НАСКІЛЬКИ НИНІ БЕЗПЕЧНІ УМОВИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ АЕС?
Наступного року наша країна відзначатиме скорботну дату — 25-ті роковини від дня аварії на Чорнобильській атомній станції, що поставила під загрозу перспективу розвитку ядерної енергетики не лише в Україні, й на колишньому пострадянському просторі. Непримиренні противники «мирного атома», висуваючи неспростовний аргумент — Чорнобильську катастрофу, домоглися закриття кількох атомних станцій, у тому числі нещодавно побудовану Кримську. Захисники, котрі доводять істотні економічні переваги саме цього способу життєзабезпечення, тоді залишились у меншості. Проте минули роки, стихли пристрасті, й стало зрозуміло, що ядерну енергетику слід усе-таки розвивати, але за умови її стовідсоткової безпеки.
До речі, в країнах Європейського Союзу, де екологічний рух потужний, середній рівень частки ядерної електроенергії сягає 35–43 відсотки загальної кількості усього енергетичного забезпечення. Схожі цифри характерні наразі й для України. За таких показників припинення роботи енергоблоків навіть на кілька годин неможливо уявити.
За оцінками експертів, розвіданих запасів нафти у світі вистачить приблизно на 40, газу — на 60 років. Водночас запаси урану здатні забезпечити роботу існуючих реакторів приблизно на сто років, а їх перспективних моделей — на кілька тисячоліть.
Суттєвою перевагою ядерної енергетики є також надзвичайно висока концентрація енергії, що має неабиякий економічний ефект. Адже кілограм урану за кількістю енергії еквівалентний 20 т вугілля. Це відповідно у 20 тисяч разів зменшує витрати на транспорт, складування, утилізацію відходів. Тож шкідливий вплив на здоров'я людей мінімальний. За інформацією МАГАТЕ, при роботі АЕС він майже у триста разів нижчий порівняно з ТЕС, що працюють на вугіллі.
За прогнозами фахівців, до 2050 року потужність світової атомної енергетики збільшиться вдвічі. Отже, серйозної альтернативи її розвитку поки що не існує. Питання знову-таки в безпечних умовах експлуатації АЕС.
Чи забезпечуються вони в Україні? Приємно зазначити, що минулий рік ознаменувався суттєвим підвищенням рівня ядерної безпеки. Принаймні так вважає голова Державного комітету ядерного регулювання України Олена Миколайчук.
«Як відомо, у рамках спільного проекту Україна — ЄС — МАГАТЕ торік наша країна отримала позитивні висновки з оцінки ядерної безпеки українських АЕС за всіма чотирма напрямами робіт: проектна безпека; експлуатаційна безпека; поводження з радіоактивними відходами (РАВ) і зняття з експлуатації, а також регуляторні питання.
Така комплексна оцінка безпеки АЕС проведена вперше у світі, і є унікальною за масштабами виконаної роботи українськими і міжнародними експертами на кожному енергоблоці українських АЕС»,— зауважила вона.
Нині заходи безпеки реалізують за 33 програмами. Фактично частина цих програм частково або повністю завершується.
«Проте ядерна безпека — така річ, якщо не підвищувати її рівень, то вона згодом знижується. Тому за кожними підсумками перевірок АЕС щодо кожного інциденту на станціях «Енергоатом» розробив додаткові заходи»,— наголосила Олена Миколайчук.
Як приклад, вона назвала завершення у грудні минулоріч чергового планово-попереджувального ремонту на першому енергоблоці Рівненської АЕС, де впроваджено усі заходи, передбачені Концепцією підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій.
Олена Миколайчук також повідомила, що, на жаль, торік у роботі діючих АЕС України було виявлено 21 порушення. Найвищий рівень за міжнародною шкалою INES — порушення першого ступеня — зафіксовано на 3-му блоці Рівненської АЕС, інші незначні. По кожному з них проведено розслідування причин і впроваджено заходи щодо усунення виявлених недоліків та запобігання повторення подібних подій у подальшому.
Стосовно поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) на діючих АЕС, керівник комітету нагадала, що наприкінці минулого року було ухвалено рішення про перевезення відпрацьованого палива з 3-го блоку Чорнобильської АЕС та його зберігання у п'ятому відсіку басейну сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1). Адже звільнення 3-го блоку ЧАЕС від відпрацьованого ядерного палива дає змогу значно підвищити рівень безпеки виконання робіт на об'єкті «Укриття» на етапі спорудження нового конфайнменту (захисної оболонки). Крім того, триває перевірка всіх сховищ радіоактивних відходів з метою оцінки їхньої відповідності сучасним нормам і нормативам.
Олена Миколайчук вважає, що проблема утилізації відпрацьованого палива значно ширша і стосується не тільки АЕС, а й дослідницьких реакторів, інших об'єктів утворення радіоактивних відходів, у тому числі медичних установ.
Минулий рік для Державного комітету ядерного регулювання був певним викликом, оскільки в Україні активно почали впроваджувати нові радіаційні технології в медицині, й це вимагало додаткових зусиль у здійсненні контролю.
Інша проблема — необхідність підвищеного контролю утилізації радіоактивних елементів на підприємствах-банкрутах, які не працюють. Для цього запроваджено спеціальні процедури, оскільки такі об'єкти мають значно більший ризик потрапляння небезпечних речовин до незаконного обігу, тому потребують особливої уваги.
Хоча працювати в умовах фінансової кризи і великого навантаження було нелегко, впоратися із завданнями допомагала створена Консультативна рада з реакторної безпеки, до якої увійшли відомі вчені та експерти з України, Росії, Німеччини, Чехії, Словаччини та Болгарії.
Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
У тему
Президент України Віктор Янукович підписав Указ «Про заходи, пов'язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», повідомляє прес-служба глави держави.
Цим документом він доручив Кабінету Міністрів розглянути стан виконання Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006–2010 роки та інших нормативно-правових актів з питань соцзахисту постраждалого населення. Під час доопрацювання проекту держбюджету-2011 уряд має передбачити видатки на поліпшення медичного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, придбання для них житла, відселення із зон безумовного (обов'язкового) відселення. Крім того, Кабмін повинен забезпечити перегляд меж зон радіоактивно забруднених територій унаслідок Чорнобильської катастрофи.
Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації Віктор Янукович зобов'язав посилити увагу до повсякденних потреб громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, створити регіональні організаційні комітети з підготовки та проведення заходів, пов'язаних із 25-ми роковинами цієї трагедії.
На переконання глави держави, влада має запропонувати релігійним організаціям провести 26 квітня 2011-го панахиди за жертвами Чорнобильської катастрофи.
також у паперовій версії читайте:
- КУДИ ПРЯМУЄ УКРАЇНА...
назад »»»