КАТЕРИНА ЛЕВЧЕНКО: «ЗА ПОШИРЕННЯМ ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ В ІНТЕРНЕТІ УКРАЇНА ПОСІДАЄ СЬОМЕ МІСЦЕ У СВІТІ»
Електронній «гарячій лінії», яка діє при Міжнародному жіночому правозахисному центрі «Ла Страда-Україна», виповнився рік. Саме торік, 19 листопада, вона розпочала свою діяльність. І сталося це напередодні 20-річчя ухвалення Конвенції ООН про права дитини.
Цьогорічна дата є красномовною. За часом вона майже збігається з черговою річницею прийняття Конвенції ООН про права дитини, яка припадає на 20 листопада, та початком загальнонаціональної кампанії «16 днів проти насильства», що стартує 25 листопада. Бо електронна «гаряча лінія» також має безпосередню причетність до боротьби із сексуальним насильством проти дітей. Зрештою, заради цього вона і створювалася.
Про роботу електронної «гарячої лінії» розповідає президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна», доктор юридичних наук Катерина Левченко.
— Що саме підштовхнуло вас до відкриття електронної «гарячої лінії»?
— Підштовхнуло кілька факторів. Перший — за поширенням дитячої порнографії в Інтернеті Україна посідає сьоме місце у світі. Про це свідчать дані, які наводить Фонд Internet Watch Foundation. Країни колишнього СРСР, на жаль, в цьому рейтингу — на лідерських позиціях.
Друга обставина — у 2007–2008 роках Всесвітня організація ЕКПАТ («Покінчимо з дитячою проституцією, порнографією та торгівлею дітьми») провела регіональне дослідження. За його результатами, 25% пошукових запитів у світовій мережі Інтернет виявилися пов'язані з порнографією. Щодня — близько 68 мільйонів.
Подібна ситуація спостерігається і в країнах СНД. Згідно зі статистикою одного з популярних Інтернет-порталів, близько 30 тис. користувачів відвідують порносайти. І серед них є чимало таких, на яких розміщується дитяча порнографія.
Назву ще один фактор. Два роки тому відбувся третій Всесвітній конгрес по боротьбі з торгівлею дітьми та підлітками та протидії комерційній сексуальній експлуатації дітей. Його проводили Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), уряд Бразилії, Всесвітня організація ЕКПАТ («Покінчимо з дитячою проституцією, порнографією та торгівлею дітьми»). Це був форум дуже високого рівня. Він відбувався в Ріо-де-Жанейро.
Участь у форумі взяли королева Швеції, керівники багатьох держав світу. На його відкритті і закритті був присутній президент Бразилії. А Україна не спромоглася направити офіційну делегацію. Більше того, вона навіть не підготувала офіційну доповідь про те, як держава протидіє дитячій порнографії та дитячій проституції.
Отож, ми вважали за потрібне заявити, що наша країна з цього питання не пасе задніх. Якщо держава не надто опікується ним, то є громадські організації, які надають йому великого значення. Відтак, ми відкрили електронну «гарячу лінію».
— Чи спиралися ви на досвід інших країн при створенні власної електронної «гарячої лінії»?
— Так. У європейських країнах уже багато років працює INHOPE. Вона об'єднує організації 18 країн Європейського Союзу, які протидіють дитячій порнографії та дитячій проституції.
Спочатку все розпочиналося як проект європейської спільноти. Передбачалося, що на національних рівнях будуть створені електронні «гарячі лінії», що й було реалізовано. Будь-який користувач Інтернету, побачивши зображення дитячої порнографії, міг надіслати на них свої повідомлення. Зокрема, сповістити, на якому сайті порнографічну продукцію розміщено, вказати його адресу.
Згодом цей досвід було поширено і на інші регіони. Ми скористалися ним повною мірою.
— Чи не обмежуються можливості електронної «гарячої лінії», адже далеко не кожен має комп'ютер та вихід в Інтернет?
