ПЛАТНИК ПОДАТКІВ — ЦЕ ЗВУЧИТЬ ГОРДО?
НЕРАДІСНІ РОЗДУМИ НАД ПРОЕКТОМ НОВОГО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ В МОМЕНТ СКАНДАЛЬНОГО ГОЛОСУВАННЯ ЗА НЬОГО
Гортаючи вітчизняну періодику, мимоволі згадуєш легендарного професора Преображенського з булгаківського «Собачого серця». Пригадуєте, як він не рекомендував своїм пацієнтам читати перед обідом радянських газет?.. Річ у тім, що останнім часом найбільша частка економічних видань рясніла повідомленнями про проект нового Податкового кодексу та його потенційну долю.
Утім, навіть попри прискіпливу увагу до згаданого документа і показушно плідну роботу народних депутатів над його ухваленням, чимало підприємців ще досі не до кінця розібралася, за якими правилами їм доведеться жити після того, як податкове дітище побачить світ.
Спрощувати нікуди?
Власне, поспішність, з якою уряд прагне ухвалити Податковий кодекс, так і залишилася незрозуміла для вітчизняного бізнесу. Як висловився представник податково-юридичного відділу «Делойт» в Україні Григорій Павлоцький, «до цього не готові ні бізнес, ні сама податкова адміністрація».
Найбільш наболілим проект виявився для так званих спрощенців, тобто бізнесменів, котрі працюють за спрощеною системою оподаткування. На жаль, проект Податкового кодексу різко скорочує кількість видів діяльності, де передбачено фіксований податок, зменшення граничного доходу, який дає змогу працювати з єдиним податком.
Як результат — багатьом представникам малого бізнесу доведеться впроваджувати касові апарати. Ще не стерлися з пам'яті масові акції протесту проти намірів податкової, що її на той час очолював нинішній Прем'єр-міністр Микола Азаров, запровадити касові апарати для всіх без винятку, в тому числі продавців на ринках. Тоді таку халепу вдалося подолати.
Нині головна потенційна трагедія навіть не в цьому. Біда в тім, що переважна більшість громадян, задіяних у бізнесі, не має фахових знань і навичок у веденні бухгалтерського обліку. А від них, у разі позбавлення права на фіксований податок, вимагатимуть цього. Звідси можливі численні помилки й порушення, за які держава (точніше її фіскальні органи) суворо каратиме.
За підрахунками голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леоніда Козаченка, через потенційні зміни в податковому законодавстві близько третини (!) суб'єктів господарської діяльності може припинити свою діяльність. Зокрема, фіксований податок пропонують збільшити з 200 до 600 грн.
Далі більше. Одна зі статей проекту передбачає: фізичні особи, котрі провадять господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, отримують одне свідоцтво платника податку і сплачують його за ставкою 1500 грн. А в Україні чимало підприємців, котрі здійснюють свою діяльність по всій території нашої держави, а то й за її межами. Скажімо, перевізники, невеликі турагенції, дизайнери, правники.
Фактично ця норма означає цілковиту дискримінацію людей, які здатні самостійно, власним розумом і здібностями заробити собі на життя. Їхній вибір буде не такий широкий: або йти в «тінь», або ставати найманим працівником. Власне, це далеко не завжди вихід, бо відносини між власником та найманими працівниками в Україні нерідко схожі на феодальні.
«Під час кризи 2008 року чимало працівників залишилося безробітними і змушені були шукати щастя в дрібному бізнесі,— зазначає керуючий партнер Emergex Business Solutions Limited Олена Вольська.— Вони ще й не стали як слід на ноги, а держава вже чинить на них тиск». Схоже, автори нового податкового бестселера не надто приховують свого прагнення витіснити людей з дрібного бізнесу і змусити їх іти в наймані робітники до великого бізнесу. Принаймні на одному з урядових форумів із обговорення кодексу мету було окреслено так: «Повернути людей з базарів на підприємства — флагмани вітчизняної індустрії».
