ЧИ ВИЖИВУТЬ ДРІБНІ БАНКИ?
Міжнародний валютний фонд поліпшив прогноз зростання української економіки у 2011 році. У квітні його експерти передрікали, що наш ВВП повагомішає на 4,1%, у вересні збільшили прогноз до 4,5%. Ситуацію у країнах СНД фонд визначив як скромне відновлення. Регіон виграв від пожвавлення російської економіки. Далися взнаки й високі ціни на сировину та нормалізація торгівлі. Глобальне економічне відновлення хоч і продовжиться наступного року, але повільніше, ніж цьогоріч, констатують експерти МВФ. Нині ж воно відбувається незбалансовано — повільніше у розвинутих державах і швидше у тих, що розвиваються.
Експерти МВФ погіршили цьогорічний прогноз інфляції в Україні з 9,2 до 9,8%, наступного року — з 8,9 до 10,8%. У вересні, згідно з офіційними даними, інфляція становила 2,9% (на початку року — 0,4%). Причиною її прискорення стало різке зростання цін на продукти харчування, зазначають аналітики (+4,4% до серпня і +13,2% до тогорічного вересня). Це — рекорд порівняно з показниками квітня 2008 р. Подорожчали майже всі продовольчі товари. А найбільший внесок — здорожчання овочів і молочних продуктів, що відчутно вдарило по гаманцях українців.
Глава уряду Микола Азаров запевняє: фінансово-економічна ситуація в Україні досягла стабільності. Уряд виконує Програму співпраці з Міжнародним валютним фондом. Дефіцит держбюджету тримається у межах, визначених Меморандумом з МВФ, і сягає 4,5% ВВП. Наступного року зменшиться до 3,5%. Після торішніх 16% — це велике досягнення.
Серед розпочатих урядових реформ — податкова, зокрема розробка Податкового кодексу. Тож наступного року Україна стане найпривабливішою державою для бізнесу, переконаний М. Азаров. Валютні резерви Нацбанку наприкінці серпня були 29,52 млрд дол. (від початку року +18,78 млрд). А у вересні збільшилися майже до 35 млрд дол. У вересні НБУ купив валюти на 18 млн дол., а продав на 700 тис. До валютних резервів підуть майже 13 млрд від МВФ. Це найбільша частка позики, яку фонд видає траншами. Перший уже отримали, другий має надійти після моніторингу місії МВФ. Її представники мають приїхати в Україну у жовтні.
Профіцит платіжного балансу України перевищив п'ять мільярдів доларів. За вісім місяців майже на п'ять відсотків зріс валовий внутрішній продукт. Хороші показники у машинобудуванні й промисловості. Індекс промислового виробництва становить 10,9% (торік — падіння на 29,5%). Індекс споживчих цін — 4,3% (торік — 8,2%).
Хоча є й проблеми, зазначає прем'єр, пов'язані з агропромисловим комплексом, найперше з його нереформованістю. Через небувалу засуху врожай зернових та інших культур виявився менший, ніж торік. Це призвело до цінової нестабільності, яку уряд намагається пригальмувати і думає над тим, які заходи вжити на внутрішньому продовольчому ринку. Напевно, довго думає, бо ціни несамовито скачуть вгору.
До цього часу не може впоратися з кризою будівельна галузь, яка втратила більш ніж 60% обсягів виробництва. Чимало її компаній припинило діяльність. Тож важливо запустити механізм банківського кредитування галузі, інвестиційної, бюджетної підтримки, аби вона почала ефективно працювати.
Банківська система оживає
Поволі виходить із кризи банківська система, вважають в Асоціації українських банків (АУБ). Якщо торік вона перебувала у стабільно важкому стані, то від початку нинішнього року виявляє ознаки фінансового одужання. Хоча обсяги активів і зобов'язань (вкладів) ще не відновлено повністю. Ліцензію на проведення банківських операцій мають 176 фінустанов. У стадії ліквідації перебуває 18 банків (17 — за рішенням НБУ, один — за рішенням суду).
Обсяг активів банківської системи за вісім місяців досяг 899,2 млрд (+18,9 млрд). Та зростання переважно відбулося за рахунок збільшення вкладень у цінні папери (+26 млрд грн, або 75,5%). Такого не було з 1996-го.
Від початку року зобов'язання банків зросли на 6,4 млрд — до 771,6 млрд грн. При цьому кошти клієнтів додали 55 млрд. Зафіксовано обнадійливі тенденції до пожвавлення міжбанку, особливо за останні два місяці (+2 млрд грн). Під час кризи банки не довіряли один одному й не обмінювалися кредитами.
Власний капітал банківської системи від початку року зріс на 12,5 млрд — до 127,7 млрд грн. А обсяг статутного капіталу — на 14,8 млрд грн (12,4%). Це свідчить про те, що власники банків серйозно ставилися до збільшення капіталу під час кризи.
