ЗА ОБРАЗУ УЧНЯ— КІЛЬКАТИСЯЧНИЙ ШТРАФ?
Фізичні розправи з боку однолітків, психологічне насильство — ці проблеми спільні для багатьох країн, не оминули вони й нашу державу. За інформацією «Жіночого консорціуму України», це підтвердили 95% педагогів.
Півтори тисячі звернень за рік
Ліки від цієї суспільної хвороби винайшли у Швеції. На думку жителів цієї країни, ситуація в цьому сенсі у них краща, ніж в інших європейських державах.
Так було не завжди. Батьки скривджених школярів подавали позови до суду, але програвали справи. Щоб кардинально поліпшити становище, 2006-го в межах Шкільного інспекторату було створено інститут уповноваженого з питань учнів. Цю структуру очолив Ларс Ареніус. Він 16 років працював адвокатом, мав свою юридичну фірму, потім обіймав посаду судді в Стокгольмі, згодом долучився до роботи в ООН в одному з підрозділів, який опікується правами дітей.
На насильство в школі (психологічне чи фізичне) може поскаржитися будь-хто: батьки, дитина чи третя особа. Це можна зробити по телефону, письмово або через Інтернет. Ті, хто звернувся до омбудсмана, обов'язково отримують підтвердження, що їхню скаргу отримали. За рік зазвичай надходить 1500 звернень. Цьогоріч кількість скарг збільшилася. Щоб упоратися з ними, уповноважений додатково найняв 20 експертів із юридичних питань.
Отримавши сигнал, омбудсман проводить розслідування. Його цікавить переважно одне: що школа зробила для того, аби запобігти насильству чи припинити його після того, як виникли перші його прояви? Коли з'ясується, що дії адміністрації навчального закладу були недостатні, то омбудсман вимагає компенсації за заподіяну дитині шкоду. Найбільша за час існування цієї інституції сума відшкодування становила 48 тис. євро, найменша — 550 євро. До слова, коли закон, яким було запроваджено цей порядок, набрав чинності, в нього «полетіло» багато критичних стріл. Головний недолік опоненти сформулювали так: це суто американський підхід — вирішувати проблему, вимагаючи виплати відшкодування. Ларс Ареніус пояснював критикам: фінансове покарання має дві функції — суто компенсація і профілактичний захід.
Уповноважений наголошує, що він не переслідує директорів і вчителів. Компенсації стягують з муніципалітетів, яким підпорядковані школи, або їхніх власників, якщо йдеться про приватні навчальні заклади. Омбудсман намагається донести до них думку: потрібно вкладати кошти в безпеку учнів. Коли муніципалітети і власники не зроблять цього з власної ініціативи, то їх стягнуть примусово.
Досвідом упровадження законодавства Швеції стосовно запобігання насильству в середовищі дітей, розробки планів щодо протидії насильству в школі Ларс Ареніус поділився під час зустрічі з директорами шкіл і представниками громадських організацій. Вона відбулася в рамках програми «Попередження насильства в школі», яку впроваджує «Жіночий консорціум України» у співпраці з громадськими організаціями «Пані Всесвіт» (Вінниця), «Флора» (Кіровоград) і коаліцією громадських організацій «Молода Черкащина». Проект підтримує шведська організація Save the Children Sweden.
Сприятливий клімат — висока успішність
Ларс Ареніус постійно наголошував на важливості профілактики, адже насильство щодо дітей не виникає зненацька. Цьому передують цькування, погрози, бойкот. Для запобігання таких проявів дорослі повинні бути присутні не тільки в класних кімнатах, а й у коридорах, на шкільному подвір'ї, в інших місцях, де учні можуть наразитися на неприємності. Жодна дрібниця не має лишатися поза увагою педагогів. Навіть така: під час обіду дитина щодня сидить одна. Це сигнал для з'ясування, адже за таким фактом можуть критися образи чи дискримінація. Найкращими експертами із цієї ситуації в школі є учні, зазначив Ларс Ареніус, без співпраці з ними успіху не досягти.
Діти мають право відчувати себе в школі в безпеці. Керівництво навчального закладу відповідає за те, щоб шкільне середовище було вільне від принизливого ставлення, дискримінації, домагань. Метою шведський омбудсман з питань учнів вважає вироблення нетерпимості до будь-яких проявів насильства. Клімат у школі має бути сприятливий. За таких умов успішність учнів зростає, адже вони не відволікаються на сторонні речі. Ларс Ареніус усвідомлює: досягти таких результатів важко, адже на заваді — загальна атмосфера в суспільстві, де телебачення та Інтернет перетворилися на «фабрики» з демонстрації насильства.
А як у нас?
В Україні, попри увагу суспільства до проблеми насильства в школі, проблема залишається невирішена. Дослідження, проведене «Жіночим консорціумом» торік, засвідчило: кожна третя дитина зазнавала насильства від однолітків і старших школярів, кожна шоста вказувала, що це трапилося в школі, кожна дев'ята — що це відбувається майже щодня. Результати дослідження оприлюднено у виданні «Насильство в школі: аналіз проблеми та допомога, якої потребують діти та вчителі у її розв'язанні». Свої напрацювання учасники консорціуму взялися втілювати на практиці — провели тренінги, під час яких навчали, як не допустити розвитку агресії у шкільному середовищі.
Їхні зусилля не лишилися без підтримки Міністерства освіти і науки, наголосила голова «Жіночого консорціуму» Марія Алєксєєнко. Після того, як консорціум надіслав цьому відомству своє дослідження, там було видано наказ «Про вжиття заходів щодо запобігання насильства над дітьми». У ньому, посилаючись на результати отриманого аналізу, зазначали: школа є місцем, де діти найчастіше у своєму житті зустрічаються з насильством. Шляхи боротьби з такими його проявами, як побиття, образи, приниження, прізвиська, псування майна іншої особи, позбавлення їжі та грошей, неприємні торкання до тіла, бойкот, було запропоновано у методичному посібнику, виданому МОН, розповіла завідувачка сектора виховної й позашкільної роботи Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Наталія Поступальська.
Досвід Швеції у цій сфері корисний, але цілковито копіювати його неможливо і, мабуть, не потрібно — така була думка освітян і представників громадських організацій. Однак та його складова, яка стосується попередження насильства у шкільному середовищі, має бути вивчена і запроваджена.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- КОРИСТУВАЧАМ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ
- ПОСИЛЯТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ
- СВІТ БЕЗ «МАМИ» І «ТАТА»
назад »»»