Ще один момент. Одна зі статей проекту гласить: «У разі, коли платник податку більшу половину свого доходу за три, шість, дев'ять чи дванадцять місяців наростаючим підсумком з початку року отримав від одного замовника, такий платник податку позбавляється права на сплату єдиного податку в цих періодах і сплачує податки і збори у відповідності до загальної системи оподаткування». Але ж, трапляється, у «спрощенців» чимало стабільних замовників, із якими вони працюють багато років. Виходить, що одержувати надходження від одного замовника стане невигідно. Тож знову може розпочатися «тінізація».
Не читайте«між рядками»...
Певний позитив простежується в намірах поетапно знижувати ставку податку на прибуток. Нині вона становить 25 відсотків. А вже з наступного року можна очікувати зменшення до 23 відсотків.
Однак на цьому плюси завершуються. Бо, на думку представників бізнесу, по них суттєво вдарить невиправдане скорочення переліку робіт і послуг, які можна відносити на валові затрати юридичної особи. Це розширить базу податку на прибуток.
У разі заборони відносити на валові затрати рекламні чи інжинірингові послуги, витрати, пов'язані з просуванням товарів, український бізнес буде ще далі відкинутий від світового.
Ніби згадавши про передвиборну обіцянку Президента, розробники кодексу пригадали нульову ставку (!) податку на прибуток для малого бізнесу. Термін дії таких «податкових канікул» — п'ять років. Однак отримати згадані податкові пільги архіскладно. Для цього необхідно виконати низку умов. Таке «благо» надаватимуть лише підприємцям, котрі відповідатимуть таким критеріям: утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2011 року; діючі, в яких протягом трьох послідовних попередніх років щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала двадцяти осіб; які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому порядку в період до набрання чинності цим кодексом і в яких за останній календарний рік виручка від реалізації продукції товарів, робіт чи послуг сягала близько мільйона гривень. А середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.
Потенційних «щасливчиків» можна буде полічити на пальцях.
...плюс 20 відсотків ПДВ
Певні зміни планується запровадити стосовно чи не найскандальнішого податку — на додану вартість. По-перше, починаючи з 2014-го, його хочуть знизити до 17 відсотків. У найближчі три роки анекдот про людський організм, котрий на 80 відсотків складається з води плюс 20 відсотків ПДВ, залишиться актуальний.
Передбачено оподаткування за нульовою ставкою послуг із міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів усіма (!) видами транспорту. От тільки спробуй-но цей ПДВ повернути! Проте це — тема для інших роздумів, котра має величе-е-е-зну «бороду».
Згідно з проектом, автоматичне відшкодування ПДВ, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники, які відповідають водночас таким критеріям:
а) не перебувають у судових процедурах банкрутства;
б) проводять операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно становить не менш ніж 50% загального обсягу поставок);
в) загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами (послугами) та податковими зобов'язаннями його контрагентів, у частині поставки таких товарів (послуг), за даними податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі, не перевищує 10% заявленої платником суми бюджетного відшкодування;
г) середня зарплата усіх (!) працівників підприємства не менш як удвічі перевищує мінімальний рівень, установлений законодавством у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів).
Виконання цих критеріїв майже з розряду фантастики. Тому «шерстити» податківці будуть і далі усіх, хто заїкатиметься про автоматичне відшкодування.
Нарешті чи не найобнадійливіша новина: вже з 1 січня наступного року планують запровадити відповідальність держави (!) за несвоєчасне відшкодування ПДВ. Пропонований штраф — 120 відсотків розміру облікової ставки Нацбанку.
Ситуація з податком із доходів фізичних осіб виглядає так:
15 % — при доходах до десяти мінімальних зарплат;
17 % — при доходах більш ніж десять мінімальних заробітних плат;
5 % — на нарахований дохід при розміщенні депозиту.
Податок на нерухомість мають намір запроваджувати винятково для житлових (!) будівель. Хоча попередньо планували також унести до об'єктів оподаткування будівлі та споруди виробничого призначення. Підприємці можуть зітхнути полегшено — цю норму вдалося прибрати. Чи надовго?
Сам п'ю, сам гуляю
Окремо про ризики аграрного сектора. Уряд спробував розпочати наступ на посередників і перекупників, намагаючись знизити ціни на продовольство на внутрішньому ринку. Проте «чуби», як завжди, можуть затріщати у тих, хто працює на землі. На переконання багатьох експертів, заплановане в кодексі запровадження нульової ставки ПДВ при експорті зерна, олії тощо, знизить доходи аграрного сектора на ті ж таки 20 відсотків. Тобто фермери та селяни втратять близько дев'яти мільярдів гривень. А от трейдери залишаться при своєму інтересі.
