АКЦИЗНІ МАРКИ ЦІНОЮ 12 РОКІВ
Найближчим часом Верховна Рада має розглянути законопроект про посилення відповідальності за фальсифікацію акцизних марок.
Згідно з нині чинним Кримінальним кодексом України такий злочин підпадає під дію ст. 216. Йдеться про виготовлення, підроблення, використання або збут трьох видів предметів: по-перше — марок акцизного збору; по-друге — контрольних марок для упаковок з примірниками різноманітної продукції інтелектуальної власності, тобто фільмів, танців або пісень; по третє — голографічних захисних елементів, які наклеюють на ці марки. Нині за фальсифікацію всіх трьох перелічених виробів найменше покарання — 1700 гривень штрафу, найвище, за обтяжувальних обставин,— п'ять років позбавлення волі.
Зауважимо, що цією статтею передбачене покарання за фальсифікацію марок незалежно від того, чи були вони використані, чи ні. Бо якщо були використані, і цим комусь завдано шкоди, то зловмисникові на додачу «повісять» ще якусь статтю. Коли постраждали інтереси держави, то інкримінують або незаконний збут підакцизних товарів (ст. 204), або ухилення від сплати податків (ст. 212). За таке, до речі, можна отримати десять років позбавлення волі. Щодо використання контрольних марок, то тут махінаторові «світитиме» ст. 176 — порушення авторського права, щоправда, там покарання дещо м'якше.
А от використання третього виду предметів — голографічних захисних елементів (ГЗЕ) ніякої іншої статті за собою може й не «потягнути». Тобто зловмисник або група зловмисників можуть виготовляти і збувати фальшиві голограмки хоч мільйонами, але якщо вони самі при цьому не мають ніякої справи з незаконною реалізацією алкоголю чи тютюну, то більше п'яти років їм не дадуть. А за умов нашого гуманного до господарських злочинів законодавства, позбавлення волі, зазвичай,— умовне.
Законопроект, про який ідеться, пропонує прирівняти цей злочин до фальшивомонетництва. У Кримінальному кодексі є ст. 199 про виготовлення, зберігання, перевезення чи збут підроблених грошей, державних цінних паперів або білетів державної лотереї. Тепер до цієї «компанії» можуть додатися ще й акцизні марки та ГЗЕ. І отримати за це можна буде аж 12 років позбавлення волі, якщо сума підробки перевищить 6800 гривень. Що ж до фальсифікації контрольних марок, то вона, на думку авторів проекту, має й надалі каратися відповідно до ст. 216 ККУ.
Такі негуманні поправки до Кодексу були негативно оцінені в Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради, яке рекомендувало його відхилити. Аргументи, на які посилаються його фахівці, полягають у тому, що гроші — це одне, а акцизні марки — зовсім інше. І якщо використання підроблених грошей призводить до підриву грошової системи держави, а, отже, і самої держави, то використання фальшивих марок — лише до несплати акцизного збору. Інакше кажучи, не треба плутати божий дар з яєчнею. Та оскільки народні обранці, приймаючи закони, не завжди дослухаються думки парламентських експертів, щодо цієї проблеми варто розібратися детально.
Судячи з пояснювальної записки, поданої авторами, ринок України аж кишить підробленими марками акцизного збору, що завдає збитків державі та суспільству, з чим важко не погодитись. І ось тут варто було б навести приклад, що спіймали на підробці якого-небудь зловмисника, дали йому надто м'яке покарання, а він, ледь залишивши лаву підсудних, знову взявся за старе. Звучало б дуже переконливо. Проте натомість у тексті записки можна прочитати про інші приклади, а саме про численні затримання партій українських фальшивих марок турецького виробництва і виявлення підпільної голографічної типографії у самій Туреччині. Обсяги вилученого обчислюються десятками мільйонів чи то марок, чи то ГЗЕ до них. За відсутністю в документі інших фактичних даних складається враження, що, окрім Туреччини, цей фальсифікат ніде більше не виробляється.
Але ж даруйте! Якщо турецького друкаря спіймають на території Туреччини, його судитимуть у Туреччині і за турецькими законами. Тож посилення суворості українського законодавства в такому разі — що зайцю стоп-сигнал. От і виходить, що, навіть у разі ухвалення, поправки до законопроекту не матимуть особливого практичного значення для правоохоронців. Проте автори законопроекту, виносячи поправки на розгляд, напевне ж керуються якимись мотивами. Якими ж саме?
Аналітики схильні вважати, що сенс треба шукати не в кримінальній, а в економічній площині. Варто запитати: а кому це вигідно?
З 1996 по 2003 рік виробником акцизних марок була банкнотно-монетна фабрика Національного банку. Після запровадження ГЗЕ, цю роботу доручили поліграфічному комбінату «Україна», підпорядкованому Міністерству фінансів. Однак найголовніший, а саме голографічний елемент для неї з 2004 року і донині виготовляє товариство з обмеженою відповідальністю «Голографія». Це підприємство, до речі, виконує більшість державних замовлень на виробництво ГЗЕ. Організаційно воно входить до складу консорціуму «ЄДАПС», керівництво якого досить ревно реагує на те, коли якась інша фірма, чи то державна, чи приватна, виявить наміри поборотися за право отримати аналогічне замовлення.
Чи навмисне, чи випадково, але в ролі автора законопроекту виступив один із народних депутатів, який якраз підтримує надзвичайно тісні стосунки з вищезгаданим консорціумом і на всіх рівнях відстоює його інтереси. Тож тепер неважко вибудувати логічну лінію: якщо підроблення голограм прирівняється до підроблення грошей, це неодмінно потягне за собою низку підзаконних актів, які зроблять жорсткішими умови отримання ліцензії на виробництво ГЗЕ, котрі зараз видає СБУ. Таким чином, під приводом боротьби з фальсифікатом приватна фірма може одержати додатковий інструмент для усунення конкурентів.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ВІДЛУННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ВИБУХУ
- ПРОВАЛ ЗЛОДІЙСЬКОЇ КОМБІНАЦІЇ
- ХРОНІКА ПРИГОД
назад »»»