ПЕРШІ ШПИГУНСЬКІ ОПЕРАЦІЇ «ЧОРНОЇ ЛЕДІ»
Понад півстоліття відокремлює нас від часу, коли висотні літаки-шпигуни американців і британців спокійно літали в небі нашої країни. Тільки зараз можна зробити достовірні описи тих шпигунських рейсів. Це були не просто ознайомчі турне — могли полетіти і атомні бомби.
Місце базування
Основне призначення висотного спеціалізованого літака U-2 фірми Lockheed — повітряне шпигунство, або розвідка для естетів, що уникають грубих слів. На жаль, цей літак, безперечне досягнення науки і техніки, від самого початку був розрахований на виконання «брудних» завдань проти нашої країни, що перемогла у важкій війні. Його використовувало ЦРУ для пошуку об'єктів атомних бомбардувань. Задум висотного шпигуна виник у 1952 р., а ЦРУ фінансувало програму його створення в 1954-му і продовжувало це робити ще 20 років.
29 квітня 1956 р. «Відділення «А» «ЦРУ» почало розміщення чотирьох літаків на авіабазі «Лейкенхіт» Королівських ВВС Великої Британії. Перебазування машин було завершене 4 травня того ж року. Американські дипломати прагнули добитися в уряду Великої Британії дозволу на виконання розвідувальних польотів із території країни. Британці розібралися, про що йдеться, і такого дозволу не дали.
11 червня всі літаки перебазувалися до Західної Німеччини, де були розміщені на аеродромі «Гібельштадт» біля Вісбадена. Це невелике місто розташоване на відстані близько 50 км на захід від Франкфурта-на-Майні, де поряд із великим цивільним аеропортом знаходиться військовий аеродром, який використовують як перевалочну базу для військових вантажів, що доставляють зі США в Європу і далі по світу.
Німці зустріли американців з їхніми літаками-шпигунами як рідних. Британці боялися, що в разі виникнення війни за польоти U-2 зі своєї території вони отримають атомні бомби. Німці мріяли про реванш, тому пустилися «у всі тяжкі», тим паче, що у Вісбадені вже був персонал, добре натренований на шпигунських операціях.
На всіх U-2 початкової серії було встановлено двигун фірми «Пратт енд Уїттні». Він відрізнявся економічністю, забезпечував велику дальність польоту, але на великій висоті паливо раптом переставало горіти в ньому, і пілотові іноді важко було запустити двигун знову. Найнебезпечнішим було те, що літак пікірував униз, і його могли дістати звичайні фронтові винищувачі МіГ-15 або МіГ-17. Незважаючи на небезпеку, екіпажі почали готуватися до перших шпигунських польотів над Східною Європою. До липня 1956 р. було виконано кілька тренувальних польотів, але летіти до Радянського Союзу було зарано.
Польоти на завдання називалися «місіями». На першому етапі шість таких польотів проходили над територією Радянського Союзу, п'ять — над Східною Європою, а останні 12 — над районами Середземномор'я.
На підступах
Перший політ на розвідку відбувся 20 червня 1956 р. Його виконав пілот Карл Оверстріт. Спочатку літак пішов на північ, щоб набрати потрібну висоту. Потім розвернувся і пройшов над Вісбаденом, а далі узяв курс на схід. Шпигун пройшов над пунктом, де перетинаються межі Західної Німеччини, Чехословаччини і НДР, пролетів над північною частиною Чехії й на схід від Дрездена порушив кордони Польщі. Пошпигувавши над усіма великими польськими містами, невидимий літак попрямував до Вісбадена, пролетівши дорогою над Прагою.
Другого липня 1956 р. політ виконував Джек Кратт. Спочатку він попрямував у повітряний простір Австрії, де набрав достатню висоту, і вдерся в небо Угорщини. Незабаром літак летів над Будапештом, а потім повернув у бік югославського кордону, вздовж якого долетів до Болгарії й вийшов на Чорне море. Там він розвернувся, і майже тим же курсом повернувся до Вісбадена. Політ тривав сім годин.
Цей розвідувальний політ було виконано також другого липня 1956 р. Літав Глен Дюневей. Оскільки не було відмічено жодної протидії, то пілот відразу пішов на північ і територію НДР перетнув усе ще в наборі висоти. Над південною частиною Польщі літак розвернувся у бік Чехословаччини, потім перетнув Угорщину і Румунію. Вийшов на акваторію Чорного моря, розвернувся і повернувся до Вісбадена. І цей політ був сім годин. Можна сказати, що в тих польотах льотчики-шпигуни «вчилися літати» в небезпечній обстановці, щоб у небі Радянського Союзу не було тремтіння в колінах.
П'ять «візитів»
1. Дебютним висотним і непроханим «гостем» нашої країни був Херві Стокман. Він прилетів до нас на літаку з позначкою «Артикул-347» і написом на борту NАSА-187. Слово NАSА — скорочення від назви цивільного «Комітету з авіації», який 50 років тому було перетворено на цивільну авіакосмічну науково-дослідну організацію NАSА. Як відомо, вчених із «Комітету з авіації» до «артикулів» ніколи не допускали, вони були під опікою ЦРУ. Організація NАSА була замішана в скандалах, але офіційне знайомство вчених мужів із «Чорною леді» відбулося приблизно через 15 років після її першого польоту.
Четвертого липня — День незалежності США. Специ ЦРУ вирішили ознаменувати його «по своїх поняттях». До того ж, у разі провалу «місії», легше було б відбрехатися — хто ж посилає громадянина Америки в найнебезпечніший політ святкового дня?
