«АВІАСВІТ-ХХІ»: СЬОМИЙ СТАРТ
30 вересня на аеродромі Льотно-випробувальної бази державного підприємства «Антонов», розташованої в Київській області неподалік від Гостомеля, відкриється сьомий за ліком міжнародний авіаційно-космічний салон «Авіасвіт-ХХІ», який працюватиме до 4 жовтня включно.
Цю представницьку виставку проводить Міністерство промислової політики України, до системи якого належать підприємства і організації авіабудівної промисловості. Вітчизняну ракетно-космічну галузь представлятимуть Національне космічне агентство України та декілька провідних конструкторських бюро і виробничих об’єднань, що належать до сфери управління НКАУ.
Як розповіли кореспонденту «Демократичної України» у державній корпорації «Вектор», яка є розпорядником виставки, у цьогорічному «Авіасвіті-ХХІ» (він проводиться раз на два роки.— Авт.) виявили бажання взяти участь понад 280 учасників з 32 країн. Передбачено не лише показ широкої наземної експозиції, але й демонстраційні польоти, під час яких можна буде побачити в небі авіаційну техніку різноманітного призначення.
Успішні оглядини Ан-158
Розмова автора цих рядків з президентом — генеральним конструктором ДП «Антонов» Дмитром Ківою торкалася не тільки салону «Авіасвіт-ХХІ», підготовка до якого вступила у завершальну фазу. Дмитро Семенович, зокрема, повідомив, що «Антонов» збирається показати різні літаки з великої родини — Ан-158, Ан-148, Ан-124, Ан-225 тощо. Він також поділився ще й враженнями від однієї з найбільших у світі міжнародних виставок авіаційно-космічного профілю — салону Farnborough-2010 Air Show, який відбувся в липні у Великій Британії на аеродромі Фарнборо, що поблизу Лондона. Крім того, Дмитро Ківа розповів і про участь у проведеній у серпні нинішнього року в Росії — в столиці Татарстану — п’ятій міжнародній виставці «Авіакосмічні технології, сучасні матеріали і обладнання — Казань-2010», і про деякі аспекти українсько-російського співробітництва в галузі.
...Основний експонат «Антонова», продемонстрований цим українським державним підприємством на «Фарнборо-2010» в натуральному вигляді,— дослідний зразок нового регіонального пасажирського реактивного літака Ан-158, який нині проходить сертифікаційні льотні випробування й саме у Фарнборо був продемонстрований світовій авіаційній спільноті вперше за межами України. На аеродромній стоянці «сто п’ятдесят восьмий» оглянули — і ззовні, і зсередини — багато авіабудівників і авіаторів із різних країн та офіційні делегації. А після демонстраційних польотів лайнера Ан-158 було чимало схвальних відгуків щодо цієї української новинки як з боку авіаційних фахівців, котрі спостерігали пілотаж, так і на шпальтах відомого журналу Аviation Week.
— Там, у Фарнборо, відбулося й підписання контракту між «Антоновим» та російською лізинговою компанією «Ілюшин Фінанс Компані» («ІФК») щодо постачання їй двадцяти літаків Ан-158, з яких десять — це тверде замовлення (із поставкою починаючи з 2011 року), а ще десять — так званий опціон (цим терміном позначаються попередні замовлення). Експлуатаційником перших десяти Ан-158 передбачається російська авіакомпанія «Атлант-Союз», яка отримає ці лайнери від «ІФК» у лізинг (довготермінову оренду). Наступні ж десять «сто п’ятдесят восьмих» призначаються для інших російських і зарубіжних авіаперевізників. Загальна вартість цього замовлення на 20 літаків Ан-158 оцінюється приблизно у 600 млн доларів США.
До речі, на салоні «Фарнборо-2010» серед тих, хто оглянув наш Ан-158, був керівник управління справами президента Росії Володимир Кожин, який схвально відгукнувся про цю українську новинку.
Інші експонати «Антонова» на «Фарнборо-2010» презентували у вигляді моделей на виставочних стендах. Серед них — регіональний пасажирський Ан-148 (такі лайнери нового покоління вже другий рік експлуатуються двома повітряними перевізниками — авіакомпанією «Росія» та авіакомпанією «АероСвіт — Українські авіалінії»). Нагадаємо, що авіакомпанія «Росія» перевозить високопосадовців Російської Федерації й задоволена набутим досвідом експлуатації літаків Ан-148, що споруджуються за українсько-російською виробничою кооперацією на заводі Воронезького акціонерного літакобудівного товариства. А ще одним підприємством, де нині здійснюється складання «сто сорок восьмих», є серійний завод «Антонов» у Києві.
