ПОТРІБНІ ВИСОКОМОРАЛЬНІ ПРАГМАТИКИ!
Живемо в проблемному світі з усіма труднощами та непорозуміннями. Вижити і знайти себе в жорстокому, холодному, користолюбному середовищі, де культивуються споживацтво, збагачення, авантюризм, вихваляння сумнівними «досягненнями», збільшується майнова нерівність, дуже непросто. Стати прагматичною людиною, досягати позитивних результатів, орієнтованих на загальнолюдські цінності, — ось що має бути домінантою.
Прагматизм (від гр. pragma, англ. pragmatism — дія, діловий, досвідчений). Новий словник іншомовних слів визначає феномен «прагматизм» як діяльність, спрямовану на певну вигоду, користь собі, слідування вузькопрактичним інтересам у будь-якій справі, повсякденній поведінці.
Радянська доба в минулому. Але її вельми своєрідна і не менш різнорідна спадщина залишилася. Як і тлумачення поняття «прагматизм». Сформований стереотип, догматичне, консервативне мислення дають «збої» в його розумінні та використанні. Справді, термін «кульгає» на деяку невизначеність. Порушена проблема широка, нерозроблена. Вона розбурхує думку і дає привід для дискусій.
Сподіваюсь, що останні подекуди зламають стереотипи і догматичне трактування суті поняття «прагматизм» радянських часів та виведуть до нового, раціонального виміру.
«Прагматизм» як категорія сучасності означає дії, діяння, підпорядковані поставленим цілям, досягнення яких спрямоване на позитивний результат. Без порушення моральних засад, норм, які відповідають загальнолюдським цінностям. Моральний бік прагматизму — обов'язковий. Особливо зараз, коли етичні основи життя розбалансовані.
1.
Ще І. Кант стверджував: «Мораль — вчення не про те, як ми повинні зробити себе щасливими, а про те, як ми маємо стати достойними щастя».
«Скачати» реферат з Інтернету — це не прагматизм, а свідчення недалекоглядності, лінощів, халтури. Адже збагачення думки, поповнення якісних знань у таких випадках не відбувається.
Життя доводить, що зиск, зиск будь-що веде до зухвалості, а часто і до зради, а то й до злочину. Прагматизм передбачає мислення, мету, мотиви, інтереси, наміри, волю, здібності, цінності тощо, а також максимальне врахування рис особистості та можливостей інтелекту. Прагматизм «претендує» на виявлення (пошук, відбір) умов, які забезпечують успішну роботу з моделювання цих рис і застосування їх у практичній діяльності, зокрема в побуті.
Не уявляючи наперед результату діяльності, неможливо віднайти засоби (механізми) його одержання.
Набуття молоддю навичок, умінь моделювання ситуацій та їх реалізації потребують розроблення механізмів дій у реальному житті. Показником прагматичності є результативність як у матеріальному, так і духовному сенсі.
Прагматичним діловим людям не притаманні лінощі, аморфність, невизначеність — навпаки, у них жива думка, гострий «зір»; для них кожна мить реальності наповнена змістом із додержанням моралі. Прагматизм передбачає здорову амбітність.
Прагматичні особистості застосовують комп'ютерний переклад, створюють інформаційно-пошукові системи, вдаються до автоматичного реферування, розроблення мов для космічного реферування. Досягненням британських учених є розробка комп'ютерної програми, яка навчає німих дітей мови. Прагматизм — конструктивне ставлення до життя.
Схвально, що команда України, представлена львівськими студентами, перемогла в ХХХІ фіналі чемпіонату світу зі стратегічного менеджменту — Global Management Challenge (GMC) International 2009/2010. Студенти здобули досвід комплексного управління підприємством, продемонстрували, що чемпіонську вершину підкорює інтелект.
Прагматично, що держава запровадила дозвіл абітурієнтам подавати документи до п'яти вузів з урахуванням спорідненої спеціалізації.
Студентська молодь різна. Є ті, для яких прагматизм поєднується з мораллю. Інші цим не переймаються, обирають найлегші шляхи досягнення мети.
2.
Мені імпонує прагматично налаштована молодь, яка пізнає моральні основи життя. Поцікавилася їхніми думками.
Вікторія Прасол, студентка Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»:
«Прагматизм має різне насичення. Усе залежить від конкретної ситуації... Тому, на мій погляд, немає нічого поганого в тому, щоб, беручись за якусь справу, вирішити, чи «варта гра свічок»? Чи принесе користь конкретне діло? Людина розподіляє свій час на більш важливі речі і менш важливі. Або обирає легший шлях до своєї мети. І від цього нікуди не подітися... Така природа людська.
Інша річ, коли чиниш так у стосунках. Обдумуєш: «А що мені це знайомство дасть? А чи впливова ця людина?» Це вже ознаки меркантильності і негідної поведінки. Не можна будувати стосунки з людьми, спираючись у своїх оцінках не на їхні якості, а на блиск та мішуру, якою ті прикриваються. На мій погляд, у житті й так багато «силікону», гри і несправжності, щоб самому ставати штучним. Тому я проти прагматизму у спілкуванні. Щирість і людська доброта можуть стати справжнім «ковтком повітря» серед бруду й лицемірства».
