НАВІЩО СУПЕРЕЧИТИ ЗАКОНАМ ПРИРОДИ?
Національні природні парки — дорогоцінний скарб природної та історико-культурної спадщини народу. Їх створюють для збереження, відтворення та використання неповторних природних територій, аналоги яких втрачені або трансформовані людиною.
В Україні за останні десять років кількість національних природних парків значно зросла. Якщо 2001-го існувало чотири національні природні парки, 12 природних і три біосферні заповідники, то зараз маємо ще 43 національні природні парки, сім природних і один біосферний заповідник. Кількість зазначених установ зросла від 19 до 70, а відсоток заповідності — від 2,5 до 5,4.
1.
Приазовський національний природний парк загальною площею 78126,92 га створено Указом Президента України від 10 лютого 2010 р. на території Бердянського, Мелітопольського, Приазовського, Якимівського районів, міст Бердянська та Мелітополя Запорізької області з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних степових і водних природних комплексів північно-західного узбережжя Азовського моря, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. У постійне користування парку надано 48053,20 га земель державної власності, з них 35572 га водного фонду (Молочного та Утлюцького лиманів).
Постановою Ради Міністрів УРСР 1974 р. на території Якимівського, Приазовського та Мелітопольського районів Запорізької області було організовано гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Молочний лиман», водні акваторії якого становлять найбільшу цінність створеного національного парку. Молочний лиман — це затоплена трансгресією (наступом) моря нижня частина долини річки Молочна. Протягом геологічної історії рівень моря то опускався (регресія моря), то піднімався. Приміром, острів Березань, куди у VI ст. до н. е. висадились перші грецькі колоністи і з часом, біля нинішнього Очакова, заснували місто Ольвію, був півостровом.
Наразі внаслідок замулення протоки, що сполучає Молочний лиман з Азовським морем, було порушено природний водообмін між цими об’єктами. Також через використання води лиману для господарських і побутових потреб та підвищене випаровування з його поверхні Молочний лиман почав міліти, берегова лінія відступила в бік його акваторії щонайменше на кілометр.
З метою забезпечення нормального водообміну між Азовським морем та Молочним лиманом необхідно відновити природну протоку, яка постійно замулюється морем.
Суттєвою необхідністю відновлення водообміну між морем та лиманом стало створення вільного проходу для пеленгасу, який навесні йде на нерест у лиман. Зрозуміло, при суцільному кількісному і якісному збіднінні рибних запасів наших морів належний вилов цінного пеленгасу відіграє не останню роль у забезпеченні морепродуктами населення Приазов’я.
Згідно зі згаданою постановою та Законом «Про природно-заповідний фонд України» заказник було передано під охорону рибколгоспу «Сини моря», правонаступником якого після низки перереєстрацій стало (у 2006 р.) ТОВ АП «Сини моря — Мотор Січ».
Оскільки цій комерційній структурі дорікали за невиконання своїх охоронних зобов’язань, Мінприроди 2009 р. затвердило нове Положення про гідрологічний стан заказника загальнодержавного значення «Молочний лиман», згідно з яким його охорону мали здійснювати Якимівська, Приазовська та Мелітопольська райдержадміністрації.
З метою недопущення погіршення екологічної ситуації в заказнику, враховуючи звернення ТОВ АП «Сини Моря — Мотор Січ», наказом Мінприроди охорону заказника в частині підтримки гідрологічного режиму покладено на ТОВ АП «Сини моря — Мотор Січ». Цього зобов’язання організація знову не виконала, про що свідчив протест прокуратури Запорізької області, яким діяльність ТОВ АП «Сини моря — Мотор Січ» була визнана незаконною.
Ураховуючи факти, наведені у цьому протесті, Мінприроди скасувало свій попередній наказ щодо Молочного лиману. Наразі Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області видало охоронні зобов’язання Приазовському НПП на всю його територію (акваторію) разом із заказником. Ось таку маємо тривалу бюрократичну тяганину.
2.
