JAZZ IN KIEV-2010— СВЯТО ДЛЯ ДЖАЗОМАНІВ
У Києві стало доброю традицією щороку в жовтні в Міжнародному центрі культури і мистецтв (колишньому Жовтневому палаці) по три дні слухати королів імпровізації — провідних джазменів світу на міжнародному фестивалі Jazz in Kiev.
Прелюдія
Напередодні головних фестивальних днів джаз звучав у записах на кінопоказах Леоніда Гольдштейна, що відбулися в Культурно-освітньому центрі «Майстер-клас». До слова, вхід на них завжди вільний.
Леонід Гольдштейн не лише показував класику і сучасність джазу, а й коментував зроблену ним власноруч «нарізку» концертів, які передують художнім або документальним стрічкам.
Відомий джазмен, котрий понад 12 років вів телепередачу «35 хвилин джазу», зазвичай планує свої кінопокази так: один день звучить джаз, другий — соул, а третій — блюз.
Першого дня глядачі переглянули художній фільм режисера Джозефа Сарджента «В ім'я кохання або країни: Історія життя Артуро Сандоваля». У головній ролі актор Енді Гарсіа. Він блискуче зіграв кубинського трубача Артуро Сандоваля, який нині — професор джазової школи в Бостоні.
Стрічці про великого кубинського трубача передувала «нарізка» з його джазовою музикою. Тут розповідається про те, як музикант намагався створити на Кубі власний оркестр і грати свою музику, але йому не дозволяли це зробити. Про його кохання, задля якого віртуоз вирішує втекти з батьківщини, де не міг цілковито розкрити свій талант.
Другий день було присвячено соулу. «Це релігійна музика, яку створив Рей Чарльз,— пояснив Леонід Гольдштейн.— Рею Чарльзу цього року виповнилося б 80».
Рей Чарльз Робінсон — американський сліпий музикант, джазовий і кантрі-співак, піаніст, композитор, один із засновників стилю соул. Його ім'я може слугувати класичним прикладом американської мрії. Все його життя було пов'язане з музикою.
Леонід Гольдштейн показав присвячену йому програму: спочатку документальний фільм про нього, зроблений з великою любов'ю. Інший час було віддано «нарізці» з його концертів, починаючи з 1963 року.
Третього дня меломани смакували справжнім блюзовим фільмом режисера Дарнелла Мартіна «Кадилак Рекордс». Як відомо, блюз — це коли хорошим людям погано. На відміну від попси, коли поганим людям добре. У стрічці актори грали джазменів, концерти яких прозвучали напередодні кінопоказу в записах,— Мадді Уотерса і Етту Джеймс.
Фільм — це історія розквіту та занепаду невеликої студії звукозапису «Кадилак Рекордс», що подарувала світові рок-н-рол. Головний продюсер цієї чиказької студії, легендарний Леонард Чезз мав безпомилковий нюх на таланти — саме завдяки йому світ почув пісні таких титанів американської музичної культури, як Мадді Уотерс, Літтл Уолтер, Хаулін Вулф, Етта Джеймс, Віллі Діксон і навіть Чак Беррі.
А ще глядачі почули й побачили гру відомого гітариста Джанго Рейнхарда, засновника стилю циганський джаз. Цього року йому виповнилося б сто років. Цей блискучий бенд-лідер увійшов до десятки найкращих бендів, його ім'я називають поряд із Бенні Гудменом.
Джанго виріс у кибитці циганського табору. Народився у Бельгії, а з табором побував у Франції, Італії, Алжирі й на Корсиці. В 17 років під час пожежі ушкодив четвертий і п'ятий пальці, вони залишилися паралізовані, але навіть без них він зміг віртуозно грати на гітарі й банджо. Під час окупації Франції джаз був неймовірно популярний, адже уособлював свободу. Джанго став улюбленцем Парижа. А після війни в Північній Африці зустрів Дюка Еллінгтона, який запросив його на гастролі до США. Там глядачів вразив стиль його гри. На жаль, музикант прожив лише 43 роки, але манера його гри живе й досі.
Окрім того, кілька хвилин було присвячено хедлайнеру Jazz in Kiev Хербі Хенкоку. На відео знаменитий джазовий піаніст виступав на свій 64-й день народження в Карнегі-хол.
За тиждень до триденного джазового марафону його керівник і натхненник Олексій Коган у Культурно-освітньому центрі «Майстер-клас» зустрівся з наймолодшими меломанами в його авторській програмі «Дітям про джаз із усмішкою». Це було справжнє дитяче свято, до якого долучився центр раннього розвитку «Окешкин Клуб». Діти не тільки слухали музику, а й грали у веселі музичні ігри, співали, танцювали.
Там же пройшли майстер-класи з провідними музикантами фестивалю: Бобом Мінтцером — тенором-саксофоністом, аранжувальником, керівником оркестру (у 80-ті роки він досяг широкого визнання, як один із представників пост-мейнстріму) та Расселом Ферранте — виконавцем на електронних клавішних інструментах. Музиканти грали дуетом і відповідали на запитання слухачів. На одне з них: «Як добирати вдалий мундштук для саксофона?» Боб Мінтцер відповів, що той час, який хлопець збирається витратити на пошук мундштуків, краще використати на репетиції, а сам він грає по шість–вісім годин на добу.