«Антоновим» у Фарнборо було показано на стенді й модель Ан-178 — нового транспортного літака, котрий матиме вантажопідйомність до 15 тонн і зможе використовуватися як у цивільній, так і військовій авіації. Серед конструктивних особливостей, якими вантажно-транспортний Ан-178 відрізнятиметься від пасажирських Ан-148 і Ан-158,— наявність у хвостовій частині фюзеляжу відкидної рампи, призначеної для виконання завантажувальних і розвантажувальних операцій на аеродромах, а також для десантування парашутистів тощо. Очікується, що перший дослідний зразок Ан-178 зможе піднятися в небо у 2012 році.
Дмитро Ківа також розповів мені й про підписаний у Фарнборо меморандум щодо співробітництва між «Антоновим» та двома компаніями з Південно-Африканської Республіки — Раmodzi Investment Holdings і Denеl Aviation.
Конкуренти і партнери
На тому ж «Фарнборо-2010» росіяни вперше продемонстрували на міжнародній арені створений ними у співпраці із західними партнерами стомісний регіональний реактивний пасажирський літак Sukhoi SuperJet-100.
Цю російську машину «Сухого» і український АН-158 Дмитро Ківа, попри певне їх суперництво, все ж не вважає конкурентами у повному розумінні цього слова, оскільки вони — через певні конструктивні та деякі інші особливості — розраховані на експлуатацію в різних регіонах, на різних аеродромах, а також дещо відрізняються і за пасажиромісткістю, а тому орієнтовані на різні сегменти світового ринку авіаперевезень. До того ж літак «Сухого» буде дещо дорожчим від Ан-158.
Відвідувачі салону «Фарнборо-2010» (в тому числі й фахівці «Антонова») побачили і вперше продемонстрований у небі військово-транспортний літак А-400М, котрий створено західноєвропейськими авіабудівниками і є прямим конкурентом українсько-російському військово-транспортному Ан-70, дослідний зразок якого поки випереджає суперника за часом експлуатації (наша машина, здійснюючи програму випробувань, літає вже протягом кількох років). Варто також відзначити, що європейський Ан-400М програє нашій «семидесятці» за вантажопідйомністю (відповідно, 35 тонн і 47 тонн). Та й коштує Ан-400М відчутно дорожче, що, до речі, стримує його потенційних замовників.
Останнім часом ставлення до Ан-70, створеного «Антоновим» разом з його партнерами, з боку керівництва Міністерства оборони Росії (одного з двох — поряд із Міністерством оборони України — замовників на «семидесятки») змінилося на краще: відновилося фінансування спільних льотних і спеціальних випробувань літака Ан-70. Його передбачається дообладнати різними сучасними електронними та іншими новими системами, а також зробити досконалішими створені у Запоріжжі двигуни, якими оснащено «семидесятку». Є сподівання на те, що випробування Ан-70 — і дослідної машини, і тих двох серійних, які споруджуються на заводі «Антонов» на замовлення Міністерства оборони України, вдасться інтенсифікувати — й тоді дві військово-транспортні «семидесятки» зможуть бути передані українському замовникові в 2012 році.
Що ж до вже згаданого нашого новачка — регіонального Ан-158, то після «Фарнборо-2010» він із успіхом продемонстрований його українськими творцями в аеропорту Казані. Там серед тих, хто ознайомився із «сто п’ятдесят восьмим», був прем’єр-міністр Татарстану Ільдар Халіков, якому дуже сподобався новий лайнер.
— Загалом сертифікаційні льотні випробування Ан-158, програма яких охоплює 89 польотів у найрізноманітніших умовах,— зазначає Дмитро Ківа,— ми плануємо завершити наприкінці поточного або ж на початку 2011 року, щоб отримати на нову машину сертифікат Авіарегістру МАК — Міждержавного авіаційного комітету СНД.
Водночас із сертифікаційними льотними випробуваннями дослідного зразка Ан-158, що нині тривають, на серійному заводі «Антонов» у Києві, здійснюється підготовка до майбутнього виробництва таких літаків. Якщо все (в тому числі фінансування та ін.) йтиме належним чином, то «Антонов» зможе вже у 2011 році скласти перший серійний Ан-158 і передати його замовнику.
Буде що подивитися
В експозиції вітчизняної ракетно-космічної галузі на цьогорічному міжнародному салоні «Авіасвіт-ХХІ», як розповів радник генерального директора Національного космічного агентства України Едуард Кузнецов, візьмуть участь НКАУ і такі відомі підприємства та організації, як дніпропетровські ДКБ «Південне» імені М. Янгеля та ВО «Південний машинобудівний завод» імені О. Макарова, казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» (Київ) та деякі інші експоненти, котрі покажуть на виставці чимало цікавого.
Зокрема, дніпропетровські творці й виробники ракетно-космічної техніки продемонструють (ясна річ, у моделях і макетах) ракети-носії вітчизняного виробництва — «Дніпро», «зеніти», «циклони» і майбутні «маяки».
Буде також представлено на «Авіасвіті-ХХІ» новий український супутник для дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) «Січ-2», який планується у ІV кварталі поточного року вивести на навколоземну орбіту за допомогою конверсійної ракети-носія «Дніпро», що стартуватиме з космодрому Байконур.