Водночас уздовж берега лиману живуть люди. На узбережжі, що має велике лікувально-оздоровче значення, розміщено 29 рекреаційних закладів, зокрема дитячі спортивно-оздоровчі табори, бази відпочинку тощо. Місцеві лікувальні грязі (пелоїди), лагідне південне сонце, чисте повітря і тепла вода, піщані пляжі морської коси в гирлі лиману створюють комфортні умови для відпочинку та оздоровлення.
Однак лиман міліє. Щороку витрачати великі кошти на поглиблення протоки недоцільно, оскільки не можна суперечити законам природи, які визначає еволюційний розвиток, та постійним змінам ходу земних процесів.
Адже неможливо змінити напрямки зумовлених атмосферною циркуляцією постійних вітрів, приміром мусонів (літніх і зимових на Далекому Сході чи в Індії, або екваторіальних в Африці, що зумовлюють зміну сезонних типів погоди: вологого літа і сухої зими).
Так само відбувається з пасатами у тропічній Африці та субтропічному Середземномор’ї, у Південній Америці чи Південній Африці. Саме ці вітри стали однією з причин (разом із холодною течією біля берегів океану) виникнення пустель Атакама, Намібія, а також найбільшої у світі Сахари. Але й ці вітри не вічні. З часом вони змінюють свій напрямок. Адже зміщується магнітний полюс Землі. Мільйони років тому (кам’яновугільний період палеозою) на островах Нової Землі (нині сувора Арктика) росли пальми, а дві тисячі років тому римляни на колісницях перетинали вологу субекваторіальну Сахару.
В Україні вітри менш значні і слабші, але також мають постійний характер, зокрема вздовж північного берега Азовського моря. Вони зумовлені атмосферною циркуляцією регіонального характеру, що пов’язана з переміщенням води, і спричиняють лише замулення протоки у гирлі Молочного лиману.
3.
Звісно, люди не в змозі протидіяти приходу літа або зими, так само, як і змінити напрямок вітру. У Приазов’ї, в гирлі Молочного лиману, місцеві підприємці і влада постійно вимивають (державним коштом) морський пісок (гарний пісок, його можна продавати і мати з цього чималий зиск!).
Не можна суперечити природі, її закономірностям, що формувалися тисячоліттями. Адже шведи постійно переносять якори за морем, що відступає, у порту своєї столиці — Стокгольмі. Знову ж таки — закони природи! Адже 200–300 тис. років тому земна поверхня опустилася тут під воду, що наступала через вагу три-чотирикілометрової товщі льодовиків, які в тодішній холодний період (плейстоцен) спускалися зі Скандинавського півострова і доходили до широти нинішнього Дніпропетровська. Навіть після танення льодовика і відповідно зменшення його ваги земля піднімається, а море відступає.
Нічого не вдієш — закон так званої анастазії (земної рівноваги)! Нідерланди ж навпаки опускаються. І коли б не дамби, половина території цієї країни опинилася б під водою. Чому так відбувається? Згідно з теорією глобальної тектоніки земних плит (дрейф континентів), яку розробив німецький учений А. Вегенер, на рідкій, розігрітій від високої температури (на глибині до 150 км) магмі плавають цілі материки (в одному місці розходяться, в іншому сходяться).
Отже, дамо спокій природному процесові в Молочному лимані. Берег відступає? Тож треба реструктурувати рекреаційні заклади на узбережжі або переходити на інші місця. Переміщуватися за відступаючою водою (як у шведів) у цьому випадку буде нерентабельно. Дешевше створити нову сервісну інфраструктуру ближче до морської коси, не порушуючи Водного кодексу!
Залишається сподіватись, що зі створенням Приазовського НПП, який має вищий від заказника природоохоронний статус, справи з охороною і збереженням природної екосистеми Молочного лиману поліпшаться.
Володимир ГЕТЬМАН
також у паперовій версії читайте:
- В АНТАРКТИЧНИХ ЛЬОДАХ ЗАМОРОЖЕНО ОТРУТУ
- У ЗВОРОТНИЙ БІК
- ПАПУГАМ — ВОЛЮ
- ЧОРТОРИЙСЬКІ ДИВА
назад »»»