Спеціальний гість фестивалю, завідувач сектора джазового звукозапису Бібліотеки Конгресу США Ларі Еппелбаум прочитав лекції студентам Інституту музики імені Глієра «Аналогова людина в оцифрованому світі: нова епоха, новий джаз, нові проблеми», а для усіх зацікавлених меломанів у «Майстер-класі» — «Звукові скарби Бібліотеки Конгресу».
Кульмінація
І ось нарешті у «Жовтневому», де зібралися шанувальники джазу,— три головні концертні дні, наповнені живою музикою. Публіка сходиться заздалегідь, адже фішкою фестивалю є вчасний початок концертів. Глядачі збуджені, бо очікують сюрпризів від організаторів. Серед гостей — представники споріднених фестивалів «Єдність», «Джаз-Коктебель». У другому ряду Карл Фрієрсон — вокаліст із гурту De Phazz.
Розпочався Jazz in Kiev-2010 музикою, написаною композитором і продюсером Густаво Пасоса, який нині живе в Голландії, спеціально для оркестру та блискучого аргентинського музиканта Діно Салуцці, котрий грає на бандонеоні. А виконували її Діно Салуцці (бандонеон), його брат Фелікс Салуцці (кларнет, саксофон), німецька віолончелістка Аня Лехнер і київський оркестр New Era Orchestra під орудою Тетяни Калиниченко.
Кияни та гості столиці тепло сприйняли твори з останнього диску бандеоніста El Encuentro (2010), по кілька разів викликали музикантів на «біс».
Якщо у першому відділенні звучала спокійна академічна музика, не зовсім у джазовому стилі, то у другому на сцену вийшла американська джаз-ф'южн група Yellowjackets. («ДУ» окремо представила цей колектив, а також Хербі Хенкока в номері від 5 листопада).
Другий фестивальний день відкрив концерт американського квартету Oregon. У його складі Ральф Таунер (гітара, фортепіано), Пол МакКендлесс (духові), Глен Мур (бас-гітара, контрабас) і Марк Уокер (ударні). Назва гурту утворилася від рідного штату двох музикантів Таунера і Мура, хоча на початку гурт називався Thyme — Music Of Another Present Era. А вийшли на сцену музиканти разом у 1971-му в Нью-Йорку.
На фестивалі Jazz in Kiev-2010 група Oregon представила свій найсвіжіший альбом In Stride, який вийшов 28 вересня, написаний в жанрах Jazz, World Fusion, Chamber Jazz.
Слухачі також почули найкращі композиції, створені упродовж тривалої кар'єри,— музиканти разом майже сорок років. Не так давно в групі тільки Марк Уокер, але він має величезний досвід у виконанні кубинського джазу, був неодноразово номінантом «Греммі» за роботу в ансамблі кубинця Пакіто д'Рівери.
Музикантам, за їхніми словами, надзвичайно сподобалася вишукана київська публіка. Наскільки, що вони в перерві навіть вийшли в фойє — роздавати автографи. Останній диск групи можна було купити тут же, за 200 гривень.
Після Oregon на сцену вийшов знаменитий джаз-роковий гітарист із тихоокеанського узбережжя Каліфорнії Лі Рітенур, який зміг стерти межі музичних стилів. Колеги охрестили його «Капітан-Пальців» за неймовірну швидкість і чистоту звуковидобування. Саме через це його запрошували до співпраці такі метри джазу як Хербі Хенкок, Стенлі Кларк. І музикантів гітарист дібрав собі неперевершених: не поступалися йому у швидкості віртуозна й несамовита Патріс Рашен (клавішні), Мелвін Дейвіс (бас-гітара) та знаменитий барабанщик Сонні Еморі.
Емоції йшли по висхідній. Наприкінці виступу глядачі позривалися з місць, танцювали у проходах. А коли оголосили останню пісню, що тут зчинилося! Натовп кинувся до сцени. Охоронці завбачливо її оточили, аби найпалкіші шанувальники не увірвалися туди. Лі Рітенур жартував, хвалив публіку, захоплювався її розумінням і красою українських дівчат, навіть пообіцяв вивчити до наступного свого приїзду в Київ українську мову.
Фінальний акорд Jazz in Kiev-2010 зробив хедлайнер фестивалю — легендарний американський піаніст Хербі Хенкок.
Кажуть, коли людство почало виходити з-під контролю Творця, влаштовувати війни, знищуючи себе і собі подібних, Бог послав на землю музику. Людина, котра занесла руку для вбивства, спинилася, почувши ці божественні звуки, і заслухалася. Гадаю, світ урятує не тільки краса, а й музика. Особливо, коли вона в руках таких віртуозів, як цьогорічні зірки фестивалю Jazz in Kiev.
Наталія ЗІНЧЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- «МОЛОДІСТЬ» ОЧИМА МОЛОДИХ
назад »»»