УКРАЇНСЬКО-БРИТАНСЬКИЙ ДІАЛОГ
Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко 6 вересня 2010 року здійснив робочий візит до Великої Британії. Відбулися переговори з британським міністром закордонних справ Вільямом Хейгом. Зокрема, обговорювали питання можливого візиту у жовтні до Лондона Президента України Віктора Януковича.
Наприкінці літа — на початку осені вітчизняна зовнішня політика помітно активізувалася за усіма напрямами. На перемовинах у Берліні Німеччина висловилася за поглиблення торговельно-економічної співпраці з Україною на прагматичних засадах. Підтвердженням зовнішньоекономічної багатовекторності сучасної української міжнародної політики можна вважати підсумки візиту Віктора Януковича до Китаю. Обидві сторони декларували наміри про суттєве збільшення обсягів китайських інвестицій в економіку України на рівні чотирьох мільярдів доларів. Певна річ, що Велика Британія також не збирається стояти осторонь від цих процесів.
Проте загалом політика Лондона щодо Києва суперечлива. Останнім британським прем'єр-міністром, який у травні 1997 року відвідав столицю України, був консерватор Джон Мейджор. Одначе за доби урядування лейбористів — спочатку Тоні Блера, а потім Гордона Брауна — українсько-британські відносини переживали не найкращі часи. Велика Британія вийшла з п'ятірки найбільших торговельних партнерів України. Програш «Бритіш петролеум» тендера на видобуток нафти та газу з української частини шельфу Чорного моря послабила британський політичний інтерес до України. Небезпідставні надії на зміну цієї ситуації пов'язані з приходом до влади у Британії коаліційного уряду консерваторів і лібералів.
Передумовою реанімації українсько-британської співпраці не лише в економічній, а й політичній сфері можна вважати британське бажання продовжити процес розширення Європейського Союзу. Британська еліта переконана: ширше буде коло учасників процесу європейської інтеграції, менші будуть шанси на перетворення ЄС на наддержаву. Відповідно збільшаться шанси на реалізацію британської стратегії, яка полягає у фактичному перетворенні Євросоюзу на зону вільної торгівлі. У цьому розумінні є шанси на прихильну британську позицію щодо підготовки тексту угоди про асоціацію й зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Однак треба розуміти, що така британська позиція не буде «автоматична». Вона обумовлюватиметься наближенням або віддаленням України від відповідних європейських стандартів не лише в економіці, а й у політиці. Отже, Британія продемонструвала готовність відновити діалог з Україною, але відповідальність за його подальший плідний розвиток цілковито покладено на українську сторону. Якщо Україна поступально виконуватиме європейське «домашнє завдання» щодо проведення реформ і збереження політичної стабільності, зміцнюватимуться й підвалини українсько-британського діалогу. В іншому разі ці сподівання можуть лишитися добрими побажаннями.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
- ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КИЄВЕ МІЙ...
- УКРАЇНА У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
- СМЕРТЬ ЖУРНАЛІСТА
назад »»»