«АТОМНА» КОНКУРЕНЦІЯ
Коли міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зауважив, що багато лідерів на саміті Союзу держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) висловили зацікавлення придбати російські технології отримання атомної енергії, то він просто підкреслив очевидне — атомна енергія і продаж зброї нині є два найважливіші важелі впливу Росії в Азії.
Президент Росії Дмитро Медведєв, який поїхав у Ханой, щоб взяти участь у цій зустрічі, ще раз підкреслив зацікавленість Москви у підтвердженні статусу Росії як великої азіатської держави. З точки зору Москви Ханой був підходящим місцем для проведення саміту АСЕАН. Зміцнення Китаю, який не визнає морських амбіцій В'єтнаму, змушує в'єтнамський уряд зміцнювати міжнародні відносини, відновлювати минулі багаторічні зв'язки з Росією та розвивати нові з Вашингтоном.
На саміті Медведєв і в'єтнамські лідери підписали міжурядовий меморандум про будівництво у В'єтнамі атомної електростанції. Російський монополіст «Росатом» вартість будівництва електростанції з двох реакторів оцінює приблизно у 5,5 млрд доларів. Хоча сторони ще мусять конкретизувати контракт, російські представники обіцяють позичити В'єтнаму (все ще бідній країні) частину коштів, потрібних для фінансування будівництва електростанції.
Все очевидніше, що В'єтнам стає найважливішим партнером Москви у Південно-Східній Азії. В'єтнамська державна компанія Oil & Gas Group, PetroVietnam є однією з небагатьох закордонних фірм, яким дозволено видобуток нафти на російській території, а її дочірня фірма RusVietPetro (51% має російська «Зарубєжнєфть») від моменту реєстрації у 2008 році веде експлуатацію родовищ у Ненецькому автономному окрузі.
Крім цього, В'єтнам почав купувати російську зброю. Коли прем'єр Нгуєн Тан Дун відвідав Росію у грудні минулого року, він підписав контракт на закупівлю шести дизельних підводних човнів та іншого високотехнологічного озброєння. А в липні нинішнього року Ханой закупив 20 літаків-винищувачів Сухого.
Але відкинемо питання зброї, адже зростаюча потреба в енергії всієї Азії заохочує уряди цього регіону до розвитку партнерства з Росією. Зростаючі доходи і збільшення населення змушують навіть ті держави, які можуть дозволити собі імпорт значних обсягів нафти і природного газу, диверсифіковувати закордонні джерела енергії з метою зменшення ризику залежності від кількох держав.
Атомна енергія — популярна опція, оскільки не тільки дозволяє країнам забезпечити стабільність економіки і безпеки, а й може допомогти членам АСЕАН обмежити емісію вуглекислого газу і зменшити їхню залежність від регіональних «вузьких місць» морського транспорту, вразливих до діяльності ворожих флотів, піратів та терористів. Тільки В'єтнам прагне збудувати та ввести в експлуатацію протягом найближчих 20 років вісім атомних реакторів.
Росія виявляється конкурентоспроможною не тільки в ядерній галузі. Держави АСЕАН зацікавлені також у розширенні використання геотермічної і водної енергії, хоч їхній потенціал обмежений, але геотермічні і гідроелектростанції коштують менше, ніж атомні об'єкти, і швидше вступають в експлуатацію. Перші атомні електростанції АСЕАН зможуть вступити в комерційну експлуатацію не раніше, ніж через десять років, тоді як геотермічні і гідроелектричні протягом кількох років почнуть постачати енергію. Тому Росія запропонувала державам АСЕАН партнерство в різних геотермічних та гідроелектричних проектах поряд з атомними.
Такі енергетичні договори є частиною постійних намагань російського керівництва з використання енергетичних можливостей для зміцнення глобальних впливів Москви. У березні Володимир Путін визначив за мету збільшення частки Росії на міжнародному ринку атомної енергії з нинішніх 16% до 25%. Але реалізація мети — оволодіння четвертиною глобального атомного ринку — вимагатиме від Росії значної участі в азіатському ринку уранового палива, реакторів та інших послуг у галузі ядерної енергетики.
«Атомстройэкспорт», експортний підрозділ «Росатому», вже підписав або незабаром підпише контракти з Іраном стосовно атомної електростанції в Бушері, з Китаєм — стосовно реакторів-близнюків Джансу Тайнван у Лянінгангу та з Індією — про атомну електростанцію у Куданкуламі, яка вже будується. Крім того, Індія та Китай підписали договір із «Атомстройэкспортом» щодо будівництва наступних реакторів у Тайнвані, Куданкуламі і Гаріпурі в Західній Бенгалії. Завдяки щедрому російському фінансуванню існують добрі перспективи на те, що В'єтнам і Бангладеш також укладуть контракти з «Атомстройэкспортом» про будівництво атомних електростанцій.
У рамках узгоджених контрактів «Росатом», зазвичай, допомагає клієнту проектувати, будувати і обслуговувати електростанцію, а також забезпечує підготовку персоналу і, в певних випадках, фінансування. За винятком Китаю та Індії, Москва вимагає, щоб її фірми забезпечували поставку всього уранового палива, використовуваного в реакторах, поставлених Росією. Політика Москви передбачає також, що клієнт посилає у Росію використане паливо замість складування і переробки його у себе або в третіх державах. Росія тоді може зберігати використане паливо та в разі потреби виділити плутоній із атомних відходів, що містяться у використаних паливних стержнях, і використати його для виробництва нового атомного палива. Крім комерційної користі, яку від того мають російські фірми, пункт про поставку і відбір палива виконує корисну функцію нерозповсюдження ядерних технологій.
Російська комерційна ядерна діяльність в Азії не обмежується продажем реакторів. У березні 2008 року «Атоменергопром», який контролює російські цивільні атомні об'єкти, підписав рамковий договір з японською Toshiba Corporation про вивчення можливостей атомної співпраці з таких питань, як розробка нових ядерних електростанцій, об'єктів збагачення урану та інших наукомістких ядерних технологій.
Незабаром можуть відбутися нові зміни в російському експорті ядерного енергетичного устаткування. Раніше в нинішньому році Росія підписала ядерний договір з Туреччиною, в рамках якого «Росатом» не тільки збудує атомну електростанцію в Туреччині, а й, що само по собі є безпрецедентним, володітиме та обслуговуватиме об'єкт з метою гарантії кредиту, наданого Туреччині Росією. Щоб вирішити проблему відсутності у Туреччини вільних грошей на будівництво об'єкта, турецька електрична фірма «Тетас» зобов'язалася купувати від електростанції, яка є власністю Росії, половину своєї енергії протягом щонайменше 15 років за договірною ціною.
Ядерне домінування Росії в цілому не є таким певним — так само не можна бути впевненим у постійному попиті на ядерну енергію. Може статися, приміром, що ціни на нафту і газ настільки впадуть, що різко зменшиться попит на ядерну енергію, а це унеможливить високі початкові витрати на будівництво атомної електростанції.
Та найбільшим викликом для Москви стане застосування її стратегії іншими державами. Росія вже має серйозних атомних конкурентів у Південній Кореї, Японії і Сполучених Штатах. До речі, того самого дня, коли В'єтнам підписав меморандум про закупівлю двох атомних реакторів з Росією, Ханой уклав подібний договір і з Японією. А це означає, що Росія і Японія найближчими роками будуть безпосередньо конкурувати між собою у боротьбі за чергові ядерні контракти у В'єтнамі.
Підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- БАЛКАНСЬКИЙ ВИКЛИК
назад »»»