Серед експонатів буде також удосконалений ракетний двигун РД-861К, призначений для створюваної нині у Дніпропетровську перспективної ракети космічного призначення «Циклон-4» (ці українські носії передбачається використовувати з розташованого неподалік від екватора бразильського космодрому Алкантара під час реалізації програми двостороннього співробітництва — у рамках бінаціонального СП. Воно вже розпочало спорудження на Алкантарі наземного комплексу, призначеного для запуску ракет «Циклон-4» з космічними апаратами різного призначення).
Передбачається показати і вироблювані на ВО «Південний машинобудівний завод» нові надміцні й водночас легкі титанові шасі для літаків Ан-148 і Ан-140.
А серед того, що продемонструє на «Авіасвіті-ХХІ» київський «Арсенал»,— такі цікаві розробки, як, наприклад, безплатформенна інерційна навігаційна система «БІНС», котра вже пройшла випробування і призначається для використання у системах навігації перспективних ракет-носіїв і космічних апаратів.
Ще одна арсенальська новинка — авіаційний рідиннокристалічний індикатор та система коліматорної індикації СКІ-77, призначені для відображення пілотажно-навігаційної інформації, потрібної в польоті екіпажам літаків і вертольотів.
Багатогранним є міжнародне співробітництво, різні програми якого реалізуються ракетно-космічною галуззю України спільно із партнерами з Росії, США, Німеччини, Франції, Китаю та інших країн.
Ось один найсвіжіший приклад обопільнокорисної міжнародної кооперації, якого торкнувся Едуард Кузнецов, відповідаючи на запитання кореспондента «ДУ» щодо угоди про нову програму українсько-китайського космічного співробітництва. Цей документ було нещодавно підписано у Пекіні під час державного візиту до КНР Президента України Віктора Януковича (серед осіб, що супроводжували главу нашої держави у цій поїздці, був генеральний директор НКАУ Юрій Алексєєв).
Едуард Кузнецов розповів, що зазначена програма, яка має понад 50 складових за різними тематичними напрямами, передбачає продовження співпраці підприємств і організацій космічних галузей України та Китаю на наступний п’ятирічний період (2011–2015). Зокрема, китайських колег зацікавила розроблена українськими вченими наукова програма «Іоносат» (орієнтована на дослідження навколоземної іоносфери та пошук можливостей для прогнозування різних природних катаклізмів), і відповідні організації КНР мають намір узяти участь у фінансуванні цієї програми.
Очікується також, що під час цьогорічного салону «Авіасвіт-ХХІ» буде підписано угоду між НКАУ і Токійським університетом щодо створення наносупутників різного призначення. В них використовуватимуться найсучасніші японські та українські високі технології, котрі відкриють перед дослідниками космосу нові можливості.
Перспективи має і українсько-німецьке космічне співробітництво. Зокрема, український космічний апарат «Січ-2», котрий, як уже зазначалося, намічено запустити на орбіту в ІV кварталі 2010 року, пропонується використовувати у поєднанні із супутниковим угрупованням «Рапідай», що складається з п’яти німецьких космічних апаратів дистанційного зондування Землі, для запуску яких використовувалася ракета-носій «Дніпро».
І радник генерального директора НКАУ Едуард Кузнецов, і директор Аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету України Валерій Шмаров, відзначаючи чималі досягнення у цій вітчизняній галузі, з сумом констатували не лише її, вочевидь, недостатнє нинішнє держбюджетне фінансування, але й — що особливо прикро — те, що потенційні українські споживачі найрізноманітнішої космічної інформації, які працюють у багатьох наземних сферах вітчизняної економіки та в інших галузях, на жаль, все ще здебільшого не виявляють належної зацікавленості до практичного використання даних, отримуваних при ДЗЗ,— або не вміють цього робити, або ж просто не бажають займатися цим...
Запрошення на виставку
З п’ятиденної програми функціонування цьогорічного салону «Авіасвіт-ХХІ» три дні — 30 вересня, 1 і 4 жовтня (коли вхід на виставку буде за перепустками) — відведено для ділових зустрічей і переговорів фахівців авіабудівної й ракетно-космічної промисловості з партнерами і потенційними експлуатантами техніки, створюваної у цих галузях, а також для роботи іноземних делегацій і представників ЗМІ.
А два дні — 2 і 3 жовтня (субота і неділя) — на територію, де проводитиметься салон, вхід буде вільним для всіх відвідувачів. З метою транспортування бажаючих оглянути цю виставку є намір організувати спеціальні комерційні (платні) автобусні рейси від станції столичного метрополітену «Академмістечко» та від залізничних станцій Ірпінь і Буча (де зупиняються електрички) — до аеродрому «Київ-Антонов» (що поблизу Гостомеля) і у зворотних напрямках. А саме відвідання виставки буде безплатним.
Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:
назад »»»