КОМУНАЛЬНА ПОЛІТЕКОНОМІКА
Цьогоріч опалювальний сезон розпочався на десять днів раніше, ніж зазвичай. В Україні похолодало, і Кабмін вирішив зігріти народ. Місцеві чиновники відреагували на урядове рішення гучними заявами про цілковиту готовність житлово-комунальної галузі до роботи в осінньо-зимовий період. Але підприємства теплокомуненергетики (ТКЕ) вступили в опалювальний сезон без підписаних договорів на постачання газу і без офіційно виділених лімітів на нього. І ще — без розуміння того, коли всі ці нюанси будуть узгоджені.
Як відомо, ціни на газ з першого серпня зросли на 50%, а тарифи ТКЕ залишились на старому рівні. І швидше за все, вважають експерти Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів ЖКГ, тарифи на тепло і гарячу воду не будуть змінюватись до кінця цього року. Для населення це великий плюс, а для підприємств ТКЕ — великий мінус. І як вони розраховуватимуться за поточне використання природного газу і за накопичені борги з державною компанією «Газ України» — велика загадка. А таких боргів назбиралось аж 2 млрд 159 млн грн.
ДК «Газ України» неодноразово заявляла, що укладатиме договори на забезпечення газом у новому опалювальному сезоні лише з тими підприємствами комунальної теплоенергетики, які 100-відсотково розрахувались за використаний газ, оформили акти звірки з компанією та виконали вимоги Закону України «Про здійснення державних закупівель». Переважна більшість теплопостачальних підприємств не змогла справитись з тими процедурами через нестачу грошей.
Виходить, що високопосадовці запевняли нас у абсолютній готовності країни до запуску опалювального сезону в той час, коли більшість підприємств житлово-комунальної галузі не лише не в змозі розрахуватися з боргами, а взагалі знаходиться на межі банкрутства. Про катастрофічну ситуацію красномовно свідчать фінансово-економічні показники їхньої діяльності.
Так, кредиторська заборгованість підприємств ТКЕ на перше вересня цього року склала 14444,3 млн грн, дебіторська — 11397,2 млн грн. Згідно з даними МінЖКГ, борги населення в загальній структурі дебіторської заборгованості перевищили 8 млрд грн. Держава і місцеві бюджети недоплатили підприємствам ЖКГ 366 млн грн. Аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств ТКЕ підтверджує: вони знаходяться на межі банкрутства.
Зазвичай населення з початку опалювального сезону до січня несвоєчасно розраховується за отримані житлово-комунальні послуги (недоплата сягає 20–30%). А до рівня 70–80% розрахунки дотягуються у травні-червні. Якби гроші за спожиті комунальні послуги вчасно сплачувались, то можна було б заплатити за «блакитне паливо» на півроку наперед.
Крихкі «соломинки»
Проте тепло в помешканнях українців все ж таки з'явилось. (Щоправда, не у всіх в обіцяні строки, у багатьох киян в квартирах потеплішало лише 21 жовтня, і до комфортної температура аж ніяк не дотягує). Це, стверджують експерти Асоціації, свідчить лише про одне — політичні мотиви. Влада змушена була до місцевих виборів створювати ілюзію благополуччя. Тож «Нафтогаз України» лише тимчасово відкрив краники з природним газом. А що буде з опалювання далі? На це запитання відповіді не дасть ніхто.
Більше половини споживаного газу наша країна імпортує з Росії. Згідно з чинною угодою з «Газпромом», вона зобов'язана щомісяця у повному обсязі оплачувати імпорт. У той час, як борги українських споживачів за газ нині лише зростають. Тільки за січень — серпень цього року борги енергетиків перед «Газом України» повагомішали на 1,9 млрд грн. На жаль, кажуть експерти, ця невтішна тенденція продовжуватиметься, бо підприємства не можуть взяти гроші «з повітря», особливо враховуючи те, що ціни на газ у серпні підвищились, а тарифи залишилися старі.
Соломинкою для «потопаючих» теплопостачальних підприємств мала стати Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг, створення якої закріплено на законодавчому рівні у цьогорічному липні. З її появою сподівались на прозоре та швидке затвердження й коригування тарифів. Але, як кажуть, хотілось, аби було краще, а вийшло — як завжди. Адже поки Комісія не працює, а її формування має завершитись першого січня 2011 року. Для такого важливого органу треба ретельно готувати фахівців. Адже, будучи державними чиновниками, вони нестимуть сувору відповідальність за встановлення тарифів, які мають бути економічно обґрунтовані.