Аліса Гордійчук, студентка Національного університету «Острозька академія»: «Обираючи університет, я досліджувала його рейтинг престижності серед інших українських ВНЗ. Адже від цього безпосередньо залежить моє майбутнє працевлаштування. Обравши для вступу «Острозьку академію», я жодного разу не пошкодувала. Тут я отримую не просто ґрунтовні фахові знання, а цілий інтелектуальний багаж, який, певна, повинен мати кожен, хто володіє дипломом про вищу освіту. У цьому і є мій прагматизм — я шукаю користь у всьому, що мені пропонує моя навчальна програма».
Дмитро Пузіков, аспірант Інституту педагогіки НАПН України, викладач Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»:
«Прагматизм — це життєвий принцип, який зобов'язує молоду людину визначати й оцінювати свої життєві цілі, плани, задуми, зважаючи на їхню практичну придатність; орієнтуватися на практичні діяльність, корисність і результативність. Прагматизм — це також здатність тверезо оцінювати і враховувати реалії життєдіяльності, котрі часто суперечать юнацьким мріям і задумам.
Сучасний студент, якщо він хоче досягти кар'єрного успіху, має бути прагматичним. Але без фанатизму! Крайнощі прагматизму, утилітарне ставлення до своєї діяльності і світу не приносять очікуваної користі, бо руйнують і людину, і її світ. Слід бути прагматичним, але так само необхідно радіти життю, бачити красу природи, насолоджуватися мистецтвом, не цуратися звичайних людських проявів. Надто прагматична в юності людина відчуватиме себе ошуканою, бо сама вкраде в себе юність. У студентські роки мій прагматизм виявлявся в ранжуванні навчальних дисциплін за їхньою значимістю для подальшої професійної діяльності та розвитку особистісного потенціалу. Я концентрувався на виявленні найбільш значущого. Усе інше — другорядне. Мене особливо цікавили люди, які працювали за обраною мною професією. Я намагався спілкуватися з ними, брав посильну участь у соціальній діяльності. Важливим напрямом діяльності студента, який прагне відзначитися, досягти відчутних результатів, є науково-дослідна робота».
3.
Прагматичні рекомендації, як стати прагматичним:
—не боятися стати іншим;
—розширювати знання про самого себе, визначити власну самооцінку;
—постійно дбати про самоосвіту і самовиховання;
—пам'ятати, що думка лежить в основі будь-якого виду діяльності, з неї починається і нею закінчується. Яка думка, такий і результат;
—досягати мети своєю наполегливою працею, «роботою занурити себе» (Леся Українка); дбати про ефективність праці;
—аналізувати власні дії (і дії конкурентів), якими досягаються цілі і задовольняються потреби; враховувати моральний фактор;
—усвідомлювати помилки, робити з них життєствердні висновки; давати тверезу оцінку обставинам; шукати достойний вихід з будь-якої ситуації;
—бути менеджером власного часу, ощадливо й раціонально ним розпоряджатися;
—вчитися володіти собою у будь-якій ситуації, налаштовувати себе на позитив, упевненість у задуманому;
—«вичавлювати з себе» негативні, «отруйні» якості: ненависть, жорстокість, озлобленість, мстивість, зухвалість, заздрість тощо. Пам'ятати, що втрата почуття міри, здорового глузду веде до цинізму, перетину планки моралі, коли користь, вигода досягається будь-якою ціною. Жити за законами добра;
—додержуватися принципу: не роби іншому того, чого не хотів би, щоб зробили тобі;
—вивчати конкурентів, аналізувати їхні дії; добирати методи та засоби, спрямовані на позитивні результати, які б випереджали дії конкурентів, не принижуючи їх;
—вдаючись до компромісів, пам'ятати: компроміс — гарна парасолька, але поганий дах; компроміс коштує дорожче, ніж будь-яка альтернатива;
—виробляти власну громадянську позицію; дбати про пошук власного місця в сучасній розбудові держави, громадянського суспільства;
—керуватися принципом толерантності (терпимості), який тепер набуває іншого наповнення; це не тільки терпимість, а й принцип розуміння; оце розуміння і є зараз головним змістом принципу толерантності;
—не відповідати негативом на негатив; не сперечатися з дурнем — люди можуть не помітити між вами різниці.
Доречно замислитися над твердженнями: «Таїна буття людського не в тому, щоб лише жити, а в тому, для чого жити» (Ф. Достоєвський); «Я народився і жив для добра і любові» (О. Довженко); «Прагніть не до того, щоб добиватися успіху, а до того, щоб ваше життя мало сенс» (А. Ейнштейн).
Лідія ЗАВІРЮХА, доцент
також у паперовій версії читайте:
- ЛЮДИНА В ПОЛОНІ«ВІЧНИХ ЗАПИТАНЬ»
- СХИЛЬНІСТЬ ДО ПОВНОТИ — СПАДКОВА
- ОБМАНЮВАТИСЯ РАДІ?
назад »»»