ЗІПСОВАНИЙ ЮВІЛЕЙ
Дві товариські зустрічі провела Національна збірна України з футболу. У першій наші земляки зустрічалися з родоначальниками хокею — канадцями і, як не дивно, мали великі проблеми у цій грі. По ходу зустрічі українці програвали з рахунком 0:2, але зуміли відігратися. А от у поєдинку з п'ятиразовими чемпіонами світу, законодавцями моди в сучасному футболі — бразильцями, футболісти української команди практично не мали шансів на позитивний результат.
Описуючи гру з канадцями, виникає велика спокуса списати провальний перший тайм українців на банальну недооцінку суперника. Та чи варто так думати, якщо усі гравці української збірної, хоч і казали, що не знають суперників, але обіцяли поставитися до них з усією серйозністю.
Склад збірної України на перший тайм мав вигляд експериментального. І якщо в нападі все було прогнозовано, то в захисті та півзахисті відбулися зміни порівняно з попередніми зустрічами. У передній ланці все було віддано на відкуп тріо Воронін — Шевченко — Селезньов, перші двоє з яких намагалися рухатися по всьому фронту атаки, постійно змінюючи фланги, а третій мав грати роль форварда таранного типу.
Півзахисне тріо постало у доволі незвичному вигляді. Ніби всі виконували ті самі функції, що і в рідних клубах,— Гай грав опорника, Кулаков на правому фланзі, а Ротань на лівому. А от разом вони справляли враження відомої трійці з байки Глібова. Якщо до цього додати, що Воронін увесь рік перебуває не в досить добрій фізичній формі, а на Шевченка помітно вплинули травми, яких він зазнав у цьому сезоні, то нема нічого дивного у майже повній відсутності взаєморозуміння протягом перших 45 хвилин.
Канадці відчули негаразди у грі нашої команди. І якщо перший гол можна зарахувати до напівкурйозних — десь П'ятову не пощастило, десь Джексон виконав все дуже вдало, то друге взяття воріт стало цілком закономірним. Провалом у центрі поля, коли Сімпсон пройшов двох українців, котрі лише імітували переслідування, і віддав урозріз на Хатчинсона, закономірно скористався гравець ПСВ. А оскільки центральні захисники проґавили у першому таймі не лише цей контрвипад, то замислитися у перерві Юрію Калитвинцеву було над чим. І тренер збірної пішов ва-банк. Він повністю змінив увесь півзахист та двох із трьох форвардів, залишивши на полі з футболістів атаки лише ювіляра Шевченка, який проводив сотий матч за збірну.
Як довели подальші події, рішення з радикальним оновленням групи нападу спрацювало майже на сто відсотків. Спочатку господарі зуміли скоротити розрив у рахунку. І хоча автором забитого м'яча став Мілевський, варто відзначити і Олійника з Алієвим, котрі підготували все для удару Гусєва, після якого Мілевському залишалося лише добити м'яч у порожні ворота. У цей момент здалося, що Україна зможе швидко дотиснути суперника,— такий кураж був у гравців на початку тайму. Але хвилини минали, і гра заспокоювалася, залишаючи дивне враження вже від оновленого складу команди Калитвинцева.
З одного боку, бажання нікуди не зникло, а от з іншого — з майстерністю було не дуже. Ще й канадці, розуміючи, що перемога може втекти, почали тягнути час. Робили вони це за допомогою пресингу, який хоч і не був із категорії «супер», але українцям все ж дошкуляв. Час спливав і добіг 80-ї хвилини, коли Тимощук ударив м'ячем із-за меж штрафного майданчика у кут воріт Хіршфельда — 2:2. Після цього українці продовжували атакувати, але реальних можливостей вирвати перемогу не мали.
Підсумок цього матчу можна оцінювати по-різному. З одного боку, наша команда показала вміння відігрувати фору, яку сама надала супернику. Юрій Калитвинцев показав, що вміє виправляти свої помилки. А з другого — є відчуття, що якби українська збірна грала в оптимальному складі всі 90 хвилин, то перемогла б із різницею у 2-3 м'ячі. Ніби не так вже й мало. Але чи достатньо, щоб вважати цю гру не провальною?
А тепер про матч із бразильцями. Сам факт, що Україна зіграла проти Бразилії, вже досягнення. Не кожній країні вдається провести спаринг із п'ятиразовими чемпіонами світу. І навіть безплатно. Це якщо вірити президенту Федерації футболу України Григорію Суркісу.
Що Україна показала в цьому протистоянні? Та фактично нічого. Так, був гол, але з порушенням правил. Хоча, що там було за порушення, знає лише арбітр, який взяття воріт скасував. А зарахуй той м'яч рефері, була б зовсім інша гра. Принаймні, хотілося б побачити, як Бразилія бігає по-справжньому. У будь-якому разі поразка з рахунком 0:2 закономірна. За перші півгодини підопічні Калитвинцева майже не могли перейти центральну лінію. Те ж тривало і в другому таймі, до другого м'яча. Після того як рахунок став комфортним для бразильців, вони дозволили пограти і супернику. П'ятиразові чемпіони заспокоїлися і вперед уже не бігли. А створити щось суттєве біля воріт суперника українцям не вдалося. Експеримент з Польовим у стартовому складі себе не виправдав. Частенько помилявся новачок збірної. А гра Мандзюка у центрі оборони заслуговує «окремих слів» — на його совісті другий пропущений гол.
Згадуючи гру з Канадою, можна сказати, що ми маємо великі проблеми саме у центрі захисту. До Євро-2012 ще більше року, тож є всі можливості, аби виправити ситуацію.
також у паперовій версії читайте:
- СЕРБСЬКИЙ ПРОТЕСТ
- УКРАЇНСЬКИЙ БАР'ЄР ДЛЯ ГОЛЛАНДСЬКИХ ФАВОРИТІВ
назад »»»