СУБСИДІЇ, СУБСИДІЇ...
Невдовзі одержимо нові рахунки за комунальні послуги і газ. За логікою речей, населення від цього цінового удару має захистити субсидія. Але чи так це на практиці? Чи всіх може захистити субсидія?
На жаль, ні. Адже в листах, які розсилає Пенсійний фонд, записано: «Якщо з вами зареєстровані й живуть особи працездатного віку, додайте до заяви і декларації про доходи їхні довідки про прибутки за попередні шість місяців». Вимога законна, бо в п. 5 Положення про надання субсидій ідеться: «Субсидія не надається, якщо в житлових приміщеннях (будинках) зареєстровані громадяни працездатного віку, які не працювали і не навчалися у загальноосвітніх, професійно-технічних, ВНЗ І–ІV рівнів акредитації за денною формою навчання та не були зареєстровані у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням субсидії».
Прикиньте, скільки відсотків людей працює в неформальному секторі економіки (без трудової книжки)? А про те, що ситуація типова, видно з матеріалів Держкомстату. Так, з доповіді «Ринок праці в 2009 р.» випливає, що рівень зайнятості серед працездатного населення (чоловіки від 15 до 60 років і жінки від 15 до 55) становить 64,7 відсотка, а рівень офіційного безробіття — 2,5 відсотка. Однак близько 12,5 відсотка (3,5 із 28 млн з лишком) працездатного населення було зайнято в неформальному секторі економіки. На субсидії претендувати вони не можуть. Очевидно, що частина громадян, зарахованих Держкомстатом до формального сектора економіки, теж де-факто є неформальними працівниками в тому розумінні, що не можуть пред'явити документи на субсидію. До речі, нині щодо неформальної зайнятості називають цифру 25 відсотків.
Тож ці люди, хоч одержують невелику плату і потребують державної підтримки, на субсидію розраховувати не можуть. Одна дописувачка написала до редакції лист, у якому йдеться про таку ситуацію: вони з чоловіком мають практично мінімальні пенсії, але з ними живе донька з дитиною, котра працює в неформальній сфері. Тому на субсидію сім'я не може розраховувати. Син іншої жінки хворий. Перебував на обліку в службі зайнятості, захворів (не міг ходити), а служба зайнятості посилала його за направленням в інший кінець міста. Він відмовився. Його зняли з обліку. Тим часом стан його здоров'я погіршився, так що «швидка» завезла його до лікарні. Ця родина теж не одержить від держави допомогу. Ось причини того, що в нас мало сімей одержувало субсидію, що викликало здивування Прем'єр-міністра Миколи Азарова.
Склад родин, які одержують субсидії, відрізняється від складу сімей в Україні. Так, у державі 23,1 відсотка родин припадає на одинаків, 29,3 відсотка складається з двох чоловік, 24,7 — із трьох, 14 — із чотирьох, 8,3 відсотка — з п'яти і більше. В опалювальний сезон субсидії одержує кожна восьма-дев'ята сім'я з одного чоловіка і менш ніж кожна сота з чотирьох чоловік, кожна 160 — із п'яти й більше чоловік. То виходить, що у нас найбідніші одинокі люди? Ні, це не так. За статистикою, в бідності перебуває кожне третє домогосподарство з дітьми і кожна шоста родина, котра складається з осіб пенсійного віку. Отож найбідніші сім'ї з дітьми. А чим більше осіб у родині, тим реальніше, що хоч одна особа працює в неформальному секторі економіки і, отже, на субсидію претендувати не може, бо не може надати довідки про доходи. До речі, за останній місяць за субсидією звернулося 367 тис. сімей, тоді як пошта розіслала 9 млн пакетів із пропозицією оформити субсидію.
От і виходить, що система субсидій захищає не найбідніших, а пенсіонерів, які окремо живуть. Очевидно, якби субсидія захищала всіх малозабезпечених, то не було б величезного боргу за комунальні послуги (12 млрд 300 млн грн). До речі, під час обстеження тільки 13,4 відсотка громадян зізналися, що в них не вистачає грошей на оплату житлово-комунальних послуг. Якщо буде запроваджено пеню за несвоєчасну сплату за житлово-комунальні послуги, борги стануть безнадійні.
Який може бути справедливий вихід зі становища, що склалося? На думку фахівців, єдиним заходом із соціального захисту громадян від зростання комунальних платежів може бути обмеження тарифів із виплатою дотацій підприємствам ЖКГ доти, доки не вдасться радикально змінити ситуацію із зайнятістю населення, зокрема співвідношення між легальною і тіньовою зайнятістю. Де взяти кошти? Може, очевидно, допомогти податок на розкіш. Полегшило б становище підприємств ЖКГ скасування професійних (комунальних) пільг депутатам, суддям, прокурорам тощо.
Другий варіант, який пропонують фахівці, менш радикальний, але більш реалістичний: захистити субсидією дітей і пенсіонерів, щоб вони не були заручниками членів своїх сімей. Як це зробити? Якщо в квартирі площею 50 кв. м живе сім'я, скажімо, з пенсіонерки, її доньки, котра не працює, і онука, то субсидію мають надавати на 2/3 вартості комунальних послуг. Її розмір становитиме різницю між 2/3 вартості комунальних послуг і десятьма відсотками прибутків пенсіонерки.
Якщо в квартирі живуть на такій же площі батьки, які не працюють, з неповнолітньою дитиною, можна надати субсидію на 1/3 (на дитину) вартості комунальних послуг. Однак надалі для проведення грамотної субсидійної політики треба насамперед з'ясувати, яка у нас у державі є частина сімей, котра об'єктивно потребує державної допомоги, але не може її одержати через викладені причини. І тоді вже ухвалювати відповідні рішення зі знанням справи.
також у паперовій версії читайте:
- ПЕНСІЙНІ НОВАЦІЇ
- ПРО РІВЕНЬ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ
- ФЕНОМЕН БІДНОСТІ В УКРАЇНІ
- ПЕНЯ ЗА БОРГИ
назад »»»