Вилетівши з Вісбадена, «Артикул-347» перетнув НДР і Польщу, а межу нашої країни порушив поблизу Гродно в Білорусії. «Гість» пролетів над військовими аеродромами навколо Мінська, які в звітах названо bomber bases, тобто бази бомбардувальників. Тут, як і в багатьох інших місцях, спостерігається «запудрення мозку» обивателям. Хто ж із них знає, що зазвичай на аеродромах навколо столиць розміщують винищувачі ППО, а бази бомбардувальників прагнуть прибрати подалі, адже вони — перші цілі для ядерного удару.
Понишпоривши в Білорусії, «Артикул-347» попрямував до Ленінграда, де було багато цікавого в частині військових суднобудівельних заводів і тих же bomber bases. Потім літак пролетів над Прибалтикою і благополучно повернувся до Вісбадена. Тепер «Артикул-347» гордо показують в Національному музеї авіації та космонавтики в столичному окрузі Вашингтон.
Цей політ тривав 8 годин 45 хвилин. Пілот спостерігав, як його літак намагаються атакувати винищувачі. Він їх навіть сфотографував, і з відстані кілька кілометрів, що розділяли літаки по висоті, вони здавалися маленькими хрестиками. Політ відстежували наші радари, що здивувало американців.
2. Наступного дня, 5 липня 1956 року, на тому ж літаку Аrticle-347 із тим же NASA-187 на борту в небезпечний політ пішов Кармен Віто. В принципі, це було повторення, але маршрут було зміщено на південь. Пролетівши над Краковом, літак повернувся на Брест і Барановичі, а потім з'явився над Україною. Далі полетів до столиці країни вздовж магістральної залізниці Мінськ–Москва. У передмістях Москви шпигун відшукав літакобудівний завод у Філях і ракетний завод у Калінінграді, а, якщо точніше, в Підлипках, де працювало ОКБ С. Корольова. Потім «Чорна леді» попрямувала до величезного льотно-випробувального центру в Раменському. Там можна було нарватися на дослідний винищувач-перехоплювач, але цього не відбулося. Така сміливість Кармена Віто може свідчити про те, що в той час у Москві успішно діяла шпигунська мережа, причому на високому рівні. Пілот чітко знав, що боятися в небі Москви йому нічого.
Пролетів «гість» і над Кремлем, але фотографії центру Москви друкують мало ще і тепер, щоб не «дратувати російського ведмедя». Від кремлівських веж «Артикул-347» попрямував до Прибалтики і благополучно повернувся до Вісбадена. Цей політ відстежували наші радари, а на перехоплення вилітали анемічні МіГ-17.
3. Черговий політ до Радянського Союзу відбувся 9 липня 1956 року. Його виконав Марті Кнутсон і знову з Вісбадена. Літак пролетів на північ від Берліна, сфотографував північну частину НДР і вийшов до Балтійського моря біля Риги. Далі він побував над Каунасом, Вільнюсом і Мінськом. Із Білорусії через Варшаву шпигун пішов до Вісбадена.
4. Наступна «місія» відбулася також 9 липня. Політ виконав Карл Оверстріт. Від Вісбадена його «Артикул» полетів на південь, потім перетнув Чехословаччину та Угорщину. Повернувши на північний схід, Оверстріт скерував літак на Київ. Дорогою фотографував аеродроми і ще багато цікавого. Отже, першим «українським гостем» слід визнати містера Оверстріта. Ми всі добре знаємо Пауерса, а пальма першості, як не крути, у його скромного колеги. Він спокійно помилувався золотими куполами над синім Дніпром, і через Польщу полетів пити пиво з соковитими сосисками у Вісбадені.
Утім, «місіонером» Оверстрітом кияни повинні навіть трохи пишатися, оскільки він був пілотом першого класу за класифікацією ЦРУ. До першого класу входили і Стокман, і Віто, і Кнутсон, усі «першопроходці» першої хвилі. Горезвісний Пауерс вважався «другокласним», але він летів на кращому, доопрацьованому літаку.
5. Окрилені безперечними успіхами і відсутністю наших гідних перехоплювачів, американці закріплювали успіх. 10 липня 1956 року пілот Глен Дюневей злетів у Вісбадені, й неквапливо перетнув територію НДР, потім Польщу. Метою була Керч, найсхідніша точка Кримського півострова. Помилувавшись красою Південного берега Криму і колишніми царськими палацами, де відпочивали «трудящі», містер Дюневей з деяким нервовим напруженням пройшов над Севастополем. Там було страшнувато, але нічого непередбаченого не сталося. Потім «Артикул» пролетів над сонячною Одесою, вторгся в повітряний простір Румунії й через Угорщину і Чехословаччину повернувся до зручного Вісбадена. Наші радари відстежували і цей політ, а під Одесою негостинні «хазяї» вислали на перехоплення винищувачі. Звичайно, успіху МіГ не мали, бо «Артикул» летів високо.
Того ж 10 липня наш уряд направив США ноту протесту по фактах розвідувальних польотів. Президент Ейзенхауер розпорядився припинити польоти у повітряному просторі нашої країни. По-перше, відстежування польоту радарами було достатнім, щоб «Ради» могли виводити на висотного шпигуна свої винищувачі. МіГ увесь час супроводжували «Чорну леді» й чекали, коли у неї відмовить двигун, а «шпигунка» опуститься нижче. Агенти з Москви повідомляли, що ведеться активна розробка нових перехоплювачів. У принципі, п'ять польотів над європейською частиною нашої країни дали картину про стан військових і розвиток промислового потенціалу. До всього іншого, «Артикули» терміново знадобилися на Близькому Сході, оскільки там вибухнула криза через націоналізацію Єгиптом Суецького каналу.
Володимир РЕПАЛО
також у паперовій версії читайте:
- НЕОРЕАЛІЗМ ПОЧИНАВСЯ ІЗ «ЗЕМЛІ»
назад »»»