— Електронна «гаряча лінія» перетворилася на центр, навколо якого вибудовується вся превентивна робота з попередження комерційної сексуальної експлуатації дітей. Це той приклад, який дає нам можливість говорити про негативні наслідки цього явища. І таку превентивну роботу ми ведемо різними засобами — і через ЗМІ, і через безпосередній контакт із дітьми. Для цього центр «Ла Страда-Україна» підтримує і розвиває національну тренерську мережу. Сьогодні вона представлена у двох третинах областей. До її складу входить майже 200 тренерів.
Маю сказати, що питання безпеки дитини в Інтернеті дуже серйозне. Якщо раніше батьки, відправивши дітей на вулицю, непокоїлися, щоб раптом чогось не трапилося з ними, то нині, навпаки, треба хвилюватися щоразу, як тільки дитина сам на сам залишається з комп'ютером.
Ідеться не лише про можливі наслідки перегляду порнографічної продукції. А віртуальні знайомства? Скільки трапляється випадків, коли з дітьми в такий спосіб встановлюють контакти психічно хворі люди, дорослі з сексуальними збоченнями. Продовжувати не варто — і так зрозуміло, про яку небезпеку мова.
Ми ретельно аналізуємо різноманітні наслідки вільного доступу дітей до Інтернету, розмірковуємо над тим, яким чином у ньому подавати інформацію. Так, щоб не обмежити доступ людей до неї і водночас зберегти права дітей, не травмувати їхню психіку, вберегти від нештатних ситуацій.
— Як часто люди звертаються до вашої електронної «гарячої лінії»?
— Цього року ми маємо близько 200 повідомлень. Це вже немало. Тим паче, що кількість їх постійно зростає. А це не може не насторожувати нас.
Не всі повідомлення стосуються дитячої порнографії. І не всі вони стосуються тих сайтів, які зареєстровані в Україні. Саме тому для нас дуже важливим є завдання вступу до INHOPE. Ми хочемо стати частиною цієї міжнародної мережі електронних «гарячих ліній». Тоді наші можливості значно розширяться. Зокрема, ми зможемо передавати інформацію про сайти, на яких розміщена дитяча порнографія, в країни їх реєстрації. І вже правоохоронні органи тих держав реагуватимуть на їх дії.
— Який формат звернень до електронної «гарячої лінії»?
— Звернення на електронну «гарячу лінію» анонімне. І це дуже важливий принцип нашої роботи саме як правозахисної організації. Однак, за бажання, ви можете залишити своє ім'я та електронну адресу на випадок, якщо хочете отримати відповідь на своє повідомлення або дізнатися про подальшу долю інформації, якою поділилися, чи отримати ту чи іншу консультацію.
Кожен користувач Інтернету може повідомити про випадки дитячої порнографії, надіславши інформацію за допомогою поданої форми на головній сторінці сайту www.internetbezpeka.org.ua.
— Яка подальша доля інформації, що надходить на електронну «гарячу лінію»?
— Відповідно до вимог міжнародних стандартів, комп'ютер, на який надходить ця інформація, не входить до мережі. Він є закритим і міститься окремо. До нього мають доступ лише експерти. Двічі на тиждень вони переглядають інформацію і вибирають ту, яка, на їхню думку, стосується дитячої порнографії. А це до 20% усіх одержаних нами повідомлень. Згодом інформація з адресами сайтів анонімно передається до правоохоронних органів. Цей механізм застосовується і в інших країнах.
Подібні електронні «гарячі лінії» функціонують і в географічно близьких нам країнах. Наприклад, у Польщі, Росії. Причому в Росії працює одразу дві «гарячі лінії». Їх мають намір відкрити Молдова, балтійські країни. Такі ж електронні «гарячі лінії» працюють у Нідерландах, Німеччині, інших державах Європейського Союзу.
— Чи допомагають роботі електронної «гарячої лінії» органи державної влади? Адже ви взялися за вирішення проблеми загальнонаціонального масштабу?