За вісім місяців фінустанови отримали збитки у 8,9 млрд грн (торік — 20,5 млрд). Свої витрати вони скоротили на 16% (торік — на 7,4%). Банки продовжують формувати резерви під прострочені й «погані» кредити. Ці кошти також значаться у збитковій графі.
Облікова ставка від початку року зменшилася на 2,5 — до 7,75% річних. Кредитні ставки банків у нацвалюті скоротилися з 19,6 до 12,6% річних. За вісім місяців обсяг кредитів, наданих суб'єктам господарювання, зріс на 2,9% — до 496,2 млрд грн, а фізичним особам — знизився на 21,5 млрд грн (9,1%). Збільшились обсяги короткострокових кредитів (за два місяці + 4 млрд грн).
Продовжує скорочуватися заборгованість фінустанов перед НБУ з рефінансування (зі 110 млрд — до 78 млрд грн). Різкий відплив депозитів із банків наприкінці 2008 року був заміщений коштами рефінансування. Зараз ці гроші поступово покриваються депозитами населення. Строкові депозити наших громадян за вісім місяців повагомішали на 24 млрд грн (торік — мінус 31 млрд). Депозити підприємств поменшали на шість мільярдів, бо вільних грошей у них немає. Побільшало коштів до запитання на рахунках підприємств. Це свідчить про певне пожвавлення в економіці. Хоча воно значною мірою спричинене й зростанням грошової маси за останні шість місяців.
Прострочених кредитів у банківській системі — 67 млрд грн (+19 млрд, торік +23 млрд). Банки не розпочали процес активного кредитування, бо фінансова спроможність їхніх клієнтів залишає бажати кращого.
Наміри Нацбанку
Деякі ініціативи влади викликають у банкірів неабияке занепокоєння. Зокрема, намір НБУ підвищити мінімальний розмір статутного капіталу для створення нового банку з 75 млн — до 500 млн грн. Це майже вдесятеро більше від вимог Євросоюзу (5 млн євро). В АУБ звертають увагу на те, що показник мінімального статутного капіталу на момент реєстрації банку приймається НБУ як база для встановлення нормативу мінімального регулятивного (власного) капіталу і для діючих банків. Так, липневою постановою Центробанку мінімальний регулятивний капітал установлено у 120 млн грн.
Тож, зазначають в АУБ, можливо, що Нацбанк, продовжуючи практику встановлення мінімального розміру регулятивного капіталу, визначить його у понад 500 млн. При цьому не враховується те, що більшість банків реєструвалося зі статутним капіталом 3–5 млн євро відповідно до вимог Закону «Про банки» та за діючим на той час курсом гривні до євро.
За даними НБУ, власні кошти, менші за 500 млн грн (без урахування субординованого боргу), мають 134 банки, тобто 76% загальної кількості фінустанов, які працюють. Більшість з них тривалий час діють на ринку, виконують нормативи адекватності регулятивного капіталу та інші економічні нормативи Нацбанку.
У своїй постанові НБУ заборонив банкам четвертої групи, тобто невеликим, які не мають 120 млн грн статутного капіталу, залучати депозити від населення. Оскільки основним джерелом ресурсів фінустанов є вклади громадян, то, по суті, Нацбанк перекрив дрібним банкам «кисень». Вони не зможуть нарощувати свої ресурси, кредитувати і збільшувати капітал.
У НБУ аргументують ідею збільшення регулятивного капіталу прагненням захистити вклади в банках. В АУБ не бачать ані банківської, ані економічної логіки в ініціативах Нацбанку. І нагадують, що під час кризи чималі проблеми мали великі банки («Укрпромбанк», «Надра», «Родовід», «Укргазбанк»), у яких розмір капіталу перевищував 1,2 млрд грн. Захищеність депозитів у них становила 0,25%, а у банків четвертої групи — 0,48%. Тобто вклади у невеликих банках були більш захищені.
Раніше в Європі капітал для започаткування банківської діяльності мав становити 3 млн євро. Після підняття планки до 5 млн банки, що були зареєстровані при 3 млн капіталу, продовжували працювати, якщо були корисні для суспільства, виконували нормативні вимоги центробанків, не порушували законів.
Застосування нових вимог до існуючих банків призведе до витіснення багатьох із них з фінансового ринку, зауважує президент АУБ Олександр Сугоняко. Тож порушуються конституційні норми щодо захисту державою прав усіх суб'єктів права власності («ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності» (ст. 41) та незворотності дії у часі законів і нормативно-правових актів (ст. 58).
