КОМУ ДІСТАНЕТЬСЯ«БЛАКИТНА ФІШКА»?
Нині частка державної власності в Україні сягає 21%, муніципальної — 32 і 47% майна перебуває у приватній власності. Ці обсяги близькі до оптимального співвідношення, зазначають експерти. А ось їхня частка у ВВП дає інші пропорції — приватна власність домінує.
У нашій країні ще не все розподілено, є чимало «ласих» підприємств. Новий уряд задекларував амбітні плани щодо цьогорічної приватизації — отримати до державної скарбниці 10 млрд грн. Однак потім скоригували бюджет і зменшили цю суму майже на чотири мільярди. У травні Фонд держмайна України (ФДМУ) затвердив план приватизації на нинішній рік, який містить перелік із 137 компаній, 73 з яких підлягає продажу за конкурсом, а решта — на фондовій біржі.
Приватизувати, згідно з планом, мали «Укртелеком», Львівську вугільну компанію, АК «Свема», 25%-ві пакети акцій Одеса-, Суми-, Полтава-, Прикарпаттяобленерго. Одеський припортовий завод і «Турбоатом» до поточних лотів не увійшли.
Приватизацію продовжують розглядати як джерело зменшення дефіциту держбюджету. А це не створює передумов для інвестицій у галузі економіки та технології розвитку і є спільною позицією багатьох урядів поспіль.
Була надія, що повторний продаж «Луганськтепловозу», який торік було повернуто до державної власності після оскарження ФДМУ результатів аукціону 2007 року, стане показовим для оцінки ефективності управління приватизаційними процесами у країні.
На жаль, надії не справдилися. Цьогорічний аукціон із продажу підприємства викликав багато нарікань. Чимало експертів вважає його непрозорим і організованим для одного, заздалегідь визначеного, покупця — Брянського машинобудівного заводу. Тепер «Луганськтепловоз» може знову стати державною власністю. Спочатку ФДМУ пропонував його покупцеві добровільно розірвати угоду купівлі-продажу, адже той мав до 31 серпня повністю перерахувати гроші за придбане підприємство. Однак не зробив цього, тож довелось подати на нього у суд.
Повернуть до державної власності й Херсонський машинобудівний завод. Таке рішення ухвалила Верховна Рада. Лише десять держав світу виготовляють зернозбиральні комбайни, серед них і Україна. Та останнім часом Херсонський машинобудівний завод, із конвеєра якого зійшло більш ніж тисяча зернозбиральних комбайнів «Славутич», перетворився на банкрута. Місцева влада давно намагалася знайти йому ефективного власника. Не вдалося — власник виявився неефективний. І ось за рішенням парламенту завод повернуть до державної власності. Фактична передача підприємства може відбутися до початку нового року.
Колишній власник заборгував працівникам підприємства 5,5 млн грн заробітної плати. Сумнівно, що держава компенсує борги. Від колишнього власника до її скарбниці надійшло вдесятеро менше коштів. На першому етапі підприємство оцінили у 31 млн грн, а продали за 320 тисяч. Тепер на базі заводу планують створити потужний торгово-виробничий холдинг, половина якого належатиме державі. Це стане запорукою контролю і дасть можливість здешевити продаж продукції для вітчизняних аграріїв. Іншу частину холдингу віддадуть приватному інвесторові.
Передбачається, що компанія вироблятиме вітчизняну сільськогосподарську техніку, а також збиратиме техніку із увезених комплектуючих. Крім того, холдинг може стати імпортером комбайнів, що завозитимуть в Україну. Для цього на території підприємства відкриють спеціалізований Центр митного контролю.
Тим часом Господарський суд Києва взяв до розгляду позов Генпрокуратури, яка вимагає скасувати угоду 2008 року про перенесення деяких інвестзобов'язань власника «Криворіжсталі». Про це говорить екс-голова ФДМУ Валентина Семенюк і незалежні профспілки, котрі діють на комбінаті й хочуть домогтися його повернення державі.
Вони вважають неправомірними зміни, що були внесені до договору купівлі-продажу держпакета акцій «Криворіжсталі». І твердять, що нові власники не виконують інвестиційні зобов'язання, а додаткові угоди спотворюють умови приватизаційного конкурсу і на великий термін переносять виконання покупцем соціальних обіцянок.
Зокрема, введення в експлуатацію нових соціальних об'єктів, запровадження заходів із охорони праці та створення робочих місць. У зміненому договорі записано, що покупець має право продовжити термін виконання зобов'язань щодо збільшення середнього рівня зарплати на строк дії форс-мажорних обставин.
Переглянуто і пункти, що стосуються колективної угоди. А незалежні профспілки усунуто від контролю за оплатою праці, використанням грошей, які спрямовано на соціальні потреби. Витрати на охорону праці мають бути не менш ніж 0,67% суми річного продажу підприємства. У 2008 році було направлено лише 0,38%.
