КОЖНОМУ ДЕПУТАТОВІ— ПО КАСОВОМУ АПАРАТУ!
Верховна Рада таки ухвалила проект Податкового кодексу. Це була третя спроба узаконити фінансову конституцію. Першу заветував Президент. Уряд виправився — подав нову версію. Пропозиції депутатів, оцінки експертів, тиск громадськості... Тож які податки маємо платити? Відповідь у чотирьох томах кодексу із 340 статтями.
Урядовий документ депутати доповнили кількома тисячами поправок. Кажуть, що почули голос громадськості. Хоча й зменшили перелік «спрощенців», зате платити єдиний податок дозволили тим, хто за рік прокручує 600 тис. грн. Це на 100 тис. більше, ніж зараз. Ставки — від 20 до 600 грн, у великих містах платитимуть більше.
Парламентська меншість критикує кодекс, запевняє, що малий бізнес все одно постраждає. Не тільки тому, що бухгалтерів, журналістів, юристів, викладачів, фінансових консультантів та інших фахівців вилучили зі спрощеної системи. «Спрощенців» зобов'язали вести повну бухгалтерію. Це — додатковий час і додаткові гроші. «Більшовики» запевняють, що врахували критику щодо надмірних повноважень податківців. Тому вилучити документи інспектори зможуть лише за дозволом суду. Хоча з перевірками можуть нагрянути без попереджень — для блага найманих працівників. Адже пішла тенденція, що люди працюють без оформлення документів, а це — відсутність їхнього соціального захисту.
Ще деякі гучні податки депутати відклали на кілька років. Серед них і податок на депозити. Нардепи схвалили ст.167 ПК, яка встановлює його ставку у розмірі 5%, і передбачили, що вона з'явиться 2015 року. А от податок на розкіш залишається. Ним обкладатимуть гелікоптери, яхти та ексклюзивні маєтки. Порадували нардепи власників розкішних гаражів — платити за них не треба, тільки за надмірну житлову площу. Уряд вирішив залишити на єдиному податку перевізників, геологів, спеціалістів з геодезії та інжинірингу.
Верховна Рада підвищила акцизний збір на моторний бензин зі 132 до 182 євро за тонну і на дизпаливо. А також запровадила акциз на скраплений газ — 40 євро. Експерти констатували, що це призведе до зростання цін на пальне на автозаправках. При підготовці ПК варіант диференціації акцизних ставок на бензин залежно від його якості не розглядали. Це могло б стимулювати модернізацію нафтопереробних підприємств, скоротити частку неякісного бензину. Деякі виробники інвестували в модернізацію підприємств, але тепер можуть стати неконкурентоспроможними.
Податковий кодекс зобов'язує вірян отримувати ідентифікаційний код, якого вони досі не мали. Депутати не підтримали поправку, якою пропонували замість цифрового коду використовувати паспортні дані релігійних людей.
Податкова філософія
За словами урядовців, головне завдання податкової реформи — здійснити перетворення в Україні, які визначатимуть життя наступних поколінь. Зокрема, створити стимули для розвитку, модернізації економіки, належного соціального захисту громадян, створення робочих місць, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. За підрахунками уряду, завдяки податковій реформі внутрішні інвестиції у 2011-му збільшаться на 20 млрд грн, через рік — на 100 млрд.
Глава уряду погоджується, що Податковий кодекс зачіпає інтереси мільйонів громадян, котрі вбачають у ньому плюси і мінуси. Проти положень ПК виступають представники бізнесу, які працюють за спрощеною системою оподаткування і будуть змушені перейти на звичайну. Якісь додаткові витрати у них з'являться, але це не призведе до закриття бізнесу, запевняють у Кабміні. Микола Азаров підтвердив, що уряд готовий до компромісів: дає перехідний піврічний період для бізнесу, під час якого не запроваджуватиме штрафів. Держава придбає касові апарати для підприємців, аби позбавити їх додаткових витрат.
У нас вільна, демократична держава, запевняє глава Кабміну, хто побачив у ПК мінуси, вийшов на вулицю і заявив про свою незгоду. Уряд прислухався до думки людей, але рішення ухвалюватиме в інтересах більшості суспільства. Тож багатьом підприємцям доведеться перебудувати свою діяльність згідно з європейськими цивілізованими нормами. Це роблять для того, аби виграло все суспільство, щоб економіка отримала потужний стимул для прискореного розвитку, дала можливість вийти на нову якість життя.
Керівник уряду доручив Мінфіну та Державній податковій адміністрації почати розробку документів для впровадження норм ПК. Фахівці мають підготуватися до масштабної роз'яснювальної роботи з платниками податків, аби запровадження нових податкових норм відбулось з мінімальними ускладненнями. Спеціалісти ретельно аналізуватимуть практику втілення в життя податкової реформи. Миттєво реагуватимуть, якщо виявлятимуть помилки чи недоречності. Вони завжди трапляються під час реалізації масштабних проектів. Головне — вчасно і точно вносити корективи. Ухвалення ПК дає змогу розпочати бюджетний процес, який затягнувся.