Законодавством більшості країн у разі збільшення вимог до мінімального розміру капіталу, необхідного для отримання дозволу на банківську діяльність (створення банку), встановлюються гарантії на можливість продовження діяльності вже існуючих банків, розмір капіталу яких менший від нових вимог. АУБ пропонує передбачити відповідні гарантії для продовження діяльності вітчизняним банкам.
Якщо цього не станеться, в країні залишиться 42 банки і роботу втратять майже сто тисяч фахівців фінустанов. Навряд чи в Нацбанку та уряді зацікавлені у зменшенні кількості вітчизняних банків. Безперечно, ідея збільшення банківського капіталу виникла за межами України чи в іноземних банках, які конкурують з нашими.
Сумнівні ідеї
Турбує АУБ і те, що в останній версії законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)» пропонується передати НБУ повноваження з визначення мінімального розміру нормативу адекватності регулятивного капіталу та мінімального розміру регулятивного капіталу (нині ці показники визначаються законом). А також упровадження нового коефіцієнта співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань банку. Це може дестабілізувати банківську систему. Адже Нацбанк з квітня 2008 року став залежний від владних структур і залишається таким.
За словами фахівців АУБ, норматив адекватності регулятивного капіталу — один із основних показників, який регулює обсяги та структуру активних банківських операцій. Зміна мінімального значення цього нормативу впливає на можливість банків кредитувати і потребує значного часу для приведення діяльності фінустанов у відповідність до нових вимог. Це вимагатиме нарощення капіталу або погашення частини кредитного портфеля.
Задля недопущення ухвалення економічно невиважених і необґрунтованих змін нормативу визначення його мінімального значення має залишатись у законі, зазначають в АУБ. Із цих же причин неприпустима передача НБУ повноважень щодо визначення мінімального розміру регулятивного капіталу.
Крім того, в асоціації звертають увагу на те, що внесення принципових змін до закону недоцільне і через ухвалення найближчим часом Базельським комітетом нових вимог до капіталу (Базель-ІІІ). Їх імплементація в Україні потребуватиме внесення суттєвих змін до закону. Недоцільним в АУБ вважають і впровадження коефіцієнта співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань банку, що не зможе бути дотриманий у разі надходження на рахунки клієнтів значних коштів.
В АУБ також не підтримали зміни щодо обмеження залучення банками коштів фізичних осіб. Так, у законопроекті пропонується надавати банку право на залучення депозитів громадян лише через два роки від дня отримання ним ліцензії. Порядок і умови набуття банком права на залучення коштів від фізосіб пропонується встановлювати НБУ.
В асоціації вважають запровадження зазначених обмежень недоцільним. Адже відповідно до Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» участь банків у фонді обов'язкова. Відповідно до закону банк зобов'язаний перераховувати до фонду початковий збір у розмірі 1% статутного капіталу протягом 30 днів від дня одержання ним ліцензії. Тож новостворений банк витрачатиме кошти на внески, не маючи змоги впродовж двох років залучати депозити від громадян і розвивати свою діяльність.
Удар по економіці
У результаті падіння курсу гривні наприкінці 2008 року банківські клієнти (населення і підприємства), які взяли валютні кредити, отримали додаткове фінансове навантаження у 180 млрд грн (населення — 85 млрд, юрособи — 95 млрд), нагадують в АУБ. Це величезний удар по економіці країни. Варто згадати, що податків із доходів фізичних осіб торік стягнули 45 млрд грн, податку на прибуток підприємств — 33 млрд. Доходи Зведеного бюджету України становили 273 млрд грн.
Нині банки не можуть активно кредитувати, бо найактивніші суб'єкти господарювання набрали валютних позик і не можуть їх повернути. Зокрема, у торговельних мережах до 80% обігових коштів у кредитах (оптимальний варіант — 10–20%). Якби банківські клієнти розрахувалися з боргами, то зростання кредитування сягнуло б 50%. Не варто було дозволяти валютне кредитування, вважають в АУБ. Україну ж завалили іноземною валютою, а валютні ризики поклали на банківських позичальників.
2006 року глава НБУ В. Стельмах обстоював позицію Нацбанку щодо заборони валютного кредитування. А іноземні банки переконували, що все буде о'кей. І стали основним каналом завезення до нас іноземної валюти, адже прийшли в Україну розвивати роздрібне кредитування населення. Зараз в НБУ налаштовані заборонити кредитувати населення у валюті. І правильно, переконані в АУБ.
Нині у вітчизняній банківській системі більш як третина банків з іноземним капіталом. В АУБ вважають небезпечним для української економіки зростання такого сектора. Опоненти наводять приклад Польщі, де іноземних банків понад 90%. Але ж Польща є членом ЄС. Якщо наша країна втратить контроль над фінансовою інфраструктурою, то втратить контроль над своєю економікою.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»