконує. Проте слід виконати низку непростих завдань, пов'язаних із корупцією, що існує в Україні, не лише формальним ухваленням законодавчих змін, а реальним їх дотриманням відповідно до європейських норм і стандартів тощо.
За словами Ірини Сушко, текст Плану дій щодо безвізового режиму, на жаль, недоступний широкій громадськості, що може негативно позначитися на ефективності громадського контролю за виконанням положень документа. На її переконання, «громадськість повинна мати можливість контролювати не тільки виконання усіх необхідних вимог українською владою, а й те, наскільки об'єктивною буде здійснюватися оцінка з боку окремих країн — членів ЄС».
Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ОСНОВНА ВЕРСІЯ — ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
- УКРАЇНА У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»