Більшовики й опозиціонери в Раді були «за» те, щоб ПК розглядали поетапно. Адже внесено майже п'ять тисяч поправок, тільки від БЮТ — 800. Бютівці пригрозили, що наполягатимуть на них. Більшовики поставили опозиціонерів перед вибором: якщо обійдеться без блокади трибуни, обговорення проходитиме в постатейному режимі, з детальним розглядом усіх зауважень. Інакше більшість буде змушена ухвалювати ПК у прискореному режимі. Такий режим вона вже продемонструвала при ухваленні Харківських угод із Росією, здавши нашу територію сусідському флотові на 25 років.
У залі Верховної Ради було не більш ніж 150 нардепів, коли голосували пропозиції до ПК від більшості, але вони набирали 240—250 голосів «за». Поправки опозиції не проходили. За надзвичайно важливий для країни документ голосували картки, а не депутати.
«Ні» — податковому теророві
Ухвалене рішення — це часто не тільки нові права та можливості, а й набагато більше, ніж було, відповідальності. І за помилки теж. Податковий кодекс підтримано парламентською більшістю, схвально сприйнято урядом і не підтримано опозицією та багатьма тисячами підприємців. Це достатня підстава, аби замислитися: чи запроваджувати давноочікуваний документ?
Із минулого століття, коли головною зброєю пролетаріату був булижник, багато чого змінилось, але далеко не все. Зараз є ті, хто важко працює та небагато заробляє. І ті, хто за рахунок бідних не проти вирішити проблеми багатих. І ті, хто невдоволення мас готовий використати для досягнення своєї політичної перемоги. Паралізований рух у столиці та обласних центрах, виламані двері держадміністрацій і напівпридушені депутати у Верховній Раді — таким був протест сучасного пролетаріату. В його ролі — дрібні підприємці, котрі виступили проти ухвалення урядового варіанта ПК. Вони кидали в бік Верховної Ради туалетний папір, жбурляли помідори та копійки, запускали в повітря кульки з фотографіями авторів ПК, били у порожні відра.
Чого не зробиш, аби привернути увагу телекамер і відвернути її від пошуку відповідей на прості запитання! Чому бюджетники із зарплатою дві–три тисячі гривень можуть сплачувати 400–600 грн податку, а дрібні підприємці — ні. Чому бюджетник мусить відраховувати внески до Пенсійного фонду, а бізнесмен — ні. Хоча є й багато запитань від підприємців до розробників ПК. Запитань слушних. І з приводу запровадження касових апаратів, і нових можливостей для податкових перевірок. І з приводу того, що бюджетні проблеми вирішуватимуть за рахунок малого і середнього, а не великого бізнесу. Податковий кодекс мав створити райські умови для підприємців. І, за задумом урядовців, побороти фінансові схеми та вивести мільярди з «тіні». Але тих, хто заробляє лише одну-дві тисячі гривень, він змушує замислитися над виживанням.
Нова влада вперше зіткнулася з масовим протестом проти своєї діяльності. Підприємці вирішили продемонструвати, що парламент проігнорував їхні інтереси, суспільну думку і майбутнє малого та середнього бізнесу. Ті, хто голосував у парламенті за ПК, запевняють, що компроміс між побажаннями і можливостями знайдено. Їхні опоненти наголошують, що ні. І закликають подумати над наслідками у вигляді «тінізації» економіки та зростання безробіття. А експерти намагаються з'ясувати, хто все-таки більше має рацію.
Гострий супротив бізнесу у влади не знайшов розуміння. Слухати протестувальників з економічних питань не можна, треба дослухатися до експертів, кажуть чиновники. Глава держави вважає: протести підприємців проти ПК зумовлені небажанням сплачувати податки. Заклики до масових акцій проти ухвалення нових податкових правил — це заклики тих, хто звик працювати поза законом. Вони вимагають залишити дірки в законодавстві, аби не платити податків. Так не буває, щоб податки ховали, а країна жила добре.
Болісні зміни
Утім, М. Азаров визнав, що деякі претензії бізнесу обґрунтовані. Є певні мінуси для громадян, які працюють за спрощеною системою оподаткування, їх не так багато. Насправді таких підприємців у нас майже 2,5 млн. Додайте сюди їхніх найманих працівників та членів сімей — виходить дуже багато людей.
