ПРАГМАТИЧНА СПІВПРАЦЯ
27 жовтня 2010 року на рівні прем'єр-міністрів відбулося чергове засідання українсько-російської міжурядової комісії з питань співробітництва.
Метою цієї зустрічі було напрацювання конкретних рішень для чергового українсько-російського саміту. Впродовж поточного року в двосторонніх відносинах домінував конструктивізм. Обидві сторони демонстрували готовність принаймні намагатися враховувати інтереси одна одної та досягати конкретних результатів. Робити це важко, адже чим насиченішими є двосторонні відносини, тим об'єктивно більше проблем у них виникає.
Щоправда, спроба налагодити таку прагматичну співпрацю стикається з неоднозначними оцінками з боку української опозиції. Представники останньої наголошують, що, попри декларативну пріоритетність співпраці з Євросоюзом, справжнім вектором інтеграції стає російський, або євразійський. У відповідь представники української влади зазначають, що Україна не стала членом Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, тому немає підстав говорити про перекреслення європейської інтеграції євразійською.
Насторожено представники української опозиції сприймають і активність російського капіталу в українській економіці. Але за умов світової економічної кризи знайти інвесторів взагалі важко, тому не доводиться особливо обирати. Однак і в сфері інвестиційної співпраці не все просто. Під великим сумнівом залишаються офіційно оголошені стратегічні проекти. Побудова Керченського мосту виглядає непевною не лише внаслідок непростих місцевих геологічних, а й геополітичних умов. Адже міст може пройти Тузлою та вплинути на переговори про поділ територіальних вод України та Росії у Керченській протоці.
Серед найскладніших питань — ціна на газ. Західноєвропейські споживачі російського газу вимагають від «Газпрому» перегляду довготривалих контрактів на постачання газу. Прецедент для цього створила згода російського газового концерну переглянути ціни для України. Цього хоче й Білорусь, тому російському прем'єр-міністру Володимиру Путіну досить нелегко йти на компроміс у ціновому питанні. Не дуже «дешевий» російський газ у свою чергу може поставити під сумнів темпи зростання української економіки.
Прем'єр-міністр Микола Азаров і його колега Володимир Путін підписали два протоколи і дев'ять угод.
Зокрема, було підписано угоду про міжрегіональне і прикордонне співробітництво між Російською Федерацією і Україною, меморандум про співпрацю в галузі суднобудування, меморандум про співпрацю між Кабміном і групою компаній ТНК ВР щодо розвідки і видобутку газу щільних пісковиків у Донецькому регіоні.
Крім того, підписано угоду учасників СП між ВАТ «Об'єднана авіабудівна корпорація» (РФ) і ДП «Антонов» (Україна), угоду про співробітництво між державним комітетом «Банк розвитку і зовнішньої економічної діяльності «Межкомбанк» і ВАТ «Об'єднання Антонов».
Росія і Україна підписали угоду про створення спільного підприємства для будівництва заводу з випуску ядерного палива.
Документ був підписаний главою російської компанії ТВЕЛ Юрієм Оленіним і генеральним директором українського державного концерну «Ядерне паливо» Тетяною Амосовою.
В українському суспільстві зберігаються діаметральні точки зору на оптимальну модель відносин із Росією. У свою чергу, російська сторона відчуває це, тому також не вважає «остаточною» власну політичну лінію щодо України. Ситуація може змінитися лише в тому разі, якщо кількість успішно завершених двосторонніх проектів надасть українсько-російським відносинам дійсно нову якість.
Андрій МАРТИНОВ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- УСЕ ВИЗНАЧАЄ ПРЕЗИДЕНТ
- ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: ЗВЕРТАТИСЯ В СУДИ?..
- УКРАЇНА У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»