У ФДМУ вважають, що всі умови інвестор виконує. Підставою для укладення додаткової угоди була нестабільна економічна ситуація, зумовлена кризою.
Неефективний власник
Держава — неефективний власник, запевняють експерти, і наводять цифри. У першому півріччі провідні держпідприємства задекларували багатомільйонні збитки. Скажімо, в Одеського припортового заводу вони сягають 147 млн грн, це вдвічі більше, ніж у першому кварталі. Натомість «Укртелеком» зумів зменшити втрати втричі, але все ж спрацював неефективно — мінус 66 млн грн. Обидва підприємства вважаються найзатребуванішими об'єктами приватизації.
За жовтень до держбюджету від приватизації, оренди держмайна і дивідендів від державної частки акцій надійшов мільярд 280 млн грн. Проте, як свідчать результати державного фінансового аудиту, виконання державної програми ФДМУ могло бути значно кращим. На контролі в органах приватизації перебувало 214 договорів оренди цілісних майнових комплексів і 21 тис. договорів оренди нерухомого майна.
Аналіз довів, що контроль за своєчасною і повною сплатою за оренду проведено неякісно. Майже у половині угод порушували терміни оплати на більш як три місяці. В результаті держбюджет недоотримав 16 млн грн. На кожному третьому об'єкті виявлено факти порушень при використанні держмайна. Зокрема, заниження ставок орендної плати і обсягів площ. Аби не було таких порушень, аналітики радять створити систему внутрішнього контролю по вертикалі.
У жовтні Кабмін схвалив умови продажу «Укртелекому». Уряд погодився з пропозицією ФДМУ продати державний пакет акцій у розмірі 92,79%. Його буде виставлено на конкурс із відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону. Стартова ціна — 10,5 млрд грн. Аукціон має відбутися 28 грудня 2010 року. Наприкінці вересня у ФДМУ заявляли, що вважатимуть вдалим продаж «Укртелекому» за 12 млрд грн.
Найбільшого в Україні оператора фіксованого телефонного зв'язку було внесено до переліку підприємств, що приватизуватимуть, ще 2007-го. Однак приватизація досі не відбулась. Раніше від приватизації цієї компанії можна було отримати і 25 млрд грн. У 2008 році «Укртелеком» оцінювали у 4 млрд дол., але нині він не в найкращому стані. Продавши монополіста фіксованого телефонного зв'язку, держава могла б покрити увесь обсяг дефіциту держбюджету. Та цьогоріч гроші не встигнуть надійти до державної скарбниці, адже на їхній переказ у покупця є 60 днів.
Власність в Україні недооцінена, запевняють експерти, насправді вона набагато дорожча. Річ не у формулах, що застосовують для її оцінки. Погано, що інвестор вважає нашу власність дешевою. Це відбувається не тому, що власність якась не така, а головне — через його невпевненість, нашу нестабільність і великі ризики. Держава на цьому програє в конкретних грошах, у кредитних рейтингах. Тому вона має пряму зацікавленість у підвищенні довіри інвесторів до процесу приватизації, управління державною власністю.
Зробити це можна лише, якщо для всіх встановити єдині й однакові правила гри на приватизаційному полі. Як тільки ми почнемо проводити приватизаційні конкурси справедливо, без гри на користь когось одного, в рівних умовах — зросте вартість українських підприємств. Наша проблема ще і в тому, що за чималого приватного сектора економіки досі не створено дієвих заходів захисту прав власника. Один із наслідків цього — рейдерство. Інвестор (як іноземний, так і внутрішній) від цього не в захваті. Крім того, таке явище стало одним із елементів, які занижують вартість національного майна при капіталізації України як держави.
Зараз усі країни змагаються в боротьбі за інвестора. Той, хто виграє, отримує поштовх у розвитку економіки. Так, грецький уряд хоче продати 49% акцій національного залізничного оператора, 39% акцій національної пошти. Крім того, на продаж буде виставлено 23% акцій другої за величиною в країні комунальної компанії — постачальника води. Від продажу цих акцій уряд сподівається виручити до трьох мільярдів євро. Протягом найближчих трьох років влада Греції має намір отримувати від приватизації державних компаній не менш ніж мільярд євро щороку.
Велику кількість компаній планують продати в Росії, зокрема уряд вирішив віддати у приватні руки державні акції «Внешторгбанка». Оборудку проведуть уже цього року. Одержані кошти поповнять державний бюджет, частина піде на фінансування соціальних програм. Будуть продані й акції кількох великих нафтових компаній, а також Новоросійського торгового порту. Російський уряд закликає регіональну владу передавати до приватної власності компанії, які перебувають на її балансі. Це дасть змогу отримати кошти на реалізацію інвестиційних програм.