— Йдеться не стільки про допомогу, скільки про співпрацю. Бо, на щастя, ми змогли організувати справу і забезпечити роботу електронної «гарячої лінії». Дуже сприяло нам у цьому Посольство Німеччини в Україні. Зокрема, підтримало нас коштами.
Коли ми розробляли принципи роботи електронної «гарячої лінії», то створили робочу групу. До її складу увійшли представники громадських організацій, Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ. Для нас було дуже важливо об'єднати зусилля третього сектора і держави. Бо, як ви правильно зазначили, ми робимо не містечкову справу — це стосується всієї країни.
Ми також прагнемо активно співпрацювати з бізнес-структурами. Нас підтримують в офісі «Майкрософту». Ми є членами громадської коаліції «Онляндія». Особливо хочемо спільно діяти із сервіс-провайдерами Інтернет-послуг. І розпочали таку співпрацю з «Укртелекомом».
Ми завжди мали добрі контакти з державними органами. Зокрема, з Міністерством внутрішніх справ. Дуже хотілося б, щоб керівництво МВС розглянуло проект договору про співпрацю, який вже три місяці у нього на погодженні. В цьому документі прописані принципи нашої взаємодії, яка має безпосереднє відношення до електронної «гарячої лінії».
А співпраця з Міністерством внутрішніх справ для нас важлива ще й тому, щоб правоохоронці й надалі використовували у своїй роботі інформацію, яка надходить на нашу електронну «гарячу лінію». Бо своє завдання вбачаємо не лише в тому, аби просто збирати інформацію і складувати її. Головне, щоб від неї була користь, бо це безпосередньо стосується порушення прав дітей.
— Що ви робитимете після того, як закінчиться німецьке фінансування?
— А воно вже закінчилося. Німецький технічний проект був розрахований лише на 2009 рік. Тепер ми маємо підтримку з боку благодійного фонду «УніКредит Банку». Є домовленості про співпрацю з Посольством Франції в Україні. Вже подано проектні пропозиції. Тобто ми звертаємося до різних донорських організацій. І в цьому полягає принцип нашої роботи.
— Затребуваність електронної «гарячої лінії» зростає у зв'язку з проведенням в Україні Євро-2012. Адже відомо, що масштабні заходи, в тому числі й спортивні, значно загострюють проблему сексуального насильства дітей, їх використання в порнографічних цілях. Тож як ви готуєтеся до наступного футбольного чемпіонату Європи?
— Ми вже мали робочі зустрічі з представниками Міжнародної організації з міграції в Україні, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Асоціації аматорського футболу. Зараз ідеться про створення коаліції організацій, яка б займалася інформаційною, превентивною роботою як напередодні Євро-2012, так і під час його проведення. Ми звернулися з цим питанням також до Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.
Нам треба подумати, яким чином доносити інформацію до людей, які до нас приїжджатимуть. Бо не всі знають, що в Кримінальному кодексі України є стаття про розбещення неповнолітніх, що у нас передбачена відповідальність за втягування дітей у проституцію, порнографію тощо.
Ми вже стали членами Всесвітньої організації «Код» (The Code). Вона розробила і поширює етичний кодекс роботи з дітьми. Під ним підписуються готелі, представники туристичного бізнесу, транспортні компанії. Тому що не всі речі регулює закон. Мораль як регулятор суспільної поведінки також має відігравати важливу роль. І якщо, наприклад, співробітники готелю бачать дитину, яка заходить з іноземцем, то мають на це реагувати. Принаймні спитати, чи вони взагалі знайомі. І це не порушення прав людини.
Ми б дуже хотіли, щоб протягом 2011 року ті готелі, які обслуговуватимуть Євро-2012, приєдналися до цього кодексу, а також долучилися авто- та авіаперевізники. Бо захист прав дитини є нашою спільною справою.
Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ, Національний прес-клуб«Українська перспектива»
також у паперовій версії читайте:
- ПРИЛАД ВИЗНАЧИТЬ, ЧИ ВЖИВАЄ ПІДЛІТОК НАРКОТИКИ
назад »»»