Спірні моменти є і в положеннях щодо оподаткування нерухомості. А оподаткування прибутків із депозитів загрожує дотриманню банківської таємниці. Бо ж, треба так розуміти, банки зобов'яжуть подавати повну звітність щодо всіх (!) депозитів до податкової.
Нарешті ще один «головний біль» нового документа — суто концептуального плану. Адже збирає податки й вистежує злісних неплатників у державі одна й та сама «контора». Це означатиме, що завжди існуватиме спокуса пошантажувати бізнес задля поповнення скарбниці. Це, щоправда, не новація, а лише успадкування старих «болячок» від чинних правил гри.
Одначе реальні права податківців кодексом, що голосується, усе-таки розширюються. Певна річ, за рахунок обмеження прав платників податків. «І раніше, й тепер передбачається, що санкції накладатимуть відповідним рішенням керівника податкового органу,— ділиться враженнями старший партнер юридичної фірми «КМ партнери» Олександр Мінін.— Тобто як тепер, так і надалі санкції застосовуватимуть без рішення суду. Більше того, якщо порівняти текст потенційного кодексу з чинними нормами, можна побачити, що кількість перевірок таки збільшено. Просто назвали їх трохи інакше, натомість надавши додаткові можливості. Наприклад, вимоги до оформлення скарги визначатимуться самою ДПА. Апріорі закладається можливість для обмеження дій платника податків».
Непомаранчева революція
Показово, що процес ухвалення Податкового кодексу влада розпочала у переддень шостої річниці Помаранчевої революції, котру ми відзначатимемо 22 листопада. Звичайно, настільки потужних виступів, як 2004 року, нині не спостерігається. Але й 10-20 тисяч громадян, котрі цими днями приходять під стіни Верховної Ради, говорить про багато що. Найголовніше — про здатність сумнівних документів об'єднувати в боротьбі за власні права значно краще, ніж це виходить в опозиціонерів.
Найбільше відзначилися протестувальники у Хмельницькому. У вівторок біля тамтешньої облдержадміністрації зібрався 10-тисячний мітинг (Хмельницький знаний своїм величезним ринком, де працює багато «спрощенців»). Однак представники влади не вважали за потрібне бодай поспілкуватися з протестувальниками. В результаті натовп наблизився до ОДА і виламав двері. Без подібних ексцесів, але також бурхливо аналогічні акції протесту пройшли в багатьох містах нашої держави як на заході, так і на сході.
Надалі ситуація з протестами може загостритися. Адже можновладці спілкуються з бізнесом у найгірших традиціях. Пригадується, кілька років тому, коли мер Києва Леонід Черновецький ухвалив рішення про заборону в'їзду до столиці великогабаритного транспорту, перевізники вантажів почали страйкувати. «Космічний» градоначальник не вигадав нічого кращого, ніж назвати перевізників, які масово прийшли до Київради... бандитами.
Щось подібне спостерігається й зараз. Наприклад, голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський ще в процесі так званого обговорення проекту кодексу заявляв: «Обговорювати з підприємцями Податковий кодекс, це — те саме, що зі злочинцями — Карний». Мудро й коректно, нічого не скажеш.
Наразі аналогічну тональність узяв і Президент. «У нас іде прозорий процес прийняття Податкового кодексу,— заявив Віктор Янукович.— І сьогодні, коли я дивлюся на виступи представників різного бізнесу... Чого вони вимагають? Щоб ми залишили ті дірки, які були в законодавстві, для того щоб не платити податки. Заклики, мовляв, ми організуємо підприємницький майдан, я вам скажу, це заклики тих, хто звик працювати за межами закону».
Свою передвиборну програму Віктор Янукович розробляв із розрахунку на підтримку малого і середнього бізнесу. Щоправда, взаємовиключних моментів у тій програмі було стільки, що тримайся. От ми тепер і побачили, що з усього того глава держави готовий «виключити» в першу чергу.
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
назад »»»