Останні 12 років вони працювали за спрощеною системою оподаткування і звикли платити низькі податки. Дрібні торговці стали об'єктом пильної уваги нового податкового регулювання. Насамперед через те, що там завжди крутяться «живі» гроші. Переважна більшість «дрібняків» негативно сприймає податкові нововведення ще й тому, що звикла працювати за чіткими, простими, зрозумілими, вигідними комерційними правилами. Влада наполягає — хоче вивести грошовий обіг із «тіні». Йдеться про мінімум вісім мільярдів гривень, що приховує малий бізнес. Торговці не заперечують, але твердять — «тіньові» гроші (майже 900 млрд) в іншому місці. У підприємців їх не більш ніж 15–20%, решта — у конвертаційних структурах.
Аналітики стверджують, що 750 тис. дрібних підприємців за нового ПК одразу припинять свою діяльність і будуть безробітні. Середній бізнес із великими труднощами балансуватиме. У Держкомпідприємництві зазначають, що люди знайдуть роботу, коли запрацюють заводи і фабрики. Зниження податкового тиску сприятиме цьому. Влада хоче змінити структуру економіки. До того ж установлення касових апаратів найперше вдарить по податкових оптимізаторах. Вони платять до консолідованого бюджету, що становить 450 млрд грн, лише два мільярди. Через них перетворюється на готівку і оптимізується трильйон.
Очевидно, частина «спрощенців»-юросіб перейде до загальної системи оподаткування. Вони насправді й не були «спрощенцями», а використовували цей інструмент для уникнення оподаткування. Головний же острах бізнесу викликають розширені повноваження податківців, перевірки без попередження. Бюджет наповнюватимуть не податками, а штрафами, кажуть підприємці, вони сягають п'ять тисяч. Податківці чіплятимуться до будь-яких дрібниць, аби вибити штрафні гроші.
Проте бізнесмени та експерти визнають необхідність податкової реформи. Серед позитива називають реальну спробу спрощення правил і скасування неефективних податків; визначення економічних пріоритетів держави; похвальні наміри привчити якомога більше людей до свідомої участі у фінансовому житті держави. Гроші — найефективніший метод перетворення інертного населення на активних громадян. Проте є суттєві розбіжності в оцінюванні бюджетного ефекту. Глава уряду переконаний, що податкова реформа дасть змогу залучити в економіку вже наступного року 20 млрд грн інвестиційних ресурсів, що спрямують на оновлення й модернізацію. А у Мінфіні готуються до початкових втрат. Згідно з його розрахунками, 2011 року падіння бюджетних доходів становитиме 3 млрд 800 млн грн.
Це при тому, що плавно знизився податковий тиск. Так, ПДВ із 20% зменшиться лише на відсоток, податок на прибуток — з 25 до 23%. Це концептуально правильно, зазначають експерти. Адже бізнес лише через один— три роки відчує зменшення податкового навантаження і почне активно працювати. Дрібний бізнес, на думку аналітиків, суттєво втратить не від збільшення податків, а від їхнього адміністрування. Екс-«спрощенцям» доведеться брати на роботу бухгалтерів і платити їм зарплату, складати податкові декларації, витрачати на це час. Малий бізнес може зараз створити подушку безпеки для нормального функціонування соціуму. Не треба забувати, що в Україні вісім відсотків безробітних, якщо дрібні підприємства закриватимуть під тиском ПК, їх стане більше.
У Податковому кодексі немає системи, де всі елементи чітко діють, кажуть експерти. Він має акцентувати на тому, що податки повинні платити всі, й винятків не може бути. Адже податок — це внесок людини у вирішення загальносуспільних чи регіональних проблем. Податки мають бути нижчі, але рівень їх має залежати від державних видатків. Контролювати треба не сумлінних платників податків, а тих, хто не хоче їх платити, використовує схеми мінімізації, тотально проконтролювати всіх неможливо. У ПК повною мірою не реалізовано жодного з цих акцентів. Натомість «закручують гайки» дрібним підприємцям і встановлюють пільги для великого бізнесу. Задекларовано зниження податкових ставок. Але коли податковий інспектор має право зупинити діяльність підприємства, ставки податків не мають значення.
Влада мусить чітко розуміти, чого хоче досягти при проведенні податкової реформи, до чого призведуть зміни. Такий важливий документ як Податковий кодекс не можна було просувати з такою настирливістю. Треба було все ретельно продумати і ухвалити зважений документ. Деякі експерти не бачать можливості, як ПК можна виправити і радять переписати його заново. Адже виходить, що чим більше влада хоче нам добра, тим більше повертає зла.
Ухвалюючи важливі для держави рішення, влада повинна спілкуватися з суспільством, зазначають аналітики. Чесна розмова завжди дає підстави сподіватися на підтримку людей. Відсутність дискусії у суспільстві викликає несприйняття багатьох рішень влади.
Опозиція запевняє, що Податковий кодекс не можна запроваджувати з 1 січня 2011 року. І закликає забезпечити ухвалення державного бюджету на існуючій податковій базі й повернутися до публічних дискусій щодо концептуальних засад ПК, на підставі якої розробити новий проект і ухвалити його до 1 серпня.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»