Сербія від продажу 51% акцій компанії «ТелекомСербія» хоче одержати 1,5 млрд євро. Цього вистачить, аби покрити весь бюджетний дефіцит країни наступного року, а також допоможе уряду уникнути зростання державного боргу.
Переможе сильніший?
До ФДМУ надійшло три заявки на ознайомлення з умовами приватизації компанії «Укртелеком». Їх подано від потенційних учасників конкурсу з України, Росії й далекого зарубіжжя, кажуть у фонді. Про свій інтерес до «Укртелекому» заявили російська «АСК-систем» і «Ростелеком», серед можливих учасників називають також СКМ Рината Ахметова і ще низку зарубіжних компаній. До нового року найбільший оператор фіксованого телефонного зв'язку в Україні може отримати нового власника. Це означає, що понад 10 млн телефонних ліній, простіше кажучи, номерів стаціонарних телефонів, перейдуть в управління приватної компанії. Крім того, «Укртелеком» є Інтернет-провайдером і компанією, що надає послуги сучасного мобільного зв'язку. Чи вигідна така приватизація державі, чи відповідатиме інтересам мільйонів клієнтів «Укртелекому» — власникам стаціонарних телефонів?
Опозиція встигла заявити, що умови конкурсу влада прописала так, аби компанію купили свої та ще й якомога дешевше. Представники влади наголошують, що конкурс із приватизації «Укртелекому» відбудеться прозоро і на вигідних для держави умовах. Натомість в опозиції побоюються, що «блакитну фішку» може бути продано у непрозорий спосіб.
Може скластися ситуація, як із «Луганськтепловозом» — стартова ціна і два учасники конкурсу. Іншої думки дотримуються у владі й запевняють, що у конкурсі зможуть взяти участь вітчизняні та іноземні інвестори. Опозиція нагадує: рішення про приватизацію «Укртелекому» ухвалюють не вперше. За урядування Юлії Тимошенко стартова ціна пакета акцій «Укртелекому» становила два мільярди доларів. Тодішній президент Віктор Ющенко заблокував приватизаційний конкурс.
Зараз уряд хоче отримати трохи більш як мільярд доларів. Це вже вважатиметься перемогою. У ФДМУ визнають, що держава пішла на суттєві поступки потенційним інвесторам, але задля того, аби не втратити більше.
Експерти зауважують, що держава виписує невигідні для інвесторів умови. Скажімо, на весь процес роздержавлення «Укртелекому» відводиться 75 днів. Та це не маленький об'єкт, а компанія, де працюють десятки тисяч людей, вона має мільярдний продаж і велику кількість проблем, які накопичилися за час її існування. Тож від інвестора не можна вимагати, аби він зробив аналіз діяльності компанії за два тижні або цілковито зрозумів ситуацію, один раз відвідавши підприємство.
Згідно з умовами конкурсу новий власник «Укртелекому» має забезпечити прибуткову економічну діяльність до кінця третього фінансового року від моменту переходу до нього права власності на пакет акцій. Крім того, переможець конкурсу нестиме відповідальність за виконання умов кредитного договору «Укртелекому». Адже у 2005 році компанія позичила в іноземних банків півмільярда доларів на сім років. За два роки «Укртелеком» має створити систему спецзв'язку для потреб держструктур.
Участь у конкурсі з приватизації «Укртелекому» не братимуть компанії, які контролюють понад 25% вітчизняного ринку зв'язку, компанії, зареєстровані в офшорах. А також ті, котрі не нададуть відомостей про те, чиї інтереси вони представлятимуть під час торгів. Антимонопольний комітет пообіцяв посприяти конкуренції на вітчизняному ринку зв'язку. Відповідно до закону, компанії, які братимуть участь у конкурсі з приватизації «Укртелекому», зобов'язані подати заявки до комітету. Він вивчатиме їх. Якщо продаж акцій «Укртелекому» не призведе до монополізації чи обмеження конкуренції, дасть «добро».
Тим часом у співфінансуванні приватизації «Укртелекому» готовий взяти участь Європейський банк реконструкції та розвитку. Він може допомогти потенційному покупцеві профінансувати приватизацію і взяти участь у пайовому фінансуванні консорціуму, який переможе. ЄБРР готовий працювати з усіма учасниками приватизаційного процесу і не віддаватиме перевагу жодному з них.
Експерти запевняють: хоч хто б купив «Укртелеком», перерозподіл вітчизняного ринку зв'язку буде суттєвий на користь покупця — вітчизняного чи зарубіжного. «Укртелеком» — велика компанія. Ціна за неї могла бути значно вища, якби ціна продажу була чиста. Але на покупця компанії тиснутиме соціальне навантаження, тому в цих умовах ціна 10–11 млрд грн адекватна.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»