Наразі встановленням та коригуванням тарифів займається Національна комісія регулювання електроенергетики. Порядок формування тарифів, що має підписувати НКРЕ, досі не затверджений. При цьому органи місцевого самоврядування, які раніше опікувались тарифами, участі у тому процесі не беруть. Отож незрозуміло — коли і ким будуть встановлені нові тарифи, якими вони будуть і наскільки ця процедура буде законною. А тим часом підприємства ТКЕ змушені працювати собі на збиток. Аби вчасно розпочати опалювальний сезон, вони звертались до комерційних банків за позиками під високі відсотки, закладаючи муніципальне майно.
До того ж із державного та місцевих бюджетів теплопостачальним компаніям не виділяють кошти на погашення накопиченої за попередні опалювальні сезони різниці в тарифах. Адже це не передбачено цьогорічним бюджетом. МінЖКГ планує закласти до бюджету наступного року 6,4 млрд грн для покриття тієї різниці. Але невідомо, чи буде успішною така оборудка.
Не варто забувати і про платіжну дисципліну населення, яка також не втішає своїми показниками. Великі надії комунальники покладали на нову процедуру стягнення боргів за надані житлово-комунальні послуги зі злісних неплатників, зафіксовану в Законі України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі якого внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу. Але їх сподівання виявилися марними. Адже у більшості випадків розгляд судових справ затягується через величезну кількість позовів. Хоча комунальники тепер можуть звертатися до судової установи за спрощеною процедурою — без відома боржників. Раніше ЖЕКи надсилали їм по три-чотири попередження.
В обласних містах працює дві-три судові установи, які розглядають за місяць 100–200 різних справ. Позови, які хлинуть від комунальників, пов'язані з фінансовими розрахунками, тож кожну цифру треба ретельно перевірити. Навіть отримавши судове рішення, комунальники не в змозі нормально його реалізувати. Виконавча служба теж переобтяжена справами. Якщо з юридичної особи стягнути борги простіше: достатньо після судової постанови заарештувати її рахунки, накласти арешт на відчуження майна (транспорту, нерухомості), то з фізичної — набагато складніше. Треба зустрітись з боржником, описати його майно, накласти на нього арешт. Теоретично можна навіть продати квартиру за несплату комунальних боргів, але механізму її реалізації з торгів немає. Придбати квартиру, обтяжену боргами, можна тільки разом з людиною, яка матиме право там мешкати.
Боржники можуть захищати свої права у звичайному судовому порядку — зі свідками і доказами неякісного надання житлово-комунальних послуг. Проте для цього апеляцію треба подати упродовж десяти днів з моменту отримання судового рішення. До речі, навіть маючи комунальну заборгованість, людина може оформити субсидію, якщо плата за житло перевищує 10%, а в деяких випадках — 15% її доходів.
Відповідальність за несплату комунальних боргів передбачено і в Кримінальному кодексі, де виписано процедури порушення і ведення кримінальних справ. Такими порушниками має займатися міліція. Зокрема, проводити слідчі дії, допити, порушувати кримінальні справи, подавати їх до прокуратури, яка затверджуватиме звинувачення і направлятиме його до суду. Теорія прописана непогано, але на практиці міліції ніколи займатися комунальними боргами на 800–1000 грн. Аби процес пішов, експерти пропонують створити спеціальний департамент, який би займався винятково стягненням комунальних боргів.
Через несвоєчасні розрахунки населення за спожитий газ підприємства комунальної теплоенергетики опиняються у складній ситуації. В результаті можуть постраждати добросовісні платники, не отримавши якісного тепла. Аби вирішити проблеми підприємств ЖКГ, пов'язані з розрахунками споживачів за надані послуги, експерти радять провести всебічний аналіз стану справ у галузі та удосконалити акти чинного законодавства, внести зміни до законів про ціни та ціноутворення, про місцеве самоврядування, про теплопостачання, про житлово-комунальні послуги та законодавчо закріпити застосування жорстких заходів до порушників платіжної дисципліни.
Якщо процедура затвердження тарифів не зрушить з мертвої точки, то зима для українців може стати довгою і холодною, попереджають експерти.
Хронічна криза
Турбує підприємства ТКЕ і введення розподільчих рахунків зі спеціальним режимом виконання. Поки влада ввела їх постановою Кабміну, але планує закріпити їхню дію на законодавчому рівні. Передбачається, що гроші, сплачені підприємствам теплокомуненерго за всі надані ними послуги, заходитимуть у два банки («Ощадбанк» та «Укргазбанк»). І автоматично перераховуватимуться ДК «Газ України» за спожите «блакитне паливо».
У постанові Кабміну є цікава формула. У її числівнику значиться вартість спожитого газу, у знаменнику — виробленої теплоенергії. Числівник зростає незалежно від підприємств ТКЕ, тож математичні розрахунки свідчать, що на них чекають колосальні збитки. Криза житлово-комунальної галузі тягнеться ще з часів Радянського Союзу, але зараз вона особливо загострилась. В галузі немає жодного зразкового підприємства, на якому б було все добре. Тобто воно не мало б заборгованості за природний газ, регулярно платило зарплату своїм працівникам, податки і соціальні внески, якісно ремонтувало мережі з використанням новітніх технологій і матеріалів, купувало нове ефективне устаткування.
Проблеми галузі експерти бачать у структурі її організації. З часів незалежності змінювались президенти, уряди, прем'єри, однак не було вироблено конструктивного підходу до організації діяльності житлово-комунальної сфери. Як правило, з початком опалювального сезону частішають аварії в комунальних мережах. Закінчується зима — всі розслабляються і надовго забувають про зимово-опалювальні проблеми.
МінЖКГ планує удосконалювати систему комунального господарства з інших напрямків. У цьогорічних його планах не значилось модернізації жодної тепломережі. Акцент робили на енергозберігаючих технологіях (закритті неефективних котелень, заміні котлів, установленні економніших пальників та утилізаторів тепла). Адже окупність нових тепломереж — 6–8 років, а якщо прокладати їх з використанням новітніх матеріалів — до 12 років. Тож ті мережі планують оновити на другому модернізаційному етапі, а на третьому зайнятись утепленням будинків.
В Івано-Франківську на цьогорічний опалювальний сезон розробили нову систему теплопостачання. Зокрема електронні пристрої інформуватимуть про теплове навантаження на квартири та будинки і чітко показуватимуть, де доцільно використовувати центральне теплопостачання, а де можна від нього відмовитись. Фахівці кажуть, що нинішня схема теплопостачання в місті повністю розбалансована. Це завдає неабияких збитків комунальникам. Упродовж останніх років 12 тис. абонентів отримали дозвіл міської влади на відключення від центрального опалення. У місті більш як 70 будинків, де майже 70% мешканців користуються автономним опаленням. Решта під'єднані до загальної мережі.
Міська влада розробила комплекс заходів із впровадження відновлювальних джерел енергії, в тому числі й біомаси, адже в регіоні є багато запасів некомерційної деревини. А також використання новітніх технологій (теплових насосів, сонячних батарей, акумулятивних пристроїв для зберігання теплоенергії). Реалізація нових схем теплопостачання в місті розрахована до 2020 року. А в області уже відновлено програму реконструкції котельного господарства, як одного з напрямків реформування галузі. Вона розрахована на чотири роки.
Паличка-виручалочка
Тільки завдяки приходу в комунальну сферу приватного інвестора, який вкладатиме гроші в модернізацію обладнання, можна збільшити коефіцієнт її корисної дії, поліпшити якість надання послуг, вважає віце-прем'єр Сергій Тігіпко. Поки ж теплозабезпечення не розглядається в Україні як повноцінний бізнес, кажуть експерти. Хоча й забезпечує майже 8% вітчизняного ВВП. Воно ще лишається елементом політичного впливу чи політичного лобі як для місцевої, так і для центральної влади.
Варто всіляко сприяти й створенню організацій співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Вони будуть за допомогою тендерів вибирати найприйнятніші за цінами і якістю компанії з надання різних комунальних послуг. Упродовж наступних п'яти років у половині міських будинків буде організовано ОСББ. Так планують у МінЖКГ. Держава фінансово стимулюватиме їх створення, запевняють у відомстві. Та й підготовка до опалювального сезону у будинках, не підпорядкованих комунальним житлово-експлуатаційним конторам, проходитиме якісніше.
У період міжсезоння комунальники не завжди вчасно встигають реагувати на кожне потепління чи похолодання і змінювати інтервали опалення в залежності від температури повітря. Натомість ОСББ, незалежні від ЖЕКів, завжди отримують комфортну температуру за прийнятні гроші завдяки автономному опаленню і прямим контактам з виробниками послуг. До того ж усі їхні квартири оснащені лічильниками. Це дозволяє на 10% зменшити витрати теплоенергії. А якщо запровадити заходи з регулювання споживання тепла, то можна досягти ще суттєвішої економії. Від розтринькування тепла захистить система зовнішньої теплоізоляції і встановлення спеціальних датчиків для регулювання тепла.
ОСББ чітко доносять вимоги мешканців і краще наводять мости з виробниками комунальних послуг, та й платіжна дисципліна у них надійніша. Щоправда, новоствореним об'єднанням не варто одразу поривати з ЖЕКами, радять досвідчені учасники ОСББ, треба будувати з ними нові відносини. Звичайно, не кожен мешканець ризикне проявити ініціативу і впрягтись у громадську роботу. Однак необхідно лише спрямувати свою енергію не на зітхання з приводу обшарпаного під'їзду, а бодай на якісь корисні справи.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»